Кідь єм ходила до основной і середнёй школы, о русиньскім языку єм не чула. Азбуку сьме ся учіли на годинах руського або україньского языка. В тім часї ся русиньскый язык у школах не учів а кідьже русиньскый язык є моїм материньскым языком, єм дуже рада, же го можу штудовати на высокій школї.

Перша моя стрїча з русиньскым языком была, кідь єм ся дочула о книжцї „Під русиньскым небом“ авторкы Марії Мальцовской. Книжка ня заінтересовала главно зато, же в нїй є описаный жывот родачкы із села Руська Волова, з котрого походять мої родічі і де мам обидві бабкы. Главна протаґоністка Марія Піптова была учінов моёй бабкы.

Як єм уж споминала, русиньскый язык є моїм материньскым языком, то значіть, же ним бісїдую одмала. Жыю в селї Убля, де по русиньскы комунікуєме в каждоденнім жывотї, также бісїдна форма русиньского языка мі не робить проблем.

А што обчекую oд штудія? В першім рядї то, же буду знати нелем устну, але главно писомну форму русиньского языка, котрого ґрафічнов сістемов є азбука. Обчекую тыж, же ся веце дізнам о културї своїх предків-Русинів, о русиньскій літературї, традіціях, історії... Думам, же ся мі, як і моїм сокласникам, в штудію буде дарити і же наш материньсый язык і култура не пропадуть, але будеме їх передавати далшым ґенераціям.

 Мірослава ДЗУБОВА, Убля

Нїґда бы ня не напало, же буду штудовати русиньскый язык. Одколи жыю в Міджілабірцях (суть то 4 рокы), єм як-так спознав менталіту тых людей. Але самоусвідомлїня – „автономію“ в самостатнім штатї, кодіфікацію русиньского языка, выданя словників, правил правопису, правду повісти – не чекав єм то. Было то про мене несподїваня. Підцінив єм міцну волю Русинів (властно главно старшой і середнёй ґенерації). Твердоголовость, но і жертовность, охота помочі, отвореность – то суть знакы характеру каждого Русина. Зачаровали ня такой од зачатку, кідь єм зачав міджі нима жыти... Быв єм чуджінцём в їх властнім світї, кідьже Міджілабірцї суть такым малым світом – малым містечком серед векшых і меншых сел, де каждый з каждым є родина, каждый каждого познать і о каждім ся „вшытко“ знає. Быв єм привітаный цалком мило, і хоць не доказали порозуміти моє справованя, решпектовали го...

Но тыж єм спознав дяку огваряти, проблемы з алкоголом, дроґы, скору сексуалну актівіту у молодой ґенерації... Можности слабой реалізації в тім економічно одсталім реґіонї мають і такы наслїдкы... Русины ся мусять іщі много учіти, жебы не стратили самых себе у властнім процесї „еволуції“. Якраз їх oріґіналность є їх міцнов девізов. Про тоту девізу і я вырїшив штудовати русиньскый язык і културу. Не научіти ся „лем“ язык ці літературу, але порозуміти історію, менталіту, котра ся розвивала протягом сторіч в контекстї історічных подїй. Народив єм ся Словаком, но штудіом русиньского языка і културы ся хочу стати Русином, так, як єм ся став кус Анґлічаном і кус Нїмцём – штудіом тых языків і култур.

 Штефан ПРОКОПОВІЧ,

Меджілабірцї