На Пряшівскій універзітї взникнув

Інштітут русиньского языка і културы

 

Думаме, же взник самостатного Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї є позітівна інформація про цїлу русиньску громаду. Як Вы оцїнюєте тот факт?

– Так само позітівно. А кідь возьмеме до увагы факт, же самостатный інштітут взникнув намісто Русинами на Словеньску довго пожадованой катедры русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (ПУ), так тот момент беру і як сатісфакцію за минулы рокы, в котрых катедра з обєктівных, але часом і субєктівных, прічін взникнути не могла.

Знаме, же першы жадости на взник катедры были з боку Русиньской оброды адресованы окремым факултам ПУ – педаґоґічній і філозофічній – іщі в роцї 1993. Лемже тогдышнї членове академічных сенатів обидвох факулт у тайнім голосованю „вырішыли“ о тім, же дану катедру на ПУ ани в тім часї, ани, очівіснї, в близкій будучности нихто не планує отворити наперек тому, же в роцї 1994 штат універзітї дав 1, 5 міліона корун на створїня і заряджіня катедры русиньского языка і културы. Намісто нёй по дакількох роках інтензівных діскузій міджі репрезентантами Русинів, Міністерством школства СР, Урядом влады СР і веджінём ПУ, в роцї 1998 з ініціатівы штату быв при Ректоратї ПУ зрядженый Інштітут народностных штудій і чуджіх языків як інштітуція цїлоуніверзітного характеру. В рамках нёго як перше взникло Оддїлїня русиньского языка і културы з трёма інтерныма робітниками: двома научно-педаґоґічныма – Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. і ПгДр. Анна Плїшкова, – і єднов адміністратівнов силов – Аліця Турок-Меценёва. Першорядым цїлём інштітуту было в росшыреній формі штудія зачати выховлёвати кваліфікованых учітелїв русиньского языка про першый ступінь основных школ з навчанём русиньского языка. О дану форму штудія мали інтерес переважно штуденты Педаґоґічной факулты ПУ, але і штуденты акредітованых учітельскых комбінацій Філозофічной факулты ПУ. Тото посланя інштітут повнив аж до академічного року 2006/2007, коли росшырена форма штудія русиньского языка ся на ПУ перестала реалізовати і перешли сьме на новый акредітованый учітельскый бакаларьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література, котрый по успішній акредітації в роцї 2005 реалізуєме уж другый рік. За тот час, т. є. од зачатку екзістованя інштітуту, росшырену форму штудія скінчіло 25 штудентів, а днесь ся снажыме концентровати свої силы на то, жебы мінімално такы успішны сьме были і при новім штудійнім проґрамі.

Окрем той пріорітной задачі – выховы будучіх учітелїв – сьме много сил давали научній роботї, приправі штудійной літературы, приправам научно-освітных проєктів до ґрантовых аґентур, реалізації схваленых проєктів, научных русиністічных конференцій і под. На основі зробленой роботы за тот час можеме повісти, – а наконець і сучасный ректор на прес-конференції то спомянув, – же наше оддїлїня проявило велику жывотаспособность і є предпоклад, же буде добров базов про фунґованя ай самостатного інштітуту.

Якы будуть пріоріты нового інштітуту?

– Од самого зачатку дїятельства Оддїлїня русиньского языка і културы наша робота была роздїлена до пятёх главных областей: педаґоґічной, научной, публікачной, документачной і старостливости о язык. Окрем того, приправлёвали
сьме і посуджовали педаґоґічны документы потрібны к навчаню русиньского языка, орґанізовали сьме акції пропаґа-чного характеру, в першім рядї на тему высокошкольского штудія русиньского языка про штудентів середнїх школ, приправлёвали сьме властны научно-выскумны проєкты і брали сьме участь в такых же проєктах іншых субєктів, заміряных на народностны меншины.

Як дотеперїшня робота оддїлїня, так ай перспектівна робота нового Інштітуту русиньского языка і културы бы мала в першім рядї корешпондовати з ёго назвов. Інштітут буде єдиным такой сорты на Словеньску, а тым ся стане і найвысшов научнов авторітов про сферу русиньского списовного языка. Зато і дале буде в ёго компетенції занимати ся розвоём русиньского языка, пропонованём і потверджованём змін в правописї, посуджованём і здоконалёванём уровни языковой културы в окремых функчных сферах. З цїлём утримованя і далшого розвоя языковой културы буде при інштітутї робити языкова комісія як порадный орґан в проблемах русиньского языка.

Окрем языка, хочеме ся заміряти і на іншы сферы жывота Русинів. Веце позорности бы сьме хотїли давати проблемам русиньской літературы, културы, уменя, театру, історії, конфесії і сполоченьской роботы русиньской меншины, котры дотеперь были – з обєктівных прічін, в першім рядї з недостатку фінанцій про далшых інтерных робітників – на другім планї. Самособов, є то наш замір, якый найде своє місто і в новім Штатутї ІРЯК ПУ, якый в тых днях приправлюєме. Віриме, же з підпоров веджіня ПУ ся нам го подарить зачати реалізовати іщі в тім календарьнім роцї. Думам, же никотра інша інштітуція на Словеньску так шыроко орьєнтовану научну роботу в одношіню к Русинам на Словенську нe реалізує. Як бы ся нам ї подарило розвинути до такой міры, як плануєме, наісто бы то быв принос і про наш штудійный проґрам, і про саму інштітуцію, яка бы поступно діставала свій ясный профіл, але ай про саму універзіту, яка підпоров нашого заміру як єдина на Словеньску бы створила адекватны условія про штудіум і шырокогранный выскум русиньского етніка, а тым і про розвой русиністікы. Наконець, фундаменты такого дїятельства на Пряшівскій універзіті уж суть выбудованы (од року 1998). О тім свідчать публікації робітників бывшого русиньского оддїлїня, цітації нашых робот дома і в загранічу, наша участь на домашнїх і міджінародных научных форумах, проєктах і т. д.

Найважнїшов сферов нашого інтересу од зачатку є педаґоґічна робота, а так то і зістане. Первістный інштітут, властно, быв заложеный з тым цїлём – выховлёвати кваліфікованых учітелїв русиньского языка. Жебы сьме забезпечіли перспектіву про тоту сферу, предложыли сьме на акредітацію іновованый бакаларьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література в комбінації предметів про денну і екстерну форму штудія, котрый быв Акредітачнов комісіов СР схваленый в роцї 2007, а того року (2008) в рамках комплексной акредітації ПУ сьме приправили ай новый проєкт маґістерьского штудійного проґраму. Бакаларьску форму штудія заты сьме реалізовали лем в денній формі, бо не была дорїшена леґіслатіва навколо реалізації екстерного штудія. В сучасности, хоць ся сітуація змінила і є уж вырїшене плачіня за екстерне штудіум, ПУ не отварять учітельскы штудійны проґрамы в екстерній формі штудія. Лемже мы каждорічно евідуєме інтерес о штудіум русиньского языка в екстерній формі. Зато з веджінём універзіты сьме ся догодли отворити од далшого рока екстерно холем єдну комбінацію, думаєме на русиньскый язык з анґліцькым. Тым бы сьме помогли многым школам – котры о то жадають – вырїшыти їх проблемы звязаны з недостатком кваліфікованых учітелїв анґліцького і русиньского языка.

З цїлём двигнути інтерес о штудіум русиньского языка зачали сьме уважовати тыж о приправі сполочного штудійного проґраму з універзітами, якы учітельске штудіум русиньского языка реалізують. В данім припадї іде о Яґелоньску універзіту в Польску і Новосадьску універзіту в Сербії. Наш высокошкольскый закон таке штудіум доволює. Подля нёго штуденты сполочного штудійного проґраму были бы зарівно штудентами вшыткых трёх універзіт, причім становлену часть штудія бы абсолвовали на даных высокых школах і од вшыткых бы по скінчіню штудія здобыли діпломы. Думам, же тот факт бы отворив шыршы можности самореалізації в практічнім жывотї нашым абсолвентам. То є перспектіва про нас, яка але собі выжадує в першім рядї зачати вести діскузії зо вшыткыма потенціалныма участниками такого проґраму і выкликати інтерес о нёго у молодых людей. З цїлём мотівовати їх к тому, плануєме каждорічно реалізовати два бівшы проєкты: першый – День отвореных дверей, котрый зачнеме з підпоров Міністерства културы СР реалізовати по першыраз уж того року на Пряшівскій універзітї, а другый – Лїтню школу русиньского языка, проєкт котрого хочеме приправити іщі в тім роцї а реалізовати бы сьме го могли зачати од далшого року, найлїпше почас лїтнїх вакацій. Першый буде заміряный на середнёшколаків переважно на выходї Словакії, другый буде мати міджінародный характер.

Такы планы наісто собі выжадують персоналне добудованя інштітуту...

– Уж лем факт ефектівного забезпечованя самого штудійного проґраму собі то выжадує. Нашов выгодов є, же штудійный проґрам русиньскый язык і література є цїлоуніверзітный. Зато дакотры дісціпліны, переважно общого характеру, нам помагають забезпечовати учітелї з розлічных факулт ПУ, в першім рядї з катедры руського языка ФФ ПУ, за што їм дякуєме. Але перспектівно бы сьме хотїли бівшу часть дісціплін нашого штудійного проґраму покрывати властныма робітниками, якых треба нам наперед роздобыти і выховати. Ту ся можеме сполягнути, думам, уж лем на властных абсолвентів, міджі котрыма было дакілько способных штудентів, якых бы сьме собі знали представити у такій роботї. Віриме, же підпора нашого інштітуту, главно з боку універзіты, Міністерства школства СР, але і ґрантовых аґентур буде така, же нам поможе персонално посилнити інштітут, і так зачати наповнёвати наш замір.

В данім моментї хочу подяковати вшыткым, якы нам помагали реалізовати нашы дотеперїшнї заміры і партіціповали на реалізації главно штудійного проґраму, але і іншых проєктів нашого оддїлїня. Віриме, же ай в новій сітуації найдеме в нашых сполупрацовниках, як і у веджіня ПУ, опору.