Богатый быв і културный проґрам у рамках засїданя СРР і участь на нїм челных представителїв із різных країн. Была презентація двох інтересных документарных філмів: Послїднїй репортаж Василя Турка і Роса Карпат, а велике значіня мав Памятный вечур проф. Іштвана Удварія, о котрім ёго бывшый довгорічный колеґа проф. Михал Капраль повів, же він сам зробив за короткый свій жывот веце, як вшыткы сучасны славісты в Мадярьску докопы. О небогім ученім повів слово і проф. П. Р. Маґочій, котрый го знав од р. 1972. Так само было прочітане оцінїня ёго творчости з боку Бенедека Штумпа і ін. А добрї, же там ся по выступі роздавав третїй том бібліоґрафії робот І. Удварія, котрый ся зыйде вшыткым, нелем русиністам, але і славістам. Было великов радостёв, же на тот памятный вечур пришла і родина І. Удварія – ёго жена Ержіка, сын Мартін і дївка Юдіта з внуком І. Удварія – Амбружом, котрого І. Удварі уж не встиг чути плакати, так як мы у салї. Але род Удваріовых і в тім Амбружкови продовжує. Памятный вечур ся достойно закінчів выступлїнём квартета Антонія Годинкы.

• 17. 12. 2008 найважнїшов была стрїча професора Торонтьской універзіты, академіка П. Р. Маґочія із проректорков про загранічны односины ПУ доц. ПгДр. І. Ковалчіковов, ПгД. (справа) за участи директоркы Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові ПгДр. А. Плїшковой, ПгД., котры обговорили можности конкретной сполупрацы в области русиністікы.

Кус ня скламали презентації трёх найновшых русиньскых книжок, а то Школна хроника Чинадёва (1923 – 1937), о котрій уж єй зоставитель говорив минулого року на конференції о Емілови Балецькім, зато, може, ся не хотїв повторёвати, але і так пару слов требало повісти. Но скоро ніч не было повіджено о далшых двох презентованых найновшых русиньскых публікаціях в Мадярьску – Священомученик Теодор Ромжа автора Ласла Пушкаша і інакше добре задуманім зборнику Русинськый ренесанс (Антологія русинської поезії другої половкы ХХ сторочя. Том І“ зоставителькы Маріанны А. Лявинец, де суть авторы з різных країн Европы, Америкы і Канады. Русинів Словакії в тім томі презентує выбір з творчости М. Бицка, О. Ку-дзея, В. Купкы, М. Лацовой-Губцей, Ш. Сухого і Ю. Харітуна. Представленый є выбір із поетічной творчости 40 авторів.

Проґрам закінчів ся колядками і передрождестненныма співами сестер Анны і Марії Кедик із дївочков Аннов, котры жыють в Будапештї, але походять з Беликого Березного на Підкарпатю.

Потім П. Р. Маґочій 15. – 16. децембра перебывыв в Ужгородї, де прямо на місцю на Підкарпатю (Україна), сондовав сучасну сітуацію в русиньскім русї і докінчовав розроблены роботы над своїма дакотрыма науковыма творами.

17. децембра 2008 провів день у Пряшові на Словакії, де є центер Світового конґресу Русинів. Спершу ся стрїтив з делеґаціов Русиньской оброды на Словеньску, де выслухав пропозіції і зауважіня, як і підтвердив рїшіня, же в найблизшій Світовій радї Русинів буде подля приятого прінціпу черяня представителя Русинів Словеньска, з чім были згодны вшыткы члены СРР у Будапештї, бо по представителёви Русиньской оброды на Словеньиску на 10. конґресовім засїданю мав бы быти в СРР представитель другой двоєдиной членьской орґанізації Русинів Словеньска, а то член Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій (САРО). О тім пізнїше у Пряшові інформовав і председу САРО о. Франтїшка Крайняка.

Думаме, же найважнїшов зо вшыткых гостёвых акцій в Европі была стрїча професора Торонтьской універзіты П. Р. Маґочія із проректорков про загранічны односины Пряшівской універзіты – доц. ПгДр. Іветов Ковалчіковов, ПгД., котры серьёзно говорили і договорили ся о конкретній сполупраці, главно в трёх областях:

1. Орґанізованя раз місячно (каждый другый четверь) научных семінарїв карпаторусиністікы на ПУ. Новый проєкт Інштітуту русиньского языка і културы на ПУ отворить якраз проф. Маґочій 12. фебруара 2009. Акція буде адресована в першім рядї научным працовникам і штудентам Пряшівской універзітї в Пряшові, але самособов нелем нёй.

2. Підпора в штудіях русиністікы на ПУ про загранічных штудентів з боку Фонду Ш. Чепы при Торонтьскій універзітї.

3. Орґанізованя 3-тыжднёвых лїтнїх школ русиньского языка на ПУ про домашнїх і загранічных штудентів, ґестором якых буде ІРЯК ПУ. Тоты пункты поважуєме за найважнїшы, лем жебы ся чім скоріше зачали реалізовати. Обидві стороны приобіцяли помагати.

На конець перебываня на Словеньску П. Р. Маґочій ся стрїтив з працовниками ІРЯК на їх кінцёрічній порадї, і з директорков Музею русиньской културы в Пряшові ПгДр. Ольґов Ґлосіковов, др. н. Віриме, же вшыткы стрїчі П. Р. Маґочія были хосенны в дїлї проґресованя Русинів, русиньского руху і русиністікы у вшыткых штирёх спомянутых европскых країнах.