back

Studium Carpato-Ruthenorum 2013

Новы русиньскы учебникы

Свою пракс може выужыти в роботї методіка

Хочете штудовати русиньскый язык?

Русиньскый язык – на Віденьскій універзітї

Радваньска школа понесе мено Михала Сопіры

Четвертый научный семінарь карпаторусиністікы

На третїм семінарї карпаторусиністікы – тема Підкарпатьской Руси

Сучасность і перспектівы Русинів очами історіка

Русиньскый язык – на Пряшівскій універзітї

Професор Торонтьской універзіты П. Р. Маґочій одштартовав першый научный семінарь з карпаторусиністікы

На академії мож ся учіти і русиньскый язык

Проф. Павел Роберт Маґочій навщівив 4 країны

Чом сьме ся приголосили на штудії русиньского языка і літературы?

Спомины на директора Михала Сопіру

Были сьме позітівно оцінены

Чекали сьме на то 55 років

Русиньскый учeбник-унікат

Степан ДОБОШ – фундатор Ужгородьской універзіты

На світї суть новы учебникы

Стрїча школярів по 40-ёх роках

Найде ся у Пряшові шість русиньскых родин?!

Інштітут русиньского языка і културы ПУ має першу директорку

На Пряшівскій універзітї взникнув Інштітут русиньского языка і културы

Kотра подїя важнїша?

Будучім высокошколакам: Русиньскый язык можете штудовати в комбінації з 12 предметами

На бісїдї з кленовскыма школярями

Новый школьскый рік – iз новов директорков

У Матерьскій школцї в Пчолинім – і по русиньскы

Русиньскый язык на педаґоґічній академії

„Спомаль, маш привысоке темпо...“

Вызывам русиньскы орґанізації – орґанізуйте бісіды з родичами

Пестуйме  народну свідомость у школярїв

К дакотрым аспектам функціонованя русиньского літературного языка в освітнім сістемі Словеньска

Русиньска місія в двох  русиньскых  селах

„Перша русиньска школка на Словеньску“ ся не „конать“...

Властна ідентіта про нас значіть много,..

Рада Европы выдїлила 10 ґрантів про штудентів-Русинів із Закарпатя

Найвышшый час, історічна шанса

Рихтує ся Концепція освіты народностных меншин в СР

Обгаєна перша докторьска робота у світї  написана русиньскым списовным языком

РОДІЧІ І ШКОЛЯРЇ: Нукать ся вам красна дорога познаня, вкрочте на ню!

Будучім высокошколакам: Русиньскый язык можете штудовати в комбінації з 12 предметами

Діскутовало ся о далшій сполупраці в школстві

Новинарьскый бріфінґ ку отворїню новоакредітованого проґраму Русиньскый язык і література на Пряшівскій універзітї... 

В новім інштітутї – новый діректор

Штатна наукова бібліотека у Пряшові отворила Славяньску штудовню

Русиньскый язык в освітнім сістемі СР по роцї 1989

 

 

 

Цїнна публікація про чуджінцїв



В тых днях вышла цїнна публікація про чуджінцїв, котру написали доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., і ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., учітелькы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый выдав Русиньскый язык про чуджінцїв (высокошкольскый учебник). Тот учебник поможе вшыткым чуджінцям, котры ся хотять научіти русиньскый язык або здоконалити ся в нім. Є то цїнна публікація главно про участників міджінародных лїтнїх днїв русиньского языка на Пряшівскій універзітї – Studium Carpato-Ruthenorum.

Русиньскый літературный язык на Словакії – якому в роцї 2015 минуло 20 років – все іщі ся находить лем у своїх зачатках. Ёго літературна норма, вжывана в розлічных сферах народностного жывота Русинів, є того найяснїшым доказом. Нажаль, на Словакії є іщі мало абсолвентів бакаларьского і маґістерьского высокошкольского штудійного проґраму Русиньскый язык і література, якый Пряшівска універзіта реалізує од академічного року 2006/2007 – бакаларьскый, і од академічного року 2009/2010 – маґістерьскый. Зато і култівація нормы літературного языка проходить помалы, часом неісто і є зеркалом розлічных поглядів на розвой языка. Думаєме собі, же якраз абсолвентів маґістерьского, а наслїдно і докторьского штудійного проґраму, кідь вырїшать робити у сферї русиньской лінґвістікы, мож буде розуміти як потенціалных ґарантів розвоя нормы русиньского языка. Самособов, тым не думаєме лем на русиністів зо Словакії, але з цїлой карпатьской области, кідь русиністіку собі выберуть за сферу свого професіоналного інтересу. Не є то цалком нереалне дїло, кідь возьмеме до увагы, же русиньскый язык штудують штуденты в Польщі, а на Пряшівску універзіту окрем штудентів зо Словакії, з рока на рік приходить штудовати русиньскый язык веце штудентів з Україны. Окрем того, проєкт Studium Carpato-Ruthenorum – міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы од року 2010, мож розуміти як вызначный стімулачный механізм, вдяка якому русиністіка ся отварять намного шыршому, докінця інтернаціоналному кругу штудентів, лінґвістів, славістів і інтелектуалів, якы в будучности можуть быти великым приносом про розвой русиньского языка.

З тым цїлём – жебы здобывати і выховлёвати будучіх лінґвістів-русиністів, быв приправленый тот высокошкольскый учебник русиньского языка, якый хоче отворити дверї до основ сучасного русиньского языка в першім рядї штудентам на Пряшівскій універзітї, на Словакії, але самособов і в шыршім міджінароднім контекстї.

 

Studium Carpato-Ruthenorum 2013

Міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы

Пряшівска універзіта, 09. – 30. 06. 2013

 

Приглашка

Проґрам

Інформації

 

Новы русиньскы учебникы

 

Кінцём юла 2011 вышли штири новы русиньскы учебникы, котры выдав Русин і Народны новинкы з фінанчнов підпоров Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту СР.

Іде о такы учебникы про 7. класу основных школ із навчалным языком русиньскым і з навчанём русиньского языка, як Русиньскый язык, Робочій зошыт із русиньского языка і Літературне выхованя. Так істо быв выданый і учебник Русиньскый язык про 1. класу ОШ із навчалным языком русиньскым. Авторами тых учебників суть: Мґр. Ян Гриб, Мґр. Марек Ґай, доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. і ПгДр. Кветослава Копорова, їх языковыма редакторами і коректорами были доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., і доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.

Є добре, же ся не перервала серія выдаваня новых учебників подля змін русиньского правопису схваленых 1. септембра 2005 Міністерством школства СР. Але могло ся так стати, бо спершу ся проєкты нашых штирёх учебників не дістали до едічного плану даного міністерства на рік 2011. Аж по одволаню ся одповідного редактора тых учебників Мґр. Александра Зозуляка у штатного таёмника Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту СР Мґр. Ярослава Іванча і підпредседы влады СР про людьскы права, народностны меншыны і етнічны ґрупы доц. ПгДр. Рудолфа Хмела, к. н., были додаточно схвалены, даны до споминаного едічного плану і дістали „schvαΎovacie doložky“ Miністерства школства... СР. А зато на тім міцю дякую даным функціонарям, же зробили про русиньскых школярів хосенне дїло, же была забезпечена штатна дотація на выданя споминаных штирёх русиньскых учебників.

А. З.

 

Свою пракс може выужыти

в роботї методіка

 

(Розговор з учітелём русиньского языка і културы на Основній школї з матерьсков школов М. Сопіры в Радвани над Лабірцём і новым методіком про тот предмет у Методічно-педаґоґічнім центрї в Пряшові – Мґр. Mареком ҐАЁМ.)

• Сьте дакількорочным учітелём русиньского яыка в ОШ з МШ Михала Сопіры в Радвани над Лабірцём. За тых пару років сьте сі здобыли міджі школярями значну популаріту, о чім свідчіть і факт, же з рока на рік Вам прибывать чісло школярїв, котры ся голосять на русиньскый язык. Як ся Вы сам чуєте в ролї учітеля материньского языка?

– Є правдов, же ся роспочав уж семый школьскый рік, котрый учу на радваньскій школї. За тот час єм і дякуючі веджіню школы дістав прос-тор, жебы-м роспочав і продовжовав в навчаню русиньского языка. Дорога ку днешнїм выслїдкам была тяжка. Каждый, хто про русиньске школство на Словакії хоче зробити штось конкретного, тым наісто перешов або сістематічно проходить.

Не дасть ся повісти, же мам якыйсь рецепт, як заінтересовати школярїв. Вшытко є скрыте в тім, же ся не треба дати одбити початковыма неуспіхами, не слухати огваряня нежычливцїв, но наповно і з добров дяков ся пустити до освітного дїла. Обалити ся терпезливостёв є так само потрібне.

Наісто мі каждый із учітелїв потвердить, же найтяжша є мотівація школярїв учіти ся штось без оцїнок. З того погляду треба школярям веце пояснёвати, штобы своє русинство чули в першім рядї у своїм сердцю. Кідь ся учітелёви тото подарить, може дале формовати познаня такого школяря.

дале

Бісїдовала: Кветослава КОПОРОВА, фотка:  А. З., 4.10.2009

 

Хочете штудовати русиньскый язык?

 

Хто має інтерес штудовати русиньскый язык і літературу од академічного року 2009/2010 на Пряшівскій універзітї в Пряшові, може собі іщі дати приглашку на Факулту гуманітных і природных наук ПУ (адреса: Fakulta humanitnύch a prνrodnύch vied,  Ul. 17. novembra θ. 1, 081 16 Prešov) до 15. септембра 2009. В рамках ІІ. кола вступных екзаменів ФГПН ПУ приїмать приглашкы на денне бакаларьске штудіум учітельства русиньского языка і літературы в двох комбінаціях: з анґліцькым языком і літературов і словацькым языком і літературов. На кажду комбінацію факулта планує прияти по 10 штудентів.

Подробнїшы інформації мож найти на http://www.fhpv.unipo.sk в рубріцї Štϊdium.

-р-, 12.8.2009

 

Русиньскый язык – на Віденьскій універзітї

 

 На позваня професора Віденьской універзіты в Австрії Міхаела Мозера 19. мая 2009 перед штудентами Інштітуту славістікы ВУ выступила ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., яка прочітала лекцію під назвов Сучасный статус русиньского языка на Словенську. На позваня директоркы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові в рамках Научного семінаря карпаторусиністікы 21. октобра 2009 выступить на Пряшівскій універзітї з лекціов на тему „Граматика руського языка“ Івана Панькевича професор М. Мозер (другый злїва).

Фоткы: А. Зозуляк

 

Радваньска школа понесе мено Михала Сопіры

24. марца 2009 року ся дирекції школы і Сільскоку уряду в Радвани над Лабірцём сповнило желаня, абы містна школа несла назву по Михалови Сопірови, першім директорови „Ґосударственной русской ґражданской школы во Вышней Радване“.

• Дїти бывшого першого директора радваньской школы: (справа) сын Боріс Сопіра і дївка Татьяна Кунїкова зо старостом Радванї над Лабірцём Андріём Глодом перед памятнов таблов Михалови Сопірови, котру ту святочно одкрыли 24. марца 2009.

Тота школа была заложена по войнї в р. 1946 як єдна з 30 міщаньскых і середнїх школ, котры в повойновых часах на нашых русиньскых селах взникали. За першого директора школы тогдышнє Повіреництво школства установило Михала Сопіру. Він дав школї добры фундаменты і выбудовав новый прекрасный модерный будинок, котрый в р. 1958 передав новому директорови Михалови Кантулякови, а ёго переложыли на другу школу. Цілый свій жывот присвятив роботї з молодежов. Умер в р. 2006 як 91-річный, похованый є в Братїславі. О Михалови Сопірови як о русиньскім патріотови і нашім народнім учітелёви была опублікована статя в Народных новинках ч. 37 – 40 з 1. октобра 2008.

На торжественній подїї взяли участь представителії Міністерства школства, Пряшівского самосправного края, старостове сел, з котрых школярї ходять до радваньской школы. Суть то села: Радвань над Лабірём, Чабины, Воліця, Берестів, Збудьска Біла, Валентівцї а в послїднїх роках і школярї з Олькы.

На ославы были позваны і старшы учітелї, і сполупрацовници директора. Но найвызначнїшыма гостями были ёго дїти – сын Боріс Сопіра і дївка Татьяна Кунїкова, котры бывають теперь в Братїславі, але своє дїтинство пережыли в Радвани над Лабірцём.

При славностнім концертї школярїв і учітелїв представитель Пряшівского самосправного края передав директорови школы Мґр. Душанови Клецови декрет Міністерства школства СР, в котрім ся установлює, же радваньска основна школа має право нести нову назву, а то: „Zαkladnα škola s materskou školou Michala Sopiru, Radvaς nad Laborcom“. При тій ославі была на вонкайшнїй стінї школы одкрыта таблічка із штатным знаком і новов назвов школы. Потім на переднїй стїнї перед входом до школы была одкрыта мраморова табла Михалови Сопірови як закладателёви той школы. Ёго мено є написане латиніков і азбуков.

дале

Інж. Ян ФРІЦЬКЫЙ, Кошіцї

 

Четвертый научный семінарь карпаторусиністікы

Орґанізатор: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Термін і місце реалізації: 6. май 2009 о 15. 00 год., Ректорат ПУ, Намістя леґіонарїв 3, 1. шток, ч. дв. 21.

Лектор: Мґр. Ева Міхна, ПгД.

Тема реферату: Од Талергофу по Сіґет. Мапа русиньскых памятных міст і їх роль у формованю колектівной ідентіты.

В діскузії выступили: ПгДр. Марія Мальцовска, Мґр. Гавриїл Бескид, Мґр. Анна Кузмякова, ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., Мґр. Петро Крайняк.

• Погляд на главных актерів четвертого научного семінаря карпаторусиністікы, котрый быв 6. мая 2009 у засїдалнї Ректорату Пряшівской універзіты (ПУ) у Пряшові: (злїва) ПгДр. М. Мальцовска, директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і позвана лекторка з Яґелоньской універзіты Мґр. Е. Міхна, ПгД., як і сталы участникы тых семінарїв: Др. П. Крайняк, Мґр. Г. Бескид, Інж. Я. Фріцькый і А. Седлачкова. Фоткы: А. З.

Возродным процесом Русинів по роцї 1989 ся зачали інтересовати і соціолоґове. У звязи з новов научнов дісціплінов – соціолінґвістіков не є незнамым мено ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД., котра обгаїла в р. 2006 першу докторьску роботу о русиньскім языку написану в русиньскім списовнім языку. Може менше знамыма в русиньскій средї суть соціолоґове Марія Гомішінова зо Словеньска або Ева Міхна з Польска. Друга з них недавно прияла позваня Інштітуту русиньского языка і културы ПУ на презентацію найновшых выслїдків своёй научной роботы на полю русиністікы, а то на четвертім семінарю карпаторусиністікы на Пряшівскій універзітї.

 дале

Бісїдовала: ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, 12.05.2009

 

На третїм семінарї карпаторусиністікы – тема Підкарпатьской Руси

Oрґанізатор: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Термін і місце реалізації: 8. апріль 2009, Музей русиньской културы в Пряшові.

Выступаючій: історік і соціолоґ, ПгДр. Кіріл Шевченко, др. н., Інштітут російскых штудій у Празї.

Тема реферату: Културна і народностна політіка Прагы на Підкарпатьскій Руси в 20-х роках 20. стороча.

 

• За челный стіл 3. семінаря карпаторусиністікы засїли: (злїва) ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., ПгДр. К. Шевченко, др. н., і ПгДр. М. Мальцовска. Выслухати лекцію пришло дость людей, котры ся інтересують історіов Русинів. Фоткы: А. З.

 

В діскузії выступили: Мґр. Гавриїл Бескид, ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., доц. ПгДр. Андрій Антоняк. к. н., Др. Петро Крайняк i iн.

Гостя з Прагы – К. Шевченка і вшыткых притомных в Музею русиньской културы в Пряшові  привитала директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., котра представила біоґрафію реферуючого і сучасно припомянула доводы орґанізованя семінарїв карпаторусиністікы на ПУ. Першорядым є представити домашнїх і загранічных  ученых, якы ся на професіоналній уровни занимають русиньсков проблематіков, і пропаґовати карпаторусиністіку як молоду научну дісціпліну на Словеньску. Наслїдно передала слово панови Шевченкови, котрый прочітав інтересный реферат, а наконець – в згодї з приятов штруктуров семінарїв карпаторусиністікы – асістентка інштітуту ПгДр. Марія Мальцовска представила цінны і найновшы выданя, котры ся дотыкають русиньского списовного языка на Словеньску і русиністікы вообще. Дакотры з найновшых выдань іштітуту і Світового конґресу Русинів А. Плїшкова подаровала гостёви з Прагы.

Тема Підкарпатьской Руси і єй єствованя в рамках першой Чеськословеньской републікы притягла на семінарь значне множество як шпеціалістів, так і лаіків, котры ся інтересують проблематіков Русинів як на сучасній етапі їх розвитку, так і їх минулостёв. Акцентованов темов были 20. рокы 20. ст., значіть період, в котрім іщі все ся найдуть недостаточно освітлены місця, высвітлїня якых помагать сучасникам порозуміти добовый контекст розвитку русиньского етнічно-языкового вопросу і ёго выслїдкы. Тот період є про Русинів барз важный нелем з погляду ёго правдивой інтерпретації, але може і в звязи з радікалізаціов сучасной сітуації на Підкарпатю, котра притягує інтерес як медій, так і околитых держав. В тім контекстї ся на семінарю розвинула інтересна діскузія як навколо темы – Підкарпатьска Русь у 20-х роках 20.ст., так і сучасной сітуації на Підкарпатю і розлічных тенденцій поєдных містных лідрів русиньского руху. У богатій діскузії ексцеловав главно добрї овладаючій дану тематіку Мґр. Г. Бескид.

дале

Бісїдовала: ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты

 

Сучасность і перспектівы Русинів очами історіка

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові 19. марца 2009 зорґанізовав другый научный семінарь карпаторусиністікы. На нїм выступив історік Сполоченьсконаучного інштітуту Словеньской академії наук в Кошіцях ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. з темов Русины на Словеньску в 20. сторочу.

• За челный стіл на 2. научнім семінарї карпаторусіністікы 19. марца 2009 на Пряшівскій універзітї засїли: (справа) ПгДр. Марія Мальцовска, ПгДр. Станїслав Конёчні, к. н., і ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.

 

Станїслав Конечні ся выскумом історії народностных меншын Русинів і Українцїв занимать уж довгы рокы. На тоту тему опубліковав много статей в домашнїх і загранічных часописах, рїшыв дакілько выкумных проєктів. Як сполуавтор написав 8 моноґрафій і веце як 100 штудій і одборных статей. Як незавіслый історік – Словак – думаме, же є найкомпетентнїшым ученым, якый може незаінтересовано высловлёвати погляды на русиньскый народностный і языковый вопрос.

Другый научный семінарь карпаторусиністікы сьме схосновали на то, жебы сьме С. Конєчному поставили пару вопросів. Інтересовало нас – як ся він позерав і як оцінёвав у своїх публікаціях передреволучный жывот народностной меншыны, котру в тім часї звали україньсков, бо наісто мав приступ як історік к розлічным архівным матеріалам, котры му помогли створити собі обєктівный погляд на дану проблематіку.

дале

Бісїдовала: Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, 02.04.2008

 

Русиньскый язык – на Пряшівскій універзітї

 

Oд року 2005 Пряшівскa універзітa має право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ по абсолвованю 3-річного штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з іншыма предметами в рамках штудійного одбору Учітельство академічных предметів.

В академічнім роцї 2009/2010 Пряшівска універзіта отварять слїдуючі комбінації:

Філозофічна факулта: русиньскый язык і література в комбінації з російскым языком і літературов, історіов, нїмецькым языком і літературов,

Факулта гуманітных і природных наук: русиньскый язык і література в комбінації з анґліцькым языком і літературов, біолоґіов, ґеоґрафіов, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов,

Факулта шпорту: русиньскый язык і література в комбінації з  тїлеснов выховов.

В наслїдуючім роцї ся не отварять штудіум русиньского языка з музичнов выховов і з набоженьсков выховов, але предпокладаме, же по комплексній акредітації, котров у тім періодї переходить Пряшівска універзіта, буде мож отворити дакотры новы комбінації з русиньскым языком, о чім будеме вас вчас інформовати.

Віриме, же і высшеуведжены комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ і же проявлять бівшый інтерес о штудіум русиньского языка і літературы, як дотеперь. В рамках того штудія ся можуть веце дізнати нелем о русиньскім языку, літературї, але тыж о історії Русинів, як і о розлічных аспектах русиньской културы. Штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого інтересує русиністіка і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

Веце інформацій о можностях штудія на Пряшівскій універзітї найдете на www.unipo.sk, а конкретно інформації о можностях штудія русиньского языка і літературы дістанете і на телефоннім чіслї Інштітуту русиньского языка і културы ПУ 051/77 203 92 або 0907 629 127.

-ап-  26.02.2009

 

Професор Торонтьской універзіты П. Р. Маґочій одштартовав першый научный семінарь з карпаторусиністікы

 

• Першого выступаючого зо серії семінарїв карпаторусиністікы, приправлёваных Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, представила і вшыткых притомных привитала директорка того інштітуту ПгДр. А. Плїшкова, ПгД.  З лекціов на тему „Карпатьска Русь – реґіон сполужытя народів і народностей без насилства“ выступив професор Торонтьской універзіты Павел Роберт Маґочій.  Асістентка інштітуту ПгДр. М. Мальцовска представила найновшы публікації з каропаторусиністікы.  Фоткы: А. З.

 

З платностёв од 1. марца 2008 на пропозіцію ректора Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові, проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., і по схвалїню Академічным сенатом ПУ в рамках Пряшівской універзіты быв зрядженый самостатный Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Інштітут як єдиный научно-выскумный центер русиністікы на Словеньску є заєдно і найвысшов научнов інштітуціов про область русиньского списовного языка. З оглядом на актуалну сітуацію і сполоченьску потребу ся чекать, же тота інштітуція ся зачне занимати і выскумом другых сфер жывота русиньской меншыны. Такыма сферами інтересу і заєдно можностями реалізації будучіх абсолвентів русиністікы суть окрем вышеспомянутой сферы языка, главно література і култура, але не в найшыршім розуміню слова, але в конкретных єй реалізаціях – вытварне уменя, драматічне, фолклор, музейництво і под., дале історія, конфесія, сполоченьскы актівіты русиньской народностной меншыны, проблемы народной ідентіты, асімілачных тенденцій і т. д.

З погляду такого шырокоспектралного охоплїня русиньской проблематікы єдным з проєктів, котрый Інштітут русиньского языка і културы ПУ зачав од того року реалізовати, є і проєкт научных семінарїв з розлічных областей карпаторусиністікы. Першый зо семінарїв ся на Пряшівскій універзітї одбыв 12. фебруара 2009 і з першов темов під назвов „Карпатьска Русь – реґіон сполужытя народів і народностей без насилства“ вы-ступив узнаваный науковець в области історії середнёй і выходной Европы, котрый своёв научнов роботов выразнов міров поміг і надале помагать к ожывлїню інтересу о історію і сучасность єдной з автохтонных народностей в середнїй і выходній Европі – Русинів. Проблематіков карпатьскых Русинів ся П. Р. Маґочій занимать понад 25 років, за котры на Торонтьскій універзітї в Канадї выбудовав унікатну карпаторусиньску бібліотеку з обсягом коло 15 тісяч тітулів книг і розлічных періодік.

дале

Розговор вела ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові, 26.02.2009

 

 

На академії мож ся учіти і русиньскый язык

 

Так як каждый рїк, і кінцём минулого року (в днях 29. і 30. децембра) Педаґоґічна і соціална академія у Пряшові зорґанізовала День отвореных дверей про родічів і потенціалных штудентів, котры сі подали приглашкы на штудіум. В рамках той презентації директорка школы (на фотцї) представила родічам блок предметів, котры академія понукать як повинны, або як выберовы. Меджі выберовы предметы належать чуджі языкы – а то анґліцькый, нїмецькый, руськый а од минулого року прибыв і русиньскый язык. То значіть, же штуденти сі можуть як другый чуджій язык выбрати предмет русиньскый язык і култура. Тот предмет запрезентовала родічам выскумна працовнічка і учітелька русиньского языка і културы з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові – ПгДр. Кветолава Копорова. Інштітут є ґарантом штудія того штудійного проґраму на Пряшівскій універзітї і є охотный забеспечіти ёго выучованя  і на споминаній академії. Родічів тота інформація заінтересовала, главно  тых, котры мають русиньске корїня а їх дїти іщі комунікують по русиньскы. Такой на презентації ся пригласило вісем родічів ,меджі іншыма і двоє родічів із Шаріського Ястрабя (на фотцї спереду), котры бы про свої дїти выбрали русиньскый язык, но їх скуточный інтерес ся вкаже аж в септембру, коли ся дізнаме, кілько з приятых штудентів ся на тот предмет скуточно пригласить.

 К. К., фоткы авторкы

 

Проф. Павел Роберт Маґочій

навщівив 4 країны

Дорога професора Торонтьской універзіты, академіка Канадьской кралёвской академії наук і председы Світовой рады Русинів – Павла Роберт Маґочія зачала в Австрії, конкретно у Відню, де мав 11. децембра 2008 лекцію на універзітї.

• У Будапештї 13. 12. 2008 было ся засїданя Світовой рады Русинів, де за челный стїл засїли: (злїва) підпредседа СРР Д. Папуґа зо Сербії, председа П. Р. Маґочій з Канады, выконный секретарь А. Зозуляк і повірена веджінём Рады Світового форуму русиньской молодежи А. Блыхова.

Тоту нагоды сьме выужыли на то, же сьме на 13. децембра до недалекого Будапешту скликали засїданя Світовой рады Русинів, котре там мало быти іщі в місяцю септембрї. Засїданя проходило подля допереду становленого проґраму, в котрім членів найвеце інтересовали два вопросы: забезпечіня 10. конґресового засїданя у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватії), як і важна сучасна сітуація у звязи з Русинами на Підкарпатю, на Українї, о чім членів СРР поінформовав не так член рады Михайло Алмашій, як призваный гость засїданя Микола Бобинець, котрый єдиный із позваных Русинів Підкарпатя быв на діскузії за округлым столом у Києві 28. новембра 2008, де ся дость обшырно говорило о даній сітуації на Підкарпатю з боку дакотрых екстремістічных сил, хоць то не є цілонародный русиньскый рух на Підкарпатю. На засїданю СРР было вырїшено, же член Світового конґресу Русинів – Сойм подкарпатськых Русинув і представитель той орґанізації в СРР – М. Алмашій єднозначно задекларовали, же ся стали політічнов орґанізаціов, з той прічіны СРР дасть пропозіцію СКР, абы як Сойм, так і ёго сучасный представитель в СРР были вылучены з тых орґанів Русинів, котры суть неполітічны і нецерьковны, але културно-націоналны.

далe

А. З., 23.12.2008

 

Чом сьме ся приголосили на штудії русиньского языка і літературы?

(Oдповідї штудентів 1. річника штудійного проґраму русиньскый язык і література
в комбінації з анґліцькым языком.)

 

Одповідь на тот вопрос є про мене барз легка. Дало бы ся повіс-ти, же єм Русинка, хоць на першый погляд ніч тому не насвідчує. Народила єм ся в родинї, де є мама Русинка а отець по предках тыж. Своє дїтинство єм пережыла на селї, де ся бісїдовало по русиньскы, но мене родічі не научіли. Дома сьме бісїдовали лем по словеньскы. Все ня тягало к русиньскому фолклору, учіла єм ся руиньскы співанкы. Зато єм ся на середнїй школї приголосила з камаратков-Русинков – на співацькый конкурз „Маковицька струна“. Там сьме выграли перше місце в окреснім колї. Бырз ня то потїшыло. І мої родічі были щастны, же єм надвязала на традіції своїх предків. Азбуку єм ся научіла сама і думам сі, же є то цалком добра основа про штудіум русинького языка. А што од того штудіа обчекую? В першім рядї то, же ся научу добрї по русиньскы. Буду знати вшытко о културї, літературї, історії і жывотї своїх предків і буду мочі пышно выкричати до світа: „Єм горда Русинка!“

Маріанна ФЕЦКОВА, Бардеёв, 6.12.2008

далe

 

Были сьме позітівно оцінены

Далшый блок презентації День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї (ПУ), котру зорґанізовав з фінанчнов підпоров Міністерства културы СР, проґраму Култура народностных меншын 2008, Інштітут русиньского языка і културы ПУ, ся одбыв 10. септембра 2008, то значіть лем пару днїв по отворіню нового школьского рока 2008/2009 на основных і середнїх школах.

● Выдаренов акціёв Інштітуту русиньского языка і културы быв День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї 10. септембра 2008, де ґімназістам із Старой Любовнї, Міджілаборець, Гуменного і Снины много новых і цінных інформацій о русинській історії, културї, языку і можностях штудія русиньского языка передали: (зверьху долов) директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., як і далшы дві асістенткы того інштітуту – ПгДр. К. Копорова і ПгДр. М. Мальцовска. Дале тыж вытупили: історик Сполоченьско-научного інштітуту САН у Кошіцях, ПгДр. С. Конєчні, к. н., член выбру  Общества св. Йоана Крестителя о. ТгЛіц. Ф. Крайняк, директор Театру А. Духновіча в Пряшові М. Марко, выконный секретарь Світовой рады Русинів Мґр. А. Зозуляк і член Світового форуму русиньской молодежи Мґр. П. Крайняк.

Фоткы: А. З.

Може і тот часовый фактор напоміг к лїпшій робочій атмосферї, як то было при першій презентації – кінцём минулого школьского рока. Штуденты (теперь то были зо штатных ґімназій у Старій Любовнї, Міджілабірцях, Гуменнім і з пріватной білінґвалной ґімназії у Снинї) по двоймісячнім оддыху пришли сконцентрованы і наповно абсорбовали вшыткы інформації нелем о можностях штудія русиньского языка на ПУ, але дізнали ся і много о русиньскій народностній меншынї, котра компактно жыє на северовыходї Словеньска і розвивать свої актівіты в розлічных областях жывота. Блок цінных інформацій оцінили нелем штуденты, але і їх педаґоґы, котры сконштатовали, же і про них была презентація хосенна, бо к тым інформаціям не мож прийти ани в учебниках історії, а тяжко доступны суть і другы жрідла, в котрых бы была так комплексно презентована русиньска народностна меншына на Словеньску. Но нелем про штудентів і педаґоґів, котры мають русиньске корїня, є потребне знати о своїй історії і своїх предках, але і нашы найблизшы сусідове-Словаци, з котрыма жыєме в єдній републіцї, привитали такы інформації. Може найціннїшым з выступів быв куртый перегляд історії Русинів під назвов Русины в історічных переломах другого міленія, з котрым выступив історик Сполоченьско-научного інштітуту Словеньской академії наук з Кошіць ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. Самособов, вшыты реферуючі приспособили способ презентації віковій катеґорії, то значіть, же упустили од высоко одборного штілу і переповіли свої рефераты властныма словами, причім черяли у своїх выступах русиньскый і словеньскый язык, также на єднім боцї ся стерла языкова барьєра (про дакотрых із штудентів і педаґоґів не быв русиньскый язык їх материньскым), але быв запрезентованый і русиньскый язык у своїй кодіфікованій подобі, жебы тоты, котры проявлять інтерес о штудіум, учули як звучіть язык, котрый планують штудовати. А як ся вказало по самотній презентації, інтерес о русиньскый язык, але і о културу і історію Русинів сьме у штудентів збудили, бо дакотры з них ся о можностях штудія такой інтересовали. Наприклад, сниньскы ґімназісты нам пришли по скінчіню акції особно подяковати, што нас загріло на сердцю і повзбудило до далшой роботы, і повіли, же о штудію русиньского языка на ПУ зачінають серьёзно роздумовати.

Такы рядкы ся пишуть з чутём радости і мы маме надїй, же нас поступно вычерять молода ґенерація Русинів, котра буде продовжовати в зачатім дїлї і не допустить, жебы народность Русин была стерта з мапы сполочного европского простору, де Русины оддавна належали, а тыж не допустить, жебы їх хтось проти їх властній волї выголошовав за тых, котрыма они не суть лем зато, же їх поважовав за штось меншецінне, їх язык мало валушный, або і недостойный. Є то про нас велика сатісфакція.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, авторка проєкту, 6.10.2008

 

Спомины на директора Михала Сопіру

● Першый директор тогдышнёй Русской ґражданской школы у Вышнїй Радванї, окрес Міджілабірцї – Михал Сопіра.

У моїм жывотї єм мав велё директорів, велителїв, началників, ґенералїв, но у моїй памяти найвекше місце заберають найлїпшы спомины на мого першого директора Михала Сопiру. Мене, як молодого учітеля по скінчіню Руськой учітельской академії у Пряшові у 1949 роцї, назначіли учітелёвати на Русскую гражданскую школу во Вышней Радване, окрес Міджілабірцї. Тоту школу од року 1946 зачав будовати Михал Сопiра.

Даколи мі в голові перескакують думкы, ці мої добры спомины на нашого директора не суть позначены моїм молодым віком, нескусеностёв або і необєктівностёв молодого учітеля. Но я у нїм видїв і доднесь виджу нашого чоловіка, русиньского патріота, родака із русиньского села – Красного Броду. Свою учітельску карьєру зачінав у р. 1940 на нашых русиньскых школах у Ґрибові, Валентівцях, по 1945 роцї учів на Руській міщанцї в Пряшові, а од школьского року 1946/47 зачав будовати фундаменты новой радваньской руськой міщанкы. Ту треба припомянути, же у тім часї были тяжкы повойновы рокы.

Моя перша школа

Декретoм Крайского іншпекторату у Пряшові єм быв наставленый за учітеля у споминаній школї. Наступити до школы было треба 21. авґуста 1949 року. Тот край на выходній Словакії я лем мало познав. Як штудент я тады ішов влаком на бріґаду почас ставляня православного храму в Міджілабірцях у 1947 роцї. Тот храм ся будовав як памятник руськым і совєтьскым воякам, котры зохабили свої жывоты ту в Карпатах у 1. і 2. світовых войнах. Кідь сьме влаком переходили через штаціон у Вышнїй Радвани, ани в думках єм ся несподївав, же я ту о два рокы буду выступати з влаку як новый учітель на радваньскій руській міщанцї.

 далe

Iнж. Іван ФРІЦЬКЫЙ, Кошыцї, 6.10.2008

 

Чекали сьме на то 55 років

Другый септембер 2008 року ся запише золотыма буквами до новодобой історії Русинів на Словеньску, бо в тот день зачала дїяти перша пореволучна школа з навчалным русиньскым языком, а то Основна школа Анатолія Кралицького в Чабинах, Міджілабірьского окресу. Але жебы ся того дожыти, требало перейти довгу путь.

● Історічна подїя – отворїня першой русиньской школы по 55 роках, а то Основной школы А. Кралицького у Чабинах. Верьхнїй ряд злїва: спершу была святочна Служба Божа, главныма протаґоністами котрой были о. Ф. Крайняк, о. М. Ясик і о. Я. Поповець, по літурґії вшыткых притомных перед школов привітав староста села М. Шковран. Спіднїй ряд злїва: потім пантлик до выновленой першой класы школы перерізали І. Солей і А. Зозуляк, наконець ся робили фоткы на памятку: спреду першы першокласници Р. Ясикова, З. Сірикова, К. Цвикликова, Д. Костілникова, С. і С. Цапцаровы, Я. Куськова і їх родічі взадї: М. Ясикова (учітелька і сучасно директорка новой школы), М. і М. Сіриковы, Л. і Й. Цвикликовы, Т. Костілникова, М. Ясик, А. Цапцарова і Д. Куськова.

Нелем тых 9 років, одколи ся зачала высокошкольска приправа кваліфікованых учітелїв предмету русиньскый язык і култура на Педаґоґічній факултї Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові. Нелем 10 років, одколи зачало дїяти тяжко здобыте Оддїлїня русиньского языка і културы у тогдышнїм Інштітутї народностных штудій і чуджіх языків ПУ. Нелем 11 років, одколи ся зачав учіти предмет русиньскый язык і култура на 11 основных і 1 середнїй школах нашого реґіону. Нелем 13 років, коли ся датує велика історічна подїя про Русинів Словеньска – кодіфікація русиньского списовного, літературного, языка на Словеньску. Нелем 15 років, коли при Русиньскій обродї взникнув першый Інштітут русиньского языка і културы (другый, як штатна іштітуція з цілоуніверзітным дїяльством, взникнув того року на Пряшівскій універзітї). Нелем 19 років, коли у нас была „нїжна“, револуція, котра уможнила нам зась ся голосити к русиньскій народности і здобывати освіту в своїм материньскім русиньскім языку. Але і тых 55 років, кідь з вечора до рана комуністічна штатна машінерія, слухаючі приказы з Москвы, зробила з Русинів Українцїв і навчалный русиньскый язык, не просячі ся Русинів, адміністратівным приказом перемінила на україньскый. В тім часї было 265 русиньскых сел а в скоро каждім была сільска або церьковна школа з навчалным русиньскым языком (хоць некодіфікованым)! ТАКЖЕ, ЖЕБЫ СЬМЕ СЯ ВЕРНУЛИ ДО ЧАСІВ ПЕРЕД НАСИЛНОВ ЗМІНОВ І ПРОДОВЖОВАЛИ У РОЗВИТКУ ШКОЛ ІЗ НАВЧАЛНЫМ РУСИНЬСКЫМ ЯЗЫКОМ, МУСИЛИ СЬМЕ ЧЕКАТИ ДОВГЫХ 55 РОКІВ!

далe

Александер ЗОЗУЛЯК, фоткы автора і А. П., 10.09.2008  

 

Русиньскый учeбник-унікат

 

Унікатный у нашых условіях є русиньскый учебник під назвов Русиньскый язык в образках про І. ступінь основных школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка, авторков котрого є тогорічна абсолветка комбінації руськый язык – перекладательство на Філозофічній факултї Пряшівской універзіты, а єдночасно і абсолвентка росшыреной формы штудія русиньского языка і култура – Мґр. Марія Сметанова, родачка з Міджілаборець, де і жыє.

Унікатна є тота книжка тым, же є образкова, на основі котрых ся дїти будуть учіти словну засобу. При каждій парї двох фаребных образків суть з єдного боку стoрінкы по дві знамы або знамішы слова про школярїв 1. – 4. клас ОШ у русиньскім і словеньскім списовных языках, а з другого боку суть по дві менше знамы або цалком незнамы слова ку тым образкам – а то в російскім і анґліцькім языках. Также такым способом (порівналнов методов) школярї можуть набывати нову словну засобу: поступати будуть од слов знамых з материньского русиньского языка, через слова уж знамы зо штатного словеньского языка, потім к словам близкого славяньского языка – російского, аж по слова анґліцького языка, котрый теперь „владне світом“. Тот учебник можеме назвати малым штириязычным словничком про школярїв низшых клас ОШ, котры при учіню будуть поступати од близького, знамого, к незнамому, што є в згодї з методами навчаня учітеля народів – Яна Амоса Коменьского. Образкы і слова к образкам суть роздїлены до частей, котры суть поскладаны так, як дїтина по порядку приходить з нима до контакту. У книжцї найдеме такы части: Фамелія, Ізба/Хыжа (Їдалня, Дітьска ізба, Кухня, Спалня, Купелка), Потравины, Облечіня/Лахы, Мода, Школа, Тїло, Фауна, Флора, Музика, Фарба, Контінент, Сонечна сістема, Ґеометрія а наконець – Алфавіт русиньскый, Аbeceda slovenskα, Алфавит русский i Alphabet English. Книжка крачать рука в руцї з пословіцёв: Кілько языків знаш, тілько раз єсь чоловіком, то значіть – чоловік є веце штудованым, має векшу освіту, а тым ся може у практічнім жывотї лїпше уплатнити. Але нїґда не треба забывати, же і кідь не все ся з русиньскым языком дасть уплатнити, же тот язык треба мати в почливости, бо є то родный язык нашых родічів і нашых русиньскых предків.

Хоць на книжцї требало поробити, але напад молодой авторкы треба высоко оцінити. Зато сьме го такой привітали і, думаме, жe выслїдок є добрый. Але то няй посудять тоты дїти, школярї, родічі і учітелї, котры учебник будуть хосновати. Директоры школ, де ся учіть предмет русиньскый язык і култура, можуть го про своїх школярїв обїднати і задарьмо дістати (платить за них Міністер-ство школства СР) у панї Яны Конрадовой в дістібучній аґентурї AD REM, P. О. Bох 32, 830 00 Bratislava, тел./факс: 02/444 518 45, і-мейл: adremss@centrum.sk. Родічі і вшыткы тоты, котры не мають можность тот учебник дістати бесплатно і мусили бы у споминаній аґентурї заплатити за нёго выробну ціну 650 Ск, можуть го в нашій редакції дістати за половину – 325 Ск, а то на адресї: Rusνn a Όudovι noviny, Duchnoviθovo nαm. 1, 081 48 Prešov, тел.: 0905 417 884, і-мейл: rusyn@stonline.sk. Є то 31. самостатна публікація, котру выдав Русин і Народны новинкы, або 88. публікація приправлена редакціов під таков істов назвов. Книжка мать 60 сторінок і ціла є фаребна.

А. З.

 

Степан ДОБОШ – фундатор Ужгородьской універзіты

• Першый ректор Ужгородьской універзіты, родак із села Обава на Підкарпатю, котрый довгы рокы прожыв і учітелёвав у Пряшові, Заслуженый учітель – доц. ПгДр. Степан Добош, к. н.

Кінцём минулого року минуло 95 років од народжіня Степана Добоша – особности, котра ся навсе записала до історії Закарпатя як першый ректор Ужгородьской універзіты. Хоць на тім постї быв лем дакілько місяцїв і бівшу часть свого жывота прожыв за граніцями свого родного краю, Степан Добош ся вказав вірным сыном свого народа. Шкода лем, же на ёго мено сі днесь малохто з краян спомяне.

Степан Добош ся народив 8. децембра 1912 року в селї Обава на Мукачовщінї в родинї півцё-учітеля Василя Добоша і Меланії Маринець. Дїтьскы рокы будучій ректор прожыв в селї Дубино, основну освіту здобыв в Нелипеньскій народній школї (1918 – 1923), по скінчіню котрой вступив до мукачовской реалной ґімназії. Міджі педаґоґами в ґімназії в тім часї доміновали руськы „біло“-еміґранты і містны русофілы, зато і навчалный процес быв цалком насякнутый тым духом. Тото, самособов, позначіло формованя народных поглядів каждого ґімназісты. По скінчіню ґімназії молодый паробок вышов з твердым пересвідчінём, же підкарпатьскы Русины суть неоддїлнов частёв російского народа.

По скінчіню ґімназіалных штудій, в роцї 1931 Степан Добош вырушив до Прагы з наміром вступити на Карлову універзіту. Як пописує біоґраф Ілля Ґалайда, Степан Добош хотїв штудовати на теолоґічній факултї, бо там ся за науку не платило, но пізнїше змінив погляд і приголосив ся на медицину а наконець быв приятый на правницькы штудії. Но стати ся фіскарішом му тыж не было суджене, зато по року штудія переступив на філозофічну факулту, котру скінчів в роцї 1937.

далe

Константин КУЦОВ, Ужгород, 05.09.2008

 

На світї суть новы учебникы

Через лїтнї вакації уж традічно выходять новы русиньскы учебникы. З них теперь узрїли світло світа Русиньскый язык і Чітанка реномованого автора і бывшого педаґоґа з Репеёва – Яна Гриба, як і третїй Робочій зошыт із русиньского языка учітеля русиньского языка і културы у Радванї над Лабірцём – Мґр. Марека Ґая. Вшыткы тоты учебникы суть про чeтвeрту класу двох тіпів основных школ: з навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка.

Вшыткы три новы публікації мож купити в редакції Русин і Народны новинкы по двасто словеньскых корун. Понукана ціна за учебникы є менша веце як о половину в порівнаню з цінов, за котру їх можете купити в складї учебників у Братїславі. Книжкы мож обїднати на адресї: Rusνn a Όudovι noviny, Duchnoviθovo nαm. 1, 081 48 Prešov, тел.: 0905 470 884, і-мейл: rusyn@stonline.sk. Няй тоты публікації приносять їх чітателям і поужывателям радость і поучіня.       

-аз- 12.08.2008

 

Стрїча школярів по 40-ёх роках

В лїтнїх місяцях є такый звык, же бывшы штуденты середнїх школ або высокошколаци сі по даякім часї орґанізують стрїчі, на котрых споминають на школьскы часы і говорять о своїм сучаснім жывотї. Подобну стрїчу по 40-тёх роках орґанізовали бывшы школярї Основной школы в Радвани над Лабірцём, окр. Міджілабіцї. До той школы зачали ходити іщі в школьскім роцї 1964/1965 в 6-ій класї, і скінчіли учіня в школьскім роцї 1967/68 як 14 – 15-річны. Хтось пришов з ідеёв зорґанізовати стрїчі і школярїв з бывшой „Руськой міщанкы“ – тота назва Радваньской основной школы зістала в памяти многых людей до-днесь. Ініціатівы ся їмила панї Марта Сопкова, бывша ученіця спомянутого річника. Стрїча была 21. юна 2008 року в прекрасных просторах будинку Основной школы в Радвани над Лабірцём.

• Учнї 6. Б класы у школьскім роцї 1964/65 зо своїм класным учітелём Іваном Кочаном.

Фотка є з 18. мая 1965.

• Погляд на участників стрїчі (21. юна 2008) бывшых школярїв Основной школы у Радванї над Лабірцём, котру закінчіли перед 40 роками. В центрї стоїть їх класный учітель Іван Кочан.

Позваны приходили поступно, хто як міг. Не вшыткы ся зразу спознали, бо уж 40 років ся не видїли, а днесь уж мають понад 50 років. Зуб часу їх позначів, што є природне. При сонечній хвілї в холодку під стромами на дворї школы было о чім говорити і на што споминати. Велика радость настала, кідь міджі нами ся зъявив позваный уж 84-річный класный учітель Іван Кочан, родак з Радвани над Лабірцём, теперь жытель міста Кошіцї. З каждым ся звітав, но у многых сі не знав спомянути на мено. За даякый час было чути голос електричного дзвінка, котрый кликав бывшых школярїв до класы. Зачінала ся далша часть проґраму.

далe

Інж. Іван ФРІЦЬКЫЙ,

повойновый учітель у Радваньскій міщанцї, Кошіцї, 12.08.2008

 

Найде ся у Пряшові шість русиньскых родин?!

• Містна орґанізація у Пряшові Русиньской оброды на Словеньску ініціовала на нововзникнутім Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові 18. юна 2008 року стрічу односно можности зачатя навчаня русиньского языка на основных школах у Пряшові. На фото дакотры участници стрічі: (злїва) директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., і члены выбору МО РОС у Пряшові Мґр. Петро Крайняк, Сілвія Лисінова і Федор Віцо.  Фоткы: А. З.

Такый вопрос, правда, з наднесенов давков скептіцізму, ся повторяв на стрїтнутю, котре ініціовала Містна орґанізація Русиньской оброды у Пряшові на нововзникнутім Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові 18. юна 2008 року. Главнов думков акції было аналізованя і важне задуманя ся над фактом, же в Пряшові ся русинство шырить многыма токами і мать многы формы, но хыбує ту тото найглавнїше, што дає предпоклад, жебы Русины як народность на Словеньску і в самім Пряшові пережыли – а то є пестованя народной свідомости у молодой ґенерації.

Парадоксным є факт, же праві в Пряшові, де є найвекша концентрація русиньской інтеліґенції в рамках северовыходного Словеньска (холем актівіты, котры ту Русины розвивають, зареґістровали многы Пряшівчане), не нашло ся шість (!) русиньскых родин, котры бы проявили інтерес о то, жебы їх потомство в школї, в рамках нормалного навчалного процесу, спознавало язык і історію своїх предків, жебы в них была плекана любов к своїй народности. Самособов, такых молодых русиньскых родин зо школоповинныма дїтми є в Пряшові наісто веце як шість, но в рамках будь-котрой ОШ стачіть, жебы о русиньскый язык і културу проявило інтерес шестеро школярїв і може взникнути ґрупа (може быти докінця створена з розлічных клас) на выучованя русиньского языка і културы, а то в дотації єдной-двох годин до тыждня – подля желаня і інтересу родічів.

Є то досправды парадокс, бо в краю, де є найвысша незаместнаность, докінця і в школстві, не сьме здатны мы Русины самы собі помочі. Ту предці ся нукать і шанса про учітеля, котрый бы быв здатный учіти тот предмет може нелем на єдній школї, але, подля інтересу, і на пару школах у Пряшові.

З такым заміром Інштітут русиньского языка і културы ПУ ословив писомно девять ОШ у Пряшові і членове Містной орґанізації РО приобіцяли в тім дїлї розвинути особны контакты з даныма школами, жебы просондовати конкретны можности в каждій з них.

Віриме, же вдяка споминаным контактам з дирекціями школ наступного школьского року будеме мати холем змаповану сітуацію і вытіпованы бодай лем дві-три школы, в котрых бы така можность выучованя русиньского яызка і културы могла ся стати реалностёв. Віриме тыж, же МО РО в Пряшові буде в тім дїлї напомочі, так як то єй членове приобіцяли на нашій сполочній стрїчі, бо найлїпше про родічів і школярїв все є лем особный контакт з людми, котры їм штось хотять понукнути, а самособов, контакт не єдноразовый, але потрібных є дакілько презентацій і діалоґів о тім, што ся будуть їх дїти учіти і якым способом. А кідь така комунікація міджі родічами, дїтми, русиньскыма актівістами і Інштітутом русиньского языка і културы ПУ як одборным ґарантом предмету взникне, тогды можеме повісти, же сьме зробили першый крок в пробуджіню охоты родічів комуніковати на тему народностной приналежности і єй пестованя у свого потомства.

Наісто то буде про русиньскых актівістів ефектівнїше выужытый час, як стрїтнутя на фестівалї русиньского фолклору, котрый ся пестує уж традічно і без того, жебы хтось мусив якось шпеціално Русинів до такой сорты шырїня ідентіты актівізовати.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Інштітут русиньского языка і културы ПУ, 11.07.2008

 

Інштітут русиньского языка і културы ПУ має першу директорку

 

В Народных новинках (ч. 9 – 12/2008) уж сьме інформовали, же Академічный сенат Пряшівской універзіты в Пряшові як найвысшый самосправный орґан той інштітуції на своїм засїданю 12. фебруара 2008 проїднав і прияв дакілько пропозіцій на іновацію внуторных предписів і орґанізачных змін на ПУ, котры предложыв ректор проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. Із вшыткых змін, схваленых Академічным сенатом ПУ, найвызначнїшыма з нашого погляду суть орґанізачны зміны, внаслїдку якых по трансформації дотеперішнёго Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (ІРНШ ПУ) взникли два самостатны субєкты. Першым є Выскумный центер ПУ а другым – Інштітут русиньского языка і културы ПУ (ІРЯК ПУ), якый взникнув на базї дотеперішнёго Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ. Од 1. марца 2008 аж до реалізації конкурзу на місцe директора директорков Інштітуту русиньского языка і културы ПУ была повірена Анна Плїшкова, дотеперішня ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ.

Авізованый конкурз на місце директора Інштітуту русиньского языка і културы ПУ Пряшівска універзіта реалізовала 11. юна 2008. 12. юна 2008 ректор ПУ установив за директорку інштітуту ПгДр. Анну Плїшкову, ПгД.

 -р-, 11.07.2008

 

На Пряшівскій універзітї взникнув

Інштітут русиньского языка і културы

 

● ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., родачка з Пыхонь при Снинї, котра є повірена ряджінём Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові.

Академічный сенат Пряшівской універзіты (АС ПУ) в Пряшові як найвысшый самосправный орґан той інштітуції на своїм засїданю 12. фебруара 2008 проїднав і прияв дакілько пропозіцій на іновацію внуторных предписів і орґанізачных змін на ПУ, котры предложыв ректор, Проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. К змінї дакотрых внуторных предписів на ПУ доходить у звязи з новелізаціов закона ч. 131/2002 Зб. з. о высокых школах і о змінї і доповнїню дакотрых законів, котра платить од 1. 9. 2007 і од 1. 1. 2008, але так само і з практічных потреб той высокой школы. Кажда высока школа є повинна конкретны зміны закомпоновати до свого штатуту і предложыти їх на реґістрацію Міністерству школства СР до 31. марца 2008.

Із вшыткых змін, схваленых Академічным сенатом ПУ, найвызначнїшыма з нашого погляду суть орґанізачны зміны, в рамках котрых настала трансформація дотеперїшнёго Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (ІРНШ ПУ). Як знаме, в рамках того інштітуту, котрый до року 2006 ся звав Інштітут народностных штудій і чуджіх языків ПУ і взникнув 1. септембра 1998, од самого зачатку фунґовало Оддїлїня русиньского языка і културы. Внаслїдку орґанізачных змін, на базї того інштітуту взникли два самостатны субєкты. Першым є Выскумный центер ПУ, якого робота буде заміряна на такы области выскуму, як: молекуларна антрополоґія, ґеоінформатіка, просторова аналіза і реґіоналный розвой, етнічна і конфесіонална ідентіта і якость жывота. Другым є Інштітут русиньского языка і културы ПУ (ІРЯК ПУ), якый взникнув на базї дотеперїшнёго Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ, і робота якого буде заміряна на выскум і розвой русиньского языка, літературы і културы в єй конкретных реалізаціях.

Аж до реалізації конкурзу на місцe директора, директорков нового Інштітуту русиньского языка і културы была од 1. марца 2008 повірена ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., дотеперїшня ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ.

У звязи із взником нового інштітуту, в пятніцю 14. марца 2008 в канцеларії ректора ПУ ся одбыла прес-конференція за участи представителїв медій, якых о орґанізачных змінах на ПУ інформовав ректор Р. Матловіч, а о замірах ІРЯК А. Плїшкова. По прес-конференції сьме А. Плїшковій поставили дакілько вопросів.

далe

За розговор подяковала К. К., фотка: А. З., 28.3.2008

 

Kотра подїя важнїша?

 

● ПаедДр. М. Ясикова – будуча учітелька з будучіма першыма першокласниками першой русиньской пореволучной школы на Словеньску, котра од 2. септембра 2008 одкрыє про них свої дверї.

Обидві суть про Русинів єднако важны. О чім є реч? По перше о тім, же в Чабинах буде отворена перша русиньска школа на Словеньску а буде нести мено знамого русиньского писателя, історіка і церьковного дїятеля – Анатолія Кралицького. По друге, же взникнув самостатный Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові. А теперь кус шырше і конкретнїше о обидвох подіях, котры ся дотыкають русиньского школства.

Село Чабины у Міджілабірьскім окресї ся стане першым, де буде Основна школа з русиньскым языком навчаня, а то од 2. септембра 2008. Рїшіня од Міністерства школства СР з 30. януара 2008 уж дістав староста села Мґр. Маріан Шковран, бо Сільскый уряд є зряджователём той школы. Ту ся потвердило, же кідь суть вшыткы штирї респ. холем три „компоненты“ в селї заєдно, так і цїле добре дїло ся выдарить. А тыма компонентами суть: в першім рядї родічі школярїв, потім зряджователь школы, директор школы і учітелька, котра є охотна учіти дїти русиньскый язык. В Чабинах были три з тых компонентів. Директорка школы хыбить, бо, властно школа уж давнїше в селї не фунґує.

Участници новинарьского бріфінґу: (перша злїва за столом) повірена ряджінём нового русиньского інштітуту ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і ректор Пряшівской універзіты Проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД.

А праві такы малы школы по русиньскых селах бы ся могли захранити, кібы ся стали народностныма, бо тогды дістануть векшый норматів (пінязї) на школяря і менше школярїв може быти в основній школї, жебы могла екзістовати. Но, жаль, тоты факторы собі многы старостове сел не усвідомлюють і легко ся вздають хоць і малокласных школ у своїх селах, што має часто за наслїдок поступне одумераня сел. Пан М. Шковран собі тот факт усвідомив і так зачав робити вшытко, жебы в Чабинах зась была отворена основна школа, як колись, і тоты найменшы дїти з Чабин і близкых Рошковець не мусили путовати за науков до Радванї над Лабірцём або Міджілаборець. Вдяка тому в селї зась буде створена ОШ про учнїв 1. – 4. класы.

далe

А. ЗОЗУЛЯК, 28.3.2008

 

Будучім высокошколакам: Русиньскый язык можете штудовати в комбінації з 12 предметами


По успішнім процесї акредітації штудійного проґраму Русиньскый язык і література, ґестором котрого є Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты, 28. юна 2005 Міністерство школства СР признало Пряшівскій універзітї право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ абсолвентам денной і екстерной формы штудія 3-річного бакаларьского штудійного проґраму в рамках штудійного одбору 1.1.1. Учітельство академічных предметів. Вдяка тому, од школьского року 2006/2007 на Пряшівскій універзітї мож штудовати штудійный проґрам Русиньскый язык і література в 12 акредітованых комбінаціях на 5 факултах:
на Філозофічній факултї з: руськым языком і літературов, історіёв, нїмецькым языком і літературов,
на Факултї гуманітных і природных наук з: анґліцькым языком і літературов, біолоґіёв, ґеоґрафіёв, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов, музичнов выховов,
на Факултї шпорту з: тїлеснов выховов,
на Ґрекокатолицькій теолоґічній факултї з: набоженьсков выховов,
на Православній богословецькій факултї з: набоженьсков выховов.
Тоту інформацію даєме до увагы главно будучім высокошколакам в Словеньскій републіцї, якы вo фeбруарї і марцї 2008 року будуть вырішовати о тім, ДЕ дале на высоку школу і ШТО штудовати. Віриме, же акредітованы комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ і главно тых, котры походять з реґіонів з компактно жыючім русиньскым жытельством і мають інтерес о свій материньскый русиньскый язык, русиньску літературу, історію і културу. Але, самособов, штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого русиністіка інтересує і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА,
Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ, 21.2.2008

 

быти русином не є мінус, але плус

На бісїдї з кленовскыма школярями

Кідь выйде писателёви нова книжка, то як кібы ся му народила дїтина. А тоты, што суть обдарованы писательскым талентом, наісто мі потвердять, же найтяжше є писати про малу дїтвору, може зато ся книжкы про дїти не родять у такій фреквенції, як література про дорослых. О то векша є радость писателя, кідь по днях, тыжднях і місяцях роботы книжка выйде а тоты, котрым є адресована, єй приймуть із радостёв і спонтанностёв, так, як то лем дїти знають проявити, бо дїти суть прямы – будь ся їм дашто любить, або нїт. Такой то дадуть знати.

● Погляд на участників акції у Кленовскій основній школї: (верьхній ряд злїва) директорка школы А. Федоркова, методік русиньского языка і писатель Ш. Сухый, публіцістка і писателька М. Мальцовска, новинарька і асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты – К. Копорова, (долов злїва) у вестібулї на бісїдї ся зы-шли вшыткы школярї зо своїма учітелями, міджі нима была ай декламаторка і барз успішна співачка Вероніка Кучмашова, а наконець ся під рождественнов ялічков з писателём Ш. Сухым на памятку сфотоґрафовали вшыткы декламаторкы школы, котры были на конкурзї Духновічів Пряшів: Я. Петроваёва, П. Кобанова, А. Баніцька, М. Коселарова, В. Вакулічова, В. Кучмашова і М. Кобанова.

 

Думам сі, же автор Штефан Сухый може быти із своёв найновшов книжков стишків, котрій дав назву Слон на Кычарї, максімално спокійный. Єй премєра-презентація в Основній школї в Кленовій, окр. Снина, ся выдарила на сто процент. Дїти были спонтанны, слухали і такой коментовали а, самособов, хотїли ся вказати і они, зато режія бісїды ся творила прямо на місцї. Поміджі стишкы, котры чітав сам автор – Штефан Сухый, і приповідкы, кот-ры представила писателька Марія Мальцовска, старшы дївчата ся осмілили і выступали із своїм репертоаром співанок, з котрыма выступали на Маковицькій струнї і на другых співацькых конкурзах. Збачіли сьме ту пару співацькых талентів, о котрых іщі наісто будеме чути. Видить ся, же нелем наша русиньска місія збогатила кленовскых школярїв, але і они збогатили вшыткых нас, котры сьме пришли з далекого Пряшова однести до їх школы кус русинства. Было то добрї, бо нелем школярї, котры іщі мімоходом красно комунікують по русиньскы, але і їх учітелькы – Словачкы (або то не были Словачкы, лем пословакізованы Русинкы?) збачіли, же Русины то не суть лем стародавны співанкы нашых предків, але же ся маме чім запрезентовати. А же сьме їх заінтересовали, о тім свідчіть і факт, же такой на бісїдї єдна панї учітелька мала інтерес о приповідкы авторкы Марії Мальцовской, котры хотїла переложыти до словеньского языка і схосновати їх на драматізацію.

Самособов, кідь перейдеме таку довгу драгу, нашым цїлём є і бісїдовати з директором школы і просондовати можности выучованя русиньского языка і културы на даній школї, главно кідь збачіме, же на то суть добры можности, то значіть – учітель, охота дїтей і родічів, але і захована русиньска комунікація у школярїв. З бісїды з панї директорков Аннов ФЕДОРКОВОВ, але і зо старостом села Душаном ГІРЧОМ сьме ся дізнали, же така можность бы ту была.

Властно, сітуація в Кленовій є подобна, як і в другых русиньскых селах. Родічі дїтей пожадують, жебы ся учів анґліцькый язык, бо тот буде школярям потрібный в далшім штудію, але і в жывотї, но а школа не мать з чого такого учітеля заплатити, бо мають нїмчінаря, а тот бы в такім припадї стратив роботу. По селах люде суть іщі все солідарны, і хоць бы як тяжко было, пропустити чоловіка лем так з роботы, а іщі навеце, кідь є то свій чоловік – із села, не є так легко. Панї директорка навеце мать у своїм колектіві і учітельку, котра бы мог-ла учіти анґліцькый язык, но затля го учіть лем як неповинный предмет, жебы холем пару школярїв могли успокоїти.

Ту уж є але тиск нелем з боку родічів, але і з боку міністерства школства, бо од наступного школьского року буде мушена кажда основна школа забезпечіти выучованя двох чуджіх языків, самособов, при тім істім обємі фінанцій. Зато сьме панї директорцї дали пропозіцію – стати ся народностнов школов, што бы їм принесло і векшый обєм фінанцій. Дїти ся зачнуть учіти азбуку, котру по новембровій револуції так одмітовали, але вдяка тій азбуцї бы могли заплатити і учітеля анґліцького языка.

Мать то свою лоґіку, але тоту лоґіку мусять в першім рядї порозуміти родічі школоповинных дїтей і збавити ся предсудків. Предсудків односно азбукы, але і чутя меншецінности односно властной ідентіты. Вірьме, же выграють тот бой самых із собов на свій властный хосен і порозумлять, же быти Русином не є мінус, але плус.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы А. З., 19.12.2007

 

Новый школьскый рік – iз новов директорков

 

● Нова директорка Основной школы у Пчолинім, Снинького окресу – Мґр. Анна Миндошова.

Основна школа в Пчолинім зачала новый школьскый рік 2007/2008 з дакількома вызначныма змінами економічного, але і персоналного характеру. Першов важнов, а самособов про далше фунґованя школы і позітівнов, змінов є факт, же до школы прибыли школярї з ОШ в Гостовіцях, де была школа зрушена. Такым способом ся чісло школярїв звышыло із 67 на 83, што принесло до школы і веце фінанцій. Далшым новым фактом є зміна на постї директоркы школы. По довшім часї школьска рада у вольбах не потвердила стару панї директорку – Мґр. Катаріну Гребенёву, але єй місто вычеряла учітелька Мґр. Анна Миндошова, котра на пост директоркы наступила од 1. юла 2007. У звязи з тым сьме панї директорцї дали пару вопросів і попросили представити свою візію далшого фунґованя школы.
● Панї директорко, як довгорічна учітелька, але і жытелька села Пчолине сьте до конкурзу вступали як чоловік, котрый добрї знать проблематіку як школьского жывота, може і ходу школы з економічного боку, так і проблемы, котры траплять школярїв, але і їх родічів односно потреб у навчалнім процесї. На што ся хочете зосередити на самый перед?
– Ясно, же чоловік, котрый ашпірує на даякый пост, мусить мати і ясну представу о роботї, котра го чекать. Директор школы днесь мусить быти главно добрым економом і манажером. Я професіов не єм ани єдно, ани друге, бо цілый свій дотеперішнїй професіоналный жывот єм фунґовала як учітелька той школы. Вірю але, же дотеперішнї жывотны скушености были про ня добров школов, жебы єм сі знала порадити і в тій области. Зачала єм меншыма кроками, так як нам то доволять фінанчна сітуація, бо навышіня фінанцій на гостовіцькых школярїв буде реалным аж од 1. януара 2008. Треба але повісти, же школа не мать даякы важны фінанчны проблемы. Дость нам помогли актівачны роботы, вдяка котрым могли ходити пораїти, але і помагати в кухни незамест-наны жены із села. Школьска кухня нам добрї просперує, на днешнїй день мать 131 стравників (варить і про Дїтьскый домов у Гостовіцях як і про гостовіцьку школку), также кухня на себе заробить. Купили сьме докінця і робот за 220 тісяч корун. Далшым позітівным моментом было запоїня ся до проєкту Европского соціалного фонду. До того проєкту ся запоїли лем 4 школы в рамках Сниньского, Гуменьского і Міджілабірьского окресів. З того фонду сьме дістали можность заместанати чоловіка, котрый поберать соціалны давкы, причім на каждого заместнаного такым способом діставать школа іщі 800 корун, наприклад на порошкы, сапонаты і т. д. То є про школу велика поміч, бо од юла сьме робили велике упрятованя, і так сьме сі з тыма людми могли спомочі. Они суть заместнаны лем на 4 годины, але мушу повісти, же не позерали на час, робили кілько было треба, бо ту суть люде вдячны за роботу. Также школу сьме дали в рамках можностей до порядку, треба нам іщі понатерати воблакы. Поміч нам приобіцяли родічі школярїв, за што їм хочу допереду подяковати.
● Далшы два вопросы ся тыкають процесу выучованя. В чім суть плусы вашой школы, а наопак, што бы сьте хотїли злїпшыти? У вашій школї ся учіть і русиньскый язык, дотеперь як неповинный предмет, а то на першім і на другім ступню. Дїє ся так уж пару років і видить ся мі, же Пчолинчане (мінімално тоты, котрых дїти ходять на годины русиньского языка і културы) мали достаточный час на то, жебы ся зознамили з тым предметом і порозуміли, же він мать місце у жывотї їх дїтей. Же є то докінця їх право спознавати язык і културу народности, прислушниками якой самы суть. До якой міры реалнов видите можность, жебы ся предмет русиньскый язык і култура став повинным про вшыткых школярїв, і школа так здобыла штатут народностной школы із вшыткыма правами, котры єй у звязи з тым належать і суть ґарантованы Уставов СР?
– Зачну од другого вопросу. Тоту можность виджу як реалну, і я сама не мам ніч проти нїй, але о тім ся мусиме порадити з родічами, бо главно они мають право вырішыти, ці так хотять, або нїт. А в чім суть нашы плусы і мінусы? За плус поважую факт, же не маме переповнены класы. А з меншым чіслом школярїв ся дасть омного лїпше робити, учітель ся може з каждым індівідуално занимати подля ёго способностей, в класї є і спокійнїша атмосфера, бо є роздїл, кідь є 12 школярїв у класї, як кідь є їх 30. Нашы учітелї може не мають такы премії, як у векшых школах, но єм пересвідчена, же научать дїтей лїпше, бо маме здатных педаґоґів на вшыткы предметы. Дякуючі бывшій панї директорцї Гребенёвій нашы школярї належать міджі найлїпшых у роботї з компютером, а то є великый плус до їх далшого жывота. На другім боцї, пожадавка родічів уж довгы рокы є анґліцькый язык. Мы сі го затля не можеме заплатити, но може ся стати, же ся економічна сітуація нашой школы натілько злїпшить, же сі то будеме мочі доволити. То бы было моє желаня.
Треба додати, же і тота пожадавка Пчолинчан може быти реалнов, бо змінов штатуту на народностну школу можуть здобыти далшы фінанції, з котрых сі можуть, наприклад, заплатити і учітеля анґліцького языка. Може і тот факт буде про них добров мотіваціов при вырішованю: Быти, ці не быти Русинами?


Кветослава КОПОРОВА, фотка авторкы, 7.12.2007

 

У Матерьскій школцї в Пчолинім – і по русиньскы

 

 

● В матерьскій школцї у Пчолинім панї учітелька Людміла ҐУБИКОВА пес-тує комунікачны способности і в материньскім языку – русиньскім. Приповідкова книжка сес-тер Костовых ся єй придала як добрый методічный помічник.


Фотка: К. Копорова

 

Русиньскый язык на педаґоґічній академії

 

З цілём обновити традіцію народностных класів пришли членове обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы  через презентацію можности выучованя русиньского языка і културы на Педаґоґічній і соціалній академії в Пряшові, котра  в рамках выходного Словеньска мать найдовшу традіцію в приправы кваліфікованых учітелёк матерьскых школ. 

Презентація ся одбыла такой в першый тыждень школьского рока – 5. септембра 2007 в чотырёх першых класах і штудентам были представлены можности выучованя русиньского языка і културы у їх школї, як і продовжованя того штудія на Пряшівскій універзітї. Предмет русиньскый язык  і култура  може притягнути інтерес якраз  тых штуденток, котры ся по скінчіню школы дістануть учіти на народностно змішану теріторію з перевагов русиньского жытельства.  Ту можуть на базї говореного русиньского слова, але і посередництвом фолклору, традіцій і звыків представити шпеціфічности той народности наймолодшій ґенерації, у котрой якраз такым способом мож пестовати чутя народной приналежности.

● О можностях навчаня русиньского языка у їх школї, далшого штудія того языка на Пряшівскій універзітї і уплатніню ся в далшім жывотї по абсолвованю тых штудій першокласникам Педаґоґічной і соціалной академії у Пряшові росповіли: ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і председа обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы Мґр. А. Зозуляк.

Директорка Педаґоґічній і соціалній академії в Пряшові Мґр. Терезія МЫРВОВА таку актівіту барз привітала, бо, як сама сконштатовала, при повиннім выберї двох чуджіх языків,  котры мають середнёшколаци у своїм проґрамі, настало навернутя к руському языку і азбуцї, а русиньскый язык буде вгодым росшырінём понукы славяньскых языків у тій школї. Навыше, є пересвідчена, же русиньскый язык як  язык народностной меншины, жыючой переважно на теріторії северовыходного Словеньска, мать якраз у тій школї своє місто, бо велика часть єй абсолвентів сама мать русиньске коріня, зато про них штудіум того языка буде природным процесом, у многых навернутём к языку, културї і традіціям своїх предків.

Векшына із штудентів собі уж повыберали з можностей понуканых языків іщі в часї, кідь ся приходили вєдно зо своїма родічами інформовати о можностях штудія у тій школї в рамках акції День отвореных дверей, зато таку презентацію буде треба повторити і в децембрї, як  прийдуть далшы потенціалны штуденты із своїма родічами.  Кідь ся створить бодай єдна мала ґрупа із вшыткых першокласників, котрых того року школа має понад 120, буде то великый успіх і надїй про Русинів до будучности. Надїй, же  молода ґенерація навяже на історічный одказ своїх предків і буде го передавати наступным поколїням, почінаючі од наймолодшой ґенерації – малых школкарїв.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы авторкы, 9. 10 2007

 

„Спомаль, маш привысоке темпо...“

 

(На пути к выхові вшестранно розвинутой особности)

 

Третёго септембра ся отвирили браны школ і нам ся приходить задумати над тым, ці і народностне  школство  нас – Руснаків холем дакус нашырше,  як минулого року, поодкрыло помыселну капуру.  Скуточно лем помыселну, бо  бісідовати о народностных школах  в припадї русиньского школства іщі все не мож.  На Словеньску к третёму септембру 2007 фунґує  лем єдина школа – в Шаріськім Щавнику, де ся русиньскый язык і културу учать як повинный предмет, і то лем на першім ступню.  Вдяка стрічній директорцї Мґр. Марії ЧЕРВЕНЯКОВІЙ, вдяка учітелькам,  вдяка родічам... Дяковати мож і учітелям на другых школах – Мґр. Марекови Ґаёви,  Мґр. Іветї Мелничаковій, Мґр. Аннї Мигалёвовій, Мґр. Властї Мороховічовій, Мґр. Камілї Гудаковій, Мґр. Геленї Антошовій, Мґр. Мілошови Стрончекови, котры ся взяли учіти русиньскый язык і културу в часї, кідь то не было ани модерне, ани популарне і вытримали доднесь.  Але і тым, якы дакілько рокі засївали до сердець русиньскых школярїв любов к родному языку, културї, співанцї, традіціям, як Мґр. Марія Ґобанова  зо Штефурова і Мґр. Ярміла Латтова зо Стащіна, котры і хоць уж суть у пензії, не перестають ся інтересовати о нашу сполочну русиньску судьбу.  При ракетовім темпі в нашім жывотї так часто забываме оцінёвати – выповісти добре слово на адресу тых, котры  ся намагають дрыляти тоту нашу русиньску машыну,  холем з крока на крок все дале і дале... Также іщі раз дякуєме Вам вшыткым, русиньскы учітелї, але і вшыткым актівістам, котры приложыли і прикладають руку к дїлу.

Початок школьского рока  бы сьме  мали  отваряти оптімістічно, повны енерґії, оддыхнуты, зато і я буду позерати лем за тым оптімістічным, што ся в послїднїм часї  подарило, а неґатівне, або невыдарене, сі охаблю на особный „діалоґ“ сама із собов...

Є правдов, же в діалоґах з родічами школоповинных дїтей не все їх  докажеме пересвідчіти о потребности выховы в дусї народной приналежности, но позітівным є факт, же то зачінають розуміти старшы школярї самы. Даколи діалоґ з нима мать бівшый ефект, як незнамкілько стріч зо старостами сел, з директорами школ ці з учітелями, котры часом будять погляд людей змордованых добов, жывотом, суть просто выгоріты...і хотять дотлїти до пензії.

Таков позітівнов стрічов в недавнім часї была бісїда із пчолиньскыма старшыма школярями (на другім ступню ОШ), де сьме збачіли  пару талентованых дївчат... Добров ся вказала і бісїда, респ. презентація выучованя русиньского языка, як і презентація русиньского друкованого слова – пресы, книжок, школьскых учебників, календарїв, набоженьской літературы у Ґімназії Л. Штокела в Бардіові, выслїдком котрой є зачатя выучованя русиньского языка в споминаній ґімназії.  В окресї, де ани єдна основна школа дотеперь не проявила інтерес (а ословили сьме їх дакілько) о выучованя материньского языка русиньского, ся зачінать писати історія выучованя русиньского языка на уровни середнёй школы.  А то мушу підкреслити, з ініціатівы самотных штудентів, котры проявили о проблематіку Русинів і русинства інтерес. Видить ся, же молода ґенерація ся зачінать інтересовати о своє коріня, зачінать мати потребу десь ся зарядити... А то є добрый сіґнал. 

Другым добрым моментом є факт, же  і поєдны родічі збачіли, же затяжовати своїх дїтей на вшыткы бокы, і донеконечна, веде не к выхові ґеніїв, але часто к выслїдку нежеланому – дїтвак ся ставать невротічным, аґресівным, або наопак, апатічным,  ёго псіхіка хляне.  Так поступно порозуміли, же їх дїтина не мусить знати нараз два світовы языкы, поступно ся навертають к руському, бо при крітерію двох чуджіх языків у будь-котрій середнїй школї є лїпшов варіантов выбрати єден славяньскый, котрый нам є предці лем ближшый.  В тім контекстї до понукы школ даєме далшый славяньскый язык – русиньскый.  Про словеньскых штудентів то може быти другый чуджій язык (ідеална є комбінація русиньского і анґліцького), а про русиньску молодеж... То охабиме на них самых, ці го будуть внимати як чуджій, або як материньскый. А поєдны ся може якраз через тот „чуджій“ язык навернуть к своїй ідентітї, може к нїй навернуть і властных родічів, так, як ся то стало в припадї єдного молодого штудента в єдній ґімназії. 

Также, повіджено словами великой „гітовкы“ послїднїх місяцїв, часом нам треба спомалити, бо темпо є привысоке, треба зважыти пріоріты... А русиньскый язык є не о скомплікованю жывота нашій молодій ґенерації, але о спомалїню темпа, о навернутю ся к правым жывотным годнотам а в конечнім ефектї к выхованю наповно розвинутой особности, без гендікепу, без предсудків, без чутя меншецінности... Вшыткым молодым школярям і штудентам  желам на їх пути за  „успіхом, славов і богатством“  приязный вітор до плахет.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Оддїлїня русиньского языка і културы 

Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ, 3. 9. 2007

 

Вызывам русиньскы орґанізації –

орґанізуйте бісіды з родичами

 

Xочу зареаґовати на реферат председы Світовой рады Русинів, пана академіка Маґочія, конкретно на проблематіку, котра ся тыкать школ. Но перед тым мі не дасть не стотожнити ся з ёго словами оглядом роботы Світового конґресу Русинів. Роботу конґресу слїдую од ёго взнику, хоць може не аж так зблизка, но і я одчувам,  якусь стаґнацію, лїпше повіджено, може не цалком добру сполупрацу міджі конґресом і єднотливыма державами, де жыють Русины.  Были ту высловлены слова хвалы  на пана Зозуляка а єм рада, же то было повіджено праві ту, бо скуточно єм пересвідчена, же тот чоловік  ся про русинство жертвує максімало, але слов вдякы і почливости ся у своїй країнї не дочекав – ту іщі все проходять прімітівны сперечаня і  воёваня  з боку конкретных особ. 

Може досправды робота конґресу ся дістала до крізы про недостаток способных на таку роботу кадрів, так як стаґнує і русиньске школство в окремых штатах (може аж на Підкарпатя, де сьме збачіли наростаюче чісло недїлных школ русиньского языка. ). 

Я ся зосереджу  на сітуацію в школстві на Словеньску і буду барз конкретна. Од часїв Василя Турка, котрый вєдно з Александром Зозуляком ініціовав взник першых школ із навчанём русиньского языка в Міджілабірцях і Свіднику, пізнїше у Шаріськім Щавнику, в тім дїлї не настав проґрес, наопак – стаґнація. Сітуація стоїть так, же  першы школы взникли, але там ся русиньскый язык і култура учіть як неповинный предмет. Лем  ОШ у Шаріськім Щавнику є доднесь єдинов на Словеньску, де ся учіть русиньскый язык як повинный предмет, то значіть, учать ся го вшыткы школярї даной школы.  Поступно зачали зась лем з ініціатівы пана Зозуляка і ОЗ Русин і Народны новинкы взникати далшы школы – днесь їх є девять, перед роком їх было іщі дванадцять, то значіть, не жебы прибывали, наопак. Чом то так є? Сама єм перешла понад двадцять школ в русиньскых селах окресїв Снина, Гуменне, Стропків, Свідник, Бардіёв і Стара Любовня. Кажда школа мать свої шпеціфічности, но єдно мають сполочне – ани в єднім селї, ани в єдній школї не зачнуть ся учіти русиньскый язык самы од себе, треба їх ініціовати.  А кідь ся уж так стане, же по дакількох навщівах русиньскых ентузіастів ся конечно зачне з выучованём русиньского языка, іщі все сьме не выграли, бо тоты школы треба мати все в мерьку – мінімално двараз до рока ся з нима контактовати, знати о їх проблемах, помагати їм методічно, але і в другых вопросах.  А ту не є хто. (Потвердив то і  8. річник Духновічового Пряшова – декламаторїв было много, але уровень опроти минулым рокам ся не підвышыла, скорше наопак).  В першім рядї треба найти в каждім окресї здатного методіка, бо обслуговати з Пряшова школу десь в Уличу, ці в Ублї, на то не суть ани силы, ани фінанції. Допетерь сьме мали лем єдного методіка, но треба подумати, як плат того єдного подїлити міджі пару скуточно здатных людей  по окресах.  Здатных до той міры, же мусить то быти чоловік мобілный – з властным автом, мати учітельску пракс а навеце і великый ентузіаст, котрому на роботї буде скуточно залежати і буде посередником міджі учітелями по селах і Інштітутом народностных і реґіоналных штудій у Пряшові.

Другый проблем є плачіня учітелїв русиньского языка, котрого ся дотулив і пан председа. З особной скусености собі дозволю твердити, же буде потребне скуточно зрядити шпеціалный фонд, з котрого ся будуть платити учітелї русиньского языка, бо сітуація по школах є така комплікована (штат з рока на рік знижує роспочет, арґументуючі, же чісло школярїв по школах падать), же кідь найдеме учітеля і потребне чісло школярїв на зряджіня класы з годинами русиньской културы, никотрый директор школы не є охотный взяти грошы своїм учітелям і заплатити когось звонка, і буде робити вшытко прото, абы інтерес о русиньскый язык з боку школярїв не быв. А нашы Русины по селах не суть такы усвідомлены, жебы о свій материньскый язык  аж так боёвали.  Днесь їх тискають цалком інакшы  – екзістенчны проблемы.  Такы суть моментално факты, а мы мусиме быти розумны і робити так, як ся дасть,  жебы выслїдок быв позітівный.  Кідь прийдеме на будьяку школу з конкретнов понуков, запрезентуєме ся формов бісіды о можности выучованя русиньского языка, додаме учітеля, заплатиме го, тогды тот директор школы є охотный з нами комуніковати і робота може піти подля нашых представ. Такым способом  ся, наприклад, подарило добісідовати выучованя русиньского языка на ґімназії у Бардіёві, а кідь ся ніч не змінить, мав  бы ся од септембра русиньскый язык і култура учіти у споминаній ґімназії.   Про нас то є надїй, же одты прийдуть штуденты штудовати русиньскый язык на універзіту до Пряшова і будеме мати здатных учітелїв, котры так хыбують.  Тот процес але стояв нас – ентузіастів з ОЗ Русин і Народны новинкы штирї навщівы споминаной ґімназії, враховано зорґанізованя бісіды із штудентами і презентації выучованя русиньского языка, як і можности штудія на Пряшівскій універзітї.  На основі той бісіды ся приголосило 8 штудентів споминаной ґімназії на русиньскый язык.  А контакт буде треба утримовати надале, тото вшытко мімо нашых робочіх повинностей, просто, з ентузіазму.   Якраз на тоту роботу треба споминаных методіків, бо окрім ОЗ Русин і Народны новинкы  не знам о другых  русиньскых орґанізаціях,  жебы такы актівіты робили, або може і роблять, але за нима неслїдно ани єдину русиньску школу ці класу, під заложіня котрой бы ся могли підписати.

Так само треба навщівляти і матерьскы школкы і мотівовати їх на выховный язык русиньскый. В тім дїлі але іщі не є дорішена леґіслатіва, бо найновшы факты суть такы, же одбор про народностне школство при міністерстві ся ліквідує, а нова влада рушить і крайскы школьскы уряды. І кідь уж бы были дакотры школкы, котры бы перешли на выховный язык білінґвалный  русиньско- словеньскый, не можеме то леґіслатівно вырішыти.  Также до днешнёго дня не маме ани єдну русиньску школку, хоць дакотры русиньскы медії на Словеньску їх „выробляють“ єдну за другов, на почеканя.  Тым хочу повісти, же нелем леґіслатіва, але і стрічі з родічами дїтей суть потрібны, жебы їх пересвідчіти, абы были согласны з тым, жебы ся їх дїтина учіла комунікачным способностям в русиньскім языку.  Учітелькы матерьскых школ тото самы не вырішать, бо подля пословіці:  Дома пророком не будеш, родічі даколи скоріше дадуть на погляд когось „звонка“, як  на властных.  Праві зато і ту нам треба ходити, але зась то є лем робота з ентузіазму, робота людей, котрым скуточно залежить, жебы Русины не пропали і двигали ся догоры.  Ту вызывам вшыткы русиньскы орґанізації і обчаньскы здружіня – орґанізуйте такы бісіды з родічами. Най сі каждый член возьме холем єдно село, єдну школу ці школку за місяць і зробить там холем першый контакт, договорить бісіду. І тото поможе, бо родічам треба скуточно лем высвітляти і пересвідчати їх,  усвідомлюючі сі притім факт, же од них хочеме штось навеце, зато нашы арґументы мусять быти пересвідчівы. Люде не все розуміють, же быти Русином, быти гордый на свій род і знати язык своїх предків – то є їх право і буде то про них значіти факт, же десь, ку комусь належать, што буде в їх жывотї і в жывотї їх дїтей выгода. 

Іщі ся курто верну ку середнїм школам, в котрых бы ся міг учіти русиньскый язык і култура – великов мотіваціёв бы про тоты школы были вымінны штудійны екскурзії. Кідь бы то было на хосен і нашым краянам з Америкы і Канады, жебы їх дїти приходили на місяць – два на словеньскы ґімназії, де ся буде выучовати русинськый язык і култура і бывали бы в родинах русиньскых родічів, наісто мож о тім серьёзно роздумовати. 

Дякую за позорность і желам вшыткым участникам конґресу  много сил у їх тяжкій роботї  на полю возродного процесу Русинів – маленького, але жывотаспособного народa в Европі.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Оддїлїня русинського языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты

20. 8. 2007

 

Пестуйме  народну свідомость у школярїв

 

(Русиньска місія по школах продовжує)

 

● Подля офіціалных документів лем двоє школярїв з Пчолиньской ОШ мають русиньску народность. Може якраз годины русиньского языка і културы будуть позітівным способом  вплывати на дїти і їх родічів односно їх народностной орьєнтації. На фотцї учітелька Власта Мороховічова із школярями, котры ся учать русиньскый язык. А вшыткы тоты дістали як дарунок найновшу публікацію Народ нивыдкы: Ілустрована історія карпатьскых Русинів автора Павла Роберта Маґочія.

 

З такым заміром сьме навщівили Основну школу  в Пчолинім, окр. Снина, конкретнїше ґрупу школярїв, котры ся учать русиньскый  язык і културу, жебы сьме їм представили роботу народностных орґанізацій, але і побісідовали з нима о годинах русиньского языка, котрый ся школярї учать як  неповинный предмет.  Факт, же сі выбрали тот предмет значіть, же проявили інтерес дізнати ся штось о своїй народности, але і знати словом і писмом свій материньскый язык.  Бісіда была про нас милым несподїванём, бо школярї  проявили спонтанный інтерес і загорнули як писательку Марію Мальцовску, так і авторку тых рядків множеством вопросів. Інтересовали ся о редакторьску роботу,  но найвеце їх заінтересовала писателька Марія Мальцовска, котра нелемже побісідовала о тім, як ся она сама стала писательков, але мотівовала і дїтей пробовати писати.  А же ту суть і талентованы дїти, то сьме ся пересвідчіли такой на бісідї.  Дакотры з них ся нам представили властныма творами, также, хтознать, може і в тій ґрупі школярїв ростуть будучі русиньскы писателї,  лем їх треба належно мотівовати і підхопити.  Наісто і наша навщіва была добров мотіваціов і одповідёв, чом ся треба учіти язык своїх предків. Дїти были несподїваны, же по русиньскы мож писати і творы красной літературы, но найвеце з того, же панї писателька з далекого Пряшова комунікує з нима по русиньскы, може ся і дакус заганьбили, же они по русиньскы аж так добрї не знають, хоць є то їх материньскый язык.

Така є але реаліта і не мож перед нёв заперати очі. А реаліта є і така, же докы ся нам подарить родічів пересвідчіти, жебы ся їх дїти учіли материньскый язык,  помалы не буде кого учіти,  бо чісло школярїв ся з рока на рік знижує і школам грозить заник.  Перед  таков реалітов стоїть і ОШ в Пчолинім, в котрій ся за послїднї рокы знижыло чісло школярїв на 72,  на другый рік їх буде лем 68.  Старостка села Інж. Зузана ҐАЙДОШОВА  каждорічно дотує школу зо  сільской касы, лем жебы єй утримати.  Суть то предці і робочі міста про Пчолинчан.  Хоць од нашой послїднёй навщівы ся сітуація із заместнаностёв дакус вылїпшыла, предці робочіх можностей є мало. Старостка позітівно оцінює двох подникателїв – пана Мірослава Габурая, котрый ту завів выробу деревяных постелей, і пана Ярослава Кірняка – тот одкупив галу бывшого дружства, зачав деревовыробу і тыж дав роботу містным обывателям.  Кібы такых подникателїв было веце, бо они бы утримали молодых людей в селї.  Зачала бы наростати популація, в селах бы зіставала і высокошкольска молодеж, котра іщі все мусить за роботов одходити мінімално до Братїславы. 

 

●  Aнна-Марія Ґніпова патрить к тым талентованым дїтём, котры пробують писати властну поезію. Мірка Танчакова ся нам представила як добра співачка русиньскых співанок.

 

Наша навщіва Пчолиного зясь лем потвердила знамый факт, же найбівшый успіх  в народностній роботї мать особный контакт з людми, з учітелями, із школярями. Выслїдок бісіды в школї є конкретный – од септембра ся предмет русиньскый язык і култура ту буде учіти і на другім ступню, бо дотеперь ся учів лем на першім. Але то не значіть, же уж є вшытко в порядку, бо контакт із школами треба утримовати неперестанно, інтересовати ся о них, комуніковати як з учітелями русиньского языка, котры ся дали на тяжку роботу, так і з родічами, директорами школ, старостами сел.  Жебы чули, же о них ся хтось інтересує, же сі ціниме їх роботу і будеме їх в нїй підпоровати вшыткыма силами.  А кідьже в часї нашой навщівы в пчолиньскій школї  настала зміна на постї директора, новозволеній директорцї панї Аннї Миндошовій жычіме много успіхів у роботї і  надїяме ся, же сполупраца в дусї народностного возроджіня пчолиньскых школярїв буде продовжовати.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы авторкы, 13. 6. 2007

 

ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД.

Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты в Пряшові

 

К дакотрым аспектам функціонованя русиньского літературного языка в освітнім сістемі Словеньска

 

Історія европскых народів документує, же вырішалным атрібутом при взнику і формованю і далшім єствованю многых народів є язык. Язык є нелем інштрументом взаємной комунікації і думаня, але за ёго помочі ся утримують і традують духовны цінности попереднїх ґенерацій. За помочі языка ся в минулости і в сучасности рішали і рішають многы вопросы народного, културного і політічного жывота. Зато є лоґічне, же кажда народна як і меншинова комуніта проявлять інтерес о забезпечіня шырокого і  функчного поужываня свого материньского языка.

 

„З лінґвістічного аспекту мають вшыткы языкы, од народжіня поужываны окремов ґрупов людей, єднаку ціну. Вшыткы суть лоґічным, коґнітівным комплексом, способным высловити хоць-якы думкы і концепції, правда, лем тогды, кідь култівованю  главно лексікалных языковых засобів ся дає достаточна увага “ (Ріпка, 2000). Уведжена конштатація пасує ай к материньскому языку Русинів, котрый, главно по 1989 роцї, дякуючі позітівным політічным змінам в Европі, зазначує выразный розвой, а по кодіфікації (1995) находить свою реалізацію в розлічных сферах културно-общественного жывота даной народности: в літературній, масмедіалній, конфесіоналній, сценічно-театралній, в школьскій а счасти і в урядно-адміністратівній. Тот момент істо же позітівно позначів і  якость націоналной свідомости Русинів, што ся проявило окреме при списованю людей. Єго выслїдкы з 2001 (русиньска народность: 24 201 жытелїв, материньскый язык русиньскый: 54 907) в порівнаню з р. 1991 (русиньска народность: 16 937 жытелїв, материньскый язык русиньскый: 49 099 жытелїв) документують, же в селах, де дїє священик, якый решпекує націоналне коріня своїх вірників і проводить Службы  Божы в їх материньскім языку, а там, де ся у школах учіть материньскый русиньскый язык, там ся жытельсво у бівшій мірї вертать к своїй традічній народности і к материькому языку. Штатістікы евідують (пор. Липиньскый, 2002), же в окресах северовыходного Словеньска, де компактно жыють Русины, процентуално в дакотрых селах в 2001 р. чісло жытельства русиньской народности выросло веце як о 500 % в порівнаню з роком 1991, причім в 68 селах чісло людей русиньской народности  підросло о мінімално 100 % в порівнаню з роком 1991. Такы села суть в окресах Свідник, Стропков, Гуменне, Вранов над Топлёв, Снина, Меджілабірцї, Бардіёв, Стара Любовня, Спіська Нова Вес, Ґелніця, Левоча, Міхаловцї, Собранцї, Пряшів, Сабінов.

далe

 

Русиньска місія в двох  русиньскых  селах

 

Єдным Iз найуспішнїшых  почінів обчаньского здружіня  Русин і Народны новинкы за минулый рік было выданя книжкы русиньскых приповідок двох гендікепованых сестер – Марії і Ерікы Костовых з  Курова. Цілём того проєкту было нелем книжку выдати, але главно єй спропаґовати, што в нашім припадї значіть донести єй прямо до матерьскых і основных школ і тым мотівовати дїтей, родічів, але і учітелїв к розвиваню народностной свідомости у молодой ґенерації.  Хоць фінанції на  ґрантовый проєкт серії бісід по русиньскых селах на рік 2007 не были схвалены одборнов комісіёв про русиньску културу при Міністерстві културы СР, русиньскы ентузіасты вырішыли довести свій задум до кінця і зачали орґанізовати  серії бісід о народностній приналежности, презентуючі притім і нововыдану книжку  Приповідкы на добру ніч. Сестры Костовы,  лем привітали таку ініціатіву, бо і про них є незабытным зажытком стрітити ся з дїтьскым чітателём, про котрого суть приповідкы написаны.

 

•  Бесіда зо сестрами Еріков і Маріёв Костовыма з Курова, авторками книжкы Приповідкы на добру ніч, котру выдало обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы. Тота бесіда была в просторах Матерьской школкы в Біловежі, Бардеёвского окресу, і взяли на ній участь дїти з той школкы, але і з основной школы. Окрем споминаных сестер, на бесідї были і редакторы Русина і Народных новинок: ПгДр. Кветослава Копорова (главна орґанізаторка выдареной акції), ПгДр. Марія Мальцовска і Мґр. Александер Зозуляк. Бесіда є зо серії, на яку одборна комісія МК СР про русиньску народностну меншину не запропоновала дати фінанції. Але она, як і далшы ся зреалізують! І без фінанцій од Міністерства културы СР і „милости панїв“ із спомянутой „одборной“ комісії.

 

Біловежа мать в почливости традіції своїх предків, але...

Перша стріча з русиньсков приповідков в Біловежі буде про містну дїтвору наісто памятна, так як ся їм запамятають і дві сестры – Маріка і Еріка, котры пришли міджі школкарїв і школяриків біловезькой основной школы.  Приповідка о мерзенім коцурови, котру з приповідковой книжкы прочітала писателька – колеґыня двох гендікепованых авторок Марія МАЛЬЦОВСКА,  ся дїтём полюбила і такой ся розвинула „важна діскузія“ – хто мать дома мачку або коцура, дознали сьме ся і то, же єден коцур в Біловежі мать поламану лабку і хто знать, як то з ним дале буде...

Не знаме, як то дале буде і з дїточками в Біловежі, бо хоць русиньскій комунікації добрї порозуміли, скоро ани єдна дїтина не знала по русиньскы реаґовати на нашы вопросы. Родічі (холем тоты, што были участниками бісіды) допустили, же годину русиньской комунікації формов приступнов школкарям бы прияли.  То значіть, через приповідкы, віршикы, наслїдну комунікацію о прочітанім, але і через фолклор, русиньскы традіції – великодны, ріствяны і т. д., може, і біловезька дїтвора приближыла бы ся к своїм предкам і зачала утримовати і пестовати тото найціннїше духовне богатство, котре з каждым наступным поколінём занепадать.  Передшколаци бы попри латиньскій ґрафіцї спознавали і буквы азбукы.  Будеме натїшены, кідь учуєме, же нелем русиньскым фолклором є Біловежа вірна традіціям своїх предків, але же і школярї в біловезькій школї знають, хто то быв А. Духновіч, А. Павловіч, же будуть знати, же в їх селї є велика традіція кошикарьства, або  і то, же вызначный умелець Енді Варгол быв тыж Русин, так як быв Русин їх недавно помершый краян, вызначный фолклоріста В. Федор, і т. д...

А же суть жытелї Біловежы і днесь способны, але і щіры люде, о тім нас пересвідчіла панї старостка Інж. Ева ПОБОРЖІЛОВА, котра нашу русиньску місію належно спропаґовала, але постарала ся і о то, жебы і біловезькы подникателї припомогли своїм краянкам з Курова сповнити їх сон – выдати далшу книжку. Зато хочеме добрым словом ся одвдячіти  сільскому уряду,  панови Й. СОРОКОВИ, котры фінанчно приспіли дївчатам, але і подникателям П. МІКУЛОВИ,  Я. ПІПАСОВИ, Б. ВЛАСТЇМІЛОВИ і Й. КОСТУРОВИ. Видно, же Русины іщі і днесь, хоць як є тяжко, знають сі помочі. 

 

• Друга бесіда в тот самный день была в далшім селї Бардеёвского окресу – Хмелёвій, де уж не выступали сестры Костовы, бо то бы было про них уж нарочне в єден день, але редакторы Народных новинок і Русина – ПгДр. Кветослава Копорова, ПгДр. Марія Малцовска (вправо) і Мґр. Александер Зозуляк, котрых у школї привітала єй директорка Анна Дзубакова (на фотцї стояча).

 

Хмелёва: Старый млин, русиньскый фолклор і „Днї хлїба“, україньскый язык, православна церьков із пословенченов  літурґіёв, а жытелї села – Словаци...

 З такыма парадоксами сьме ся стрітили при своїй русиньскій місії в далшім селї Бардіёвского окресу – Хмелёвій.  Пан староста Ян ЖЕЛЕЗНЫЙ (поводом Словак, але ёго бесхыбна русиньска комунікація свідчіть о тім,  же з Хмелївчанами ся зжыв на сто процент) нам хотїв якнайвеце поповідати о своїх актівітах у вшыткых  областях жывота села. З тых найвызначнїшых то є  здобытя 3,5 міліона корун на реалізацію домовых чістічок одпадовых вод – тот проєкт одпозерали зо села Пыхнї (окр. Снина), котре тыж подля чісла жытелїв не мало  можность інакше порішыти свою сітуацію з одпадовов водов. Зреконштруована будова недалеко школкы є приправлена про потенціалных турістів, котры ту можуть переночовати, місце ту мать і клуб молодых із сателітным кіном, але і книжніця, котру наісто при нашій далшій навщіві доповниме і тітулами з русиньской літературы.  Такой з другого боку – за водов нас заінтересовав старый млин, в котрім накручала єдну серію о варіню і телевізія Папріка (самособов варили ся русиньскы народны їдла), пан староста прозрадив, же каждый рік в септембрї орґанізують в селї Днї хлїба – русиньскый фолклорный фестівал, сучастёв котрого є і демонштрація процесу печіня хлїба в старім млинї, так як то колись робили нашы предкове.

Не дало ся обыйти ани недалеку матерьску школку, до котрой ходить 16 по словеньскы комунікуючіх дїточок. Учітелькы лем безрадно стискають плечами – так хотять родічі...

У школї, де сьме ся выбрали на бісіду,  была сітуація подобна, но з іщі векшым парадоксом.  Школа є веджена як народностна – з выучованём україньского языка, но видить ся, же тот україньскый язык ту є скоріше про містных жытелїв як страшак, а не як  їх материньскый язык, котрый бы од щірого сердця хотїли і тым демонштровали свою народностну приналежность. Як нам повів староста села, школярїв є ту мало і мають  надїй, же бы ту поприходили дїти з недалекого Зборова, де є велика концентрація ромской популації,  но подакотрых одраджує якраз україньскый язык. А як допала наша бісіда в єдиній „народностній школї“ в Бардіёвскім окресї? Школярї – Словаци. Не чули сьме од них єдиного русиньского слова (жебы ту дахто комуніковав по україньскы – то в ниякім припадї), хоць єдно дївча ся нам признало, же єй старша сестра ходить до школы до Бехерова і зачала бісідовати по русиньскы.  Зініціовали сьме школярїв, жебы нам посылали до редакції свої статї, може і даякы творы – поезію або прозу. Учать ся предці азбуку, може і ту выростають даякы таленты, лем їх треба підхопити...

Панї директорка Анна ДЗУБАКОВА є смутна з того факту, так як єй мерзить і то, же православный священик, як попершыраз пришов до села, вів літурґію по словеньскы... Єй пріорітов є але утримати школу в селї за кажду ціну, вопрос материньского языка, кідь боюють о кажду коруну, є в даній сітуації другорядный. 

З Хмелёвой сьме одышли з надїёв, же холем на годинах україньского языка панї учітелькы як демонштрацію їх материньского языка будуть чітати школярям з приповідковой книжкы їх краянок – сестер з недалекого Курова. З директорков сьме ся згодли на фактї, же до школ треба якнайчастїше з такыма актівітами приходити, бо  учітелї суть в тім дїлї безрадны, осамочены...

Кветослава КОПОРОВА, фоткы А. З., 18. 4. 2007

 

„Перша русиньска школка на Словеньску“ ся не „конать“...

 

(Не плескайме перед скінчінём представлїня, бо передчасны овації нам забранять порозуміти поінту...)

 

По слїдах єдной „зарученой“ інформації

 

Недавно принесло єдно русиньске медіум красну інформацію, же в Гуменнім ся отварять перша школка на Словеньску з выховным языком русиньскым, a то на уліцї Духновічовій. Людей, заінтересованых у возроднім процесї той народности, така інформація несподївала, але і потїшыла, бо выхова к народній свідомости окрем родины мала бы ся зачати пестовати якраз в передшкольскых заряджінях формов набываня і розвиваня комунікатівных способностей наймолодшой ґенерації, пестованём звыків, традіцій своїх предків, жебы тото неопаковательне богатство могло ся заховати про наступны ґенерації. На такім поступі у своїй роботї ся згодла  векшына (може і вшыткы) орґанізації і обчаньскы здружіня, котры якымесь способом ся анґажують в русиньскім возроджіню. То значіть, першоряда задача, але і концентрація  вшыткых сил мала бы быти заміряна на роботу  в реґіонах, роботу з дїтми передшкольского віку, роботу з школярями і їх родічами, але і з молодов ґенераціов вообще. Планы і обіцяня – то є єдна річ, а реалный жывот – друга. Але вернийме ся к споминаній русиньскій школцї. При навщіві пріватной матерьской школкы, котра ся находить якбы нароком на уліцї поменованій по вызначнім русиньскім будителёви 19. стороча А. Духновічови, сьме ся збудили до реаліты. Властно, не требало ся збуджати, бо чоловік, котрый ся довше занимать народностнов проблематіков, є в тім дїлї достаточно зорьєнтованый, жебы сі не робив ілузії, же вшытко іде так гладко... Но наперек тому, поєдных з дакотрых неменованых  русиньскых орґанізацій іщі все „дїдко“ спокушать і люблять заплескати і позберати незаслужены овації, жебы было видно,  же то і они ся причінили...

 

Директорка першой пріватной матерьской школкы в Гуменнім – Яна Фецурова зо своїма малыма выхованцями, котра ся ту снажыть створити холем ґрупу дїтей, котры бы были выховлёваны в русиьскім языку і в такім приправлёваны до основной школы.

 

Вітайте в реалітї...

 

Панї директорка Яна ФЕЦУРОВА є досправды енерґічнов женов, котра ся пустила до сізіфовской роботы – збудити у молодой ґенерації Русинів в Гуменнім народностне усвідомлїня, навернути молодым родинам, потомкам русиньскых предків, гордость з чутя приналежности к свому роду, гордость на то, же мій дїдо, стрыко ці вуйко быв Русин із Звалы, Стащіна, Великой Поляны і я буду ёго достойным потомком, носителём ёго історічного одказу, а не приниженым „Словаком“, ганьблячім ся прогварити із своёв стареньков мамов на уліцї по русиньскы, жебы ня, не дай боже, дахто не учув...  Першопланова думка панї директоркы – схосновати шырокый потенціал учітелёк з русиньскым корінём і закомпоновати до плану роботы з дїточками моменты русиньской комунікації у формі чітаня приповідок, стишків,  приправу културного проґраму – черьпаючі велике богатство з русиньского фолклору, традіцій стрітила ся з порозумінём і відїло ся, же і хоць не ціла школка, але холем єдна класа з выховным проґрамом білінґвалным – русиньско-словеньскым предці лем буде.  Наконець але вшыткы планы панї директоркы строскотали.  Заурядовав людьскый фактор (до істой міры і дезінформація споминаного русиньского періодічного выданя „InfoРусин“,  котре ся дістало до рук родичів у споминаній школцї) і по періпетіях, котры панї директорка абсолвовала з урядами, жебы народностній школцї дати і правну форму, не было на русиньскый выховный проґрам кого записати. І  тых пару родічів, котры на самый перед были согласны, жебы їх дїти навщівляли ґрупу з выховным языком русиньскым, наконець „одскочіли“. Панї директорка зістала скламана:

– Думала єм, же тото, на чім сьме ся добісідовали з родічами, стане ся реалным, но опак быв правдов. Є мі з того тяжко, бо і я єм Русинка. Мій предок быв вызначный русиньскый дїятель Адолф Добряньскый і брала єм то як свою моралну повинность передавати нашу історію наступным поколїням, розвивати в них почутя народной гордости...

 

Намісто „гепіенду“ 

 

Приповідкова книжка двох сестер з Курова – Марікы і Ерікы Костовых, Приповідкы на добру ніч, котра вышла про русиньскы дїточкы передшкольского і молодшого школьского віку, зістала у споминаній Матерьскій школцї на уліцї А. Духновіча в Гуменнім. Але ці буде кому чітати з нёй русиньскы приповідкы, хто знать...

На тот рік заплановали дакотры русиньскы орґанізації і обчаньскы здружіня (главно Русин і Народны новинкы, Общество А. Духновіча) у своїй роботї стрічі з Русинами по селах і містах, але і школах з перевагов русиньскых дїтей. Стрічі з учітелями, але главно родічами школоповинных дїтей, жебы їм обяснёвати, але і пробуджати в них народну гордость на свій род. Не были то стрічі тіпу „затанцюйме сі і заспівайме“, або „до села завітав театер...“, бо хоць такы єдноразовы акції  суть ожывлїнём за културов прагнучого валальского чоловіка, але они як такы барз мало вплывають на народностне усвідомлїня єднотливця.  Такы методы роботы предці уж суть выпробованы минулым режімом і їх понад 40-річна аплікація привела до поступной кончіны Русинів як народности.  Переважна векшына з них ся пописала Словаками.  Наперек тому, дакотры люде ся з того не докажуть поучіти і повторяють стары хыбы аж до властной загыбелї. Так намісто роботы по селах, по школах (позн. авт.-проєкты того заміряня „русиньска одборна комісія“ при міністерстві културы СР, председом якой є Маріан Марко, директор ТАД у Пряшові, котра засідала у марцу т. р. і роздїлёвала фінанції на русиньску народностну културу про рік 2007,  не схвалила) будеме людём надале співати і танцёвати до омерзіня,  раз за рік к ним прийде і русиньскый   театер із своёв пєсов,  жебы відїли, як културно  ся жыє у Пряшові, а наконець доброй роботы сі затанцюємє на русиньскім балї у Братїславі, жебы сьме цілому Словеньску вказали, як ся Русины знають забавляти.  Компетентны сі потрясуть руками, похвалять ся, як „добрї“ выужыли фінанції придїлены штатом на „розвой“ русиньской културы, а жывот іде дале... Што на тім, же переважна часть Русинів, хоць сі пописала русиньску народность, але їх усвідомлїня тым скінчіло, свої дїти не хотять давати до русиньскых школ, не хотять пестовати народностне усвідомлїня у властного потомства, суть лем пасівныма  конзументами обчасной „културной інвазії“ якогось завзятого русиньского пестователя фолклору, котрый час од часу найде в собі силу затанцёвати  тот свій „соло танець“, збалить крой,  верьпцї  і піде дале...

Апропо: Панї директорка Яна Фецурова з Гуменного боює дале свій бой за русиньску школку.  Давать інформації до медій, ословлює родічів дїтей, высвітлять, перегварять... Може бы створила холем єдну ґрупу зо шестёх  дїточок.  Є на то, жаль, сама. А у Пряшові уж поєдны плескають... Як добрї, маме русиньску школку... І в своїй евфорії не відять, кілько роботы  хтось мусить выналожити на її взник і на сістематічне утримованя, так як і на взик каждой новой школы, якых праві зато скоріше убывать, як прибывать.

К. КОПОРОВА, фотка авторкы, 19.3.2007

 

Властна ідентіта про нас значіть много,..

 

...твердять єднозначно штуденты Ґімназії  Л. Штокела в Бардіёві, котрых сьме по договорї з директором школы Др. Марцелом Трібусом навщівили з трёх прічін, але з єдиным цілём – ословити молоду ґенерацію з темов народностной ідентіты і у звязи з тым представити будучім высокошколакам  можности штудія новоакредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і култура в комбінації з дванадцятьма предметами на ПУ. Кідь сьме споминали три прічіны, або, лїпше повіджено, три моменты, котры дали імпулз на таку стрічу, першым з них быв єден штудент той ґімназії – Петро Чулак з Бардіёва, котрый в рамках середнёшкольской одборной роботы выбрав собі  тему: Єм Русин і буду Русином (парафразоване речіня з вірша народного будителя А. Духновіча „Я Русин был, єсьм і буду“...).  Тото быв про авторку тых рядків позітівный момент, котрый засіґналізовав, же наша молода ґенерація ся інтересує о своє походжіня. В ходї роботы молодый штудент, котрый хотїв своїм сокласникам представити Русинів як етнікум, сам ся дізнав много новых фактів о Русинах. Быв несподїваный з недавно похрещеной книжкы русиньскых приповідок сестер Костовых з Курова Приповідкы на добру ніч, а проявленый інтерес зорґанізовати бісіду із авторками приповідок быв другым імпулзом на навщіву спомянутой ґімназії. Телефонат директора найстаршой ґімназії  в Бардіёві  Др. Марцела ТРІБУСА, котрый позітівно зареаґовав на можность  презентації штудія русиньского языка на ПУ міджі тогорічныма матурантами  ґімназії, лем ускорив нашы планы.

 

Участници бісіды з штудентами Ґімназії Л. Штокела в Бардіёві: (справа) редакторка Народных новинок і Русина ПгДр. К. Копорова, шефредактор тых выдань Мґр. А. Зозуляк, асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты Мґр. А. Блыхова і одборна асістентка того оддїлїня ПгДр. А. Плїшкова, ПгД.

 

Бісіда із штудентами, котра ся была 8. фебруара 2007,  сповнила нашы очекованя, але і очекованя штудентів, докінця  назначіла і візії сполупрацы до будучности. На самый перед на нїй выступив Петро Чулак із своїм реторічным проявом Єм Русин і буду Русином, котрый доповнив і діапозітівами найвызначнїшых особностей русиньского руху, і тым увів штудентів до проблематікы. О актівітах Русинів по 1989 роцї побісідовав найвызначнїшый гость – Александер Зозуляк, шефредактор Народны новинок Русин  і  НН і таёмник Світовой рады Русинів, котрый заєдно представив множество русиньскых публікацій, выданых по 1989 роцї  на Словеньску. Про четвертаків была найактуалнїша інформація од ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД,. з Oддїлїня русуньскoгo языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты о условіях приятя на штудіум русиньского языка, але і о можностях уплатнїня ся по скінчіню штудія. О світовій молодежній орґанізації Русинів, як о далшій можности самореалізації про молодых Русинів, побісідовала докторандка ПУ, абсолвентка штудія русиньского языка, Мґр. Алена БЛЫХОВА, а авторка тых рядків наконець зробила із штудентами малу анкету о їх розуміню і потребі властной ідентіфікації в сполочній Европі. О  спознаваню властной історії, културы, але і потребі захованя традіцій, звыків нашых предків.  Дізнали сьме ся одповідь на вопрос, ці суть тоты моменты важны у розвитку особности молодого чоловіка, або їх перестає акцептовати і одсувать набік як штось непотрібне, може застаріле, пережыте?

Петра МІГАЛЧІНОВА, Бардіёв– Мої родічі суть Шарішане, але сондуючі до минулости єм ся дізнала, же в нашій родинї є і даяке проценто русиньскых предків.  Думам сі, же властна ідентіта, спознаваня свого коріня мать змысел до будучности і не мали бы сьме ся того зрікати, наопак, традіції і звыкы нашых предків треба заховати про наступны поколїня.

Івана ВАНЧІКОВА, Бардіёв: – Мої родічі мають русиньске коріня – мама походить з Ондавкы, отець выростав в Куримцї. Дома бісідуєме по русиньскы і єм пересвідчена, же  малы языкы бы не мали быти вытискованы на укор світовых, мали бы ся утримовати, бо є то кус нашой ідентіты.

Зузана КОКІНДОВА, Бардіёв: – Была єм несподївана фактом, же русиньскый язык быв кодіфікованый і днесь єм мала можность попершыраз чути тот язык в кодіфікованій подобі.  Звучіть то добрї, єм того погляду, же і языкы малых народів мають у світї місце,  треба їх утримовати і розвивати.

Марек БАНЬКА, Бардіёв: – Лїтнї вакації єм каждый рік пережывав в Курові, і так єм жыв інтензівно із вшыткыма Русинами в селї.  Моя родина є тыж русиньска, хоць уж жыєме в Бардіёві, де тото русинство не є аж таке інтензівне, як по селах, зато мі є вшытко, што ся тыкать Русинів, близке.  У селї є нормалне, же люде бісідують по русиньскы, є то природне.  Видить ся мі, же мы Славяне бы сьме ся мали у світї веце  презентовати, вказати свою културу і традічны жывотны годноты.  

Яна ЧУЛАКОВА, Бардіёв: – Мої родичі суть обидвоє Русины, зато і наша выхова ся вела в тім дусї, то значіть же у вопросї народности у нас не є ниякых похыбностей.  Історію нашых предків бы сьме мали спознавати, мали бы сьме сохраняти традіції, звыкы, віросповіданя, але і язык нашых дїдів, бо є то  наше найціннїше богатство.

Марія ШУРКАЛОВА, Бехерів: – На мою народностну орьєнтацію мала вплыв моя родина, але і бехерівскый отець духовный Владимір Панчак. Єм пересвідчена, же русиньска народность, але і русиньскый язык бы не мали заникнути а жебы ся так не стало, мусить у зачатім дїлї продовжовати молода ґенерація. Зато  єм вырішыла, же по скінчіню ґімназії буду штудовати свій материньскый – русиньскый язык. 

Петро ЧУЛАК, Бардіёв: – Мій інтерес о властну ідентіту є зъявный з мого реторічного прояву, думам, же ся мі подарить і СОЧку  о Русинах  зробити якнайлїпше.  Хоць єм сі выбрав высоку школу економічного заміряня, мій інтерес о Русинів ся не скінчіть і вірю, же попри штудію ся буду і надале занимати проблематіков русинства.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы авторкы і А. З., 2.3.2007


Рада Европы выдїлила 10 ґрантів про штудентів-Русинів із Закарпатя

 

Рада Европы выдїлила 10 ґрантів на далшы штудії про абсолвентів школ на Закарпатю, котры суть Русинами. Найуспішнїшы з них так будуть мочі продовжовати свої штудії на штирёх европскых высокых школах, на котрых мож штудовати ай русиньскый язык: на Яґелоньскій універзітї в Кракові (Польско), на Пряшівскій універзітї (Словеньско), на Нїредьгазькій універзітї (Мадярьско) і на Новосадьскій універзітї (Сербско).

 

9. 2. 2007 до редакції Народных новинок і Русина завітала Олена Литвиненко, докторандка Катедры новшой і сучасной історії Одеськой народной універзіты, котра роздобыла штіпендію Вышеградьского фонду  штудії при Славістічнім інштітутї САН у Братїславі в роках 2006 – 2007. Предметом єй інтересу і навщівы на Словеньску є збераня матеріалу про дізертачну роботу з темов Порівняня формованя етнічного статусу Лемків у

Польску і Русинів на Словеньску

 по ІІ. Світовій войнї. На фотцї. (справа) штудент Пряшівской універзіты М. Дронов і таёмник СРР і шефредактор русиньскых періодічных і неперіодічных выдань А. Зозуляк.  Фотка: А. П.

 

„Штуденты здобудуть діпломы европского характеру, а тыж шансу продовжовати в докторандьскім штудію на евроспкій універзітї,“ конштатовав Мґр. Валерій Падяк, к. н., председа Общества А. Духновіча в Ужгородї, якый додав, же на Закарпатю в сучасности фунґує 27 недїльных русиньскых школ. Дакотры з них фунґують при общоосвітных, але даколи веджіня тых школ не хоче доволити отворити недїльну школу.

„Наприклад, у селї Чинадїёво учітелька была мушена взяти дїти-Русинів домів, бо директор не доволив вести навчаня в русиньскім языку в будові школї.  Бояв ся, же стратить роботу,“ додав В. Падяк. Тыж повів, же на єдну з отвореных годин в русиньскій недїльній школї по першыраз пришов ай ведучій одбору освіты Областной державной адміністрацікї Юрій Герцог.

(Подля: UA-Reporter.com)


Найвышшый час, історічна шанса

 

На стрічі з медіями і представителями русиньскых културных орґанізацій в Іінштітутї реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты главне слово мали: (злїва) директор того інштітуту Проф. ПаедДр. Штефан Шутай, Др. н. і  одборна асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы  ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.

 

18. януара 2007  в просторах Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты была стріча  директора споминаного інштітуту, професора ПаедДр. Штефана Шутая, Др.н., і працовників Оддїлїня русиньского языка і културы  ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД. і  Мґр. Алены Блыховой  з  представителями русиньскых масмедій (радія, пресы). Участниками стрічі были і представителї русиньскых културно-сполоченьскых орґанізацій: за Русиньску оброду: председа Владимір Противняк, таёмнічка Феодосія Латтова, председа дозорной рады Інж. Павел Дупканіч і председа медіалной рады Федор Віцо; за Русин і Народны новинкы і за  Русиньскый културно-освітный сполок А. Духновіча ПгДр. Марія Мальцовска; за Сполок русиньской молодежи Петро Крайняк, мол., котрый зарівно быв єдным з ініціаторів акції. Главна тема стрічі была: Проблематіка русиньского школства і выучованя русиньского   языка на Пряшівскій універзітї і можности єй медіалізованя.

Як знаме, Русины на Словеньску можуть першый академічный рік штудовати свій материньскый язык на высокій школї, бо по успішній акредітації штудійного проґраму  Русиньскый язык і література на Пряшівскій універзітї , 28. юна 2005 міністер школства СР признав Пряшівскій універзітї  право придїлёвати академічный тітул „бакаларь“, абсолвентам денной і екстерной формы штудія. Дякуючі тому, од академічного рока 2006/2007 штудійный проґрам Русиньскый язык і література ся може на Пряшівскій універзітї штудовати з 12 акредітованыма комбінаціями на пятёх факултах, о чім ся мож веце дізнати  як в тім чіслї НН, с. 1, так на вебсторінцї універзіты: www.unipo.sk,  і на www.rusynacademy.sk,  або мож прямо контактовати Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універіты, п. А. Плїшкову,  Нам. леґіонарів 3, 08001 Пряшів, тел.: 0907629127.

Першый академічный рік фунґованя бакаларьского штудійного проґраму на стрічі з новинарями розаналізовала Анна Плїшкова, яка зарівно обернула увагу на потребу перетрансформованя выучованя русиньского языка з катеґорії неповинных до катеґоріїї повинных предметів, а то в згодї з леґіслатівов, подля якой в  школах в реґіонах, де 20 процент жытельства ся голосить за Русинів, на жадость родічів ся так може стати. Покы є вшытко на доброволній базї, што не все веде к ефектівным выслїдкам.

Професор Штефан Шутай  обернув увагу на процес ревіталізації русиньского школства, де незаступиму роботу повинен зробити третїй сектор, т. є. обчаньскы здружіня. Цілём актівізації Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ є аспект педаґоґічный, якый бы забезпечовав выхову кваліфікованых кадрів-русиністів, і аспект научный, што бере до увагы розвиток кодіфікованого русиньского языка, ёго зміны, як і сполупрацу з вызначныма научныма інштітуціями, якым є Языковедный інштітут Людовіта Штура в Братїславі і ін.. Директор інштітуту привітав актівіты і третёго сектора, русиньскых обчаньскых здружінь, якы бы мали быти на помочі розвоя школства, од матерьскых школ жа по высоку, а главно мали бы зогравати вызначну роль в освітній роботї міджі Русинами, а тым і у выкликованю інтересу о выучованя русиньского языка.

Як повіла А. Плїшкова, русиньске школство ся буде належно розвивати лем тогды, кідь буде контінуалне, т. є., буде ся учіти од матерьской школкы по высоку школу, і кідь ся буде учіти як повинный предмет. Покы так не є, навыше, перестав ся учіти і на єдиній середнїй школї в реґіонї, в лабірьскій Ґімназії, причім у вшыткых припадах фіґурує лем як неповинный предмет. Тот проблем бы ся мав леґістлатівно дотягнути в сполупраці з Міністерством школства СР, але інтерес і ініціатіва на ёго вырішіня мусить іти „здолы“, т. є. од самых Русинів.

Як сьме ся дізнали, є значный інтерес штудовати русиньскый язык екстерно, але покы ся не дорішить проблем плачіня за екстерну форму штудованя, доты факулты го не будуть отваряти, лем кідь бы быв надмірный інтерес о дакотрый, переважно єднодборовый проґрам. Але жебы успокоїти ай інтересуючіх ся о екстерну форму штудованя русиньского языка, то як можне рішіня ся споминало, же адепты штудія бы ся могли приголосити на денну форму штудія а по приятю пожадати деканат о схвалїня  індівідуалного штудійного проґраму. Іншу алтернатіву в тім часї не мають.

Треба высоко квітовати, же сполупрацу з Оддїлїнём русиньского языка і културы поважує за потрібну і сучасный председа Русиньской оброды на Словеньску Владимір Противняк, якый закликав на зъєдночіня русинськых сил в области розвоя русиньского  языка і културы. „Сьме на єдній лодї. Цалком акцептуєме, абы ся то робило на академічнїй теріторії.  Треба то підпорити, треба злучіти силы,“ – повів В. Противняк. 

Своїма особныма і патріотічныма позіціями підпорили діскузію  о проблематіцї русиньскоого школства: знамый карікатуріста Федор Віцо,  режісерка Словеньского розгласу Яна Трущіньска-Сива, бывша редкаторка розгласу Феодосія Латтова, писателька, лавреатка Премії А. Духновіча  Марія Мальцовска, бывшый говорця РОС ЮДр. Петро Крайняк, Петро Крайняк, мол., і остатнї участници стрічі.

Дорогы Русины,є найвышшый час, жебы і Вы підпорили процес возроджованя народнострного школства Русинів на Словеньску, і жебы сьте свою дїтину, внучку, записали на русиньскый язык. Русиньска проблематіка – поле неоране, а як знаме, русинство є великым бумом у світї.  Вдяка своїй обявности, молодости, атрактівности  і способу реалізації молодых Русинів в розлічных сферах културно-освітного, научно-языкового і літературного жывота.

Шанса є в нашых руках. Історічна шанса, яка была тяжко выбоёвана. Свідомы Русины і Русинкы, матерї, нянькове, дїдове і бабы, знамы і незнамы прихыленцї  Русинів, тоты, што кінчіте середнї школы – вшыткы ся о то причіньме, абы нас было веце в русиньскых класах. До половины фебруара 2007 проходять записы дїтей до основных школ, а до кінця марца 2007 року мож давати приглашкы на высоку школу. Іщі є час. Выужыйме го, абы сьме мали чісте сумлїня і не мусили ся ганьбити за то, же сьме не были в правім часї на правім місцю. Даколи ся тоты шансы не мусять повторити.

Така была ідея стрічі на Інштітутї реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты, Одділїня русиньского языка і културы з представителями русиньскых масмедій і обчаньскых здружінь.

Вірьме, же плоды садовины ся укажуть в яри.

М. МАЛЬЦОВСКА, фоткы П. Крайняк, мол., 22.1.2007

 


Рихтує ся Концепція освіты народностных меншин в СР

 

26. октобра 2006 при Міністерстві школства СР  в Братїславі взникнув порадный орґан міністра школства під назвов Рада міністра про народностне школство. Русиньске основне школство в нїй репрезентує учітель русиньского языка в Радванї над Лабірцём, окр. Міджілабірцї, Мґр. Марек Ґай. На першій стрічі Рады міністер школства Ян Міколай пообіцяв вшыткым репрезентантам народностных меншин, же почас найближшых 4 років МШ СР буде підпоровати народностне школство нелем зо штатных фінанцій, але і з розлічных ґрантовых проґрамів Европской унії і допоможе рішіню тых найважнїшых проблемів і недостатків в школьскім сістемі народностей.

 

12. децембра 2006 в ОШ в Радванї над Лабірцём была 1. робоча стріча русиньскых учітелїв матерьскых, основных і  высокой школы (злїва),  цілём якой было на вызву Міністерства школства СР приправити матеріал з актуалныма пожадавками в сферї выховы і освіты русиньской народностной меншины. Ініціатором скликаня актіву быв Мґр. Марек Ґай (вправо), учітель русиньского языка в містній ОШ і член Рады міністра школства про народностне школство.

 Фоткы: А. З.

Сформуловати найосновнїшы проблемы русиньского школства мало за ціль 1. робоче засіданя русиньскых учітелїв, яке з ініціатівы М. Ґая было скликане 12. децембра 2006  до ОШ в Радванї над Лабірцём, і орґанізовало ся під покровительством Русиньской оброды Словеньска і Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты. На стрічі взяли участь репрезентанты обидвох інштітуцій – Владимір Противняк, председа РОС,  Мірослав Кереканіч, член МО РОС в Гуменнім,  Анна Плїшкова, одборна асістентка ІРіНШ ПУ, дале методік русиньского языка і літературы Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові  Штефан Сухый, і учітелї русиньского языка з Пряшівского краю: Анна Мігалёвова (ОШ на ул. Духновічовій в Міджілабірцях), Івета Мелничакова (ОШ на ул. Коменьского в Міджілабірцях), Гелена Антошова і директор Осиф Вархолик (ОШ в Колбівцях), Мілош Стрончек (Церьковна ОШ в Свіднику), Моніка Сакарова (ОШ в Шаріськім Щавнику). На стрічу были позваны тыж учітелькы матерьскых школок з реґіону, споміджі котрых участь на актіві прияла панї Германова з лабірьской МШ на ул. Духновічовій і Яна Фецурова з гуменьской пріватной МШ на ул. Духновічовій.

Выслїдком цілоденного засіданя робочой ґрупы учітелїв є матеріал під назвов „Aktuαlne nαvrhy, podklady, odporϊθania a požiadavky z oblasti vύchovy a vzdelαvania rusνnskej nαrodnostnej menšiny“. Ёго зміст є одображінём проблемів русиньского народностного школства на Словенську, котры суть шырокоспектралны і на їх рішіню бы мало актівнїше партіціповати нелем самотне Міністерство школства, але і Міністерство културы СР, якы бы мали тїсно сполупрацовати на забезпечованю прав русиньского етніка, беручі до увагы ёго пріоріты і шпеціфічности.

В матеріалї зафіксовано, же у сферї школства Русинів неодкладно треба рішыти двоякы проблемы: процесуалны і матеріалны. В рамках процесуалных проблемів розвою народностного школства сперать абсенція контінуалности в навчаню, почінаючі од матерьской аж по  высоку школу, а в области матеріалных є то впершім рядї проблем недостаточного матеріалного выбавлїня одборных клас на выучованя русиньского языка і акутный недостаток учебных помічників. Про обидва тіпы проблемів учітельскый актів сформуловав такой пропозіції, якым способом бы ся могли даны проблемы рішати, жебы школство Русинів на Словеньску набыло рівноправного поставлїня в порівнаню з іншыма народностныма меншинами.

Віриме, же сформулованы проблемы русиньского школства  будуть нелем закомпонованы до приправлёваной Концепції освіты народностных меншин в Словеньскій републіцї, але главно, же ся стануть  предметом рішіня іщі той влады, респ. міністерства школства на челї з Яном Міколаём.

А. ПЛЇШКОВА, фоткы: А. З., 22.1.2007


Обгаєна перша докторьска робота у світї  написана русиньскым списовным языком

 

Минуле десятьроча принесло великый нарост інтересу научных працовників о історію і културу карпатьскых Русинів. Дакілько талентованых молодых научных працовників із розлічных країн, якы акцептують погляд, же карпатьскы Русины суть самостатным народом, здобыли докторат на вызнамных універзітах, обгаївши дізертації з історії, языкознательства, літературознательства, музикознательства і соціолоґії. Міджі нима треба спомянути такы мена: Олена Дуць-Файфер (обгаїла дізертацію на Яґелоньскій універзітї в Польску 1997 року), Ленора Декарло (Флорідьска штатна універзіта, США, 1998), Александер Тойч (Гайделберьска універзіта, Нїмецько, 2001), Ева Міхна (Яґелоньска універзіта, Польско, 2001), Марк Штеґерр (Універзіта Лудвіґа-Максіміліана у Мнїхові, Нїмецько, 2002) і Боґдан Горбаль (Вроцлавска універзіта, Польско, 2005).

Недавно  до той компанії  прибыла ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., котра 30. новембра 2006 року, по успішнім абсолвованю пятьрічного (2000 – 2005) екстерного докторандьского штудія в  Славітічнім інштітутї Яна Станїслава Словеньской академії наук у Братїславі, обгаїла дізертацію на русиньску тему в научнім одборї Славістіка – Славяньскы языкы на Універзітї Яна Амоса Коменьского в Братїславі. Анна Плїшкова, котра од 1999 року учіть на Пряшівскій універзітї русиньскый язык і културу як одборна асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій (до 2005 року Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків), є тыж штіпендістков Штіпендії Штефана Чепы в области русиньского выскуму при Торонтьскій універзітї в Канадї. Єй дізертація  Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становлїня, кодіфікації, акцептації і сфер фукціонованя была написана під веджінём вызнамного славісты, універзітного професора, ПгДр. Яна Дорулї, Др. н.

Дізертачна робота докторкы Анны Плїшковой є унікатнов нелем у тім, же є о русиньскім языку, але главно в тім, же є то перша у світї дізертація написана в цілім россягу русиньскым  літературным языком. Тота научна робота є нелем тріумфалным особным успіхом, але і історічным  моментом, якый демонштрує, же научный світ узнавать Русинів як самостатный народ а русиньскый язык як повноцінный інштрумент про научны публікації. Бесспорно, докторка Анна Плїшкова указала вшыткым молодым научным працовникам нелем можность реалізації научных проєктів на русиньскы темы, але і опублікованя їх выслїдків на русиньскім языку.

Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ, ПгД.,

Торонтьска універзіта, Канада, 10. 1. 2007


РОДІЧІ І ШКОЛЯРЇ: Нукать ся вам красна дорога познаня, вкрочте на ню!


Многы люде, котры жыли або жыють на тім світї, дали бы нам наісто за правду, же цілый жывот ся лем учіли. Вера, з неба іщі нихто мудрый не впав а мудрость ся не дасть до головы налляти. Треба собі свою будучу „індівідуалну мудрость“ даякым способом здобыти. Не суть то порожнї слова, але стары знамы і ґенераціями выпробованы правды.
Уж традічно у фебруарї в основных школах проходять записы будучіх школярїв першых клас. Про них і про їх родічів то не є лем така хоцьяка подїя. Перед тым записом ся обявує пару ділем і проблемів, котры родічі мусять рішати. Тоты проблемы суть розлічного характеру, но не хочу писати о вшыткых. Свою увагу бы-м упрямив лем на єден із них, на котрый многы з нашых русиньскых родічів забывають, а є наісто єдным із тых найважнїшых. Є то аспект народностный, котрому днесь, нажаль, не давать важность нелем велё родічів, але што є смутне – ани многы нашы учітелї. Нажаль, по часї перенаслїдованя ці неузнаваня Русины ся стали народностно пасівны.
З властной учітельской практікы знам, же днешнї родічі суть у народностных дїлах барз вагавы, стриманы або аж резервованы. Проблем є але цалком простый. Нечудо... Є то главно выслїдок днешнёй конзумной добы, кідь матеріалны цінности ся кладуть над духовны. Люде ся днесь не занимають чімсь такым, як – ку котрому народу належать, якой суть народности. Пріорітов є матеріална сторінка – як ся постарати о родину, бываня, роботу, вообще о свою будучность. Забываме але на то, же нашы дїточкы, будучі школярї, суть, вірю, світлов будучностёв нашого русиньского народа. Лем од їх выховы і веджіня залежить будуче народностне усвідомлїня наступаючой ґенерації, од того залежить ці Русины, як народ під Карпатами, в будучности пережыють, або не пережыють.
Доволю сі твердити, же знам, што хыбить нашому народу. Є то освітна робота в народностнім духу, а то на полї школьскім, церьковнім, цілосполоченьскім, котрой по нашых школах, селах і містах нїґда не є дость. На Словеньску є десять основных школ, де школярї можуть ся учіти материньскый русиньскый язык і на годинах русиньского языка і културы мають можность учіти ся кодіфікованый русиньскый язык на Словеньску, але і познавати красу русиньского фолклору, історії, културы... Є то добрї, бо нашым дїточкам ся нукать красна дорога познаня свого родного – русиньского.
Моє конштатованя на остаток бы-м хотїв адресовати нашым родічам формов просьбы. Не забывайте, дорогы родічі, хто сьте, а главно – хто были вашы предкы, зашто ся жертвовали, зашто їх довгы рокы перенаслїдовали і зашто терпіли. Памятайте і на то, же довгы рокы ся боёвало, жебы сьме мали можность учіти ся русиньскый язык у школах. Теперь настав тот час, коли уж слободно можеме быти тым, кым справды сьме – Русинами і же ся свого русиньского лем так легко не вздаме. Зато при записованю нашых дїтей до першой класы не забывайме, же сьме Русины і гордо задекларуйме, же хочеме, жебы ся нашы дїточкы учіли свій родный, материньскый – русиньскый язык.

Мґр. Марек ҐАЙ, учітель русиньского языка в ОШ у Радванї над Лабірцём

13.12.2006


Будучім высокошколакам: Русиньскый язык можете штудовати в комбінації з 12 предметами


По успішнім процесї акредітації штудійного проґраму Русиньскый язык і література, ґестором котрого є Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты, 28. юна 2005 Міністерство школства СР признало Пряшівскій універзітї право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ абсолвентам денной і екстерной формы штудія 3-річного бакаларьского штудійного проґраму в рамках штудійного одбору 1.1.1. Учітельство академічных предметів. Вдяка тому, од школьского року 2006/2007 на Пряшівскій універзітї мож штудовати штудійный проґрам Русиньскый язык і література в 12 акредітованых комбінаціях на 5 факултах:
на Філозофічній факултї з: руськым языком і літературов, історіёв, нїмецькым языком і літературов,
на Факултї гуманітных і природных наук з: анґліцькым языком і літературов, біолоґіёв, ґеоґрафіёв, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов, музичнов выховов,
на Факултї шпорту з: тїлеснов выховов,
на Ґрекокатолицькій теолоґічній факултї з: набоженьсков выховов,
на Православній богословецькій факултї з: набоженьсков выховов.
Тоту інформацію даєме до увагы главно будучім высокошколакам в Словеньскій републіцї, якы в януарї 2007 року будуть вырішовати о тім, ДЕ дале на высоку школу і ШТО штудовати. Віриме, же акредітованы комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ і главно тых, котры походять з реґіонів з компактно жыючім русиньскым жытельством і мають інтерес о свій материньскый русиньскый язык, русиньску літературу, історію і културу. Але, самособов, штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого русиністіка інтересує і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА,
Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ, 13.12.2006


Діскутовало ся о далшій сполупраці в школстві


7. – 8. децембра 2006 в Попрадї-Спіській Соботї під покровительством Міністерства школства Словеньской републікы проходило 11. Білатералне засіданя словеньской і польской части робочой ґрупы про освіту і выміну молодежи Словеньско-польской міджівладной комісії про черезгранічну сполупрацу. Акцію зорґанізовала ведуча словеньской части робочой ґрупы Інж. Катаріна Ондрашова, котра є зарівно діректорков одбору освіты народностных меншин МШ СР в Братїславі.
Словеньско-польска робоча ґрупа про освіту і выміну молодежи взникла в 1996 роцї і єй засіданя ся чередують реґуларно на Словеньску і в Польску. Послїднїй раз на Словеньску засідала 9. – 11. новембра 2004 в Міджілабірцях. Тото місто ся выбрало не нагодов, але з цілём росшырити сполупрацу пригранічных словеньско-польскых школ з выучованём русиньского і лемківского языка. Ініціатором той думкы быв Александер Зозуляк, шефредактор Русина і Народных новинок і таёмник Світовой рады Русинів, а дану пропозіцію акцептовали тогды обидві заінтересованы стороны робочой ґрупы. Вдяка тому ся росшырив дотеперішнїй округ діскутованых тем о проблематіку школьску з акцентаціёв на Русинів і Лемків, і так робоча ґрупа в Міджілабірцях засідала в трёх секціях: 1. Секція про сполупрацу і выміну молодежи словеньскых і польскых основных і середнїх школ 2. Секція Словеньской рады родічовскых здружінь і Татраньского форуму родічів з Польска, 3. Секція сполупрацуючіх основных і середнїх школ зо Словеньской і Польской републікы з навчанём русиньского языка.
В новій секції (Секція сполупрацуючіх основных і середнїх школ зо Словеньской і Польской републікы з навчанём русиньского языка), яку вів А. Зозуляк, актівно робило 18 членів: были то учітелї русиньского языка зо Словеньска (Г. Антошова з Колбовець, М. Сакарова і М. Бакова зо Шаріського Щавника, Л. Головач зо Снины, І. Мелничакова, М. Пачута і М. Ґай з Міджілаборець), директоры ОШ і СШ з навчанём русиньского языка в СР (І. Штефанко, М. Баяй і В. Тарча з Міджілаборець), і учітелї лемківского языка з Польска (М. Хомяк з Усця Ґорлицького, М. Дубец з Ґорлиць, М. Брода і М. Гербут з Пржемкова). На роботї секції партіціповав і методік русиньского языка і літературы Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові Штефан Сухый і одборна асістентка русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты Анна Плїшкова. Секція в такім зложіню діскутовала о актуалній проблематіцї меншинового школства в обидвох країнах і о уровни выучованя материньского языка в ролї неповинного предмету. Членове секції ся згодли на приятю 14 пунктів, реалізаціёв котрых – за актівной сполурацы етнічных орґанізацій, школ, родічів і МШ СР – бы ся могла двигнути уровень народностного русиньского школства. Три з них ся дістали до заключного протоколу білатералного засіданя, а то: 1. Надвязаня сполупрацы міджі ОШ і Ґімназіёв в Пржемкові і Ґорлицях з лабірьсков ОШ на ул. Духновічовій, Ґімназії в Усцю Ґорлицькім з ОШ у Шаріськім Щавнику, і Ліцея в Усцю Ґорлицькім з Ґімназіёв в Міджілабірцях. 2. Секція рекомендовала выробити проєкт на створіня сіти матерьскых школ з выховным языком русиньскым, 3. Помочі партнерьскій сторонї забезпечіти учебникы русиньского языка і літературы, якы вышли на Словеньску. Над їх реалізаціёв ся зачало актівно робити такой од зачатку року 2005, коли были посланы учебникы русиньского языка польскым учітелям, занедовго быв выробеный ґрантовый проєкт росшырёваня сіти матерьскых школ з выховным языком русиньскым, якый предпокладать за найправдоподобнїшый взник МШ з выховным языком русиньскым в селах, де уж суть ОШ з навчалным або з выучованём русиньского языка (автор: А. Зозуляк). А зробив ся тыж конкретный крок у розвою дружбы, кідь 12. апріля 2005 учітелї і школярї з ОШ у Шаріськім Щавнику і в Мальцові навщівили своїх колеґів у Ґімназії в Усцю Ґорлицькім, де были участниками Польско-словеньского дня, на якім выступили з културным проґрамом, і попозерали сі годину лемківского языка, яку вела Мґр. М. Хомяк. Чекать ся, же в будучности ся сполупраца надвяже і міджі остатнїма споминаныма школами, так як то укладать протокол білатералной робочой ґрупы. Тот момент може принести хосен нелем в зближованю Русинів з обидвох боків Карпат, але може послужыти як вызначный мотівачный момент при выучованю материньского языка Русинів.
І о тых моментах – як о конкретнім резултатї роботы білатералной робочой ґрупы про освіту і выміну молодежи Словеньско-польской міджівладной комісії про черезгранічну сполупрацу – інформовали на засіданю в Попрадї-Спіській Соботї членове словеньской части А. Зозуляк і А. Плїшкова. Окрем того, засіданя ся несло в духу очекованых змін, якы настануть у звязи з роздїлїнём польского Міністерства школства на дві части (про высокы школы і про основны, середнї школы і выміну молодежи), што принесе модіфікацію білатераной робочой ґрупы, о чім інформовала ведуча польской части панї Емілія Марта Ліпіньска. Обиді стороны притім позітівно оцінили білатералну сполупрацу на полї освіты і выміны молодежи і конштатовали, же якраз тота робоча ґрупа была оцінена як найініціатівнїша в рамках Словеньско-польской міджівладной комісії про черезгранічну сполупрацу. Выслїдком єй роботы, окрем іншого, є сінтетічна робота о історії Спіша, надвязаня сполупрацы міджі польскыма і словеньскыма высокыма школами в пригранічных реґіонах, на підпору якой ведучі обидвох частей помогли роздобыти ґранты, надвязаня сполупрацы міджі основныма і середнїма школами на обидвох боках, сполочны проєкты, якы ініціовала Словеньска рада родічовскых здружінь з польскыма партнерами (напр. По стопах Антонія Ґауді, Барцелона 2005) і много іншых.
Є істе, же тота білатерална робоча ґрупа на челї з панї Катарінов Ондрашовов з Міністерства школства Словеньской републікы і з панї Еміліёв Мартов Ліпіньсков з Міністерства наукы і высокых школ Польска зробила за десять років много позітівного про зближованя як Словаків і Поляків, т. є. штатотворных народів обидвох країн, так і їх етнічных меншин – Русинів і Лемків, жыючіх в пригранічных реґіонах обидвох штатів. Їх роботу на тім засіданю оцінила Словеньска рада родічовскых здружінь на челї з панї Юліёв Терековов з Попраду. Віриме, же білатерална робоча ґрупа і в будучности буде підпоровати атівности на хосен участных країн і їх етнічных меншин. Было бы добрї, якбы єй увага ся в будучности перенесла з основных і середнїх школ тыж на высокы школы, котры реалізують штудійны проґрамы заміряны на русиньскый язык.

А. ПЛЇШКОВА, фотка: А. З., 13.12.2006


Новинарьскый бріфінґ ку отворїню новоакредітованого проґраму Русиньскый язык і література на Пряшівскій універзітї... 

 

... быв 9. марца 2006 у великій салї засїданя Ректорату Пряшівской універзіты, де притомных інформовали: (на фотцї злїва доправа) проректорка про науку і выскум проф. ПгДр. Вєра Бачова, др. н., директор Інштітуту реґіоналных і народностных штудій проф. ПаедДр. Штефан Шутай, др. н. і одборна асістетнка Оддїлїня русиньского языка і културы спомянутого інштітуту ПгДр. Анна Плїшкова.

 

Проф. Бачова говорила о важности научного выскуму на каждій універзітї, як то є нормалне у світї, о важности заінтересовати молодых людей, жебы ся занимали выскумом, але ку тому є важне мати рядный научно-выскумный робочій центер, а тым бы ся мав стати нововытвореный Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ, кторый взникнув зачатком академічного року 2005/2006 роздїлїнём тогдышнёго Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків ПУ на два самостатны інштітуты.

 

Новый директор інштітуту інформовав о концепції і о главных цілях той інштітуції, о уж зачатых роботах на проєктах, котры бы мали припомочі піднятю уровни інштітуту, але ай цїлой унівeрзіты, мав бы ся тыж стати робочім місцём, котре бы выховлёвало новых, главно научных працовників, але і одборників у сферї педаґоґічній. Підкреслив, же проблематіка Русинів, їх языка, літературы і културы собі заслужыть окрему увагу, што ся дїє в рамках інштітуту, позераючі на захованя дїдовизны Русинів у шыршім европскім контекстї, што є і інтересом Европской унії.

 

Найвекшый інтерес новинарїв выкликало выступлїня докторкы Плїшковой, котра їх інформовала о акредітації нового штудійного бакаларьского проґраму Русиньскый язык і література, якый у комбінації з далшыма 12 предметами буде мож штудовати на Пряшівскій універзітї. Тоту можность будуть мочі выужыти штуденты 6 факулт ПУ. Приглашкы на штудійный проґрам споєный із русиньскым языком і літературов мають в сучасности можность подати абсолвенты середнїх школ до 30. марца 2006, котры хотять штудовати на Пряшівскій універзітї, окрем тых, котры ся пригласили на штудії на Філозофічній факултї ПУ, де быв термін поданя приглашок до кінця фебруара 2006. Інформовала притомных о 12 конкретных комбінаціях (позн. ред.: мы їх публіковали в Народных новинках і публікуєме іх в тій рубріці нашой інтернетовой сторінкы ниже) і увела, же окрем повинных і повинно волительных предметів, якыми суть языковы і літературны дісціпліны, можуть собі выбрати і з выберовых предметів, котры дадуть штудентови комплексный образ о етнічнім жывотї Русинів. Міджі выберовы дісціпліны належать такы, як: Ренесанція етнічной ідентіты Русинів по роцї 1989, Выбраны капітолы з історії русиньского языка, Выбраны капітолы з русиньской културы, Проявы конфесіоналной ідентічности Русинів (Православна і Ґрекокатолицька церькoв), Русиньска карпатьска архітектура, Русиньскый професіоналный театер, Основы музеоедуколоґії, Шпеціфічности редакторьской роботы в русиньскых медіах, Основы герецькой професії і робота з русиньскым драматічным текстом, Вызнамны особности русиньской літературы і културы, Шпеціфічности навчаня русиньского языка в прімарній едукації, Методіка културно-освітной роботы в русиньскім оточіню, Словеньска література і Перегляд світовой літературы. Также выбер є богатый і каждый, хто рїшыв штудовати русиньскый язык і літературу, як і дакотры зо спомянутых выберовых дісціплін, є вітаный і віриме, же то ословить нелем Русинів, абсолвентів середнїх школ, але і молодых людей іншой народности, котры проявлять о то інтерес.

А. З., фотка автора


В новім інштітутї – новый діректор

... а што то значіть про Русинів Словеньска?

 

Од нового академічного року 2005/2006 на Пряшівскій універзітї бывшый Інштітут народностных штудій і чуджіх языків, якый взникнув у 1999 роцї з ініціатівы тогдышнїх лідерів Русиньской оброды на Словеньску,  быв роздїленый на два новы інштітуты: на Інштітут языковых компетенцій і Інштітут реґіоналных і народностых штудій, до котрого перешло і Оддїлїня русиньского языка і културы. До чела другого зо споминаных інштітутів по конкурзї став од 10. януара 2006 новый діректор Проф. ПаедДр. Штефан Шутай, Др. н., не так давно іщі діректор Слолоченьсконаучного інштітуту Словеньской академії наук у Кошіцях. Нас інтересовало, яку мать представу о штруктурї, посланю і діятельстві нового інштітуту, то значіть, яка є ёго концепція нового інштітуту, котрый є важный і про нас, Русинів на Словеньску. В тім змыслї сьме му поставили і першый вопрос, на котрый одповів так:

 

– В авґустї 2005 была зроблена перша концепція нового інштітуту, над котров єм робив вєдно з проректорков Пряшівской універзіты – Проф. ПгДр. Вєров Бачовов, Др. н., котра мать на старости научный выскум. По роздїлїню бывшого інштітуту дакотры ёго працовници перешли до Інштітуту языковых компетенцій, дакотры на іншы робочі місця, также кідь єм наступив як дітектор нового інштітуту, зістала ту лем єдна працовнічка – ПгДр. Анна Плїшкова, также первістна представ о рекоштрукції іштітуту ся змінила і так тот інштітут треба будовати од самого зачатку. Зістала ту але солідна матеріална база, главно компютерів, але тоты тыж старнуть і буде їх треба поступно вымінити за новы. Моя представа о будучности інштітуту выходить зо споминаной концепції, основов котрой є, же на тім інштітутї буде фунґовати конкретный менежерьскый тім, котрый ся буде снажыти інтензіфіковати научный выскум на універзітї а выходивши зо своёй назвы Інштітут реґіоналных і народностных штудій буде ся снажыти приправити розлічны ґрантовы проєкты на здобытя фінанцій як на домашнїй, так і на меджінародній базї. Будеме то робити у сполупрацї з іншыма научныма працовниками універзіты, а то є перша основна лінія нашого інштітуту, котру буде забезпечовати колектів пятёх максімално семох стабілных працовників. Окрем того, на проєктах інштітуту будуть брати участь як екстерны сполупрацовници інштітуту, так і далшы працовници універзіты. Є знаме, же на універзітї є много научных працовників, котры ся занимають проблематіков реґіоналного выскуму, реґіоналной історії, народностных меншин або і векшинового народа на теріторії Словеньска, а тых людей ся будеме снажыти інтеґровати до научно-выскумных інтердісціплінарных тімів, бо то є сучасный научный тренд. Дакотры екстерны сполупрацовници ся потім в припадї їх інтересу або нашой потребы стануть рядныма працовниками інштітуту. На даякы проєкты, котры будуть інтересны і важны про інштітут і універзіту, вірю, дістанеме фінанції од веджіня універзіты, на останї будеме ся снажыти самы здобыти фінанції. Будеме ся снажыти здобыти фінанції на проєкты, через котры будеме мочі  заплатити людей, котры на тых проєктах будуть робити, і так они ся тыж дістануть до інштітуту. Потім і они самы будуть мусити вырабляти научно-выскумны проєкты і здобывати фінанції. Так собі представую будованя інштітуту. А моїм основным геслом, з котрым хочу приступити к будованю інштітуту є, же: науку ся выплатить робити. То значіть про каждого окремого научного працовника звышованя ёго кваліфікації,  участь на научных конеференціях, публікованя научных статей, презентація на міджінародных форумах, звышовыня свого научного реноме. Зо звышованём кваліфікації нашы працовници наслїдно будуть самы ся ставати ґарантами штудійных проґрамів, чім ся буде звышовати продукція універзіты, а то бы мало быти хосенне про інштітут і про цїлу універзіту.

 

Якый є Ваш погляд на підпорованя розвоя на вашім інштітуті проблематікы русиньского языка і културы і реалізації акредітованого штудійного проґраму Русиньскый язык і култура, і як хочете в тім дїлї припомочі?

 

– Друга наша лінія выходить з конкретных шпеціфік, бо суть дакотры одборы, дакотры проґрамы, котры треба підпоровати, бо они самы в даній сітуації собі не докажуть зогнати достаток фінанцій або ся не можуть етабловати в штруктурї універзіты, а то є праві проблематіка Русинів, штудія русиньского языка, русиньского школства, русиньской културы. Также тота проблематіка є в істым змыслї слова шпеціфіком, зато і в сучасности в інштітутї є вытвореный простор на то, жебы ся од нового академічного року зачав бакаларьскый штудійный проґрам Русиньскый язык і култура. Але в сучасности іщі не суть вытворены условія, жебы ся тот проґрам, як іншы штудійны  проґрамы, реалізовав на докотрій із факулт ці інштітутів, котры суть вытворены на універзітї. Зато поважую тоту сітуацію за выняткову, тот проґрам бы мав класічно належати там, де остатнї подобны штудійны проґрамы, то єсть дакотрій із факулт Пряшівской універзіты. Покы так не є, так з мого боку будуть на нашім інштітутї вытворены вшыткы условія, жебы ся тот проґрам покы-што реалізовав ту, бо  так він є схваленый Акредітачнов комісіёв СР як ректоратный проґрам, также ту не є жадный проблем. Кібы ся мав перенести на даяку з факулт як факултный штудійный проґрам, так бы ся ку тому мусила высловити Акредітачна комісія. Наш інштітут буде в першім рядї научно-выскумным або выскумным інштітутом, зато ся будеме снажыти робити проєкты, котры бы вытворили основны штруктуры научны, одборны, нелем педаґоґічны односно русиньского языка і културы. То, же русиньскый язык і култура мать шпеціфічны условія на інштітутї, то є дане сітуаціёв, котра ся сформовала на Пряшівскій універзітї. Рівноцїнно буду приступати і к україньскым проґрамам, бо уж ся озвали голосы, же якбы Русины были шпеціално підпорованы, але то выпливать із шпеціфічных условій. Зато є то так, же є то выняткова сітуація. Русиньскый язык і култура того мінорітного етніка, выходивши зо сітуації, в якій  ся розвивають, належать до ґрупы языків і култур, котры  з погляду народностной політікы Европской унії ся  поважують за такы, котры собі выжадують окрему увагу, окрему охрану. Зато треба їм з погляду захованя културной дїдовизны в тім реґіонї  придїляти окрему увагу. Также і тото я розумлю як дїло културной і народностной політікы шыршого европского контексту.

 

Кодіфікацію русиньского літературного языка на Словеньску в 1995 роцї і акредітацію бакаларьского штудійного проґраму Русиньскый язык і култура на Пряшівскій універзітї в 2005 роцї поважуєме мы, Русины, за нашы два найвекшы народностны успіхы. Як то Вы оцїнюєте і ці будете напомічны тому, жебы до трёх років быв акредітованый і маґістерьскый штудійный проґрам Русиньскый язык і култура?

 

– Акредітацію бакаларьского штудійного проґраму і я оцїнюю як успіх а, самособов, же буду напомічный, абы быв акредітованый і маґістерьскый штудійный проґрам Русиньскый язык і култура. Але про тото в першім рядї треба вытворити персовалны условія, бо акредітація проґраму собі выжадує научно-педаґоґічны ґаранції, што  буде кус проблемом у найближшім часї. Ту надвязую на то, што єм уж повів, абы люде, котры ся занимають русиньсков проблематіков, могли робити научно, писати, публіковати, ходити на конференції а тото вшытко приноцить зо собов звышованя реноме, звышованя  індівідуалных позіцій тых людей, котры бы могли ґарантовати маґістерьскый штудійный проґрам. То выжадує даякый час, котрый не мож перескочіти, бо крітерії Акредітачной комісії суть дость строгы. Акредітачна комісія не звыкне давати выїмкы, єдиным способом як ся то дасть зробити, же ґарант може быти з близкого одбору. То было выужыте і при акредітації бакаларьского проґраму. Мусить дозрїти час, а ці ся то подарить при акредітації маґістерьского проґраму днесь тяжко повісти. Ідеалне бы было, кібы першы абсолвенты бакаларьского штудія могли такой перейти на маґістерьске. То буде хотїти кус тактікы, вести переговоры при здобываню ґарантів, котры бы могли сповняти условія, то значіть вік до 65 років а тітул высокошкольского професора. Але вірю, же і тото дїло ся наконець подарить.

 

І мы віриме і будеме тыж тому напомічны, як хоче быти і новый діректор Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты, котрый мать свою представу будованя інштітуту, мать свою концепцію і хоче, окрем іншого, жебы і Русины мали то, што іншы народности при здобываню высокошкольской освіты. Ку тому желаме пану Шутаёви много терпезливости, ентузіазму, сістематічной цїленой роботы, жебы ёго, але і нашы, представы ся сповнили. Желаме му много успіхів у тій роботї.

Розговор вів: А. ЗОЗУЛЯК, фотка автора


Штатна наукова бібліотека у Пряшові отворила Славяньску

штудовню

 

Пряшівска Штатна наукова книжніця служить штудентам, але і шырокій громадї уж понад 50 років. Жебы не зіставати за трендами модерной добы, за послїднї рокы перешла дакількома  змінами. Єднов з них є і  сформованя Славяньской штудовнї, котра была святочно отворена 23. фебруара того року. Не хыбовали сьме на отворїню, у звязи з котрым сьме діректорцї бібліотекы Мґр. Валерії ЗАВАДЬСКІЙ дали пару вопросів:

 

Панї діректорко, як взникла думка створити в Штатній науковій бібліотецї Славяньску штудовню і на котры із славяньскых языків ся буде штудовня замірёвати?

 

– З проєктом зряджіня штудовнї славяньскых языків пришла ПгДр. Марія Няхаёва, котра довгы рокы робила у празькій Славяньскій бібліотецї і перед пару роками ся вернула до Пряшова. Думка ся мі залюбила, бо  в нашій книжніцї є зосереджено понад 20 тісяч тітулів історічных фондів – найвеце україньской науковой літературы, але маме і богатый фонд руськой, сербской, булгарьской, чеськой літературы. Сприступнити їх чітателям  – то быв главный задум того проєкту. Штудовня мать амбіцію поступно доповнёвати кажду славяньску історію, языкознавчу літературу, літературну науку, політолоґію, діалектолоґію ці фолклорістіку. Окремы тітулы бы сьме хотїли здобывати выміннов формов або одкуплїнём, сполупрацёв з другыма бібліотеками, але і науковыма працовниками, котрых сьме якраз з той прічіны позвали на отворїня. Хочеме їх попросити, жебы і они помагали творити нашу штудовню. На тоту нашу вызву як перша зареаґовала  славістка Проф. ПгДр. Юлія Дудашова, к. н. з Пряшівской універзіты, котра подаровала нашій штудовнї много тітулів із сербской і польской літературы. Якраз вдяка нїй сьме ту вытворили і оддїлїня сербской літературы.

 

Є то ваша перша штудовня такого тіпу, або їх мате веце?

 

– Нїт. У 2002 роцї, при святкованю 50. выроча взнику науковой бібліотекы сьме отворили подобну штудовню ґерманьскых языків – на самый перед в нїй была нїмецькоязычна література, потім сьме ї доповнили о літературу в анґліцькім і французькім языку. Тота понука нам пришла з Братіславы і мала то быти штудовня главно про учітелїв чуджіх языків. Днесь можу повісти, же єй богатый фонд хоснують і штуденты, але і науковы працовникы. Окрем того маме іщі далшы 4 штудовнї- чіталнї, в котрых можуть навщівници слїдовати найновшы періодіка, але і звязаны стары річникы дакотраых періодік, єдна з тых чотырёх є універзална чіталня з енціклопедіями а од 2001 року фунґує датабазова штудовня, котра нукать інформації шырокого спектра у звязи з діятельностёв Европской унії.

 

Якым способом сьте здобыли фінанції на створїня Славяньской штудовнї?

 

– Фінанції сьме здобыли з Міністерства културы СР. Не было то много – 700 тісяч корун, бо нашым замыслом не є реконштруовати стары просторы, але хотїли бы сьме поставити нову будову науковой бібліотекы, жебы сьме были на єднім місцю. Днесь є сітуація така, же нашы фонды суть розміщены на девятёх місцях, што є про нас значно накладне. На тот проєкт бы сьме хотїли здобыти фінанції з еврофондів, але мусиме чекати, бо до 2006 року ся не раховало з новыма проєктами, але лем з реконштрукціёв старых будов. Од року 2007 зачне новый проґрамовый період, што ся тыкать еврофондів і вірю, же там зарядять і проєкты будованя новых обєктів.

 

Вернийме ся ку новоотвореній Славяньскій штудовнї. Буде в нїй мати своє місце і недавно кодіфікованый русиньскый язык, або може уж понукате і даякы тітулы в тім языку?

 

– Самособов, же по приятю русиньского языка до родины выходославяньскых языків хочеме збогачовати наш фонд і о тітулы в русиньскім языку. Мушу але повісти, же ту бы ся жадала лїпша сполупраця з русиньскыма авторами або выдавателями, бо дістати ся ку такій літературі є барз тяжко. Были бы сьме охотны окремы  тітулы і одкупити, наперек тому, же маме на них право зо закона. Мы предці робиме найлїпшу пропаґацію авторам новых тітулів а даколи ся мі видить, же дакотры авторы не знають таку форму пропаґації доцїнити. Платить то самособов нелем о русиньскых авторах.

 

З отворїня Славяньской шту-довнї у Штатній научній біб-ліотецї: (впередї злїва доправа) Проф. ПгДр. Юлія Дудашова, к. н., котра штудовнї подаровала книжны тітулы зо сербской і польской літературы, і дирек-торка споминаной бібліотекы Мґр. Валерія Завадьска.

Може тота конштатація буде вызвов про русиньскы выдавательства нелем на Словеньску, але і в загранічу, жебы і такым способом ся научіли пропаґовати новы тітулы русиньской науковой літературы. Панї діректорка  є на таку сполупрацу приправлена і привітать ї. А інформація про припадных навщівників: нова Славяньска штудовня буде отворена три днї в тыждню на Главній ул. ч. 99 в Пряшові – в понедїлёк, вівторок і середу од 13. до 17. годины.

Кветослава КОПОРОВА, фотка авторкы


Русиньскый язык в освітнім сістемі СР по роцї 1989

 

Історія европскых народів документує, же вырішалным атрібутом при взнику і формованю і далшім єствованю многых народів є язык. Язык є нелем інштрументом многоаспектного дорозуміваня і думаня, але через нёго ся заховують і традують духовны способности і вытворы минулых ґенерацій. Через язык ся в минулости і в сучасности рішыли і рішать многы проблемы народного, културного і політічного жывота. Зато є лоґічный інтерес каждой народной як і меншиновых комуніт забезпечіти якнайшырше вжываня і фунґованя свого материньского языка.

 

З лінґвістічного погляду вшыткы языкы, вжываны од народжіня конкретнов ґрупов людей, мають єднаку цїну. Вшыткы суть лоґічным, коґнітівным комплексом, способным выразити хоцьякы думкы і концепції, правда лем тогды, кідь ся достаточно робить над култівованём і творїнём новых – главно лексічных – языковых інштрументів. Уведжена конштатація цалком лоґічно ся односить і на материньскый язык Русинів, котрый главно по 1989 роцї, вдяка зміненій сполоченьско-політічній сітуації в Европі, зазнає вызначный розвой а по кодіфікації (1995) находить свою реалізацію в розлічных сферах културно-сполоченьского жывота даной народности: школьскій, медіалній, конфесіоналній, літературній, умелецькій. Тот момент позітівно позначів і уровень народной свідомости Русинів, што практічно документовали декларовавши русиньску народность і материньскый язык при послїднїм списованю людей в СР у 2001 роцї1.

 

Слїдуючі ефектівность впливу материньского языка русиньского на уровень народной свідомости Русинів через окремы сферы ёго фунґованя, становили сьме, же найвпливнїшыма суть сферы конфесіонална і школьска. Выслїдкы списованя людей документують, же в селах, де дїє священик решпектуючій народностный характер вірників Русинів, і де в школї ся учіть материньскый язык русиньскый, там жытельство ся у бівшій мірї навертать ку своїй традічній народности і языку. Зато з погляду народной перспектівы Русинів є важне, жебы якраз тым сферам давала омного бівшу увагу як сама комуніта, так і штат, а в припадї конфесіоналной сферы і обидві церькви выходного обряду – ґрекокатолицька і православна, ку котрым ся Русины переважно голосять. Проблематіков фунґованя русиньского языка в школьскій сферї по 1989 роцї ся будеме занимати в слїдуючіх рядках.

 

Русиньскый язык є заведженый до освітного сістему в СР од школьского року 1997/98. Ёго уведжіня до практікы выходило з Концепції школованя дїтей обчанів Словеньской републікы русиньской народности2, яка акцептовала основны прінціпы алтернатівной освіты і сполоченьску пожадавку на освіту в материньскім языку.

 

Уведжіня русиньского языка до школьского сістему подля Концепції ся мало зачати од матерьскых школ (МШ) з выховным языком русиньскым, котры мали взникати на основі жадостей родічів. Наперек тому, же предположіня к тому были і суть, затоже в многых селах з перевагов по русиньскы бісїдуючого жытельства ся як выховный язык паралелно зо словеньскым вжывать тыж русиньскый, офіціално в СР доднесь не екзістує ани єдна МШ з выховным языком русиньскым. За неповнїня приятой Концепції можуть так родічі, як і компетентны інштітуції, якы даному проблему не придїлюють достаточну увагу і не поважують за важне тот крок реалізовати. Внаслїдку того дїти родічів СР русиньской народности ся в сучасности выховують, так як і до року 1989, в матерьскых школах з офіціалным выховным языком словеньскым або докінця україньскым, хоць в общім ся знає, же тот практічно фунґовав і перед роком 1989 максімално в єдній МШ – в Пряшові. Думаме собі, же є то проблем, котрым бы ся мали занимати і зряджователї школок, т. є. Сїльскы уряды, главно в селах з перевагов по русиньскы бісїдуючого жытельства. Даный став очівидно корешпондує і з неприязнов сітуаціёв при выхові педаґоґічных працовників про МШ в реґіонах з домінанціёв по русиньскы бісїдуючого жытельства. Наперек тому, же Концепція в своїх перспектівных замірах раховала з їх приправов в рамках дакотрой середнёй педаґоґічной школы в Пряшівскім краю, але ани в тім пунктї ся єй цїлї наповнити заты не подарило.

 

Прецізнїше ся споминана Концепція реалізовала в сферї основных школ. Становлёвала – на базї інтересу родічів – в ОШ створити класы, респ. ґрупы з навчанём русиньского языка, де бы ся вшыткы предметы, окрем материньского языка, учіли в языку словеньскім в згодї з пропонованыма учебныма планами.

 

Перед тым, як выучованя русиньского языка было уведжене до школьского сістему, в СР ся реалізовали дві сондованя інтересу родічів. Перше в 1994 роцї было заміряне на становлїня інтересу о выучованя в 2. класї ОШ. Реалізовало ся посередництвом представителїв Русиньской оброды і єй членьской базы. В тім часї інтерес о выучованя русиньского языка мало 251 школярїв. Друге, деталнїше сондованя проходило зачатком 1996 року посередництвом Школьскых справ выходного Словеньска в реґіонах, де подля списованя людей з 1991 року была найбівша концентрація русиньского жытельства – в окресах Бардіёв, Гуменне, Свідник, Пряшів, Стара Любовня, Вранов над Топлёв. Сондованя было роздїлене на дві части:

 

а) на становлїня інтересу родічів при записї дїтей до 1. класы ОШ, при котрім родічі были інформованы о можности заведжіня русиньского языка до ОШ,  

б) на становлїня інтересу родічів уж школоповинных дїтей од 2. по 8. класу ОШ.

 

Выслїдкы сондованя указали, же в 47 селах і містах в 57 ОШ мало інтерес о выучованя русиньского языка 582 школярїв, з чого выплинула потреба тїсной сполупрацы Міністерства школства СР зо Школьскыма справами при гляданю реалных можностей заведжіня русиньского языка до ОШ. 12. юна 1996 в Бардіёві была робоча стрїча заміряна на рїшіня орґанізачно-педаґоґічных проблемів заведжіня предмету русиньскый язкы і література до ОШ. Выходивши з нерівномірного інтересу в селах і в ОШ, были прияты слїдуючі крітерії:

 

а) завести предмет русиньскый язык і література лем на І. ступінь ОШ, бо про тот были выданы і приправлены на Школьскых справах учебникы3,

б) створити класу в рамках єдного річника або інтеґровану ґрупу з річників І. ступня в мінімалній кількости 6 школярїв,

в) кінцём авґуста або зачатком септембра (1996) зорґанізовати одборно-методічный семінар про учітелів, котры мають інтерес учіти предмет русиньскый язык і література.

 

На основі приятых крітерій і высше споминаных сондовань і по схвалїню основных школьскых документів русиньскый язык ся міг зачати учіти в 12 ОШ4. Але практічне рїшіня проблему в реалности не было аж таке успішне як сіґналізовало сондованя, бо русиньскый язык у школьскім роцї 1997/98 ся зачав учіти наконець лем в 4 ОШ5 в Міджілабірцях і в Свіднику, што прямо корешпондовало з впливом културно-освітной роботы Русиньской оброды в тых реґіонах, яка ту мала вызначну членьску базу. Анґажованость єй окремых членів ся наконець стала вырїшална як при взнику далшых основных школ і ґімназії з навчанём русиньского языка, так і высокошкольской інштітуції (1999) Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на Пряшівскій універзітї (ПУ) з Оддїлінём русиньского языка і културы.

 

В сучасности ся предмет русиньскый язык і култура як неповинный учіть в 9 основных школах6 і в ґімназії в Міджілабірцях, як повинный в 1 ОШ (Шаріськый Щавник), а як проглублена (респ. росшырююча) форма штудія – на ПУ. Найчастїшым проблемом, якый навчаня од самого зачатку спроваджать, є недостаток кваліфікованых педаґоґів, бо аж од школьского року 2003/2004 до практікы приходять першы абсолвенты ПУ кваліфікованы і про даный предмет. Споминана некваліфікованость ся доднесь рїшить орґанізованём курзів русиньского языка7 про учітелїв ОШ і СШ почас лїтніх вакацій раз за два рокы.

 

Шпеціфіков дотеперішнёго навчаня русиньского языка в 1. -- 4. класах є то, же переважно як неповинный предмет ся зачінать учіти аж в 2. класї. Місто азбуковой алфабетізації, школярї у 1. класї практікують основны формы комунікатівных способностей (бісїдованя, порозумлїня, чітаня і писаня) на базї словеньскофонного „шлабікаря“ і латинікы, што значіть, же материньскый язык з коґнітівного і псіхолоґічного аспекту у свідомости тых школярїв має лем другорядну позіцію. Тоту позіцію підсилює тыж факт, же материньскый язык ся – з єдиным вынятком – учіть лем як неповинный предмет, зато на нёго не ходять ани вшыткы учнї той самой класы. Такый є выслїдок рїшіня родічів школярїв.


Выучованя русиньского языка на І. ступню в актуалных учебных планах про ОШ8 є розложене до трёх варіант:

  • першый говорить о выучованю неповинного предмета,

  • другый рахує з двойгодиновов дотаціёв тыжденно,

  • третїй в першых двох річниках рахує з двойгодиновов а в 3. – 4. річниках з тройгодиновов дотаціёв тыжденно.

Подобно про 5. – 9. річникы мож выужывати вшыткы три варіанты, лемже в практіцї фунґує лем першый з них. Тото саме слїдуєме тыж в планах ґімназіалных.

 

В припаді універзітного штудія проглублена форма штудія даный предмет класіфікує до катеґорії повинно волительных, што значіть, же по ёго выбірї штудентами ся про них стає повинным і творить інтеґралну часть штатных заключных екзаменів; штуденты мають тыж право зволити собі з даного предмету тему діпломовой роботы.

 

На основі повідженого можеме конштатовати, же русиньскый материньскый язык в порівнаню з далшыма сполоченьсконаучныма предметами в школьскій практіцї в сучасности має лем періферну позіцію, што лоґічно выкликує вопросы о ёго перспектіві. В інтересї ёго захованя, подля нас, є важне, жебы ся в першім рядї в практіцї змінив приступ к нёму і жебы з неповинного предмета ся перетрансформовав до катеґорії навчаня материньского языка як повинного в реґіонах з над 20-процентнов русиньсков комунітов. Але тот цїль ся дасть досягнути лем путёв сістематічной културно-освітной роботы міджі родічами школярїв, бо, выходивши з Концепції, така трансформація може настати лем з їх згодов.

 

Покы іде о забезпечіня рівноцїнной позіції з іншыма штудійныма проґрамами на універзітній уровни – зо закона – може ся так стати лем по успішній акредітації Акредітачнов комісіёв як порадным орґаном влады СР, котрій передходять два процесы схвалёваня в рамках універзіты – Академічным сенатом і Научнов радов ПУ. Обидвома штудійный проґрам русиньскый язык і література перешов успішно у новембрї 2004, а Акредітачна комісія СР в юні 2005 даный штудійный проґрам во вшыткых крітеріах оцїнила тыж позітівно. Наконець, 28. юна 2005 міністер школства СР признав Пряшівскій універзітї право удїлёвати академічный тітул „бакалар“ абсолвентам денной і екстерной формы штудія 3-річного бакаларьского штудійного проґраму учітельство предмету русиньскый язык і література в комбінації з біолоґіёв, ґеоґрафіёв, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов, музичнов выховов, тїлеснов выховов, набоженьсков выховов (на обидвох богословскых факултах – ґрекокатолицькій і православній), анґліцькым языком і літературов, історіёв, руськым языком і літературов, нїмецькым языком і літературов. Также дасть ся чекати, же од академічного року 2006/2007 ПУ зачне даный штудійный проґрам реалізовати в комбінації зо споминаныма штудійныма проґрамами в рамках одбору Учітельство академічных предметів. Ґестором ёго выучованя ся стане Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ. Удїлене право платить на 3 рокы, в нашім припадї до 31. авґуста 2008. Бесспорно, є то найбівшый успіх – по кодіфікації русиньского языка -- якого ся Русины на полю фунґованя свого материньского языка в школьскім сістемі в СР по 1989 роцї домогли.

 

Як знаме, заведжіня предмету русиньскый язык і култура до сістему школьского навчаня перед 8 роками собі выжадала неодкладна потреба заставити процес денаціоналізації Русинів і проявленый інтерес родічів школоповинных дїтей о выучованя материньского языка. Тот нелегкый процес є розбігнутый, але в сучасности є найважнїше думати на ёго перспектіву, а тым і на перспектіву цїлой народностной меншины. На основі дотеперїшнїх скусеностей з істотов можеме повісти, же перспектіва того процесу у великій мірї залежить од уровни културно-освітной роботы русиньскых народностных орґанізацій, котра ся, жаль, од року 1995 року у нас перестала реалізовати на професіоналній базї. В підпорї їх дїятельства з боку штату – МК СР – в послїднїх роках, подля нас, абсентує лоґічный сістем, забезпечуючій комплексный розвиток мінорітной културы. Наслїдком того в русиньскых народностных орґанізаціях в сучасности нїт єдиного професіоналного робітника, котрый бы одповідав за наповнёваня стратеґічных цїлїв з погляду перспектівы меншины, а то і наперек тому, же штат дану роботу охаблять на їх плечах. Обчаньскым здружіням подля єднотного ключа, без акцептованя їх шпеціфік – придїлять фінанції пріорітно на жыву културу, справила на фолклорны фестівалы, котры конкретно в припадї Русинів на розвой їх народной свідомости не мають адекватный вплив. Навеце, штат комплікує орґанізаціям сітуацію іщі веце тым, же почас рока без варованя мінить прінціпы фінанцованя. Наприклад, в апрїлю 2004 МК СР выдало Вынос9, котрым заказує од зачатку року 2004 зо штатной дотації платити мзды, што важно нарушыло роботу окремых народностных субєктів.

 

То значіть, же по сістематічнім оклїщованю професіоналізації роботы в народностных орґанізаціях од року 1995, в роцї 2004 МК СР зрушило будь-яку можность професіоналізації, т. є. як в области розвоя жывой културы, так при выдаваню періодічной пресы. Внаслїдку того културно-освітна робота ся переносить на плечі добровольників в постактівнім віцї, значіть сховзла або в далшых роках сховзне, кідь ся ніч не змінить, до аматерьской уровни а поступно може і цалком заникнути. Уж днесь слїдно, же такый приступ к меншиновій културі , яку професіонално не має хто реалізовати, важно нарушать і наповнёваня Концепції школованя дітей обчанів СР русиньской народности. Думаме, же много бы ся дало змінити коопераціёв і сістемовым приступом окремых міністерств, партіціпуючіх на забезпечованю реалізації прав народностных меншин, к актуалным потребам конкретного етніка.

 

Але, подля нас, одповідность за судьбу русиньского языка в школьскім сістемі СР в першім рядї лежыть на плечах представителїв русиньского етніка, якы мають можность каждорічно жадати в ґрантовім сістемі од МК СР фінанції і на цїлену културно-освітну роботу, заміряну на пропаґованя потребы выучованя материньского языка, а тым і на росшырёваня кількости школ з выучованём русиньского языка і на взник школ з навчалным языком русиньскым. Но о їх інтересї то робити, або лїпше повіджено не робити, свідчать предкладаны проєкты, преферуючі фолклорны фестівалы10, котры – як сьме уж споминали вышше - не мають ефектівны выступы до школьской сферы.

 

Перспектіва Русинів є у выбудованю штруктуры народностного школства, што є тяжка сістематічна робота, ініціованя і реалізація якой ся выжадує в першім рядї од русиньскых народностных орґанізацій. Зато тоты орґанізації, якы собі тот факт не усвідомлюють, бы мали або перестати екзістовати, або їх членьска база бы мала вымінити людей на їх челї за такых, котры бы сі то повно усвідомлёвали і в згодї з тым і дїяли. Бо видить ся нам парадоксне і смутне, кідь в двох окресах з вызначным заступлїнём русиньского жытельства – в Старолюбовняньскім і Бардіёвскім – доднесь нїт єдиной школы з выучованём русиньского языка. Притім уж споминане сондованя школьскых справ з 1996 року зазначіло найбівшый інтерес о выучованя русиньского языка якраз у окресї Стара Любовня – аж у 5 ОШ11! Парадокснїше є то о то веце, же на челї Русиньской оброды, яка в минулости была ініціатором закладованя школ з выучованём русиньского языка, і доднесь ся сама означує за найбівшу русиньску орґанізацію, стоїть уж другый волебный період чоловік родом праві з того окресу (Анна Кузмякова), а окрес Бардіёв має тыж своє заступлїня як у выконнім выборї РО, так і в коордіначнім. Жаль, правдоподобно, репрезентанты тых окресів або не суть достаточно акцептованы в своїх реґіонах, або мають іншы пріоріты, якы не совпадають з тыма, о якых сьме говорили вышше. А то є, думаме собі, ай главный проблем, якый гамує досяговати вызначнїшы резултаты в школьскій сферї – слабый інтерес сучасных русиньскых лідерів о общонародну перспектіву Русинів, а концентрація на узколокалны інтересы. Увидиме, ці ся дашто змінить по взнику заты найновшого субєкту в русиньскім народностнім русї – Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї12, яка за пріорітну сферу свого дїятельства поважує якраз сферу академічну в рамках якой досягла слїдны резултаты уж на Підкарпатю.

 

Наконець бы сьме хотїли згорнути пріоріты Русинів СР у школьскій сферї, якы в конечнім резултатї суть вызначны про перспектіву їх народностного жывота і самой екзістенції етнічной міноріты:

 

  1. Є потребне в практіцї акцептовати і реалізовати Концепцію школованя дїтей обчанів СР русиньской народности (1996).

  2. Выходивши з той Концепції, є потребне зачінати з выховно-освітным процесом в материньскім языку русиньскім уж од матерьскых школ, а то главно в селах з мінімално 20-процентным русиньскым заселїнём.

  3. Выходивши з пункту 2, поважуєме за потребне зачати приправлёвати педаґоґічны кадры про матерьскы школы з выховным языком русиньскым.

  4. Є потребне, жебы основны і середнї школы з навчанём русиньского языка ся перетрансформовали на школы з навчалным языком русиньскым і жебы самособов русиньскый язык ся в них учів як повинный предмет.

  5. В інтересї підвышіня уровни выучованя русиньского языка є потребне про учітелїв зачати выдавати методічну прилогу (додаток) в русиньскій періодіці (єй проєкт выробила редакція Народных новинок іщі в 2003 роцї, жаль абсенція фінанцій го не доволять реалізовати).

  6. З цїлём підвышыти інтерес о выучованя материньского русиньского языка школярїв є таксамо потребне зачати выдавати часопис про дїти і молодеж в русиньскім языку (проєкт на такый часопис екзістує од року 2001, але про тоты самы фінанчны прічіны ся выдавати не може).

  7. Є потребне дінамічнїше росшырёвати кількость школ з навчанём русиньского языка і з навчалным языком русиньскым, што є першорядна задача народностных русиньскых орґанізацій.

  8. В рамках высокого школства є потребне якнайскоріше зачати реалізовати штудійный проґрам русиньскый язык і култура в бакаларьскій і маґістерьскій формі.

  9. Є важне, жебы штатны орґаны, якы ся подїляють на забезпечованю прав русиньской народностной меншины, в першім рядї Міністерство школства СР і Міністерство културы СР, в одношіню к меншинам приступали коорідновано і сістемово, акцептуючі їх шпеціфіка і пріоріты.

 ПгДр. Анна Плїшкова

 

Позначкы:

1 К русиньскій народности ся при послїднїм списованю людей приголосило 24 201 жытелїв СР а 54 907 увело собі русиньскый язык як материньскый.

2 Концепцію школованя дїтей обчанів СР русиньской народности схвалило МШ СР в авґустї 1996.

3 В 1994 роцї у выдавательстві РО в Пряшові вышли учебникы: Букварь русиньского языка про 2. класу ОШ (автор Ян Гриб), Чітанка в русиньскім языку про 2. класу ОШ (Я. Гриб), Правила русиньского правопису (Василь Ябур), Орфоґрафічный словник русиньского языка (Юрій Панько і кол.), Словник лінґвістічных термінів (Ю. Панько).

4 На основі сондованя выучованя ся мало зачати в тых школах: в Гуменьскім окр. в Збою, в Міджілабірьскім окр. в ОШ на ул. Коменьского і Духновічовій, у Свідницькім окр. в ОШ на ул. 8. мая в Свіднику, в ОШ в Ладоміровій і в Гаваю, в Старолюбовняньскім окр. в ОШ на ул. Коменьского, Левоцькій і Штуровій в Старій Любовнї, в ОШ в Шаріськых Дравцях і в Чірчу, а у Врановскім окр. в ОШ в Руській Порубі.

5 В окр. Міджілабірцї в ОШ на ул. Коменьского і Духновічовій, а в окр. Свідник в Церьковній ОШ св. Юрія і в ІІ. ОШ на ул. арм. ґен. Л. Свободы.

6 В окр. Міджілабірцї в ОШ на ул. Коменьского і Духновічовій в Меджілабірцях, в ОШ в Радвани над Лабірцём, в окр. Свідник в Церьковній ОШ св. Юрія і в ІІ. ОШ на ул. арм. ґен. Л. Свободы у Свіднику, в ОШ в Шаріськім Щавнику, в окр. Стропків в ОШ в Колбівцях, в окр. Снина в ОШ в Стащінї, в Пчолинім і в ОШ на ул. 1. мая в Снинї.

7 Орґанізаторами дотеперїшнїх 4 курзів были: Штатный педаґоґічный інштітут в Братїславі і Методічно-педаґоґічный центер в Пряшові. Лекторами были высокошкольскы педаґоґы.

8 Учебны планы про ОШ схвалило МШ СР 2. мая 2001 під чіслом 679/2001-41 з платностёв од 1. септембра 2001.

9 Вынос Міністерства културы СР з 29. апрїля 2004 ч. МК-480/2004-1 о штатній дотації в справі Міністерства културы СР.

10 www.culture.gov.sk

11 В ОШ на ул. Коменьского, в ОШ на ул. Левоцькій і в ОШ на ул. Штуровій в Старій Любовнї, в ОШ в Шаріськых Дравцях і в ОШ в Чірчу.

12 Установуюча громада Академії русиньской културы в Словеньскій републіці, як інтеґралной части Світовой Академії русиньской културы, была в Пряшові 10. септембра 2005.