Kотра подїя важнїша?

Также „папірь“ на отворїня школы пан староста уж мать, є в селї і охотна учітелька, котра в сучасности учіть в матерьскій школцї, ПаедДр. Марія Ясикова, котра є согласна учіти русиньскый язык і културу в „староновій“ чабиньскій школї.

27. фебруара 2008 в Чабинах быв зробленый запис дїтей до новой школы, до котрой ся приголосило невелё, але на зачаток дость – троє дїтей із Чабин а четверо з Рошковець, якых родічі были согласны дати свої дїти до русиньской школы і котры ся не мусять бояти, же тым їх дїти будуть слабше приправлены з іншых предметів, главно зо словеньского языка. Но покы „старонова“ школа одкрыє свою брану про першых русиньскых першокласників, то треба іщі много зробити з будовов школы, жебы зодповідала потреба школьского навчаня. Наісто на святочнім отворїню нового школяьского року в тій школї будеме і мы з нашой редакції, котры сьме ся тыж причінили о то, жебы тота школа была зряджена. А жебы до нёй родічі записали свої дїти – то зась была задача в першім рядї старосты села М. Шковрана, учітелькы М. Ясиковой, але і єй мужа, отця духовного Мілана Ясика, котры потребу такой школы і навчаня русиньского языка як повинного предмету высвітлёвали на родічовскых громадах у Чабинах і Рошківцях.

А, віриме, же староста уж скоро обїднать і русиньскы букварї і чітанкы, котры од року 2005 уж выдаваме про два тіпы школ – ОШ із навчанём русиньского языка і з навчалным языком русиньскым. Тот другый тіп школы у нас дотеперь не екзістовав, але уж перша ластівка є ту. Самособов, же к тому было треба приправити і выдати нелем з боку редакції Русин і Народны новинкы про тот тіп школы русиньскы учебникы, але і з боку Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові, ёго методіка про русиньскый языка Мґр. Штефана Сухого, належны новы учебны основы і новы учебны планы.

Вызерать, же вшытко іде к тому, жебы 2. септембра 2008 была святочно отворена перша Основна школа з русиньскым навчалным языком у Чабинах і зачало ся навчаня в нїй. Віриме, же наслїдно ту буде зряджена і Матерьска школка з русиньскым выховным языком, бо першы крокы в тім дїлї староста села уж зачав робити. Также треба лем пожелати, жебы вшытко ся подарило зробити до одкрытя першой русиньской основной школы і тота могла успішно выховлёвати своїх школярїв.

Не менше важнов подїёв є факт, же 1. марца 2008 на Пряшівскій універзітї в Пряшові быв зряженый самостатный Інштітут русиньского языка і културы. Тым ся де факто сповнив цїль, кот-рый собі поставили русиньскы воджатаї на зачатку русиньского возродного процесу на Словенську по „нїжній“ револуції 1989 року – створити самостатну катедру русиньского языка і културы. А теперь ся то конечно стало, а, думаме, же у высшій формі, бо інштітуты в сучасности стоять высше, як катедры.

Но покы ся так стало, требало перейти тернисту путь. О тім бы ся дало много говорити, бо на сучаснім успіху маме і мы (небогый Василь Турок як тогдышнїй председа Русиньской оброды і Світового конґресу Русинів, а я як таёмник в обидвох орґанізаціях) свій подїл роботы. Спершу сьме заложыли в роцї 1993 Іншітут русиньского языка і културы при Русиньскій обродї в Пряшові, а при тім сьме ся дожадовали, жебы была створена самостатна катедра або холем оддїлїня русиньского языка і културы на дакотрій з факулт тогдышнёй Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові. Лемже тогочасны іщі силны стары штруктуры зробили вшытко, жебы ся так не стало, хоць сьме выдобили 1, 5 міліона корун на заряджіня катедры русиньского языка і културы, нашли просторы, зарядили їх, але наконець вшытко то впало, маєток быв забраный універзітов а Русины зістали без нічого... Зато сьме барз привітали „наградне“ рїшіня тогдышнёго ректора Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Карла Феча, к. н., котрый створив у 1998 роцї Інштітут народностных штудій і чуджіх языків (ІНШЧЯ) новой Пряшівской універзіты в Пряшові з домінантным Оддїлїнём русиньского языка і културы. Тот інштітут ся у роцї 2006 перетрансформовав на Інштітут реґіоналных і народностных штудій (ІРНШ), котрый быв заміряный на выскум реґіону і народностей, де позіція бывшого русиньского оддїлїня была редукована – стало ся „ґрупов про русиньскый язык і културу Оддїлїня про выскум народностной проблематікы ІРНШ ПУ“.

За цїлый тот час выслїдкы роботы працовників оддїлїня, респ. „ґрупы“, не зістали без одзыву. По наступі до функції (2007) нового ректора Пряшівской універзіты, проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., по наслїдных орґанізачных змінах на універзітї, на ёго пропозіцію, предложену і схвалену Академічным сенатом ПУ 12. фебруара 2008, было вырїшено перетрансформовати бывше оддїлїня, респ. ґрупу, русинського языка і културы на самостатный Інштітут русиньского языка і културы. Наісто барз бы ся тому потїшыв, як нас то радує, і В. Турок, бо то, хоць непрямо – і ёго заслуга, бо не быти попереднїх кроків, не быв бы ани сучасный вітязный выслїдок.

О тім резултатї – зряджіню од 1. марца 2008 нового Інштітуту русиньского языка і културы – інформовав новинарїв на бріфінґу 14. марца 2008 в канцеларії ректора сам ректор Пряшівской універзіты проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. і повірена ряджінём того інштітуту ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., котрых представив і привітав новинарїв таёмник Ректорату ПУ, ЮДр. Павол Фабіян.

У вступнім слові ректор повів коротку історію того, як быв зрядженый новый інштітут, высоко оцїнив научно-педаґоґічну роботу малого колектіву дотеперїшнёго оддїлїня русиньского языка і културы і їх богату публікачну роботу. (Выставка части выдань, котры вышли в авторстві тых працовників, або ся на них подїляли, была представлена новинарям прямо в канцеларії ректора.) Добрї ся слухали ёго слова хвалы і главно то, же підкреслив своє рїшіня створити споминаный інштітут так ці так, але добрї, же ёго пропозіція нашла підтримку скоро у вшыткых членів сенату універзіты, што поважує за высоке оцїнїня роботы інтерных і екстерных научно-педаґоґічных працовників бывшого русиньского оддїлїня і правилность свого рїшіня.

В далшій часть бісїды А. Плїшкова росповіла конкретнїше о роботї їх оддїлїня і можных перспектівах дїятельства і розвитку уж теперь нового інштітуту, причім підкреслила, же важнов є сполупраца з катедрами русиньского языка і културы в Новім Садї, Нїредьгазї, Кракові, як і сполупраца Пряшівской універзіты з Торонтьсков універзітов (о тій сполупраці быв приправленый договор іщі на зачатках екзістенції Оддїлїня русинського языка і културы ІНШЧЯ, але доднесь не быв підписаный і зреалізованый). На основі повідженого ректором віриме, же ся так стане за ёго шефованя. На то є приправленый із другого боку академік, професор Торонтьской універзіты – Павел Роберт Маґочій (тот ректорови послав по анґліцькы і русиньскы поздравне писмо з нагоды створїня нового Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, котре публікуєме нижe).

Добрї было, же на тім бріфінґу каждый новинарь дістав писмовый матеріал під назвов „Možné perspektívy rozvoja Ústavu rusínskeho jazyka a kultúry PU“, котрый приправила А. Плїшкова, найновшу єй публікацію „Rusínsky jazyk: náčrt vývoja a súčasné problémy“ і зборник із минулорічного міджінародного семінаря на Пряшівскій універзітї „Jazyková kultúra a jazyková norma v rusínskom jazyku / Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку“, жебы ся могли в даній проблематіцї добрї зорьєнтовали і могли фундовано о тім писати. Потім притомны новинарї задавали вопросы Р. Матловічови і А. Плїшковій, котры на них охотно одповідали.

Также на конець: як новій чабиньскій русинській школї, так новому русиньскому інштітуту желаме много успіхів до далшых років і жебы добрї выховлёвали молоде поколїня Русинів у русинськім дусї, к гордости на свій русиньскый род, язык і културу, жебы добрї го учіли русиньскый літературный язык, русиньску културу, історію, традіції нашых предків. Хоць то звучіть трафаретно, але є то реалность: в молодім поколїню є наша будучность, а нам бы не мало быти єдно, як буде выхована молода ґенерація Русинів, нашых наслїдників!