ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД.

Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты в Пряшові

 

К дакотрым аспектам функціонованя русиньского літературного языка в освітнім сістемі Словеньска

 

Історія европскых народів документує, же вырішалным атрібутом при взнику і формованю і далшім єствованю многых народів є язык. Язык є нелем інштрументом взаємной комунікації і думаня, але за ёго помочі ся утримують і традують духовны цінности попереднїх ґенерацій. За помочі языка ся в минулости і в сучасности рішали і рішають многы вопросы народного, културного і політічного жывота. Зато є лоґічне, же кажда народна як і меншинова комуніта проявлять інтерес о забезпечіня шырокого і  функчного поужываня свого материньского языка.

 

„З лінґвістічного аспекту мають вшыткы языкы, од народжіня поужываны окремов ґрупов людей, єднаку ціну. Вшыткы суть лоґічным, коґнітівным комплексом, способным высловити хоць-якы думкы і концепції, правда, лем тогды, кідь култівованю  главно лексікалных языковых засобів ся дає достаточна увага “ (Ріпка, 2000). Уведжена конштатація пасує ай к материньскому языку Русинів, котрый, главно по 1989 роцї, дякуючі позітівным політічным змінам в Европі, зазначує выразный розвой, а по кодіфікації (1995) находить свою реалізацію в розлічных сферах културно-общественного жывота даной народности: в літературній, масмедіалній, конфесіоналній, сценічно-театралній, в школьскій а счасти і в урядно-адміністратівній. Тот момент істо же позітівно позначів і  якость націоналной свідомости Русинів, што ся проявило окреме при списованю людей. Єго выслїдкы з 2001 (русиньска народность: 24 201 жытелїв, материньскый язык русиньскый: 54 907) в порівнаню з р. 1991 (русиньска народность: 16 937 жытелїв, материньскый язык русиньскый: 49 099 жытелїв) документують, же в селах, де дїє священик, якый решпекує націоналне коріня своїх вірників і проводить Службы  Божы в їх материньскім языку, а там, де ся у школах учіть материньскый русиньскый язык, там ся жытельсво у бівшій мірї вертать к своїй традічній народности і к материькому языку. Штатістікы евідують (пор. Липиньскый, 2002), же в окресах северовыходного Словеньска, де компактно жыють Русины, процентуално в дакотрых селах в 2001 р. чісло жытельства русиньской народности выросло веце як о 500 % в порівнаню з роком 1991, причім в 68 селах чісло людей русиньской народности  підросло о мінімално 100 % в порівнаню з роком 1991. Такы села суть в окресах Свідник, Стропков, Гуменне, Вранов над Топлёв, Снина, Меджілабірцї, Бардіёв, Стара Любовня, Спіська Нова Вес, Ґелніця, Левоча, Міхаловцї, Собранцї, Пряшів, Сабінов.

 

Слїдуюючі ефектівность вплыву материньского русиньского языка на уровень народной свідомости Русинів через окремы ёго функціоналны сферы, становили сьме, же найвплывнїшыма сферами суть: конфесіонална і школьска. Треба але додати,  же збівшованя чісла жытелїв русиньской народности і їх языкова ідентіфікація – подля вывслїдків выскумів, опублікованого в публікації Sebareflexia postavenia a vývoja Rusínov na Slovensku. Niektoré výsledky etnosociologického výskumu na severovýchodnom Slovensku v roku 2002“ (Lipinský, 2002) прямо корешпондує з вызнамным звышінём чісла жытелїв ґрекокатолицького (у 11 з уведженых сел) i православного (в 14 з 69 сел) віровызнаня. Але найвеце жытелїв русиньской народнсоти ся находить в селах з наростом чісла жытелїв обидвох конфесій сучасно (аж в 20 з 69 сел). Не є то нагода, же якраз в такых селах є найбівше передусловіє на взник школ з навчанём русиньского языка. З аспекту етнічной перспектівы Русинів є вызначне, абы ся якраз тым сферам присвячовала належна увага як з боку самого етніка, так і штату, а в припадї конфесіоналной сферы ай обидвох церьквей выходного обряду – ґрекокатолицькой і православной, ку котрым ся Русины традічно голосять.

 

В освітнім сістемі Словеньской републікы русиньскый язык фунґує од школьского року 1997/98, коли ся зачав учіти на І. ступню основных школ. До того часу на Словеньску  не было ниякых форм школованя в русиньскім языку. Русиньске, респ. в традічнім розуміню „руське“ школство ся роспало не з вины Русинів в 1953 роцї наслїдком насилного адміністратівного засягу. Тогды традічны „руськы“ школы были вымінены за україньскы, лемже їх чісло ся поступно значно зредуковало: покы в шк. р. 1966/67 екзістовало 58 україньскых школ із 5 154 школярями, так в шк. р. 1985/86 то было уж лем 19 школ із 1 343 школярями, а в шк. р. 1996/1997 лем 10 школ із 700 школярями (Ванат, Ричалка, Чума, 1992). Прічінов такого выразного занику україньскых школ быв факт, же векшина Русинів не прияла україньскый язык за свій материньскый, зато ся радше переорьєнтовала на школы з учебным языком словеньскым. А кідже ся Русины не могли голосити к своїй народности, так само переважна часть з них сі выбрала радше словеньску народностну орьєнтацію.

 

В сназї заставити проґресіву словакізацію Русинів на Словеньску, русиньскый возродный рух в бывшім Чеськословеньску по 1989 роцї сі як свій першорядный ціль поставив обнову русиньского народностного школства, зато же лем в нїм відїв „ґаранцію утриманя і розвоя народностной і языковой ідентічности Русинів“ (Маґочій, 1996).

 

З одступом часу треба повісти, же представителям русиньского руху у Словакії ся од р. 1989 подарило зреалізовати основны крокы, котры вели к тому, же дїти родічів русиньской народности зясь дістали можность в школах ся учіти материньскый русиньскый язык. Културно-народностна орґанізація Русиньска оброда од свого взнику (1990) жадала, абы  ся в 1. - 4. класї основных школ (ОШ),  а тыж ай у выховнім процесї матерьскых школ, не поужывав українськый, але материньскый русиньскый язык. Наперек тому, же при рішіню того вызначного вопросу ся на зачатку говорило ай о коордінованім поступі з проукраїньсков културнов орґанізаціёв Союзом Русинів-Українців, бо у вышшых річниках ОШ ся в тім часї іщі уважовало з переходом на навчаня україньского або (велико)руського літературного языка (пор. Позіцію, 1999), первістны пропозіції ся поступом часу модіфіковали у звязи з процесом профілації проґраму русиньского руху на Словеньску і в цілоевропскім контекстї, жадавшого узнаня Русинів як самостатного етніка і вытворіня русиньского літературного языка. Кодіфікація русиньского языка на Словеньску в 1995 роцї ся стала основным крітеріём на заведжіня материньского языка Русинів до освітного сістему Словеньской републікы.

 

Ёго заведжіню до школ передходило выроблїня такых основных документів, як:

 

1.       Концепція навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка (1996), яку сформовав Штатный педаґоґічный інштітут в Братїславі, філіалка в Пряшові (автор: Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.).

2.       Концепція школованя дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народностли (1996), яку выробило Міністерство школства Словеньской републікы.  

 

Надвязуючі на них в пару етапах ся родили, а пак, в згодї з потребами учебного процесу ся ай модіфіковали далшы важны педаґоґічны документы, котры схвалило Міністерство школства СР: Učebné osnovy z rusínskeho jazyka pre 1. – 4. ročník základnej školy s vyučovaním rusínskeho jazyka (1997), Učebné plány pre 1. – 4. ročník základnej školy s vyučovaním rusínskeho jazyka (1997), Učebné osnovy a plány rusínskeho jazyka a literatúry pre 5. – 9. ročník ZŠ s vyučovaním rusínskeho jazyka (2000), Učebné osnovy rusínskeho jazyka a literatúry pre 1. ročník štvorročného gymnázia a Alternatívny učebný plán gymnázia s vyučovaním rusínskeho jazyka (2001), Učebné osnovy rusínskeho jazyka a literatúry pre štvorročné gymnáziá s vyučovacím jazykom rusínskym a s vyučovaním rusínskeho jazyka (2002, 2004), Obsah a proces vyučovania rusínskych reálií pre žiakov základných a stredných škôl s vyučovaním rusínskeho jazyka (2003), Učebné osnovy  rusínskeho jazyka a literatúry pre stredné pedagogické školy s vyučovacím jazykom rusínskym a s vyučovaním rusínskeho jazyka (2006).

 

Але сформованя обидвох спомянутых концепцій мало прінціпіалный характер про заведжіня русиньского языка до освітного сістему СР, причім  бівшу вагу приписуєме першій з них – Концепції навчаня русиньского языка як материньского в основных школах з навчанём русиньского языка. Ведь было то першыраз по 40 роках тоталітного режіму, коли Русины в общім могли, а до того іщі й слободно, сформуловати основный проґрам навчаня свого материньского языка в основных школах, котрый бы підкреслёвав шпеціфічности освоёваня русиньского языка, прінціпы, цїлї, обсяг навчаня, етапы освоёваня і годинову дотацію. Основа пропонованой концепції была „в орьєнтації обсягу навчаня на комунікатівно-праґматічны цїлї з такым заміром, абы выслїдком школьской освіты было освоїня сі языкового сістему русиньского языка в комунікатівных дїятельствах“ (Ябур, 1996). Выходило ся з того, же „цїлём освіты не суть знаня, але дїятельства на основі роздобытых знань“ (Ябур, 1996). Очівісно, концепція навчаня русиньского языка была побудована на іншій філозофії, як то было звыком при навчаню материньскых языків: справила, при материньскых языках ся выходило з аналічічно-сінтетічной методы і еурістічной методы, але при русиньскім языку ся основов стала комунікатівна метода, котра є в сучасности найросшыренїша при навчаню чуджіх языків. То значіть, же ай учебны основы были конціпованы у згодї з комунікатівным прінціпом, акцептуючі вікову катеґорію так, же в 1. – 4. класах ОШ домінує індуктівный приступ, устный прояв над писмовым, в 5. – 9. класах є індуктівный приступ з дедуктівным приближно в рівновазї, подобно як устный прояв з писмовым. Выходячі з комунікатівного прінціпу, концепція не оддїлёвала языкову часть од слоговой, а так істо чітаня од остатнїх речовых чінностей. Концепція предмету за основный цїль навчаня русиньского языка в ОШ становлює освоїня списовной подобы материньского русиньского языка у звязности з выразным розвоём речовых способностей. З того основного ціля выходять ай часточны цілї, котры мають школярї досягнути нелем в окремых класах, але і з цілкового погляду подля окремых  комунікатівных зручностей (слуханя, бісїдованя, чітаня і писаня). Обсягом навчаня русиньского языка в ОШ є, главно, сістематічне освоёваня продуктівных і рецептівных комунікатівных актівіт в устній і писмовій формі і формованя языковых навычок на базї освоёваных языковых інштрументів, т. є., высловности, правопису, словной засобы, ґраматічных і штілістічных знань. В згодї із шпеціфікаціёв здобываня речовых способностей, дана концепція роздїлює навчаня русиньского языка на І. ступнї до трёх етап:

 

1.       Передазбучна етапа (1. класа і зачаток 2. класы ОШ), про котру є характерістічный розвой усной бісіды.

2.       Азбучна етапа (2. класа і зачаток 3. класы ОШ), цілём котрой є формованя початочных способностей і навычок в чітаню і писаню і далшый розвой навычок устной бісіды, здобытой в передазбучній етапі.

3.       Поазбучна етапа (3. і 4. класа ОШ), в котрій ся реалізує як розвой парціалных языковых навыків (высловность, лексіка і ґраматіка) а заєдно навычок зрозумілой бісіды (монолоґ, діалоґ, устный і писмовый язык).

 

Што ся тыкать годиновой дотації, концепція предмету пропоновала двоякый варіант:

 

1.       предмет ся зачне учіти од 1. класы по дві годины, а од 2. класы по 9. класу по три годины на тыждень, або

2.       предмет ся зачне учіти од 2. класы по дві годины на тыждень.

 

В школьскій практіцї од самого зачатку ся поужывав другый варіант, абы ся забранило великій намазї дїтей і взнику псіхічной барьєры при освоёваню сі двох тіпів писма нараз (латинікы і азбукы) в 1. класї. То є єднов з вызначных шпеціфічностей навчаня русиньского языка як материньского. Другов є заведжіня порівналного словеньско-русиньского аспекту. Справила ся при навчаню языків выходить з материньского языка, зато же далшый язык сі дїтина освоює під ёго зорным углом. Но при навчаню русиньского языка є тот процес дакус оріґіналный, зато же дїти мають скоріше зафіксованы многы языковы явы із словеньского языка, што позітівно і неґатівно вплывать на нвчаня материньского русиньского языка. Тото, же русиньскый язык сі  спочатку дїти будуть освоёвати через зорный угол словеньского языка, є дакус парадоксом, але така є реаліта, котру на Словеньску мусиме решпекотовати і брати до увагы. Такым способом ся і учітелї русиньского языка дістають до шпеціалной сітуації, бо на них суть кладжены вышшы професіоналны крітерії: мусять мати добру представу о контактных пунктах обидвох языків і адекватно їх хосновати в практіці. Але на другім боцї концепція варує учітелїв перед надмірным поужыванём словенчіны при навчаню русиньского языка, котре „не має быти барз часте, але скоріше рідше і обачливе“ (Ябур, 1996).

 

Концепція русиньского языка як материньского в основных школах створила основы про навчаня материньского языка Русинів у словеньскых школах. Єй докладна реалізація бы мала припомочі нелем утримати і плекати народну ідентічность, окрему мінорітну културу, але, главно бы мала помочі „утримати і розвивати язык предків, поужываня котрого у списовній подобі в школї поступно доволить росшырити функції русиньского языка, доволить возродити і поступно росшырити округ по русиньскы бісідуючіх людей в розлічных сферах жывота, выплекати природну тужбу вернути ся к штонайчастїшому хоснованю русиньского языка в каждоденнім (главно в родиннім) жывотї, тужбу вернути ся к назад к русиньскым родинным традіціям, што поможе  возроджіню языка і  вытворіню прикладів културной, інтеліґентной комунікації в штонайлїпшій літературній подобі языка. Кідь то піде вшытко добрї, то бы мало за наслїдок заставіня поступного одумераня основного істочника про списовный язык –жывых русиньскых діалектів, чістой, незасміченой жывой бісїды“ (Ябур, 1996). Властно, тот момент ся став єдным із основных цілїв цілого возродного руху Русинів по 1989 року, котры найбівшу надїй на успіх свого народно-ідентіфікачного процесу вкладали і вкладають до навчаня русиньского языка як материньского на вшыткых ступнях школ. А то і наперек тому, же їх материньскый язык має мати намного скромнїшу позіцію, як языкы навчалны, зато, же з ёго навчанём ся рахує лем в школах (респ. в класах) з навчалным языком словеньскым.

 

Уведжіня до школьского сістему материньского языка Русинів по 1989 роцї управлёвала друга концепція – Концепція школованя дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народности (1996)1, котра акцептовала основны прінціпы алтернатівной освіты і жадости Русинів народности на освіту в своїм материньскім языку. Зачленёваня языка до школьского сістему подля той концепції ся мало зачати од матерьскых школок з выховным языком русиньскым, котры мали взникнути на основі жадостей родічів. Наперек тому, же на то передусловія были, ай суть, затоже в многых селах з перевагов Русинів ся паралелно зо словеньскым хоснує ай русиньскый язык, офіціално в Словакії доднесь нїт ани єдной матерьской школкы з выховным языком русиньскым. Нереалізованя приятой концепції ся дасть приписати тому, же як  родічі, так і компетентны інштітуції ся даным вопросом слабо інтересують. Наслїдком того дїти Русинів на Словеньску і в сучасности ся выховують подобно, як то было до 1989 року, в матерьскых школах з офіціалным языком словеньскым або докінця україньскым, хоць  знаме, же тот практічно фунґовав ай перед роком 1989 максімално в єдній МШ – в Пряшові. Думаме сі, же є то проблем, з котрым бы ся мали занимати Сільскы уряды, главно в селах, де переважно жыють Русины і говорять по русиньскы. Тот факт, якбач, корешпондує ай з недобров сітуаціёв при выхові педаґоґічных робітників про МШ в русиньскых реґіонах. Наперек тому, же споминана концепція в перспектівных замірах раховала і з їх приправов в рамках дакотрой середнёй педаґоґічной школы в Пряшівскім  краю, а в роцї 2006  были Міністерством школства СР ай схвалены  Учебны основы русиньского языка і літературы про середнї педаґоґічны школы з навчанём русиньского языка, ани в тім аспектї ся цілї концепції покы не подарило наповнити.

 

Докладнїше ся Концепція школованя дїтей жытелїв русиньской народности Словеньской републікы дотеперь реалізовала в одношіню к основным школам. Передусловлёвала в основных школах створити класы, респ. ґрупы з навчанём русиньского языка, де бы ся вшыткы предметы, окрем материньского языка, учіли по словеньскы – у згодї з пропонованыма учебныма планами.

 

Зачленїню русиньского языка до школьского сістему в Словакії передовали дві сондованя інтересу родічів. Перше в 1994 роцї было заміряне на сондованя інтересу родічів о навчаня русиньского языа і културы в 2. класї ОШ. Реалізовало ся за помочі представителїв Русиньской оброды посередництвом їх членьской базы. В тім часї інтерес о навчаня проявило в трёх окресах 251 школярїв 2. класы ОШ. Друге, деталнїше сондованя, было у р. 1996, а то за помочі школьскых урядів выходной Словакії, т. є. там, де подля списованя людей з 1991 року была найвекша концентрація русиньского жытельства – в окресах Бардіёв, Гуменне, Свідник, Пряшов, Стара Любовня, Вранов над Топлёв. Выскум быв роздїленый до двох частей:

 

а) сондованя інтересу родічів при записї дїтей до 1. класы, при котрім родічі были інформованы о можности заведжіня русиньского языка до ОШ.

 

б) сондованя інтересу родічів уж школоповинных дїтей од 2. класы аж по 8. класу ОШ.

 

Выслїдкы выскуму суть спрацованы в таблічцї подля окресів:

 

 

Чісло ОШ

 

Чісло

сел

Чісло

школярїв

Окрес Свідник

1. класа

8

4

19

2. – 4. класа

7

9

49

5. – 8. класа

8

6

48

Окрес довєдна

15

12

116

Окрес Стара Любовня

1. класа

7

5

27

2. – 4. класа

10

8

67

5. – 8. класа

10

8

50

Окрес довєдна

12

10

144

Окрес Гуменне

1. класа

6

5

10

2. – 4. класа

24

15

129

5. – 8. класа

13

8

153

Окрес довєдна

25

20

292

Окрес Бардіёв

1. класа

0

0

0

2. – 4. класа

2

2

5

5. – 8. класа

2

2

12

Окрес довєдна

4

4

17

Окрес Вранов над Топлёв

1. класа

1

1

2

2. – 4. класа

1

1

3

5. – 8. класа

1

1

9

Окрес довєдна

1

1

13

Окрес Пряшов

1. класа

0

0

0

2. – 4. класа

0

0

0

5. – 8. класа

0

0

0

Окрес довєдна

0

0

0

Вшыткы окресы довєдна

57

47

582

 

 

Выслїдкы сондованя указали, же в 47 селах в 57 ОШ інтерес о навчаня русиньского языка мало 582 школярїв. З того выходила потреба тїсной кооперації Міністерства школства СР зо школьскыма урядами при гляданю реалных можностей заведжіня русиньского языка до ОШ. З тым цілём 12. юна 1996 р. в Бардіёві была робоча стріча, заміряна на рішіня орґанізачных і педаґоґічных проблемів заведжня предмету русиньскый язык і література до ОШ. Выходячі з нерівномірного россіяня школярїв у селах і в ОШ были договорены такы крітерії:

 

а) завести предмет русиньскый язык і література лем на першый ступінь ОШ, про якый уж были выданы і приготовлены учебникы2 на окремых школьскых урядах,

 

б) створити класу з єдного річника школярїв або інтеґровану ґрупу з клас І. ступня, в якых мало быти мінімално по 6 школярїв,

 

в) кінцём авґуста або початком септембра (1996) зорґанізовати одборно-методічный семінарь про учітелїв, котры мають інтерес учіти предмет русиньскый язык і література.

 

На основі такых крітерій, і по попереднїх сондованях, як і по выроблїню основных школьскых документів, было реалне в школьскім роцї 1997/98 завести предмет русиньскый язык і література до 12-ёх основных школ в пятёх окресах северовыходного Словеньска (позерай слідуючу таблічку):

 

 

 

 

Окресы

Гуменне

Меджілабірцї

Свідник

Стара Любовня

Вранов н. Топлёв

ОШ

Збой

Ул. Коменьского

Ул. 8. мая

Ул. Koменьскогo

Руська Поруба

 

 

Ул. Духновічова

Ладомірова

Ул. Лeвoцька

 

 

 

 

Гавай

Ул. Штурова

 

 

 

 

 

Шаріськы Дрaвцї

 

 

 

 

 

Чірч

 

 

 

Але практічне рішіня проблему в реалности не было аж таке успішне як сіґналізовало сондованя з р. 1996, затоже навчаня русиньского языка в шк. р. 1997/98 ся зачало лем у чотырёх ОШ3  – в Меджілабірцях і в Свіднику, а прямо корешпондовало з выслїдками културно-освітной роботы народностно-културной орґанізації Русиньска оброда в тых реґіонах, котра ту мала свою вызначну членьску базу. Анґажованость її окремых членів была вырішална як при зродї далшых шестёх ОШ і єдной ґімназії (в Меджілабірцях) з навчанём русиньского языка, так і высокошкольской інштітуції – Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на Пряшівскій універзітї з Оддїлїнём русиньского языка і културы (1999). Дякуючі тому в шк. р. 2004/2005 ся предмет русиньскый язык і література учів у 9 основных школах як неповинный предмет в 1 ОШ (Шаріськый Щавник) як повинный, у 1 ґімназії як неповинный, а як росшырююча форма штудія у Пряшівскій універзітї (позерай слїдуючу таблічку). Што ся тыкать чісла школярів і штудентів, котры ходили на годины русиньского языка, подля офіціалной Справы Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові їх в р. 2003 роцї было „коло півтісячкы“ (Сухый, 2003).

 

Став навчаня русиньского языка в шк. р. 2004/2005:

 

Окресы

Meджiлaбірцї

Снина

Свідник

Стропков

Пряшoв

Основны школы

Ул. Духновічова,

Ул. Koмeньскогo,

Рaдвaнь нaд Лабірцём 

Ул. 1. мáя, Пчолине,

Стащін

ЦОШ св. Юрія, 

II. ОШ,

Шaрiськый Щавник

Koлбівцї

 

Середнї школы

Ґімназія в Меджілабірцях

 

 

 

 

Высокы школы

 

 

 

 

Пряшівска

універзіта

 

 

Што ся тыкать росшырёваня сіти школ з навчанём русиньского языка, в сучасности сьме свідками стаґнації або в гіршім припадї редукції чісла ОШ з навчанём русиньского языка. В шк. р. 2006/2007 евідуєме уж лем 8 основных школ, де ся реалізує таке начаня, што значіть, же дошло і к вызначному зменшіню кількости школярїв, котры ся учать русиньскый язык, а то або у формі неповинного предмету, або лем кружка, што поважуєме за єдно з вызначных різік при утримованю актуалного ставу. В послїднїм часї ся навчаня перестало реалізовати в двох ОШ (на ул. 1. мая в Снинї і на ІІ. ОШ у Свіднику) з технічных прічін (делемітація школы або редукція повинностей учітеля наслїдком економічных прічін), а в єдиній середнїй школї, в ґімназії в Меджілабірцях, проблем настав, якбач, наслїдком абсенції кваліфікованого педаґоґа. На Словеньску дотеперь не суть школы з учебным языком русиньскым, а то наперек тому, же педаґоґічны документы і про такый тіп школы МШ СР схвалило і суть платны.

 

В таблічковім переглядї навчаня русиньского языка в шк. р. 2006/2007 вызерать так:

 

П.ч.

Школа

Учітелї русиньского языка

Чісло школярїв

Фoрмa навчаня

1.

ОШ Стащін

Мґр. Каміла Гудакова

I.ст. –  6

II. ст. – 8

Неповинный предмет

2.

ОШ Радвань над Лабірцём

Мґр. Maрeк Ґaй

I. ст. –  20

II. ст. – 18

Непов. пр.

Кружок

3.

ОШ  Пчолине

Мґр.  Влaстa Мороховічова

I. ст. – 8

Кружок

4.

ОШ Колбівцї

Мґр. Гелена Антошова

II. ст. – 15

Непов. пр.

5.

Церьковна ОШ св. Юрія, Свідник

Мґр. Мілош Стрончек

I. ст. – 10

Непов. пр.

 

6.

ОШ Духновічова, Межілабірцї

Мґр. Аннa Mігалёвова

I. ст. – 9

Непов. пр.

 

7.

ОШ Коменьского, Меджілабірцї

Мґр. Iвeтa Meлничaкoва

I. ст. –  33

II. ст. – 13

 

Непов. пр.

Непов. пр.

8.

ОШ Шаріськый Щавник

Мґр. Mарiя Бaкoва,

Мґр. Moніка Сaкaрoва

I. ст. – 23

II. ст. – 35

Повинный пр.

Кружок

Довєдна

8 основных школ

9 учітелїв

 198   школярїв

 

 

Подля штатістікы, в шк. р. 2006-2007 ся в Словакії русиньскый язык учіло 198  школярїв. Кідь уведжену штатістіку порівнаме зо Справов Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові з 2003 року (Сухый, 2003), так в шк. р. 2006/2007 є евідентне зменшіня чісла школярїв, котры ходять на буть-яку форму навчаня русиньского языка, мінімално о 50%. Тот факт выкликує много вопросів о переспектіві народностного школства Русинів на Словеньску, кідь в общім о такім в даній сітуації ся дасть говорити, але тым і о утриманю Русинів як етніка. Їх вырішінінём бы ся мали занимати, подля нас, в першім рядї русиньскы народностны орґанізації, котрых є на Словеньску в сучасности зареґістрованых 15, у сполупраці з МШ СР. Но як видно з характеру предкладаных проєктів русиньскых орґанізацій до ґрантового сістему МК СР, тоты орґанізації як кібы сі даный став не усвідомлёвали, зато же у своїй роботї уж довго преферують (а главно найбівшы з них  – Русиньска оброда) як правило фолклорны акції4, котры, подля выслїдків уведженой штатістікы у школстві, мають лем мінімалный, кідь не нуловый, вплыв на народно-усвідомлюючій процес того етніка, котрый подля нас, без екзістенції фунґуючого русиньского народностного школства не є можный.

 

Найчастїшым проблемом, котрый навчаня предмету русиньскый язык і література у Словакії од самого початку спроваджать, є недостаток кваліфікованх учітелїв, зато же аж в шк. р. 2003/2004 в дакотрых школах зачали учіти першы абсолвенты Пряшівской універзіты з апробаціёв про русиньскый язык. Іде о абсолвентів тзв. росшырюючой формы штудія, главно штудійного одбору Учітельство про І. ступінь ОШ Педаґоґічной факулты в Пряшові, котра в рамках той універзіты ся реалізовала од академічного року 1999/2000 до р. 2006/2007, кідь тоту форму штудія закінчіла штатніцёв (22. мая) послїдня штудентка (Ярміла Мікова зо Стащіна, окр. Снина). В тім самім академічнім роцї Пряшівска універзіта зачала реалізовати нову, бакаларьску форму  акредітованого штудійного проґраму русинськый язык і література в комбінації з 12 іншыма штудійныма проґрамами5  в рамках одбору Учітельство академічных предметів. Дасть ся чекати, же за добрых условій першы кваліфікованы педаґоґове про предмет русиньскый язык і література на ІІ. ступню ОШ і в середнїх школах до педаґоґічной практікы наступлять аж в шк. р. 2011/2012. Кідь штуденты бакаларьского штудія вырішать абсолвовати ай маґістерьскый штудійный проґрам, котрый в тых днях Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ приготовив на акредітацію. Споминана некваліфікованость, главно учітелїв ОШ, котры проявили інтерес о навчаня предмету русиньскый язык і література, ся дотеперь рішала, а так то, якбач, буде і в слїдуючіх роках, орґанізованём вакаційных курзів русиньского языка про учітелїв основных і середнїх школ, главныма орґанізаторами котрых были Штатный педаґоґічный інштітут в Братїславі і Методічно-педаґоґічный центер в Пряшові. Думаме сі, же од акад. р. 2007/2008, по конечнім дорішіню леґістлатівных условій екстерного штудія владов СР, сучасны учітелї русиньского языка сі на Пряшівскій універзітї будуть мочі росшырити свою дотеперішню апробацію, і так роздобыти бакаларьскый ці пізнїше маґістерьскый діплом ай про предмет русиньскый язык і література у екстерній формі штудія.

 

Сумарізучі, можеме конштатовати, же русиньскый материньскый язык, в порівнаню з далшыма предметами в школьскім сістемі в Словакії має на сучаснім ступню реалізації в школї лем періферну позіцію. Зато, в інтересї утриманя того меншинового языка є важне, абы ся у практіцї змінив к нёму приступ, і жебы з неповинного предмету ся став повинный в школах в реґіонах, де мінімално 20% людей ся голосить к русиньскій народности. Тот цїль ся дасть досягнути лем путёв ціленой і сістематічной културно-освітной роботы міджі родічами школярїв, котру бы мали орґанізовати, главно русиньскы орґанізації, зато бо таку зміну подля Концепції школованя дїтей русиньской народности Словеньской републікы (1996) можуть ініціовати лем родічі, котры в сучасности з розлічных прічін у своїх дїтей преферують навчаня чуджіх языків. Релевантнов прічінов такого ставу є, наісто, абсенція традіції навчаня русиньского языка, яку запрічінила вышше 40-річна політіка минулого тоталітного режіму, якый не узнавав Русинів за самостатну народность і їх материньскый язык за самостатный язык.  В тім часї асімілація з маёрітным етніком здобыла такы величіны, же не сьме сі істы, ці ай при єднотнім поступі вшыткых 15 русиньскых орґанізацій бы ся дала заставити. Надїёв і мотіваціёв про Русинів у сполупраці із штатныма орґанами – може быти підвышене чісло Русинів, але, главно особ з материньскым языком русиньскым. Лемже про основну зміну в школстві Русинів, подля нас, є важна в першім рядї зміна думаня лідерів русиньскых орґанізацій, або, лїпше повіджене, выміна лідерів, якы сі не усвідомують неприязну сітуацію і не роблять ніч про єй злїпшіня. Зато віриме, же то не была лем нагода, кідь в р. 2005 в друкованых орґанах Русинів ся важно зачав настолёвати вопрос лідера і проґраму русиньского руху, тіпічный скоріше про початочны штадії формованя націоналных рухів, але, якбач представлячій  актуалный важный проблем позераючі на перспектіву Русинів. Треба повісти, же про перспектіву Русинів будуть релевантны выслїдкы рішіня того вопросу, і ёго позітівне одбитя до области школства.

 

Заведжіня предмету русиньскый язык і література до сістему освіты СР перед 10 роками было выкликане потребов заставлїня процесу однароднёваня Русинів і велике чісло жадостей од родічів. Але в сучасности є найважнїше роздумоваати над ёго перспектівов, а тым ай над перспектівов цілого етніка. На основі дотеперішнїх скусеностей можеме повісти, же тота – перспектіва – є в переважній мірї залежна од уровни ефектівности културно-освітной роботы народностных орґанізацій, котра  од р. 2004 фунґує на доброволній базї. В сучасности Русины в Словакії не мають в рамках народностных орґанізацій ани єдного плаченого, а то значіть ани професіоналного робітника, котрый бы быв одповідный за реалізацію задач у сферї народностой културы. Штат тоту роботу охаблять на плечах народностных обчаньскых здружінь, котрым через МК СР, подля нас, несістемовым способом, придїлює грошы пріорітно на жыву културу, справила на фолклорны фестівалы, якы хоць на розвой націоналной свідомости Русинів не мають важнїшый вплив, але на них ся жадають од штату найбівшы фінанції. Окрем того, у р. 2004 МК СР зрушыло яку-небуть можность професіоналізаціїроботы, а то як в области розвоя жывой културы, так і при выдаваню періодічной пресы. Наслїдком того културно-освітна робота народностных орґанізацій ся переносить на плечі доброволників в постактівнім віцї, т. є. каждым роком ся веце дістає на уровень аматерізму, а при алшых рештрікціях може занедовго цалком заникнути, респ. єй вплыв на розвой націоналный свідомости Русинів ся змінімалізує до найменшой можной урони. Днесь є ясне, же така позіція МК СР к меншиновій културї важно пошкоджує ай выповнёваня Концепції школованя дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народности. Выходячі з повідженого, думаме сі, же ту є потрібна добра перевязаность і сістематічность роботы окремых міністерств, партіціпуючіх на забеспечованю реалізації прав етнічных меншин в Словакії, беручі притім до увагы в першім рядї пріоріты і шпеціфічности каждой з них.

 

Наконець бы сьме хотїли згорнути пріоріты русиньской етнічной меншины у выховно-освітнім сістемі Словеньской републікы, на котры вказовала ай перша робоча стріча русиньскых учітелїв 12. децембра 2006 року в Радванї над Лабірцём:

 

1.       Треба у практіцї решпектовати прияту Концепцію школованя дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народности (1996).

2.       Операючі ся на тоту Концепцію, треба зачінати з выховно-освітным процесом в материньскім русиньскім языку уж од матерьскых школок, то значіть, в селах, де переважно ся говорить по русинськы, офіціално треба декларовати матерьскы школкы з выховным языком русиньскым 

3.       Выходячі з пункту 2, тримлеме за важне зачати з выховов педаґоґічных кадрів про матерьскы школкы з выховным языком русиньскым. Концепція передусловлює створіня клас у середнїх педаґоґічных школах в Пряшівскім краю з навчанём русиньского языка.

4.       Треба, абы основны і середнї школы з навчанём русиньского языка ся перетрансформовали на школы з учебным языком  русиньскым.

5.       В інтересї утриманя русиньского языка і уякостнїня процесу ёго навчаня є важне, абы ся в практіцї к нёму змінив приступ і жебы з неповинного предмету ся зарядив до катеґорії навчаня материньского языка як повинного в школах, в реґіонах з мінімално 20% заступлїнём русиньского жытельства.

6.       Беручі до увагы тот факт, же в школах учать русиньскый язык і културу пеерважно некваліфікованы силы, треба выдавати в Народных новинках методічный додаток про школы і учітелїв (позн. авт. – такый проєкт быв запропонованый МШ СР іщі в 2003 роцї, але доднесь ся не реалізовав).

7.       В інтересї пестованя позітівного одношіня к материньскому русиньскому языку у дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народности і як додаток в рамках ёго навчаня є так само важне зачати выдавати і фінанчно підпоровати з боку МШ СР часопис про дїти і молодеж в русиньскім языку (Позн. авт. – Проєкт на такый часопис під назвов Русалка быв запропонованый іщі в 1999 роцї наперед Міністерству школства СР, а в 2001 р. Міністерству културы СР, але дотеперь ся не реалізовав).

8.       В інтересї утриманя материньского языка Русинів на Словеньску є про тоту меншину важне росшырёвати чісло школ з навчанём і з учебным русиньскым языком, што собі выжадує персоналне і фінанчне покрытя орґанізачной роботы.

9.       В рамках высокой школы є потребне, абы ся чім скоріше зачав реалізовати штудійный проґрам русиньскый язык і література – бакаларьскый і маґістерьскый – і жебы ся выховлёвали кваліфікованы педаґоґове про основны і середнї школы з нывчанём русиньского языка і з учебным языком русиньскым.

10.    Треба, жебы екзістовала перевязаность і сістематічность роботы Міністерства школства СР і Міністерства културы СР, якы партіціпують на реалізації прав жытелїв русиньской етнічной меншины в Словакії, беручі до увагы єй пріоріты і шпеціфічности.   

 

Позначкы:

 

1.       Концепцію школованя дїтей жытелїв Словеньской републікы русиньской народности схвалило Міністерство школства СР в авґустї 1996. Выходила з реалізації права на освіту в материньскім языку етнічных меншин, зафіксованого в Уставі СР, статя 34, одст. 2, буквы а), закона ч. 29/1984 Зб. О суставі основных і середнїх школ (школьскый закон) у звучаню пізнїшых змін і додатків (повне  звучаня 350/1994 З. з.) параґраф 3, Рамкового договору Рады Европы о охранї народностных меншин, котрый НР СР ратіфіковала.

 

2.       В 1994 роцї у выдавательстві Русиньской оброды в Пряшові были выданы учебникы: Букварь русиньского языка про 2. класу ОШ (автор Ян Гриб), Чінанка в русиньскім языку про 2. класу ОШ (автор Ян Гриб), Правила русиньского правопису (Василь Ябур), Орфоґрафічный словник русиньского языка (Юрій Панько і кол.) і Словник лінґвістічных термінів (Ю. Панько).

 

3.       В Меджілабірьскім окресї ся в шк. р. 1997/98 зачав учіти русиньскый язык в Основній школї на ул. Коменьского, а в ОШ Духновічовій в окресї Свідник – у церьковній Основній школї св. Юрія і в ІІ. ОШ на ул. арм. ґен. Людвіка Свободы.

 

4.       Істочник: http://registerkultury.gov.sk/granty2007/statistiky verejne.php

 

5.       На Пряшівскій універзітї од академічного року 2006/2007 мож штудовати бакаларьскый штудійный проґрам Русиньскый язык і література з руськым языком і літературов, нїмецькым языком і літературов, історіёв на Філозофічній факултї, з анґліцькым языком і літературов, біолоґіёв, ґеоґрафіёв, музичнов і вытварнов выховов на Факултї гуманітных і природных наук, з тїлеснов выховов на факултї шпорту, і з реліґійнов выховов на обидвох теолоґічных факултах ПУ – ґрекокатолицькій і православній.

 

6.       Вынос Міністерства културы СР з 29. апріля 2004 ч. МК-480/2004-1 о даваню  

дотацій орґанізаціям, котры суть в справі Міністерства културы Словеньской републікы.      

 

     

 

Література:

 

1.       Ripka, I.: Jazykové práva národnostných menšín na Slovensku. In: Človek a spoločnosť III-2000-1, ..., www.saske.sk/cas/1-2000.

2.       Lipinský, J.: Sebareflexia postavenia a vývoja Rusínov na Slovensku. Niektoré výsledky etnosociologického výskumu na severovýchodnom Slovensku v roku 2002. Prešov 2002.

3.       Vanat, І., Ryčalka, М., Čuma, А.: Do pytaň pisľavojennoho rozvytku sučasnoho stanu ta perspektyv ukrajins´koho škiľnyctva v Slovaččyňi. Dodatok do hazety Nove žytťa, č. 40.  Prešov 1992.

4.       Magocsi, P. R., ed.: A new Slavic Language is born. The Rusyn Literary Language  of Slovakia./Zrodil sa nový slovanský jazyk. Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. New York  1996.

5.       Stanovisko k národnostnému školstvu. Rusínska obroda Medzilaborce. Zaslané Úradu vlády SR 15. 8. 1990.

6.       Jabur, V.: Koncepcia vyučovania rusínskeho jazyka ako materinského na základných školách s vyučovaním rusínskeho jazyka. Štátny pedagogický ústav Bratislava, detašované pracovisko v Prešove, Prešov 1996.

7.       Koncepcia vzdelávania detí občanov Slovenskej republiky rusínskej národnosti. Ministerstvo školstva SR, Bratislava 1996.

8.       Suchý, Š.: Stav učebného predmetu rusínsky jazyk a literatúra v školách s vyučovaním rusínskeho jazyka k termínu 31.12.2003. Správa Metodicko-pedagogického centra, Prešov 2003.