На Пряшівскій універзітї взникнув Інштітут русиньского языка і културы
● Думаме, же взник самостатного Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї є позітівна інформація про цїлу русиньску громаду. Як Вы оцїнюєте тот факт? – Так само позітівно. А кідь возьмеме до увагы факт, же самостатный інштітут взникнув намісто Русинами на Словеньску довго пожадованой катедры русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї (ПУ), так тот момент беру і як сатісфакцію за минулы рокы, в котрых катедра з обєктівных, але часом і субєктівных, прічін взникнути не могла. Знаме, же першы жадости на взник катедры были з боку Русиньской оброды адресованы окремым факултам ПУ – педаґоґічній і філозофічній – іщі в роцї 1993. Лемже тогдышнї членове академічных сенатів обидвох факулт у тайнім голосованю „вырішыли“ о тім, же дану катедру на ПУ ани в тім часї, ани, очівіснї, в близкій будучности нихто не планує отворити наперек тому, же в роцї 1994 штат універзітї дав 1, 5 міліона корун на створїня і заряджіня катедры русиньского языка і културы. Намісто нёй по дакількох роках інтензівных діскузій міджі репрезентантами Русинів, Міністерством школства СР, Урядом влады СР і веджінём ПУ, в роцї 1998 з ініціатівы штату быв при Ректоратї ПУ зрядженый Інштітут народностных штудій і чуджіх языків як інштітуція цїлоуніверзітного характеру. В рамках нёго як перше взникло Оддїлїня русиньского языка і културы з трёма інтерныма робітниками: двома научно-педаґоґічныма – Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. і ПгДр. Анна Плїшкова, – і єднов адміністратівнов силов – Аліця Турок-Меценёва. Першорядым цїлём інштітуту было в росшыреній формі штудія зачати выховлёвати кваліфікованых учітелїв русиньского языка про першый ступінь основных школ з навчанём русиньского языка. О дану форму штудія мали інтерес переважно штуденты Педаґоґічной факулты ПУ, але і штуденты акредітованых учітельскых комбінацій Філозофічной факулты ПУ. Тото посланя інштітут повнив аж до академічного року 2006/2007, коли росшырена форма штудія русиньского языка ся на ПУ перестала реалізовати і перешли сьме на новый акредітованый учітельскый бакаларьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література, котрый по успішній акредітації в роцї 2005 реалізуєме уж другый рік. За тот час, т. є. од зачатку екзістованя інштітуту, росшырену форму штудія скінчіло 25 штудентів, а днесь ся снажыме концентровати свої силы на то, жебы мінімално такы успішны сьме были і при новім штудійнім проґрамі. Окрем той пріорітной задачі – выховы будучіх учітелїв – сьме много сил давали научній роботї, приправі штудійной літературы, приправам научно-освітных проєктів до ґрантовых аґентур, реалізації схваленых проєктів, научных русиністічных конференцій і под. На основі зробленой роботы за тот час можеме повісти, – а наконець і сучасный ректор на прес-конференції то спомянув, – же наше оддїлїня проявило велику жывотаспособность і є предпоклад, же буде добров базов про фунґованя ай самостатного інштітуту. ● Якы будуть пріоріты нового інштітуту?
– Од
самого зачатку дїятельства Оддїлїня русиньского языка і културы наша
робота была роздїлена до пятёх главных областей: педаґоґічной,
научной, публікачной, документачной і старостливости о язык. Окрем
того, приправлёвали Як дотеперїшня робота оддїлїня, так ай перспектівна робота нового Інштітуту русиньского языка і културы бы мала в першім рядї корешпондовати з ёго назвов. Інштітут буде єдиным такой сорты на Словеньску, а тым ся стане і найвысшов научнов авторітов про сферу русиньского списовного языка. Зато і дале буде в ёго компетенції занимати ся розвоём русиньского языка, пропонованём і потверджованём змін в правописї, посуджованём і здоконалёванём уровни языковой културы в окремых функчных сферах. З цїлём утримованя і далшого розвоя языковой културы буде при інштітутї робити языкова комісія як порадный орґан в проблемах русиньского языка. Окрем языка, хочеме ся заміряти і на іншы сферы жывота Русинів. Веце позорности бы сьме хотїли давати проблемам русиньской літературы, културы, уменя, театру, історії, конфесії і сполоченьской роботы русиньской меншины, котры дотеперь были – з обєктівных прічін, в першім рядї з недостатку фінанцій про далшых інтерных робітників – на другім планї. Самособов, є то наш замір, якый найде своє місто і в новім Штатутї ІРЯК ПУ, якый в тых днях приправлюєме. Віриме, же з підпоров веджіня ПУ ся нам го подарить зачати реалізовати іщі в тім календарьнім роцї. Думам, же никотра інша інштітуція на Словеньску так шыроко орьєнтовану научну роботу в одношіню к Русинам на Словенську нe реалізує. Як бы ся нам ї подарило розвинути до такой міры, як плануєме, наісто бы то быв принос і про наш штудійный проґрам, і про саму інштітуцію, яка бы поступно діставала свій ясный профіл, але ай про саму універзіту, яка підпоров нашого заміру як єдина на Словеньску бы створила адекватны условія про штудіум і шырокогранный выскум русиньского етніка, а тым і про розвой русиністікы. Наконець, фундаменты такого дїятельства на Пряшівскій універзіті уж суть выбудованы (од року 1998). О тім свідчать публікації робітників бывшого русиньского оддїлїня, цітації нашых робот дома і в загранічу, наша участь на домашнїх і міджінародных научных форумах, проєктах і т. д. Найважнїшов сферов нашого інтересу од зачатку є педаґоґічна робота, а так то і зістане. Первістный інштітут, властно, быв заложеный з тым цїлём – выховлёвати кваліфікованых учітелїв русиньского языка. Жебы сьме забезпечіли перспектіву про тоту сферу, предложыли сьме на акредітацію іновованый бакаларьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література в комбінації предметів про денну і екстерну форму штудія, котрый быв Акредітачнов комісіов СР схваленый в роцї 2007, а того року (2008) в рамках комплексной акредітації ПУ сьме приправили ай новый проєкт маґістерьского штудійного проґраму. Бакаларьску форму штудія заты сьме реалізовали лем в денній формі, бо не была дорїшена леґіслатіва навколо реалізації екстерного штудія. В сучасности, хоць ся сітуація змінила і є уж вырїшене плачіня за екстерне штудіум, ПУ не отварять учітельскы штудійны проґрамы в екстерній формі штудія. Лемже мы каждорічно евідуєме інтерес о штудіум русиньского языка в екстерній формі. Зато з веджінём універзіты сьме ся догодли отворити од далшого рока екстерно холем єдну комбінацію, думаєме на русиньскый язык з анґліцькым. Тым бы сьме помогли многым школам – котры о то жадають – вырїшыти їх проблемы звязаны з недостатком кваліфікованых учітелїв анґліцького і русиньского языка. З цїлём двигнути інтерес о штудіум русиньского языка зачали сьме уважовати тыж о приправі сполочного штудійного проґраму з універзітами, якы учітельске штудіум русиньского языка реалізують. В данім припадї іде о Яґелоньску універзіту в Польску і Новосадьску універзіту в Сербії. Наш высокошкольскый закон таке штудіум доволює. Подля нёго штуденты сполочного штудійного проґраму были бы зарівно штудентами вшыткых трёх універзіт, причім становлену часть штудія бы абсолвовали на даных высокых школах і од вшыткых бы по скінчіню штудія здобыли діпломы. Думам, же тот факт бы отворив шыршы можности самореалізації в практічнім жывотї нашым абсолвентам. То є перспектіва про нас, яка але собі выжадує в першім рядї зачати вести діскузії зо вшыткыма потенціалныма участниками такого проґраму і выкликати інтерес о нёго у молодых людей. З цїлём мотівовати їх к тому, плануєме каждорічно реалізовати два бівшы проєкты: першый – День отвореных дверей, котрый зачнеме з підпоров Міністерства културы СР реалізовати по першыраз уж того року на Пряшівскій універзітї, а другый – Лїтню школу русиньского языка, проєкт котрого хочеме приправити іщі в тім роцї а реалізовати бы сьме го могли зачати од далшого року, найлїпше почас лїтнїх вакацій. Першый буде заміряный на середнёшколаків переважно на выходї Словакії, другый буде мати міджінародный характер. ● Такы планы наісто собі выжадують персоналне добудованя інштітуту... – Уж лем факт ефектівного забезпечованя самого штудійного проґраму собі то выжадує. Нашов выгодов є, же штудійный проґрам русиньскый язык і література є цїлоуніверзітный. Зато дакотры дісціпліны, переважно общого характеру, нам помагають забезпечовати учітелї з розлічных факулт ПУ, в першім рядї з катедры руського языка ФФ ПУ, за што їм дякуєме. Але перспектівно бы сьме хотїли бівшу часть дісціплін нашого штудійного проґраму покрывати властныма робітниками, якых треба нам наперед роздобыти і выховати. Ту ся можеме сполягнути, думам, уж лем на властных абсолвентів, міджі котрыма было дакілько способных штудентів, якых бы сьме собі знали представити у такій роботї. Віриме, же підпора нашого інштітуту, главно з боку універзіты, Міністерства школства СР, але і ґрантовых аґентур буде така, же нам поможе персонално посилнити інштітут, і так зачати наповнёвати наш замір. В данім моментї хочу подяковати вшыткым, якы нам помагали реалізовати нашы дотеперїшнї заміры і партіціповали на реалізації главно штудійного проґраму, але і іншых проєктів нашого оддїлїня. Віриме, же ай в новій сітуації найдеме в нашых сполупрацовниках, як і у веджіня ПУ, опору. |