home

ТОТА РУБРІКА СЯ РЕАЛІЗУЄ В СПОЛУПРАЦЇ З ЕКСПЕРІМЕНТАЛНЫМ ЦЕНТРОМ МУЗЕОЕДУКОЛОҐІЇ СПОЛОЧНОСТИ ЕНДІ ВАРГОЛА В МІДЖІЛАБІРЦЯХ

http://www.andywarhol.sk, bycko@centrum.sk


Вмер Джон Варгола, брат Енді Варгола

Председа партії „MOST-HΝD“ навщівив і музей Варгола

„Меланхолічный“ оптімізм Мартіна Збояна

ЦІНЫ ПОНУКАНЫХ  НА ТОРГУ ОБРАЗІВ ЕНДІ ВАРГОЛА

НОВЫ ОБРАЗЫ В МУЗЕЮ ВАРГОЛА В МІДЖІЛАБІРЦЯХ

Юлія і Андрій – родічі Енді (Андрія) Варгола

Выбране із позіції музею

15 минут Варголовой славы ся одкладать

Не каждый добрый „кшефт“ є културным успіхом!

Біла тварь на фаребнім полотнї

Міджі одборниками з цїлого світа

Писатель Михал Шмайда – в персоналній енціклопедії ХТО Є ХТО

Шість Варголовых образів ся продало за 31.199.000 амерьцькых доларїв

Будуть нести мено Енді Варгола

Позіція Сполочности Енді Варгола в Міджілабірцях

Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії

Енді Варгол – найактуалнїша децемброва умелецька акція у Римі

Oбраз „Зeлeна смeрть“ (GREEN CAR CRASH)

Ціны творів Енді Варгола за послїдній рік ся підняли о 50 – 200%

Iван Ґашпаровіч – першый презідент на вернісажі выставкы творів Енді Варгола

ЕНДІ ВАРГОЛ – ЖЫВОТ І ТВОРЧОСТЬ

EНДІ ВAРГOЛ - ЖЫВOТ І СМEРТЬ

Портрет як зеркало душі

„15 РОКІВ СЛАВЫ“

І ґеній, і блазен потребує щастя

Варголївцї

Не є Варгол як Варгол, або Варгол очами свого сыновця

ФОТОАЛБУМ ХРЕЩІНЯ КНИЖКЫ ДЖЕЙМСА ВАРГОЛЫ 22. 6. 2006

В Себрії знають веце, як мы хто є Варгол

ҐAЛEРІЯ ДАКОТРЫХ УМЕЛЕЦЬКЫХ ДЇЛ СВІТОЗНАМОГО РУСИНА ЕНДІ ВАРГОЛА

 

Вмер Джон Варгола, брат Енді Варгола

 

24. дeцeмбра 2010 в aмерицькім Піттсбурґу вмер Русин – Джoн Варгола, брат, кoтрому повіли: „Твоёв задачов є постарати ся о Ендія“ (поз. ред.: Варгола).

Передтым, як Андрій Варгола вмер в наслїдку поужытя контамінованой воды на ставбі, де робив, заволав ід собі свого сина Джона (нaрoдив ся 31. мая 1925) дo iзбы, жебы з ним поговорив о будучности родины.

Кідьже Джонов брат – Пол воёвав на фронтї 2. світовой войны, Джон Варгола, котрый тогды мав 17 років, мусив ся постарати о молодшого брата Ендія і матїрь. Окрім того теперь дістав і далшу шпеціалну задачу. Ёго нянькови ся подарило зашпоровати достаток фінанцій на першы два рокы высокой школы про наймолодшого сына. Звышок зістав на Джонови.

Доналд, сын пана Варголы, говорить: „Мій дїдо повів свому отцёви: Твоёв задачов є постарати ся о Ендія і о то, абы штудовав, бо раз з нёго буде успішный чоловік“.

Почас наслїдуючіх років Джон робив і старав ся о матїрь і молодшого брата. Післав Ендія на Технічну універзіту в Карнеґі а потім до Ню Йорку, де собі скоротив призвіско і став ся з нёго Енді Варгол.

Умелцём ся чоловік мусить народити, але даколи треба мати і старшого брата, котрый ся постарать, жебы умелець „не вмер у бідї і од голоду“...

Джон Варгола з Фрідому в Бевр Кантрі вмер в алеґеньскім мшпыталю на запал плюц на самый Святый вечур у віцї 85 років.

Доналд Варгола споминать: „Знам, же Енді Варгол є лем єден. Знам але і то, же мій нянько бы собі не хотїв присвоїти Ендіёвы успіхы, але дав му ненаградительну поміч, абы ся міг стати тым, чім хотїв. Робив то зо щірой любви“.

Енді Варгол вмер у роцї 1987 і ёго желанём было, жебы брат Джон быв у радї надації, котра ся постарать о варголївску дїдовизень. Пан Варгола ся став тым членом комісії, котра доглядала на Надацію Енді Варгола і быв вызнамнов особностёв при заложіню музею Енді Варгола в Міджілабірцях (Словеньско) і Піттсбурґу (США).

„Приходиме о свого нянька, свого основателя", повів Михал Бицко, куратор Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. „Наглым одходом Джона Варголы наш музей страчать душу."

Попри роботї про умелецьку надацію пан Варгола ся старав і о свою жену Марґарет, котра была постигнута од року 1995, кідь дістала мозґову мертвицю. Вмерла в 2007 роцї.

Хоць їх далшый брат, Пол Варгола, ся став умелцём у старшім віцї і ёго выставлёваны роботы заінтересовлёвали позерателїв, Джон Варгола ся веце занимав о обидва музеї і свої три дїти. Oкрім сына Доналда з Кранбері і брата Пола з Вест Гомстеду, пана Джона Варголу пережыли сынове Марк із Кранбері і Джефрі з Ню Вілміґтону в Лоренс Кантрі.

Родина, приятелї і знамы із помершым Джоном Варголом ся пришли розлучіти 27. і 28. децембра 2010 дo Дoму смутку Томаса П. Кунсака в Норт Сайдї. Погріб быв 29. децембра 2010 у Католицькій церькви візантійского обряду св. Яна в Ню Кастл. Тїлесны остаткы наслїдно были уложеных до гробу на цінтерю коло той церькви.

Дeніс Б. РОДІ, Post-Gazette, 31.12.2010

 

Председа партії „MOST-HΝD“ навщівив і музей Варгола

 

В рамках своїх доріг по выходї Словеньска председа новой політічной партії „MOST-HΝD“ Бела Буґар в днях 9. і 10. октобра 2009 навщівив окресы Міджілабірцї, Гуменне і Снина. Першый день із своїм допроводом навщівив і Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях, де собі попозерав цїлу експозіцію музею і поговорив собі з ёго працовниками. Быв несподїваный якостёв експозіції, котра ся даколи  на Словакії не доцїнює. На фотцї пан Б. Буґар четвертый справа.

 

„Меланхолічный“ оптімізм Мартіна Збояна

 

(Пару слов ку творчости Мартіна Збояна – маляря з русиньскым корїнём)

 

Днесь бывать помалы рїдкостёв, абы сьме могли якесь стотожнїня умелця з ёго творчостёв слїдовати натілько, же перціпієнт в нїм нелем видить, але і чує ёго притомность. Споминам сі на слова професора Бартка, вызначного псіхолоґа, котрый з давков гумору познаменав: „Роздїл меджі псіхотіком, неуротіком і умелцём є наслїдуючій: псіхотік знає, же два плус два не є пять, але нияк му то не вадить. Неуротік знає , же два плус два суть штирї, але вадить му то. Умелець знає, же два плус два суть штурї,  вадить му то, але вадить му і то, же три плус єден суть штурї“.  Думам, же про Мартіна Збояна є послїднїй приклад як ушытый на нёго.

Мартін Збоян: Камінь на снїгу, олій, 2009.

далe

Михал БИЦКО, куратор ММУЕВ в Міджілабірцях.

 

 

ЦІНЫ ПОНУКАНЫХ  НА ТОРГУ ОБРАЗІВ ЕНДІ ВАРГОЛА

LOT 184
g_clear
ANDY WARHOL
1928 - 1987
KIMIKO POWERS
g_clear
350,000—450,000 USD
Lot Sold.  Hammer Price with Buyer's Premium: 
506,500 USD bez poplatkov a dani

40 by 40 in. 101.6 by 101.6 cm.


g_clearg_clearg_clearDESCRIPTION g_clear :signed, titled and dated 72 on the overlap, synthetic polymer paint and silkscreen inks on canvas

далe

 

 

РЕКОМЕНДУЄМЕ СОБІ ПОПОЗЕРАТИ ЦІНЫ РОБОТ ЕНДІ ВАРГОЛА У ВЫЗНАМНІЙ АУKЧНІЙ СПОЛОЧНОСТИ В США.

 

http://martinlawrence.com/auction_09/0409_art_auctions/artists/warhol_auction_0409.html

 

Kраль попарту Енді Варгол гостём в Паріжi

(Перша велика презентація портретів, котры вытворив Енді Варгол, од 18. марцы до 13. юла 2009 в Ґранд Палас у Паріжi.)

На выставцν Варголїв шырокый світ, на котрім ся презентують знамы портреты Мерлін Монро, Мао Це-тунґа і многых далшых пановників, знамых подникателїв і oсобностей шовбізнісу з цілковым підтекстом характерізуючім сполочность в часї од 60. до 90. років минулого стороча. Колекція коло 130 образів із пріватных збірок выставлена першый раз.

Як перед отворінём выставкы повів бывшый сполупрацовник краля попарту Жан-Чарлз де Кастелбаяк, Варгол „...быв веце як умелцом, є то ікона. В тых часах капіталістічной крізы ся вшытко скоро мінить. Думам, же тот період бы він оцінив,“ додав французькый модный пропозіціонарь. „Вшыткы тоты образы суть іншым способом вниманя історії, кінця еры а зачатку дачого нового. В каждім із них є скрытый змысел,“ додав.

В роках 1972 аж 1986 Варгол выпродуковав 1 000 портретів, што є скоро єден за тыждень, з них многы на обїднавку кліентів, котры продавав по 25 тісяч доларів (19 372 евра). Ёго выужытя репродукції (не є то репродукція „голов“ промыселнов формов, іде  о ґрафічне переданя умелецькых друків, опіґіналів“ – позн. М. Б.) портретів, але і бляшанок з поливков і іншых америцькых сімболів, были реакціов на масову културу і конзумну сполочность, котры указовала уменя як продукт, выробок (баpз субєктівный і неодборный погляд! – позн. М. Б.).S

Жрідло: SITAi, 18. 3. 2009

 

НОВЫ ОБРАЗЫ В МУЗЕЮ ВАРГОЛА В МІДЖІЛАБІРЦЯХ

Далшыма вытварныма роботами із пріватных збірок была збогачена експозіція Музею модерного уменя Енді Варгола в першій половинї фебруара 2009. Многы унікатны роботы ЕНДІ ВАРГОЛА, котры належать ку вершынї умелецького снажіня умелца а публіка їх іщі ниґда не видїла, также в данім музею їх увидить першый раз.  

 

Даваме до позорности:

  

http://www.medzilaborce.net/medzilaborce_4.htm

 

http://referaty.atlas.sk/vseobecne-humanitne/kultura-a-umenie/34919/andy-warhol---analyza

 

http://www.muzeum.sk/defaulte.php?obj=galeria&ix=mmuawm

 

 

Юлія і Андрій – родічі Енді (Андрія) Варгола

На день 6. юла 2008 року припадать подля офіціалных жрідел уж 80. років од дня народжіня Енді Варгола. Нелем прото, жебы сі припомянути тот юбілей, але і  про  інтересный текст береме ся до той темы.  Трафило ся нам барз інтересне чітаня – леґенда учута і записана Поляком. Не вшытко в нїй, як то в леґендї звыкне быти, годно ся сходити з правдов, но признати треба – є ту, як на чуджоплемінну душу, много чоловічого тепла.

• Родина Варголовых (Вархоловых): (справа) братя Пол (Павел) зо своїма дїтми, Енді (Андрій), Джон (Ян) і мати Юлія (за слободна Завацька). (Позн. ред. – Дотеперь ся нам не подарило ниґде видїти фотоґрафію отця Енді Варгола – Андрія Вархолу.)

Милостиво нам колись пануючій в Галичінї, і налем там, Ференц Йожка І., о котрім мої дїдове высловлёвали ся з решпектом, барз ся причінив о  розвой америцького поп-арту.

Од Яслиск до Чертіжного путь веде старым австрійскым трактом. Міджі Липівцём і Черемхов цалком ніч ся не змінило, може лем дакус глубшы суть коляї.  Придорожны каплічкы, як і даколи, стражать путників, жебы ся їх дакый блуд не вхопив. Тоту драгу збудовали Австріяци кінцём ХІХ. стороча, кідь під нима была Галичіна і Словакія, жебы жытелям Яслиск тай  околитых сел легше было добрати ся на штаціон до Лабірця, одкы могли іти далеко до світа.

Давнїше по тім і тамтім боцї Бескида были руськы села, Лемкы в них   жыли. Вшыткы бісїдовали по руськы, молили ся в церькви і єднотны были. По тім боцї жыли Вархолы і Завадзкы, по тамтім Вырхоловы і Завадскы. Ходили до ся  подля потребы і дякы. Сусїдьскы сходины найчастїше трафляли ся на кермешах і на ярмарках.

далe

Андржей ПОТОЦКІ, 05.09.2008

 

Выбране із позіції музею

28. юла 2008 веджіня і працовници Музею модерного уменя Енді Варгола (ММУЕВ) у Міджілабірцях прияли Позіцію (Stanovisko) к поставлїню транспортной значкы „Заказ вязду вшыткых моторів“ перед путёв до ММУЕВ і к реакції на Выголошіня пріватных властників образів Е. Варгола і Слолочности Енді Варгола (СЕВ). Із той Позіції выбераме:

1. Веджіня ММУЕВ не мать нияке урядне потверджіня о тім, жебы Містьскый уряд у Міджілабірцях пронаяв площу коло ММУЕВ за сімболічну єдну словеньску коруну, як то твердить пріматор міста Ладїслав Демко в деннику Земпліньскый Корзар із 28. юла 2008. Але кідьже є то тверджіня найкомпетентнїшых, береме то як факт і просиме ся, як є потім можне, же дахто дакому пронайме гмотный і негмотный маєток і потім із пронаятым предметом (...) нараблять без того, жебы о тім знав ужыватель пронаятого предмету (...), козултовав з ним і дістав на то соглас од ужывателя пронаятого предмету (цітованы слова з пресы: „Фундушы коло музею патрять місту, также на то маме право (позн. ред.: на поставлїня значнкы „Заказ вязду...“). Пронаяли сьме їх Пряшівскому самосправному краю за сімболічну коруну вєдно з половинов будовы музею.“).

 далe

Др. Валіка МАДЯРОВА, директорка ММУЕВ,

Др. Михал Бицко, ПгД., главный куратор ММУЕВ

(Під тым суть іщі мена і призвіска далшых семох робітників ММУЕВ.), 12.08.2008

 

Доджі одсунули выставку а пріматор Міджілаборець обмеджів паркованя

15 минут Варголовой славы ся одкладать

6. авґуста 2008 сьме собі припомянули недожыту вісемдесятку Енді Варгола. У звязи з нёв ся в Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях мала oтворити велика выставка ёго робот. Нiч не буде. Можуть за то силны доджі. Дїла навколо музею але суть комплікованїшы.

Мала то быти друга найвекша выставка з творчости іконы поп-арту Енді Варгола вообще. А мала быти на Словеньску, бо хоць тот невеликый ростом чоловік із стріберным волосём цілый свій жывот твердив, же він зникады, ёго родічі еміґровали з Міджілаборець (позн. ред.: з Миковой при Міджілабірцях) до Споєных штатів америцькых перед ёго народжінём).

Праві зато в Міджілабірцях 1. септембра 1991 взникнув Музей модерного уменя Енді Варгола (позн. ред.: в тім часї – Музей модерного уменя родины Варголовых). Од высше уведженого терміну навщівници музею там могли міджі двасто Варголовыма творами видїти і шістдесят новых експонатів. Вызерало бы то як святкованя недожытых народенин умелця на такій уровни, як ся патрить. Недавны доджі але запрічінили, же вода проникла до кліматізації і пошкодила єй. „Покы тота хыба не буде в повній мірї направена, не можеме приступити к інавґурації. Предпокладаме, же то буде у септембрї,“ твердить куратор музею Мартін Цубяк. Тым бы ся днешня пригода коло Варголового музея могла скінчіти. Але є ту іщі много далшых куріозіт. Наприклад, недавно робітників музею шоковало, кідь рано на парковіску перед музеём нашли на єдиній приступовій пути до музею нову транспортну значку „Заказ вязду“, платну про вшыткы моторы.

далe

Яна КАДЛЕЦОВА, SME, 12.08.2008

 

В МИКОВІЙ БЫВ РУСИНЬСКЫЙ ФЕСТІВАЛ ЕНДІ ВАРГОЛА

 

Не каждый добрый „кшефт“ є културным успіхом!

 

Першов цінов у томболї на Русиньскім фестівалї Енді Варгола в Миковій было тото авто. Чом не даякый образ Енді Варгола?! Было бы то звязане з тов особностёв, котрій присвяченый фестівал. А чом надпис не є по русиньскы, кідь є то русиньскый фестівал?!

Фотка автора

 

Двойднёвый Русиньскый фестівал Енді Варгола быв через вікенд 26. – 27. юла 2008 у Миковій. 6. авґуста 2008 припомянули сьме собі недожыты 80. народенины краля поп-арту, Америчана з русиньскыма корїнями зо Словеньска, котрого родічі были праві з Миковой – Енді ВАРГОЛА.

Михал Завацькый, главный  орґанізатор той красной, хосенной і тот рік успішной културной акції, твердить, же в суботу в Миковій было на фестівалї коло штири тісяч людей а в недїлю докінця коло пять тісяч. Ґратулуєме.

Але популарность того фестівалу іде рука в руцї з комерціов, бізнісом і гранічіть аж з ґічовитостёв. Колоточі, замок, в котрім страшить, музика тіпу „Нядранка“, „Робо Казік музику нам казить“ і под. мають успіх у дїтей, середнёй і старшой ґенерації. Але молоды ся просять: „Ты єсь помагав закладати і орґанізовати тот фестівал почас першых річників, так нам высвітлий, што мать Варгол сполочне з Оттом Вайтером...?“

Так, є то правда, в роцї 1992 єм помагав уж спомянутому Михалови і Янови Завацькым зорґанізовати 1. річник русиньского фестівалу в Миковій, присвяченого Енді Варголови. Першы річникы, самособов, не были комерчно барз успішны, но не были то ани „пропадакы“. Днесь ту пишу о 17. річнику, што є досправды неправилне чісло, што собі може сконтролёвати каждый, хто скінчів першу класу основной школы і знать раховати до 20.

далe

Осиф КЕСЕЛІЦЯ, Свідник, 12.08.2008

 

„ПРІМАТОРДЕМКОАРТ

В МІДЖІЛАБІРЦЯХ“

(До музею Е. В. лем по властных, наклад на плечах!)

 

Або незмыселне поставлїня транспортной значкы ЗАКАЗ ВЯЗДУ перед драгов до Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях.

 

 

Біла тварь на фаребнім полотнї

(Кус із фіктівного діаря Енді Варгола к ёго недожытій вісемдесятцї.)

 

• Енді Варгол (Андрій Варгола) – Русин, котрый ся став світознамым умелцём.

Фурт єм ся бояв позерати на білу плоху повістняного полотна, бо мі припоминала мою тварь, котра із дня на день страчала свою фарбу і білїла, як поливане полотно на потічку моёй матери Улї у Миковій. Брат Янко, або Джон, як му у Піттсбурґу казали Америчане, ня успокоёвав: „Андрію, брате, тварь, як листя на стромі. Днесь зелене, завтра зморщене, старе. Душа є главна, хлопе! Бо кідь тота не є у порядку, ніч не мать цїну Тоты Янковы слова ня на кус заспокоїли, але по часї зась мі ся то вертало і безпокоёвало ня.

Нїт, не хотїв єм быти малярём, веце ня тягало до танця, але кідь мі Бог не дожычів того таленту а моє слабе тїло на іншу роботу не было ясуче, зачав єм ся учіти за маляря. Моя мати Уля была согласна із моїм рїшінём, а так ся мі видїло, же якбач і сама бы ня на таку науку дала, але не мала смілости мі тото повісти. Може же ся і отця бояла, бо тот не барз тягав до уменя, скорше хотїв жебы ёго сынове мали хлопску роботу. А де там малярьство! Бабска робота!

х х х

Єдного дня єм лежав на постели у кухни і позерав на стїны, де вісїли мамины облюблены образы святых. Якось ся мі видїло, же вшыткы суть на ся барз подобны. Гварю мамі: „То чом тоты святы ся на себе так подобають?“ Моя мама небарз мала охоту мудровати о такім, але тогды мі каже: „Сыну, они суть єднакы лем у вірї, але каждый є інакшый.“ В духу єм собі повторив єй слова і сам про себе кажу: „А што кібы такы были і мої образы? Каждый тот істый, але ай інакшый. Што кібы єм їх малёвав і вішав на стїну єден коло другого, як тоты іконы на іконостасї у церькви? Люде бы видїли повно вшеліякых образків квіток, портретів, были бы то образкы тоты самы, лем інакше зафарбены. Што кібы єм зробив такый світьскый іконостас?“

далe

Др. Михал БИЦКО, ПгД., Сполочность Енді Варгола, Міджілабірцї

 

Міджі одборниками з цїлого світа

Може занедовго ся у вашій бібліотецї дома, або і хоцьде у світї, обявить публікація International Directory of Experts and Expertise, котру выдав Америцькый біоґрафічный інштітут (АБІ) в містї Рейліґ в штатї Северна Кароліна, США. В єй першім выданю будуть інфомації о особностях цїлосвітовго вызнаму, якы дїють в розлічных сферах общественного жывота і досягли в них вызначны успіхы.

АБІ выдає подобны книжкы од свого взнику в року 1967. Выглядує одборників світа а найлїпшых кандідатів номінує на розлічны оцїнїня.

Нас тїшить, же в тім выданю найдеме ай мено Др. Михала Бицка, ПгД., куратора і музеоедуколоґа Музея модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. У тій звязи владный выбор выдавателїв АБІ Др. Бицкови удїлить узнаня за ёго одборность в сферї сучасного уменя. Таке оцїнїня є великов сатісфакціов за роботу і досягнуты успіхы в конкретній области дїятельства і мотіваціов к далшым метам наміряным на збогачіня духовного жывота нас вшыткых.    (РІ)

 

 

Писатель Михал Шмайда – в персоналній енціклопедії ХТО Є ХТО

 

На пропозіцію Сполочности Енді Варгола в Міджілабірцях  WHO IS WHO CORP., PANAMA, філіялка Personenenzyklopδdien AG, Zug у Швейцарії дня 29. апріля 2008 умістнила до своёй персоналной енціклопедії Михала ШМАЙДУ, русиньского писателя, етноґрафа, фоклорісту і антрополоґа міджі особности научного, політічного, господарьского, културного і умелецького жывота сполочности.

Сполочность Енді Варгола поздравлять Михала Шмайду з нагоды того світового успіху і желать му много далшых творчіх успіхів.

 

Др. Михал БИЦКО, ПгД., Ф. А. Б. І.,

председа СЕВ, 19.05.2008

 

Шість Варголовых образів ся продало за 31.199.000 амерьцькых доларїв

 

14. мая 2008 світова аукчна сполочность СОТЕБІС зробила у Ню Йорку дражбу умелецькых робот авторів, котрых умелецька актівность ся датує од 50-ых років 20. стороча аж по сучасность. Штатістіка аукції говорить о 85 образох выдраженых в цїлковій сумі 362.037.000 америцькых доларїв. Найдорогше выдраженым образом ся став ТРІПТІХ ФРАНЦІСА БЕЙКНА, за котрый збератель уменя заплатив 86.281.000 америцькых доларів. Міджі выдраженыма образами зо сумов над 1 міліон амерьцькых доларїв были і полотна краля поп-арту ЕНДІ ВАДГОЛА, котрых цїна в дакотрых припадох выскочіла і пару міліонів над цїну пропоновану. Шість Варголовых образів ся выдражыло в цїлковій  сумі 31.199.000 амерьцькых доларїв. Далшых 35 умелевькых робот Енді Варгола ся выдражыло 15. мая 2008 як часть продовжуючой аукції Дня сучасного уменя – АУКЦІЯ – в Ню Йорку.

 

 

LOT 11

 ANDY WARHOL
1928-1987
SELF-PORTRAIT
Lot Sold.  Hammer Price with Buyer's Premium:  3,065,000 USD

 

MEASUREMENTS 21 7/8 x 21 7/8 in. 55.6 x 55.6 cm.


DESCRIPTION acrylic and silkscreen ink on canvas

Executed in 1986, this work is stamped twice, initialled by Vincent Fremont and numbered P040.049 on the overlap; also stamped on the reverse.

 

PROVENANCE

Estate of the Artist
Andy Warhol Foundation for the Visual Arts, New York
Stellan Holm Gallery, New York
Acquired by the present owner from the above in May 2001


EXHIBITED

Greenwich, Bruce Museum, Pleasures of Collecting: Part II. 20th Century and Contemporary Art, January - April 2003

 далe

 

Будуть нести мено Енді Варгола

 

Подля слов Міхаела Германа, ПгД., шефа про авторьскы права у Фундації Енді Варгола в Ню Йорку, Основна умелецька школа (ОУШ) у Міджілабірцях понесе мено єдной із найславнїшых особностей 20. стороча – Енді Варгола. Завершыло ся так снажіня бывшой директоркы школы Евы Ґойдічовой (жадала о тот честный тітул іщі в роцї 1996), але главно Мґр. Людмілы Штецовой, яка є першов директорков в історії умелецького школства вообще, за функчный період котрой інштітуція здобыла до назвы мено той світовой „значкы“ модерного уменя. Подобно Інж. Ева Солеёва ся стала першов директорков середнёшкольской інштітуції на світї, котра дістала тоту честь нести в назві школы мено Енді Варгола (Здружена середня школа Енді Варгола в Міджілабірцях). Подля М. Германа, ПгД., по підписаню взаємной догоды міджі директорков ОУШ у Міджілабірцях і Фундаціов Енді Варгола в Ню Йорку, буде школа поужывати пожычене мено Енді Варгол в єй назві в часї становленім догодов. Сполочность Енді Варгола (СЕВ) у Міджілабірцях ґратулує обидвом школьскым інштітуціям і обидвом єй директоркам ку здобытю права нести в назві їх школ мено світознамого умелця і тїшыть ся на сполупрацу главно в области музеоедуколоґічных і умелецько-ремеселных актівіт.

Др. Михал БИЦКО, ПгД., Ф. А. Б. І., выконный председа СЕВ, 15.5.2008

 

Позіція Сполочности Енді Варгола в Міджілабірцях

 

Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях (СЕВ) ся ВЕРЕЙНО ДІШТАНЦУЄ од шырїня неправдивых інформацій і заводжуючіх тенденцій пріматора міста Міджілабірцї Інж. Ладїслава Демка в связи з удїлїнём нести мено Енді Варгола в назві Здруженой середнёй школы в Міджілабірцях і выслїдків ёго дорогы і стрічі з віцепрезідентом Фундації Енді Варгола (ФЕВ), паном Джоном Варголом:

1. Ани СЕВ, ани Музей модерного уменя Енді Варгола (ММУЕВ) не знали о обсягу ани о замірї ёго стрічі з Джоном Варголом в Пітсбурґу.

2. Од выслїдків і способу снажіня пріматора Демка здобыти авторьскы права на поужываня мена Енді Варгола і ёго робот із мотівом Кока Колы (подля слов віцепрезідента ФЕВ Джона Варгола – про ёго пріватны потребы) ся СЕВ верейно діштанцує і є согласна з кроком пана Джона Варголы, котрый на основі своёй правомочности і встановлїня даной сітуації своє письмове рїшіня стягнув.

3. СЕВ ани ММУЕВ николи не одшмарили сполупрацу з никым, покы дїятельство ся непротиречіло законам о авторьскых правах так, як їх декларує аґентура про охрану авторьскых прав на Словеньску – ЛІТА в Братїславі.

4. СЕВ поважує шырїня неправдивых інформацій, же хтось із СЕВ бранить інвесторам вступ до Міджілаборець і бранить шырїню і подпорї жыдївской културы вообще в Міджілабірцях, за хвору выдумку. Навспак, СЕВ підтримує будьяку етнічну културу в смыслї законів і наряджінь нашого штату про такы актівіты. Поважуєме шырїня такых дезінформацій за компензованя істых неспособностей сповнити волебный проґрам і обіцянкы обвинёванём іншых. СЕВ была перша в містї, котра уж веце як перед десятьма роками вышла з пропозіціёв проґраму естетізації міста, в котрім было і побудованя памятньика Жыдам (може то підтвердити бывшый пріматор Мірко Калиняк), котрых в часї 2. світовой войны депортовали до концентрачных таборів фашісты і бывшый режім у містї знищів три сінаґоґы (доказы о тім, кілько СЕВ і ёй председа зробили позітівного про културу Жыдів і под. можеме документовати при іншій нагодї).

5. СЕВ ся діштанцує од обсягу писма пріматора Л. Демка, в котрім школу ашпіруючу о соглас нести в назві мено Енді Варгола адресованого віцепрезідентови ФЕВ Джонови Варголови необєктівно характерізовав главно у связи з означінём школы і ромской меншыны в містї. СЕВ є єднозначно проти будьякій діскрімінації расы, віровызнаня, народности і под.

СЕВ в Міджілабірцях є жаль над тым, же пріматор Л. Демко намісто гляданя сполупрацї зо СЕВ і ММУЕВ одшмарює будьяку сполупрацу і комунікацію у дїлї даного проблему і сполочного верейного інтересу. СЕВ в Міджілабірцях напек вшыткому є і надале охотна сполупрацовати з містом, бо з боку СЕВ ку перерушіню той сполупрацї не дошло. Залежыть лем од того, як ся сучасный пріматор Міджілаборець особно вырівнать зо своёв представов о „якімсь“ снажіню СЕВ і єй председы односно высше спомянутых дїл. Доказом о охотї сполупрацовати і помочі місту суть многы писма адресованы председом СЕВ пріматорови, на котры николи пан пріматор не реаґовав, але конав навспак в смыслї і заміру каждого писма, поданій руцї на сполупрацу.

В Міджілабірцях 5. марца 2008

Др. Михал БИЦКО, ПгД., выконный председа СЕВ

 

● Так вызерать леґітімація „штату Підкарпатьска Русь“, котру зачав выдавати Сейм підкарпатьскых Русинів на Українї і леґітімацію з чіслом єден дістав як честный обчан Енді Варгол. Абсурдне!

 

 

Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії

 

Вшыткых заінтересованых шоковала справа, котра пришла з Україны, же Сейм підкарпатьскых Русинів зачав давати честне обчанство „штату“ Підкарпатьска Русь“. Орґанізаторы осамостатнїня Закарпатьской области Україны (підписаный председа Сейму о. Димитрій Сидор), як самостатной штатоправной формації Підкарпатьска Русь дословно ганебно під чіслом 1 леґітімацій честных обчанів „штату“ свойправно выдали офіціалну леґітімацію на мено Енді Варгол.

Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях ся верейно діштанцує од такых практік і поважує тот почін за меґаломаньскый блуд патолоґічной візії самозваных персон, котры не вагають знеужыти про властну рекламу і особность світового мена, котрый має лем повод русиньскый. Так істо ай родина Енді Варгола в США з ініціатівами такого розміру і характеру не має ніч сполочне і діштанцує ся од того.

Др. Михал БИЦКО, ПгД.,

выконный председа СЕВ

11. 2. 2008

 

Енді Варгол – найактуалнїша децемброва умелецька акція у Римі

 

„Важеный Др. Михал Бицко, ПгД., велика вдяка за Вашу особну вызнамну поміч і сполупрацу, можеме быти вшыткы спокійны – так успішно ся ту Словеньско іщі не презентовало

Др. Мірослав Мусіл, к. н.,

директор Словеньского інштітуту в Римі

 

● Зо святочного отворіня выставкы Енді Варгола в Римі: (злїва) Др. Тімо Влк, директор САҐА СЛОВАК АРТ ҐАЛЕРІ, Др. Караріна Байцурова, к. н., директорка СНҐ у Братїславі, Др. Станіслав Валo, вельвысланець СР в Італії, Др. Валіка Мадярова, директорка ММУЕВ і Мґр. Мартін Цубяк, куратор ММУЕВ.

 

На зачаток мала штатістіка: выставленых было до 160 умелецькых робот і артефактів Енді Варгола, місце выставкы: Палацо Інконтро у Римі, орґанізаторы: Провінція Рима, Словеньскый інштітут (СІ) і Словеньска амбасада у Римі, Музей модерного уменя Енді Варгола (ММУЕВ) і Сполочность Енді Варгола (СЕВ) у Міджілабірцях , САҐА – СЛОВАК АРТ ҐАЛЕРІ, термін: од 12. децембра 2007 до 6. януара 2008, кураторы выставкы: Др. Михал Бицко, ПгД., і Мґр. Мартін Цубяк, множество платячіх навщівників: высше 7 000.

Єдну з найвызнамнїшых акцій ММУЕВ і СЕВ в Міджілабірцях у 2007 роцї – выставку умелецькых робот Енді Варгола під назвов „ANDY WARHOL „lo Slovacco“ в Римі – святочно одкрыв Станїслав Вало, Ёго Еміненція вельвысланець СР у Таліяньску, Енріко Ґасбара, презідент Провінції Рим, Вінчензо Віта, асесор културной політікы Провінції Рим і Мґр. Мартін Цубяк, куратор ММУЕВ у Міджілабірцях. Выставка была реалізована в концепції Др. Михала Бицка, ПгД.

Што ку тому додати? Слова Др. М. Мусіла, к. н., говорять за вшытко. Ай кідь одповідь директоркы Словеньской ґалерії у Братїславі про СТВ 2 на вопрос редакторкы: „Што про Словеньско значіть Енді Варгол?“ была: „Ніч...“. Тота одповідь лем підтверджує нашу малость і статус кво „бытя“ Енді Варгола на тім світї, котре бы собі в припадї нашых можностей із радостёв взяв каждый народ, але мы ся все рядиме „геслом“: „...кідь не я, так потім нихто!“, або радшей „преферуєме“ провічны і реґіоналны особности як „пупок світа“. Енді Варгол своёв коротков выставков дав о Словеньску знати в Римі з великым успіхом і кідь „... дома нихто не є пророком!“, але многы нам го завидїли і щіро нас поздравляли з успіхом. Проєкт стояв стовкы тісячі (зряджователя музея нііч!!!), але негмотна і у світї найціннїша девіза – реклама зробила своє. На сто двадсятёв римскых автобусах три тыжднї „вісіли“ рекламны дошкы „ANDY WARHOL „lo Slovacco“, і так повіджено словами куратора Музею СНП у Баньскій Быстріцї Др. Івана Коцака, котрый навщівив в тім часї Рим, цілый святочный візуал взбуджовав у нёго чутя гордости і потїшіня. Тот, котрый походив „зникады“, дожычів каждому „15 мінут славы“, тот, котрый про Словеньско не значіть „ніч“, котрый подля дакотрых ділетантів до „нїжной“ про нас не быв знамый (менї быв знамый уж од 1972 року, але про дакотрых уж в шістдесятых роках 20 ст.), тот, котрого мено одшмарюють скоро родаци..., робить нас знамых по цілім світї, де ся не стачать чудовати нашій задубености і малости. Але предцї завість, глупость, неінформованость, малость, ментална провінціоналность... суть тыж лядьскыма властностями, хоць неґатівныма.

Сатісфакціов про тых, котры жывот і творчость Енді Варгола на Словеньску і в світї пропаґують, най суть холем на зачатку статї повіджены слова Др. Мірослава Мусіла, к. н., (вдяка тому панови ся творчость і жывот Е. Варгола, ММУЕВ, СЕВ і култура Словеньска вообще ся в Італія презентує прикладно). Вдяка Енді Варголови знають о Міджілабірцях в Таліаньску, Нїмецьку, Норьску, Ірьску, Польску, Чеську, Мадярьску, на Українї, але і в США. Приправлёваны проєкты до Істамбулу, Бамбая, Мілана... то зась підтвердять. І так кус лаконічно-ірочнї: якый бы быв славный Енді Варгол у нас „у посполітого народа“, кібы іщі ай „ ... успішно пчолярив“, передавав „ ...величезны знаня з теорії музикы“ (лем якось у автора уведженых слов в лабках, котры были опублікованы в єднім з чісел тыжденника Под Вігорлатом, ся то не проявило і не стачіло ани на докінчіня універзітных штудій) і „ ...закладав сады“? Тогды бы сьме уж были з ним спокійны вшыткы? Наісто тяжко. Предцї велике і кошате дерево тїнить веце як кряк. А крякы суть нам все блиызшы. Лем жебы сьме в них не остали навсе.

На кінець, як главный куратор ММУЕВ і выконный председа СЕВ. дякую вшыткым нашым жычливцям, добродителям, нащівникам музею, сполупрацовникам і медіам за факт, же знають, што феномен „Енді Варгол“ про сучасне уменя, Словеньско і Міджілабірцї значіть і желам Вам вшытко найлїпше в новім роцї 2008.

Од 16. януара 2008 комплетну експозіцію творів і артефактів Енд Варгола в Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях зась мож попозерати вшыткым обдивлятелям вытварного уменя.

Др. Михал БИЦКО, ПгД., фотка з архіву СЕВ.18. 1. 2008

 

 

В Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях  13. юла 2007 была отворена выставка Тихомор бытя, выставка фотоґрафій Іґоря Ґільбо і поезій Михала Бицка. Під таков ікстов назвов вышла і книжка. Тот самый день была ту і вернісаж  выставкы вытварных робот Михаіла Щіґоля. Куратором обох выставок є Мартін Цубяк і попозерати їх мож у м узею до 31. авґуста 2007.

 

Oбраз „Зeлeна смeрть“  (GREEN CAR CRASH)
 


Sale Date May 16, 2007

Lot Number 0015

Sale Number 1834

Creator Andy Warhol (1928-1987)
Lot Title Green Car Crash (Green Burning Car I)


Estimate 25,000,000 - 35,000,000 U.S. dollars

Price Realized  71,720,000,-U.S. dollars

 

Artist  Andy Warhol

Title  Cowboys and Indians; Kachina Dolls

Medium  Screenprint on Lenox Museum Board.

Year  1986 Size  36" x 36"

Edition Edition of 250, 50 AP, 15 PP, 15 HC, 10 numbered in Roman numerals, signed and numbered in pencil lower left. There are 36 TP signed and numbered in pencil, containing the following four addirional prints: War Bonnet Indian, Buffalo Nickel, Action Picture, and Sitting Bull. The TP of Kachina Dolls are signed and numbered in pencil lower right.
Printer: Rupert Jasen Smith, New York
Publisher: Gaultney, Klineman Art, Inc., New York

 

PRICE: 36.000,-USD

 

 

Artist Andy Warhol

Title Marilyn Monroe

Medium Screenprint on white paper.

Year 1967

Size 36" x 36"

Edition Edition of 250, signed in pencil and numbered with rubber stamp on verso; some signed in ball-point pen;some only initialled on verso; some dated. There are 26 AP, signed and lettered A-Z on verso.

Misc. Portfolio of 10 screenprints.
Printer: Aetna Silkscreen Products, Inc./Du-Art Displays,New York
Publisher: Factory Additions, New York

PRICE: 2.320.000,-USD

 


Artist Andy Warhol

Title Ladies and Gentlemen

Medium  Screenprint on Arches paper.

Year  1975

Size  43.5" x 28.5", image approx. 33.5" x 26.5"

Edition Edition of 125, 25 AP, 1 PP,signed, numbered and dated '75 in pencil on verso.

Misc. Portfolio of ten screenprints.
Printer: Alexander Heinrici, New York
Publisher: Luciano Anselmino, Milan, Italy

PRICE: 100.000,-USD

 


Artist  Andy Warhol

Title  Campbell's Soup II

Medium  Screenprint on white paper.

Year  1969 Size  35" x 23"

Edition Edition of 250, signed in ball-point pen and numbered withrubber stamp on verso. Ther are 26 AP, signed and lettered on verso.

Misc. Portfolio of 10 screenprints.
Printer: Salvatore Silkscreen Co., Inc., New York
Publisher: Factory Addition, New York

PRICE ( portfolio ) : 460.000,-USD

 


Artist  Andy Warhol

Title  Kimiko

Medium  Screenprint on Stonehenge paper.

Year  1981

Size  36" x 36"

Edition  Edition of 250, 50 AP, signed and numbered in pencil on verso.

Misc. Published to raise funds for a special Visual Arts Program sponsoring visiting artists and exhibitions at Colorado State University.
Printer: Licht Editions, Ltd., Denver
Publisher: Colorado State University, Department of Art, Fort Collins

Price: 25. 000,- $

 


Artist  Andy Warhol

Title  Cowboys and Indians; Northwest Coast Mask

Medium  Screenprint on Lenox Museum Board.

Year  1986 Size  36" x 36"

Edition Edition of 250, 50 AP, 15 PP, 15 HC, 10 numbered in Roman numerals, signed and numbered in pencil lower right. There are 36 TP signed and numbered in pencil, containing the following four addirional prints: War Bonnet Indian, Buffalo Nickel, Action Picture, and Sitting Bull. The TP of Kachina Dolls are signed and numbered in pencil lower right.

Printer: Rupert Jasen Smith, New York
Publisher: Gaultney, Klineman Art, Inc., New York

PRICE: 25.OOO,-USD

 

 

Ціны творів Енді Варгола

за послїдній рік ся підняли о 50 – 200%

 

 

Andy Warhol, Lamentation #388 (Martha Graham), hand-signed screenprint, image size: 36 x 36 inches, gallery pricing: $24,850

 

 

Andy Warhol, Madonna & Self-Portrait with Skeleton's Arm (After Munch), 1984, unique screenprint, image size: 32 x 40 inches, gallery pricing: $98,500

 

Iван Ґашпаровіч – першый презідент на вернісажі

выставкы творів Енді Варгола

 

На фотцї М. Сірика: (злїва) жена презідента СР Сілвія, презідент СР Іван Ґашпаровіч і директорка Музею модерного уменя Енді Варгола Валіка Мадярова і іншы при позераню робот Енді Варгола на вернісажі выставкы в Даблінї.

Презідент Іван Ґашпаровіч (взаду найзнамішый портрет Енді Варгола) на святочнім отворіню вьставкы того умелця світового мена і русиньского походжіня в главнім містї Ірьска Даблінї 27. 3. 2007.

Фотка: Мірослав Сірик

27. марца 2007 в ірьскім музею Dublin Castle в Даблінї презідент Словеньской републікы Іван Ґашпаровіч отворив презентачну выставку вытвырных робот Енді Варгола, котру в кураторскій концепції Др. Михала Бицка, ПгД. і Мґр. Мартіна Цубяка приправив Музей модерного уменя Енді Варгола і Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях у сполупрацї з Амбасадов Словеньской републікы в Ірьску. Презідент Іван Ґашпаровіч, подля нам доступных інформацій, є першым презідентом суверенного штату мімо США, котрый особно быв на вернісажі выставкы творів той вызнамной особности другой половины 20. стороча. Є то о то вызнамнїше, бо коріня некорунованого краля поп-арту Енді Варгола суть на Словеньску, в русиньскім селї Микова, одкы ёго родиче-Русины за роботов одышли до США. Выставка несе назву „ANDY WARHOL – HIS SLOVAK ROOTS“.

Выставка буде отворена в споминанім музею до 27. апріля 2007 а од 1. мая 2007 буде реіншталована в Cork Public Museum в містї Корк.

 

 Івета РУСИНКОВА, кустодка ММУЕВ у Міджілабірцях, 30. 3. 2007

 

 

 

 

EНДІ ВAРГOЛ

ЖЫВOТ І ТВOРЧOСТЬ

DUBLIN CASTLE
MARCH 27, 2007
–
APRIL 27, 2007
 
 
CORK PUBLIC MUSEUM
MAY 1, 2007
 –
MAY 27, 2007

The Embassy of the Slovak Republic
20 Clyde Road
Ballsbridge, Dublin

     

 

 

ЕНДІ ВАРГОЛ – ЖЫВОТ І ТВОРЧОСТЬ

 

(К выставцї робот Енді Варгола в ірьскім главнім містї Даблін а в містї Кoрк, марец – май 2007, з нагоды 20 років од ёго смерти.)

 

 „Енді, кібы ся так дали множыти дїти! Было бы повно маленькых Енді, Енді, Енді...“

Юлія Варголова

 

Портрет світознамого умелця – Енді Варгола (6. 8. 1928 – 22. 2. 1987), родичі котрого были Русинами і походили з русиньского села Микова, Міджілабірьского окресу.

Америчан з русиньскым корінём, родічі котрого ся переселили з малого села Микова на выходнім Словеньску. Народив ся 6. авґуста 1928 як „Andrew Warhola“ в Піттсбурґу. Першый америцькый малярь, представитель поп-арту, котрому быв присвяченый музей мімо aмерицького контіненту, в Міджілабірцях, Музей модерного уменя Енді Варгола (од. 1. 9. 1991), а в ёго роднім містї Піттсбурґу (отвореный – 16. 5. 1994).

Енді Варгол быв найсамобытнїшым представителём поп-арту. Ёго ціложывотна робота бы ся могла подїлити до тёх частей: умелецькы зачаткы Енді Варгола (ПРЕ ПОП), найславнїшы рокы умелця (ПОП-АРТ 60. і 70. рокы) і ПОСТ ПОП-АРТ у 80. роках, кідь уж умелець жыє скорше із „старой“ славы. Варгол ся уж за свого жывота став леґендов. Тяжко найти міджі умелцями США подобного, котрому было присвячене тілько публіціты і славы.  Своїм окремішнїм зъявом вызерав як „мімоземщан“, а сам себе, свою тїлесну скриньку поважовав за часть уменя. На роздїл од іншых збогатликів, котры не были шляхтіцького роду і под., Варгол, сын худобных родічів Андрія і Улї Вархоловых, мав доступ всягды, де лем не хотїв. Позывали го на ославы і акції, де ходила „сметанка“ Америкы. То ся не подарило ани найславнїшым звіздам філму або поп-музикы.

Енді Варгол у молодшім віку (третїй справа) зо своёв родинов: братами Джоном, Полом і ёго двома дїтми, матірёв Юлков (друга злїва).

Добити ся акуратной правды о ядрї і змыслї жывота Е. Варгола і ёго фолозофії є барз тяжке. Тілько розопря, як в собі нїс тот чоловік, не найдеме в історії уменя. Скоро до кінця свого жывота (умер 22. 2. 1987 по операції жовчника) таїв своє коріня і місто народжіня. Міджі людми вызерав як екстраваґантна жыва фіґура в стріберній парохни, в ядрї быв невротічно штруктурована особность, несміла і недовірлива. Ева Віндмоллерова по розговорї з Варголом про часопис „Stern“ повіла: „Не є цалком честно зъєдиняти інтервю з Енді Варголом. Стотожнёвати то з ним. Ведь він терпить, лем неохотно доволить дакому попозерати  до свого внутра, докінця і до свого паспорту.“ У світї вышло велё книжок, котры суть присвячены Енді Варголови. Докінця і дві, якбач, в ёго авторстві. Але покы є правда, што говорять ёго найближшы, так Енді все мав тілько роботы, же нияку книжку бы не встиг написати. Правда, охабив много выповідей, маґнетофонных записів і фотоґрафій. Але ці  ёго автобіоґрафічны книжкы написав він сам, о тім мож похыбовати.  З множества публікацій, котры суть присвячены Е. Варголови, найоптімалнїша і найсоліднїша ся видить книжка Давіда Бурдона, названа „Warhol“. Словеньска публікація Богуша Хнёупека „Andy“ є счасти літературов факту, а счасти містіфікаціов.

Енді Варгол:

Лейдіс енд Джентлмен VI.

Также, якый досправды быв Енді Варгол? Што принїс про модерне вытварне уменя? Быв особностёв з вродженым інштінктом про торг, про просаджіня самого себе, про реалізацію нового. Быв ґеніалным позорователём сполоченьского жывота, рухів у сполочности і в уменю. Знав роспознати потребне і збыточне, а чаровно доказав збыточне підвышыти на пєдестал уменя. Быв тїлом і душов манажером, соціолоґом, псіхолоґом і умелцём. Добрї знав, што може найвеце вплынути на векшину людей. Якбач, повів, же на світї жыє найвеце людей, котры ся боять о будь-што, або будь-чого. З той прічіны чінять добре і зле. Ёго дїлїня людей на холодных цініків і невротічных добраків го привело к тому, же ся з великов терпезливостёв „занимав“ підозріванём і недовіров к особам, котры докладно не знав. Жебы компензовав свій страх із смерти, їв лем легкы поливкы, а в даякых позах выголошовав, же на смерть не вірить. Была то лем компензація, фірганка перед страхом, зато уж од дїтства смерти ся бояв. Джон, старшый брат Варгола, твердить, же ся не быв ани попозерати на свого мертвого вітця. Ёго мати Юлія твердила, же Енді быв цалком інакшый, як быв знамый публічно. Імідж, котрый презентовав публічно, быв, якбач, частёв „выбавы“, котру в тім часї каждый умелець потребовав. Варголів імідж го скоро стотожнив з уменём, котре сам продуковав.

Яке то было уменя? Кідь бы сьме перед двадцятьма роками ся то попросили історіків уменя, якбач, много з них бы повіло, же є то ґіч. Предці,  было то „буржоазне уменя загниваючого капіталізму“. Тяжко і небезпечно вступати до сумлїня чоловіка, але берьме то так, же была така доба. Варгол зачінав як каждый другый умелець „з тым, што мав“. По абсолвованю Карнеґіового технолоґічіного інштітуту в Піттсбурґу (штудовав у роках 1945 – 1949), зачінав вєдно із своїм приятелём Філіпом Перлстейном як рекламный вытварный аранжер. Як бакаларь вытварного уменя одходить в 1949 роцї до Ню Йорку, де продовжує в роботї рекламного вытварника про обувницьку фірму І. Міллера. Робить обычайного аранжера і декорує выклады обходів. Окрем того, дома, в пронаятім апартманї на Намістю св. Марка все креслить і малює. Видить, же нелем в Европі, але і в Америцї ся зачінать змагати новый смер – поп-арт. Як добрый псіхолоґ, приходить на то, же уменя, котре творили умелцї в тім часї, тратить свій кредіт у заказника і зменшує ся інтерес о абстрактне уменя. Цілый світ ся му видить, як масовый продукт. Всягды на уліцї, у выкладах ся стрічать з масовостёв, котра взникать простым множінём. Подобно як міджі людми і міджі звірятами, видить тото істу выробу спотребного продукту. Люде ся множать, родять, старіють і одходять, як кібы были продуктом когось над чоловіком. Подобно є то ай з товаром. А што так попробовати масово „выробляти“ уменя? Заникнув бы роздїл міджі тыма, котры на тогдышнє уменя мали фінанції, і тыма, што не мали ани на обычайны жывотны потребы. Кідь зачне масово „выробляти“ образы, будуть як конзервы Кембеловой поливкы. Але як то зробити? Яков техніков? Спочатку Варгол пробовав „множыти“ свої творы обычайныма одпечатками через індіґо. Ёго сыновець Джеймс Варгол твердить, же якраз образы з того часу суть найціннїшы. Але тота техніка му не стачіла, была помала і з технічного боку тяжка і недоконала. Якбач, сі спомянув на старый способ переношованя образків, котры практізовали уж на далекім выходї, главно, в Японьску давно перед нашов еров. Сітёдрук.

Гей, была то техніка, котра доволила Варголови вступити до „масового продукту уменя“. Перше роботы зробены формов сітёдрукованя, котры Енді указав своїй матери, єй так заінтересовали, же, якбач выкрикла:

„Енді, кібы ся так дали множыти дїти! Было бы то повно Енді, Енді, Енді..!“

Пише ся рік 1962, а Енді Варгол зачінать „малёвати“ на полотнї і картоновім папірю за помочі сітёдруку першы свої „масовы Кембеловы конзервы. Є зошалїтый за малёванём того, што є публічно знаме і популарне. Слїдують портреты артісток, голівудьскых суперзвізд. Бере участь на выставах поп-арту в „Sidney Janis Gallery“ в Ню Йорку і слїдує перша самостатна выстава в „Eleonor Wadrs Stable Gallery“ в Ню Йорку. Позерателї обдивляють і крітізують ёго сiтёдруком выготовлены полотна, на якых суть накреслены катастрофы, портреты славных людей і под. Од 1963 року много выставує по США,  а у 1964 має першу самостатну выставу в Европі, в Паріжу (Ґарелія Елеаны Соннабендовой). В тім роцї має першый інцідент, кідь незнама жена зачінать стріляти на выставлены портреты Мерілін Монро. В 1966 – 1968 роках Варгол мінить способ вытварной самореалізації, зачінать філмовати, але о успіху тяжко говорити. В тых самых роках сполупрацує із ґрупов „Velvet Underground“, але пак ся ветать к „малёваню“ своїx сiтёдруків. Сістематічно робить выставкы (1978, Кунстгаус Цуріх). Малює много портретів славных особностей – од Мао Це-тунґа аж по Ленїна. Все в лімітованых серіях. В 1982 – 1986 рр. Малює образы на тему Катастрофы і серію образів з лебками. В 1986 роцї ся вертать к малёваню автопортретів і створює пару портретів Ленїна. 22. 2. 1987 умерать.

„Пришов єм на то, же вшытко, што роблю, є споєне із смертёв“, повів Енді Варгол по атентатї на ёго особу. Были то рокы, почас котрых векшу увагу у своїх творах давав расовым непокоям, самовраждам, автогаваріям і под. Може то є лем нагода, але по роках, тїсно перед смертёв, ся зачав занимати темов смерти зясь. Велика серія образів з лебков, як кібы передзначовала ёго властный конець. Якбач, ёго выслов ся практічно выповнив ай по пару роках.

Робота Е. Варгола зістане іщі довго діскутабілна. Є єднак непознана, як і жывот умелця. Ёго коротка умелецька путь од першых малюнків, розмножованых через індіґо аж по сітёдрукарьскы і комбінованы технікы зістане іщі рокы істочником выскумів і аналіз. Є істе, же Енді Варгол ся став славным Енді Варголом в 60-ых роках. Ці то вже были серіґрафії COKING POT, 1962, CAMBEL“S SOUP, 1960, портреты славных Жыдів з 1980 року або портреты філмовых звізд і под. Е. Аргол выступив на сцену поп-арту в часї, кідь то было найактуалнїше. Быв холем раз в жывотї на справнім містї в справнім часї, як звыкнув в опачнім змыслї говорити по атентатї, же „быв єм в несправнім містї в несправнім часї!“.

Робота Е. Варгола є барз велика. Сітёдруком „выробив“ тісячі творів. Тадь Лем каталоґ  ANDY WARHOL PRINTS з 1988 року уваджать 413 (сітёдрукы на папірю) в лімітованых тіражах 50 – 300 фалатків з каждой серії. Подобно є то ай в припадї сітёдруку на полотнах. Варгол, што до чісла вытварных робот, є, якбач, непереможный. Правда, помогла му к тому ай ёго „фабрика“ на уменя – FAKTORY, як назвав свій ательєр і много сполупрацовників. Але в каждім припадї робота Варгола ся стала єдным з векшых колесок ланцка розвоя модерного уменя другой половины ХХ. стороча. Ёго вплыв на сучасне уменя є великый. Выслов Роберта Равсхенберґа: „Не каждый Варгол є добрый Варгол, але планый не екзістує,“ бы міг послужыти як епітаф.   

Др. Михал БИЦКО, ПгД.,

главный куратор ММУЕВ, 26. 3. 2007

 

EНДІ ВAРГOЛ - ЖЫВOТ І СМEРТЬ

Выставка в Oстраві

 

Портрет як зеркало душі

 

 

РЕМБРАНТ ФАН РІЙН

„Автопортрет“

19,5 х 15 цм, суха ігла

датоване 1639

 

 

 

 

„ ... очі ті домалюю аж кідь спознам твою душу?“

А. Моділіяні

 

Професор Бартко в єдній зо своїх моноґрафій о клінічній псіхолоґії написав: „Роздїл міджі псіхотіком, неуротіком і умелцём є в тім, же псіхотік знать, же два плус два є штирї, а не вадить му то. Неуротік знать, же два плус два є штирї, але вадить му то. Умелець знать, же два плус два є штирї, вадить му то, але вадить му і то, же три плус єден є штирї.“ Лаконічно повіджене – проблем о псіхолоґічній штруктурї особности (в нашім припадї  річ іде о умелцях) є правдов. Подля Гаусеровой філозофії о теорії уменя, скуточный умелець ма лем дві можности. Або уменя овладне він, або уменя овладне ёго. Жаль, в тім другім припадї є то про умелця невыгода, но на другім боцї векшину того, што творить в онтоґенезі уменя головны піліеры, вытворили умелцї, котры ся стали „жетрвов“ уменя (од Мікеланджела через Ґою, фан Ґоґа аж по Варгола).  Скуточне уменя са не дасть „інауґуровати“ добовов вытварнов теоріёв, котра скоро все є під впливом добовой моци, не дасть ся „номіновати“ на основі різных вызнаменань, премій, тітулів ці научных звань. Єдиным крітеріём скуточного уменя є час. Тот выселектує ай недавно кымесь велебене, і повздвигне недавно кымесь понижоване креатівне снажіня умелця. А праві реалность познаня (треба підкреслити, же скуточный умелець ниґда не быв спокійный зо своїм дїлом – слова Проф. Бартка, Гаусера...), ся стала тягобов і про умелців. Жебы ся чім скорше дістали під поверьх „тїла“ уменя, к ёго „душі“, часто як методічны патолоґы і клінічны псіхолоґы скумали посередництвом „анамнезы“ за помочі вытварно-выразовых средств „душу“ самых себе, на своїх автопортретах або на портретах іншых людей.

 

Тота выставка автопортретів і портретів не мать за ціль оцінёвати або предкладати позерателёви „вершину“ того снажіня в історії уменя. Надлегшено, но концепчно продумано предкладаме перціпіентови можности порівнованя (нелем у вытварній техніцї) дакотрых умелцїв з періоду „старых майстрів“ аж по реалістічны і постмодерны тенденції. Замірно є конціпованый і выбір умелцїв, і творів. Рембрант – Варгол, Коген – Бродяні, Гапак, Чабала – Обермановα, Бицко. Позератель мать можность слїдовати, што основне одгалёвали умелцї „під поверьхом“ своїх автопортретів і портретів іншых особ. Рембрант – драма аж траґедія, опущеность, холодна резіґнація..., Варгол – плахость, уник, поза, Коген –сімбол творіня особности на принціпі впливів іншых особностей і под., Бродяні – характер, амбіції, навязность на сполоченьске поставлїня, професность, Гапак – статус кво скоріше поверьх як „душа“, Чабала – неупростне снажіня о гляданї „душі“, часто успішне і наопак, Оберманова – штілізація, „зводжованя“ позерателя до нёв ідентіфікованого „внутра“ зображеного, Бицко – снажіня о гляданя гравости, важности, одношіня портретованого к ёго сполоченьскому і одборному поставлїню. Так кус в ровинї Бродяніго заміру выповідї і выразу. Гіпотетічно, експерімантално..., діятельно.

Мґр. Мартін ЦУБЯК,

куратор выставкы

 

Портрет у вытварнім уменю є шпеціфічный феномен, котрый є сильно овпливненый особностёв портретованого, але зохаблять одказ і самого автора. На неусвідомлюючій уровни ся до портрету переносять і рисы автора і взнькать інтересне перениканя двох елементів. Зато портреты особности, як і обычайных лёдей, із того погляду барз інтересно штудовати. Зато барз вітам можность, же така выставка вытварного уменя буде в сполупрацї з Музеём модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях іншталована в нашых просторах, чім выникне про жытелїв Гуменного, але і тых, што до міста завітають, можность штудовати такы вытварны творы.

З почливостёв ПгДр. Петро СОПКО.

 

Выставку концепчно приправив: Др. Михал Бицко, ПгД., Ф.А.Б.І., презідент СЕВ

Куратор выставкы: Мґр. Мартін Цубяк, куратор ММУЕВ в Міджілабірцях

Выставник: Мірослав Сірік

Зодповідны за реалізацію выставкы: ПгДр. Петро Сопко, діректор МсЦК у Гуменнім і Др. Валіка Мадярова, діректорка ММУЕВ у Міджілабірцях

Выставку фінанчно підпорили: Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях і Умелецька аґентура ТІНААРТ у Міджілабірцях

Выставка є реалізована во выставных просторах МсЦК у Гуменнім у сполупрацї з Музеём модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях

і мож ю попозерати до 9. 12. 2006

 

 


 

„15 РОКІВ СЛАВЫ“

 

Знам наісто, же о нїм будуть писати іщі многы

Є ту зясь прічіна кус ся приставити і заспоминати на час, кідь ся зродила думка заложыти музей. Тадь кажда думка є зародком дїї, а зато є потребно думку посилнёвати певнов волёв, жебы ся стала яснов представов а потім реалностёв.

Мґр. Валіка МАДЯРОВА – директорка музею.

Кілько раз была повторёвана у світї знама фраза Енді Варгола „Я походжу з никады“ як одповідь на вопрос о ёго походжіню. Але вєдно з меном того ґеніалного зъяву в уменю вообще Словеньско ся зъєдинять уж 15 років. Вдяка великій славі умелця, котра не утихать ани по переступлїню порогу нового, 21. стороча, ся і тым способом Словеньско дістає до свідомости світа. Свідчіть о тім множество турістів і обдивлятелїв уменя Варгола з многых кончін світа. Тадь іде о умелця, котрого коріня суть бесспорно на Словеньску, а што є важне – він одкрыв путь нового погляду на світ, як похопити наше тогдышнє 20. стороча.

Хто бы не хотїв здобыти узнаня тых, із котрыма приходиме до контакту. Тужыме вшыткы, жебы была доцінена наша робота. Потребуєме почути свою ціну в своїм малім світї. Не тужыме по тунїх проявах узнаня, фарізейскых проявах оцінїня, але дослова голодуєме з недос­татку щірого оцінїня. Жывот многых людей бы ся правдоподобно розвивав цалком інакше, кібы їм дали належну почливость і оцінїня.

Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях є о поводї, жывотї і творчости Енді Варгола на основі документарных фактів, не якыхсь догадів. Самособов, навщівник ці умелецькый крітік може мати розлічны претензії з каждого боку. Як му діктує ёго погляд.

Музей у своїм актівізачнім дїятельстві продовжує і докінця го росшырює у формі дарів ці купованя умелецькых робот. Моє щіре подякованя патрить веджіню сполочности „U. S. Steel Košice“ за спонзорьскый дар портфолія „La­dies and Gentlemen“, бывшому премєрови СР Мікулашови Дзуріндови, Уряду влады СР в Братїславі за куплїня твору А. Варгола „Кіміко“, Міністерству загранічных дїл СР за фінанчну збірку, на основі котрой ся купив тріптіх Роя Ліхтенштайна „As i Opened Fire“, пріматорови Міркови Калинякови і посланцям містьского заступительства Міджілаборець за фінанчный стімул на аквізіцію оріґіналного твору Енді Варгола – Електричне крісло, як і панови Петрови Худїкови і посланцям Пряшівского самосправого краю у Пряшові за куплїня цінного портфолія творів Е. Варгола „Flowers (Black and White)“.

Треба іщі підкреслити, же о Варголови ся написало уж много, і о ёго приятелях ці родинї. Знам наісто, же о нїм будуть писати іщі многы, бо жывот іде дале, а Енді якбы крачав жывый по нашім боцї. І кажда далша публікація о нїм буде інша як попереднї. Але каждый може написати вызнаня почливости к нёму.

 

Без назвы

„Кідь хочете, жебы дашто не фунґовало, створьте комісію!“

Так то вызерало і при реалізації думкы створити на Словеньску (!) Музей Енді Варгола. Ужасне на тім світї є, же тот найінтеліґентнїшый твор на земли – чоловік є такый флексібілный, адаптабілный і ..., же ай то, што вчера оплюв, днесь є охотный собі припнути на грудь як метал за заслугы.

ПаедДр. Михал БИЦКО, ПгД., Ф.А.Б.І., зaклaдaтeль, заступця директоркы і главный куратор музею, прeзідeнт Спoлoчнoсти Eнді Вaргoлa.

Перед 1989 роком без почливос­ти Енді ся днесь став „інштрументом пыхы“ прімарных, секундарных і терціалных урядників, котры му до року нїжной револуції не знали прийти на мено. Історія є барз лабілным свідком статус кво періоду, а правду мать все „силнїшый пес...“. Но затля сьме не здуріли, ани не онїміли, не ослїпли, хвала Богу жыєме і так сьме свідками правды, котра не быти той нам недоступной – абсолутной, так є на єй місцю. А лем немногы знають правду о цілій „Ґолґотї“ взнику Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях, были свідками тых днїв...

Єм, рад, же днесь різіко правды на себе взяв молодый, незатяженый чоловік, котрый выдав велику намагу і де факто і де юре установив правду о створіню ММУЕВ і ёго фунґованю. А найважнїше є, же написав скуточну правду. І кідь „мажореткы“ ашпірачным сіндромом будуть і надале баламутити лабілны мозґы застанцїв і конзументів булварів, же то они суть „Божыма боёвниками“, будуть ся „родити“ новы мена, котры ся натруть фарбов „славы“ і „заслуг“ о нічім.

Штефан Мажерік, дякую Ті ай в менї Джона Варголы, Владиміра Противняка, Александра Зозуляка, Михала Турка-Гетеша, Владислава Ґрешлика і цілой той ґрупы людей, котры ці уж в страху або без нёго стояли при нас і підпоровали нашы думкы і пропозіцію створити тот музей. Не є мі легко писати слова самохвалы. Але няй! Важне є, же єсь написав ПРАВДУ. Є то і Твоїх „15 минут славы“.

Так істо дякую і панї Іветї Русинковій, котра выналожыла силы і здокументовала тых „15 минут славы“ музею так комплетно, як то дотеперь не зробив нихто. Тых „15 минут славы“ патрить і їй.

Дякую вшыткым теперішнїм колеґам, але і бывшым, котры коротко або довше дїяли в музею, бо поважую притомность каждого з них за єден із камінків до мозаікы „бытя“ нашой інштітуції.

І так, Боже наш, Енді, Джон, Пол, Фред, Арчібалд, Джоел, Евелін, Памела, Тім, Вінцент, Біллі, Ріва, Марк, Джефрі, Дані, Джеймс, Їржі, „Аґнес“, Саша, Михал, Іван, Евґен, Владо, Дано..., але і Вы, отче, мати, родино ... ДЯКУЮ ВАМ! Кібы не было Вашой волї, охоты, підпоры, не было бы ани 15 років музею. ЩІРО МУ ЖЫЧУ, АБЫ БЫВ І НАДАЛЕ ТАК СИЛНЫЙ ПЕРЕД ДІЛЕТАНТАМИ І МИЛЫЙ К ТЫМ, КОТРЫ ЗНАЮТЬ, ЖЕ БЫТИ СКУТОЧНЫМ ЧОЛОВІКОМ ЗНАЧІТЬ МАТИ І ДУХОВНЫ ЦІННОСТИ І РОЗМІР!“

 

До Міджілаборець „притягли“ світ

Хто? Главно три особы: Енді Варгол, Джон Варгола і Михал Бицко. Главно їм патрить днешня вдяка, же Міджілабірцї ся стали світознамыма, же днесь, по 15 роках екзістенції Музею модерного уменя Енді Варгола о Міджілабірцях знають многы обдивлятелї вытварного уменя і многы турісты зо світа, котры бы інакше ани не глядали на мапі даяке містечко Міджілабірцї, нїґда бы до нёго не завітали, нїґда бы ся не дізнали, же екзістують якысь Русины а найславнїшым Русином у світї є праві Енді Варгол, котрого родічі были Русинами і походили з недалекого русиньского села на северовыходї Словеньска – Миковой. Щіра вдяка Вам трём за то!

Мґр. Александер ЗОЗУЛЯК, віцепрезідент Сполочности Енді Варгола, закладаючій член ММУЕВ у Міджілабірцях.

А же взникнув музей творів і артефактів Енді Варгола як першый у світї праві в Міджілабірцях – то є факт, котрый многы домашнї, але і дале жыючі Русины, но і жытелї цілого Словеньска, собі не усвідомлюють і не цінять, а то є смутне. Доказує то і книга навщів музею, же до той святынї модерного уменя світознамого представителя умелецького смеру поп-арт приходить веце чуджінцїв як домашнїх, што нас засмучує, але і потверджує єдну з пословіць: „Дома нихто не є пророком!“ Нажаль. Але віриме, же молода ґенерація тоту пословіцю звышеным інтересом о унікатный міджілабірьскый музей, особность Енді Варгола, а тыж снажіня і роботу закла-дателя того музею і Сполочности Енді Варгола – Михала Бицка холем часточно змінить.

А кідь говориме о заложіню Сполочности Енді Варгола і о зродї думкы створити праві в Міджілабірцях Музей модерного уменя Енді Варгола, і я „собі хочу пригріти свою поливочку“. Але не так, як днесь роблять многы і незаслужено, але правдиво і реално. Бо при першій навщіві Міджілаборець і родного села своїх родічів – Миковой – брата Енді Варгола – Джона Варголы, котрому ся подарило сповнити сон і за свого тогды уж небогого брата, быв єм і я. Было то при навщіві родины Владиміра Противняка, де сьме вєдно з ним были і мы двоє – Михал Бицко і я, а де першый раз ся зродила думка створити такый музей за помочі Джона Варголы і Фундації Е. Варгола в США праві в русиньскім центрі – містечку Міджілабірцї, не во великых центрах, котрыма у тогдышнїм Чесько-Словеньску были Братїслава ці Прага. Михал Бицко нелемже дав тоту пропозіцію Джонови Варголови, але тоту думку ай зреалізовав з помочов дакотрых прихыленцїв! (Тогды як першый єм мав можность быти при тім нелем як обдивлятель вытварного уменя, але главно як новинарь, кідь на тій стрічі єм зробив перше інтервю з Джоном Варголом у Міджілабірцях, а тым холем до русиньского „світа“ єм дав знати о ідеї створіня унікатного музею Е. Варгола в Мі­джілабірцях.) А праві М. Бицко быв все і є доднесь сердцём того музею. Зато праві ёму днесь у менї своїм, але і в менї русиньскых орґанізацій і інштітуцій, як Світовый конґрес Русинів, Академія русиньской културы в Словеньскій репуб­ліцї, Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій і Русин а Народны новинкы, котры заступлям, хочу повісти: „Вдяка Ті, брате-Русине, лем вытрим дале в зачатій і в дотеперь зреалізованій роботї, бо без сердця умерать тїло, а то все є велика страта. Дякую Ті, же єсь „притягнув“ світ до русиньскых Міджілаборець“.

 

Варгол і Міджілабірцї – „країна снів і реалности“

Каждый край, етнікум, народ мать в історії і притомности особности, котры творять їх духовну якость. Русины суть народом, котрый стороча жыв в облас­тях теперішнёго русиньского, лемківского, бойківского ці гуцульского етніка Словеньска, Польска, Україны. Румуньска... Енді Варгол быв плодом любви двох скромных і бідных людей – Андрія Вархолы і Улї Завадьской. Але Енді ся народив далеко од родной домовины свого нянька і матери, але фалаток родной землї в подобі ґенів, выховы, віросповіданя і традіцій му ёго родічі передали, жебы то зістало в нїм цілый ёго плодотворный жывот. Простый хлопчік русиньскых родічів періферії Піттсбурґу досяг Олімп славы в уменю і здобыв навсе єдну з ясно світячіх звізд на небі славы.

Михал ШМАЙДА, прозаїк, фолклоріста і етноґраф.

Др. Михал Бицко повів, же Піттс­бурґ і Ню Йорк є штось як Міджілабірцї і Прага. Говорить ся, же вшытко ся повторять. Енді з родного періферного Піттсбурґу здобыв славу в Меккі уменя – Ню Йорку, жебы ся потім на вічный покій навернув назад міджі своїх – на русиньску часть цінтеря в Піттсбурґу. Місто му з почливости заложылo музей. Но іщі перед тым вдяка Джонови Варголови і Михалови Бицкови ся Енді сімболічно вернув до родных місць своїх родічів, а то через взник Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. Многы познаме тернисту путь взнику того музею, але никому з нас не пришло на думку, абы ся дакотрый із компетентных переміг і наголос декларовав заслугы тых двох людей (Джона і Михала), просто, абы їм перед людми подяковав. Окрем проф. Штадтрукера, котрый прояв вдякы публіковав перед 15 роками в „Literαrnom tύždennνku“. Од тогды як кібы сьме оглухли, ослїпли, забыли. Также довольте менї, старому чоловікови, котрый цілый жывот жертвовав културї і уменю, высловити щіру вдяку.

ДЯКУЮ ВАМ, ПАНЕ ДЖОН ВАРГОЛА, І ТОБІ, МИХАЛЕ БИЦКУ, ЗА НЕМОЖНЕ, КОТРЕ СЬТЕ ПРО СЛАВУ ЕТНІКА І ШТАТУ ЗРОБИЛИ В ПОДОБІ КРАСНОГО МУЗЕЮ МОДЕРНОГО УМЕНЯ ЕНДІ ВАРГОЛА В МІДЖІЛАБІРЦЯХ.

Вам, милы мої приятелї, працовници музею, желам много здравя, сил і успіхів. Не быти Вашого музею, тот край быв бы цалком забытый. Зістав бы лем „... в тїнї забытых предків“.


І ґеній, і блазен потребує щастя

(Розговор із Др. Михалом Бицком, ПгД., куратором Музею модерного уменя Едні Варгола в Міджілабірцях)

 

• В многых звязях є Ваше мено якось зъєдиняне з меном Енді Варгола. Чом то так є?

– Може ся здасть, же то є почливость, кідь єсь в многых звязях зъєдиняный із особностёв світового мена, але я то чую скоріше як приглушіня моёй особности, бо нїґда єм не хотїв быти знамым лем зато, же моє мено буде звязане з дачім або дакым вызнамным. Зато в послїднїм часї скоро не даю інтервю і не єм согласный брати пряму участь у проєктах звязаных із приз­віском Варгол. Самособов, окрем моёй роботы куратора Музею модерного уменя Енді Варгола. Быти все „на очах“ із Варголом, то ся мі не любить, бо може то вызерать і як знеужываня Ендія на свій хосен.

• 22. фебруара 2007 буде 20 років од смерти Енді Варгола а 1. септембра 2006 зясь мине 15 років од взнику самостатного Музею модерного уменя родины Варголовых, пізнїше Енді Варгола. Як то принимате?

– Річніцї смерти не люблю. Суть то смутны річніцї і радше сі їх охаблям сам у собі як почливый спомин на тых, што одышли до вічности. Річніця заложіня музею? То є жывотна універзіта і скусеность у познаню людей і под. З тых стовок людей, із котрыма єм ся стрітив, были то стрічі незабытны до смерти, але были і стрічі з хамелеонами і дураками, котры собі од Варгола обіцяли властный хосен. Я акцептую лем людей, котрым іде о Варгола і ёго творчость, а на тых, што го у хворобнім ашпірачнім сіндромі хочути знеужыти про властну рекламу, снажу ся забыти. Пятнадцять років у ряджіню музею, не як директор, але главный куратор, є высуваня головы до простору, де грозить, же каждый момент дістанеш по нїй. На успіх музею собі дотеперь нихто не спомянув, але у звязи з ёго проблемами такой прилетїв гурт новинарїв і под., котры зневажали музей і нашу роботу.

• Чім то є, же ММУЕВ наперек вшыткому пережыв 15 років?

– Зато, же іщі жыю.

• Звучіть то дость нескромно, і же сьте надміру істы сам собов...

– Нїт, є то реалістічне і прискромне!

• Як то думате?

– Жадны знамы, вызнамны і великы річі не робить колектів. То суть глупости старых комуністів. Кідь хочеш дашто доказати, жертвуй ся, але з усвідомлїнём, же кідь то докажеш і будуть то вшыткы знати, будеш одразу мати море псевдоприятелїв і под.

• Котрый період музею быв про Вас найтяжшый?

– Кідь было ряджене ділетантом в уменю і умелецькій едукації з інтендантуры. Інтендантуры – то быв такый блуд єдного доктора у функції міністра културы. Тот період быв періодом темна про наш музей.

• Чом то так было?

– Бо нас рядили матуранты, котры ся до  Варгола розуміли як курка до пива.

• Але быв такый закон...

– Лем 10 Божых заповідей суть немінны і вічны законы. Іншы суть дочасны: лем што їх даяка влада выдумать, а потім скінчіть, скінчать з нёв і єй законы. Кібы законы были мудры, не міняли бы ся, зато сьме даколи дословно нучены акцептовати глупы законы. Глупы законы суть як глупы люде. Радше ся їм треба выгнути.

• Але то є і дїло сполочности.

– Гей, якый пан, такый крам, яка сполочность, таке панство. Наша сполочность іщі не є автентічна, є лем притворена до подобы істой сполочности, сістему... Формує ся, але быти сама собов буде, кідь дозріє єй свідомость і духовны цінности будуть рівноцінны з матеріалныма. Теперь сьме лем „... глупы і богаты“. Цілём є, жебы сьме были мудры і богаты. Ай духовно.

• Думате, же так думав і Енді?

– Енді так думати не мусив. Не потребовав то. Жыв у сістемі, котрый быв автентічный, а і кідь не пасовав каждому, быв слободный. Кібы жыв у тім часї в Чеськословеньску, може бы малёвав партізанів, будователїв комунізму, комуністічны сімболы так, як тоты, што теперь обернули ґерокы і малюють хресты. Тадь є їх на каждім кроцї повно. „Ґерої“!

• Быв Енді Варгол ґеніём, або мав лем щастя?

– І ґеній, і дурак потребує щастя. Днесь слова ґеній, особность суть так „знароднены“, же їх присуджують будькому. Мікловы, бездєдовы, безбабины... одурюють мозґы плыткым конзументам уменя і културы натілько, же скуточна култура і уменя помалы не мать шансу. Но Варгол быв особностёв світового вызнаму і кідь є особность світового вызнаму всягды „акредітована“, акцептована є як ґеній.

• Чім была выняткова ґеніалность Варгола?

– Дав начісто новый розмір і образ уменю, поставив уменя до выставной скринї конзумной сполочности як зеркало, в котрім ся указало вшытко то, што тоту сполочность творить. Перціпєнт не глядав в умелецькім творї Варгола „... внутрішнїй, прожытый світ умелця, ... ёго радости, болї...“, але самого себе, вшытко то, што доты всягды мав, лем в музеях і ґалеріях як образ-твір не мав. А зразу світ „здурів“ і зачав ходити і ходить доднесь позерати на конзервы Кембеловой поливкы до світовых музеїв, як бы їх не было дость в склепах.

• Не є то тунїй приступ к уменю і к умелецькій творчости?

– Кого то інтересує? Кідь купуєме Сеат, не думаме на то, кілько часу потребовав, хто і де тот час пробыв, жебы го выробив. Інтересує нас лем ціна і якость выробку. Кілько псіхічного напятя і креатівности Енді дав до фінале, кідь вырішыв конзерву намалёвати, никого не інтересує. Є ту, вісить у музею і стоїть тых 20 тісяч америцькых доларів і под. А є на мі, ці ю хочу лем відїти, або собі ю купити, або ся на то выкашлам і не зроблю ани єдно, ани друге. Енді „з людьсков тварёв“ примусив перціпєнта відїти верейно і то, што бы дома нїґда не завісив на стїну, або то, што робить нормално дома, але верейно то фарізейскы таїть. Я собі памятам, кідь єм як молодый абсолвент высокой школы пришов екстерно робити до сферы културы і в робочім часї єм позерав часопис з актами жен. Мій шеф мі то з криком взяв, скоро ня вышмарив, але потім може пів рока потаёмкы позерав на то а вшыткы сьме о тім знали. То є наше фарізейство. Верейно плюєме на то, што векшина з нас дома нормално робить. Менї ся любить Дано Бродянї, котрый нам предкладать у своїй візуалній пост поп-артовій ровинї штось подобне, крітізують го за то фарізеї, але дакотры з них собі ёго творы докінця потаймі купують і вісять їм у спални. Такый є світ, Енді го ідентіфіковав уж давно і дав му перед ніс єдно велике зеркало назване поп-арт. Фунґує то доднесь.

За розговор подяковала Івета РУСИНКОВА, Міджілабірцї


Варголївцї

 

(Выбране зо статї під таков істов назвов у словеньскій верзії нашой вебовой сторінкы.)

 

Погляд на часть експозіції Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабярцях, котрый мать выше сто оріґіналїв Ендія.

 

Не быти Варгола, не быв бы музей, а не быти музею, Міджілабірцї бы екзістовали лем як одлегле місто на мапі северовыходного Словеньска. Ани пінязі на ёго скрашлїня бы ту не трафили. Пану Богу за хребтом зістали доднесь, але мають рідкістный музей. Перед пятнадцятёма роками го отворили з великов парадов, а за тот час пробив ся до світа. Лем провічному окресному місту, котре лежыть на скок од родного села родичів краля поп-арту (Миковой), ся якось не дарить. Міджілабірцї недавно здобыли вдяка Андрійкови, як Варголови домашнї говорять по русиньскы, далшы міліоны з европскых фондів. Поужыють їх по свому, точнїше, без оріґіналности. Не зроблять з міста отворену ґалерію уменя, жебы ся стало веце знамым у світї, але оправлять што треба. Пішникы, здевастованый амфітеатер, парковіска. А навыше побудують село – Warhol village – якыйсь мінісканзен, котрый буде мати сполочне з Варголом хыбаль лем мено. За много пінязей якось мало музикы.

 

Будова музею і соха-фонтана перед ним в подобі поставы Е. Варгола з паразолом, котра стоїть перед музеём.

 

Мавзолей: „Музей є на правім місцї, але іщі все не в правім часі“, твердить Михал Бицко, куратор музею і музеоедуколоґ, як стоїть на ёго візітцї під чорно-білов подобов русиньской сурерстар. То він розвірив стояты воды шістьапівтісячового містечка на северовыходнім кінцю Словеньска і в 1991 роцї вєдно з далшыма прихыленцями заложыв Музей модерного уменя Енді Варгола. Про дакого доднесь незрозумітельне дїло дакількох блазнїв. Михал Бицко ту створив свій америцькый сон – мати на Словеньску спомин на русиньскы коріня умелца, котрого родичі ся з недалекой Миковой выстяговали за роботов до Америкы. Нюйорска Надація Енді Варгола даровала дакілько цінных образів. Зо зачатку їх не было де завісити, не быв інтерес. Аж по падї соціалізму, котрый Варгола затрачовав як декадентного умелця, собі го одразу привластнёвали вшыткы, Полякы, Словінцї, Чехы, Мадяре (наша познамка – і Словаци). Правдов є, же Міджілабірцї пришли ку Варголови як слїпа курка ку зерну. Не быти соціалістічных планователїв, котры напротів православной церькви наордіновали ставбу меґаломаньского културного дому, скінчіли бы оріґіналны образы десь цілком інде. В Міджілабірцях вычленили про музей будову і шість міліонів на єй реконштрукцію. Пінязі ся десь стратили, і так впало рішіня – образы будуть висіти в „култураку“, котрый іщі ани не встигли сколавдовати. І наперек протестам домашнїх ся великаньска будова, котра припоминать мавзолей, стала баштов Енді Варгола. Выторгав ся складный одглучнёвачій сістем, котрый мав звуково оддїлити свадьбу в рештаврації од промітаня філму в кіносалї, помалёвали ся голы стїны і выникли інтерсны просторы, до котрых такой по отворіню зачало затїкати. А затїкать доднесь. Музей ся дістав до каждого турістічного провадника по Словеньску. Але то як атракція про турістічный рух в тых кончінах не стачіть. Нажаль.

 

Warhol City: На містьскім урядї презентують Варгола скоро як спасителя. Ани Піттсбурґ, де ся народив, же з ним не є так зъєдиненый, як Міджілабірцї. Проєкты што несуть ёго мено, мають місто звидительнити. Холем на папірю. „Варгол не є чудодійным лїком на незаместнаность, але має одношіня на рост многых робочіх місць“, твердить Владіслав Вішнёвскый, директор Центра першого контакту. Міджі речов признавать, же „Міджілабірцї суть самы о собі дїров“. І так ся заблудженый сын по смерти вертать на родну землю своїх родичів із підпоров фондів Европской унії. За жывота Едні на Словеньску николи не быв. Перша етапа проєкту „Варгол Сіті“ за два і пів міліона корун была іміджова. За них ся „зварголовали“ три автобусовы заставкы і шість фасад будов у штілї поп-арту. Місто де-там ожыло. Доктор Бицко як автор ідейно-вытварной пропозіції але не є з ёго реалізаціёв спокійный. Є, подля нёго, неякостна. „Заставкы мали, наприклад, світити. Пропоновав єм новиновы станкы і кемп у подобі поливковой конзервы, котры ся стали іконами Енді Варгола. Нич з того ся не зреалізовало“, підкреслює скламано. Пару фасад – то не стачіть, Варголом бы мало процвітати ціле місто, много іншых надій

не мать...

Юрай СЕДЛАК,

фоткы: Й. Барінка і А. Зозуляк

14. 7. 2006

 


Не є Варгол як Варгол, або Варгол очами свого сыновця

 

(Выбране з рецензії під таков істов назвов у словеньскій верзії нашой вебовой сторінкы.)

 

Книга „Na nαvšteve u slαvnеho strύka“ (Выдавательство Ікар, 2006) мать 32 сторінок, вышла перед тым по анґліцькы, теперь по словеньскы. Є Джеймсом Варголом нелем ілустрована, але і написана. Сыновець Енді Варгола в ній споминать на незвычны дорогы з Піттсбурґу до Ню Йорку, як і на навщівы у славного стрыка, причім одгалює Ендіго обычайность в необычайнім жывотї, часто в космічных подобах. Чітатель ся дізнавать, якы парохнї носив Енді Варгол, же мав 25 мачок і вшыткы ся звали Сам, але і о способі впливу стрьковой творчости на свого сыновця. Тота книжка простым і про молоду ґенерацію ефектівным способом єдночасно высвітлює, в чім спочівать ґеніалность Енді Варгола і якы можны імплікації ся скривають за терміном поп-арт. У вступі Джеймс не обходить свого отця, Ендія найстаршого брата Пола, котрый быв властником зберных сыровин і просто зберав одпад (Позн. А. З.: „В тых Зберных суровинах у Піттсбурґу сьме были і стрітили ся там із наймолодшым сыном Пола Варголу – Мартіном, котрый тот „бізніс“ перевзяв од свого отця.) Ани Енді не затаїв свою русиньску кров і ёго невйорскый дім быв так істо повный гарабурдя, як піттсбурскый двір ёго брата...

 

Джемс Варгола у своїй книзі ся зосереджує на 1962 рік, бо нелем ку тому року ся вяже повіданя о навщіві у славного стрыка і бабкы Юлкы, але тот рік быв важный і про самый довгорічный період уменя Енді Варгола, бо втогды  мав першу самостатну выставку 32 образів бляшанок Кембеловой поливкы у Ґалерії Ферус в Лос Енджеліс. Умелецькый світ быв шокованый, бо, як пише Джеймс: „Енді быв членом невеликой ґрупы умелців, котры вірили, же граніцї уменя росшырять зображованём обычайных річей, котры нас обклопують в модерній сполочности“...

 

Джеймс Варгола хрестив свою книжку сімболічно – на Словеньску в Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях, в краю своїх старых родичів, 22. юна 2006. Хрестило ся землёв із Миковой, здобытой прямо з місця парцелы, на котрій стояв дім Ендіго родичів. Книга є урчена про дїти од пятёх років, но актуалнов є і про едукачну роботу музейных ці ґалерійных одборных працовників, котры ю можуть апліковати до різных умелецькых проґрамів, главно про молоду ґенерацію.

Мартін ЦУБЯК,

куратор ММУЕВ

 


ФОТОАЛБУМ ХРЕЩІНЯ КНИЖКЫ ДЖЕЙМСА ВАРГОЛЫ

22. 6. 2006

 

 

Джеймс Варгола, М. А.

 

Хрещіня книжкы Джеймса Варголы (зліва: веливисланець США на Словеньску, Його Еміненція Родолфо М. Валлі, Джеймс Варгола, пріматор Міджілаборець Мірко Калиняк – хрестны отцёве книжкы.

 

Злїва: Джеймс Варгола, Др. Михал Бицко, ПгД., куратор ММУЕВ, Др. Їржі Швестка, властник Ґалерії Їржі Швестка, міджінародный куратор.


 

В Себрії знають веце, як мы хто є Варгол

 

 

 

 

Дaкoтры кaтaлoґы ку выстaвкaм у Нoвім Сaдї

 

Єден главный репрезентатівный каталоґ-публікація (82 сторінок тексту, вышше 200 чорно-білых і фаребных репродукцій) і три малы каталоґы, великы путачі по дорозі уж 30 кілометрів перед Новым Садом, дробны рекламны предметы, великый інтерес медій... – то было нормалне про кулмінацію проєкту ЕНДІ ВАРГОЛ – ПОСТ ПОП-АРТ НА СЛОВЕНЬСКУ в сербскім містї Новый Сад.

 

Проєкт ся складав з дакілько частей –  окремых акцій, главно выстав. 1. выставка, а то мейл-артова міджінародна выставка „Homage Andy Warhol“ із збірок Музею модерного уменя Енді Варгола (ММУЕВ) у Міджілабірцях і войводиньского Словака Ярослава Супека была отворена 25. апріля 2006 од 18.00 год. у „Bel Art Gallery“. 2. выставка – Словеньскый і сербскый поп-арт была одкрыта тот самый вечур од 19.00 год. у Войводиньскім музею. 3.

выставка під назвов „Black and White“ (серія 10 чорно-білых образів А. Варгола) была зась отворена того вечора  од 20.00 год у Центрі візуалной културы. В тот істый час у кінї „Bioskop“ Културного центра міста была презентація документарного філму знамого польского режісера Станїслава Мухы – „Absolud Warhola“. На другый день, 26. апріля 2006 у Містьскім інформачнім центрі ся одбыла презентація проєкту Містьского уряду в Міджілабірцях – „Warhol City“, котрый прердставив працовник МсУ Владимір Противняк. 4. і главна выставка мала свою вернісаж у Ґалерії Войводиньской банкы в Новім Садї од 20.00 год. під назвов „WARHOL“ і на ню приходили тісячі позерателїв аж до 1. годины раннёй!

 

Вышше 300 експонатїв творило дотеперь найроссяглїшу выставку Енді Варгола в Сербії. Орґанізаторы в Новім Садї інвестовали до проєкту міліоны. Тісячі людей в довгім шорі приходили на главну выставку в Новім Садї, як колись до Маузолеа Леніна у Москві. Приходили собі попозерати вытварны творы і артефакты о творчости, жывотї і русиньскім походжіню Енді Варгола. До 100 оріґіналных творів, вышше 50 артефактів, документів, дїла словеньскых і сербскых пост поп-артістів і знамых світовых мейл-артістів творили обсяг „фестівалу“ присвячоному найвекшому Русинови 20. стороча на світї – Енді Варголови, котрый потрывать до 15. мая 2006. З великого інтересу о выставкы были дословно шокованы нелем орґанізаторы проєкту (місто Новий Сад під покровительством міністра културы АО Войводина і Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях) і авторы проєкту і кураторы выставок (Др. Михал Бицко, ПгД. І Мґр. Мартін Цубяк зо Словеньска, Ярослав Супек, М. А. І Др. Сава Степанов зо Сербска), але і медії,  і под. Три днї по отворіню выставок пришов до ММУЕВ у Міджілабірцях факс, котрым жадають о їх реіншталацію в Белеградї!

 

То є сучасный став вниманя А. Варгола в Сербску. Кібы сьме ся спамятали і мы і зачали собі усвідомлёвати, што маме дома і рішыти ся презентовати тым, о што світ мать інтерес. Неконечный фоклор і брындзовы галушкы уж мало-кого заінтерсує. Сьме в третїм тісячрочу!

 

Др. Михал БИЦКО, ПгД.,

єден із авторів проєкту

 

 

 

Так то вызерало перед будовов Ґалерії Войводиньской банкы в нескорых нічных годинах 26. 4. 2006, де іншталовали главну выставку – ВАРГОЛ.

 

 

 

 

Выставны простроры Ґалерії Войводиньской банкы, де на челній стїнї была іншталована серія 10 творів А. Варгола під назвов Дамы і панове.

 

 

 

З вернісажы выставкы Варгола: (злїва доправа) куратор выставкы, котрый ю отваряв – Мґр. Мартін Цубяк, міністер културы Войводины Радован Йокіч, дітекторка Музею модерного уменя Енді Варгола Мґр. Валіка Мадярова і 3. таёмник Амбасады Словеньской републікы в Сербску Томаш Ферко з Белеграду.

 

 

 

 

Мейл-артовы роботы Михала Бицка як реакція на проєкт Енды Варгол – пост поп-арт на Словеньску.

 

 


ҐAЛEРІЯ ДАКОТРЫХ УМЕЛЕЦЬКЫХ ДЇЛ СВІТОЗНАМОГО РУСИНА ЕНДІ ВАРГОЛА

 

 

Details of Renaissance Paintings; (Paolo Uccello, St. George and The Dragon, 1460)

 

Medium  Screenprint on Arches Aquarelle (Cold Pressed) paper.

Year  1984 Size  32" x 44", image 25" x 37"

 Edition  of 50, 12 AP, 5 PP, 4 HC, signed and numbered in pencil lower left. There are 36 TP portfolios, signed and numbered in pencil lower left, containing print II.316A and one image from each of Details portfolios(II.316-319, II.320-323, II.324-327).

Misc. Portfolio of four screenprints.
Printer: Rupert Jasen Smith, New York
Publisher: Editions Schellmann & Klόser, Munich, Germany / New York

 

 

 

Reigning Queens: Queen Elizabeth II Of The United Kingdom

Medium  Screenprint on Lenox Museum Board.

Year  1984 Size  39.375" x 31.5"

Edition of 40, 10 AP, 5 PP, 3HC, 30 TP containing only one image of each queen, signed and numbered in pencil lower right

Misc.

Portfolio of sixteen screenprints.
Printer: Rupert Jasen Smith, New York
Publisher: Geaorge C. P. Mulder, Amsterdam, The Netherlands

 

 

 

Title     Saint Apollonia ( F/Sch: 330 – 333 )

Medium  Screenprint on Essex Offset Kid Finish paper.

Year     1984

Size      30" x 22", 76,2 x 55.9 cm

Edition of 250, 35 AP, 8 PP, 80 individual TP not in portfolios, 20 individual TP not in portfolios numbered in Roman numerals, signed and numbered in pencil lower left. The prints TP 1/80-29/80 are on Arches 88 paper with the image reversed, 43" x 30.5"; TP 30/80-80/80 and TP I/XX-XX/XX are on Essex Offset Kid Finish paper, 35" x 23"; image 30" x 22".

Misc.

Printer: Rupert Jasen Smith, New York

Publisher: Dr. Frank Braun, Dόsseldorf, Germany

 

 

 

Artist  Andy Warhol

Title     Hans Christian Andersen ( F/Sch II: 394 -397 )

Medium   Screenprint on Lenox Museum Board.

Year     1987

Size     38" x 38", 96,5 x 96,5 cm

Edition of 25, 8 AP, 3 PP, 5 HC, numbered in pencil and signed in pencil on verso by the executor of The Estate of Andy Warhol, the publisher, and the printer on a stamped certificate of authenticity. There are 36 TP signed and numbered in pencil as noted above.

Misc.

Printer: Rupert Jasen Smith, New York

Publisher: Art Expo Danmark, Odense, Denmark

 

 

Artist  Andy Warhol

Title  Wayne Gretzky #99

Medium  Screenprint on Lenox Museum Board.

Year  1984

Size  40" x 32"

Edition There are 46 TP signed and numbered in pencil on verso by the executor of The Estate of Andy Warhol on a stamped certificate of authenticity. There are 6 PP, which are trial proof variations, signed and numbered in pencil lower left. Each print is unique.

Unique prints