Сімболіка

Пoслaня

 

 

 

 

Нaше пoслaня

Взникла Академія русиньской културы в СР

 

 

Нaше пoслaня

 

Світова академія русиньской културый є академічна і харітатівна інштітуція заложена Штефаном Чепом у 2002 роцї з цїлём стімулації новой роботы і захованя богатства і красы русиньской културы на хосен цїлого людства.

 

Конкретно іде о:

  • Ініціованя до новой роботы на базї русиньскых реалій.

  • Підпору творчіх талентів, презентацій выстав у цїлім світї.

  • Документацію русиньской сучасности, захованя  історії, красы і оріґіналности русиньской културы.

  • Узнаня самобытной русиньской културы і удїлїня тітулу Член академії вызначным  особностям, котры поважують русиньску културу за вызначный компонент свого жывота і вызначнов міров припомогли єй розвою.

  • Узнаня і оцїнїня добрых выслїдків у розвою русиньской літературы і културно-народностного жывота Русинів бронзовов скулптуров карпатьского медвідя (тзв. русиньскым Оскаром) і фінанчнов преміёв од меценаша Штефана Чепы. Іде о Премію Александра Духновіча за русиньску літературу і Премію за вызначне дїло про русиньскый народ. Тоты цїны ся удїлюють каждорічно, окрем того року, кідь суть у даній сферї недостаточны выслїдкы або недостаток фінанцій.

  • Публікованя списку русиньскых талентів і особностей з цїлём припомочі розвою приятельскых контактів міджі Русинами у цїлім світї.

Світова академія 

  • Індівідуалне членство є предметом академічной класіфікації на основі  пропозіції  выконного орґану Світовой академії русиньской културы.

Народны академії в окремых штатах

  • Мають право взникнути лем зо згодов Світовой академії русиньской културы.

  • Індівідуалне членство взникать на основі рекомендації, респ. вызвы выконного орґану академій в конкретных країнах, т. є. народных академій. Конкретно в Академії русиньской  културы в СР членство взникать, кідь ку членству окремы особности запропонує, респ.  вызве  выконный орґан, т. є. двоме ґубернаторы: о. Франтїшек Крайняк і Александер Зозуляк.

  • Членство народных академій у Світовій академії русиньской културы є реалне по схвалїню выконного орґану світовой орґанізації.

Народны академії суть важны про:

  • Розвой містной ініціатівы.

  • Містны стрїчі Русинів.

  • Ініціованя підпоры з боку містных урядів.

  • Орґанізованя містных културных актівіт і выставок.

  • Розвой языковых компетенцій (ужываня русиньского і штатного языка)

  • Членство заінтересованых представителїв нерусиньской народности.

  • Ініціованя штатной підпоры русиньскым орґанізацям на хосен  обчанів властной країны.


Взникла Академія русиньской културы в СР

Взник новой русиньской інштітуції все є спроваджованый здогадами: Чом взникла? Про кого? З якым цілём? Вшытко нове выкликує інтерес, окреме в русиньскых реаліях, бо од нового ся чекать нова якость.

Якраз на святочній установчій громадї, яка ся одбыла 10. 9. 2005 року в Пряшові,  ся діскутовало о споминаных вопросах. На ній ся зышла ґрупа особностей з розлічных областей русиньского жывота. О штруктурї академії поінформовав ґубернатор Академії русиньской културы на Словеньску Александер ЗОЗУЛЯК, якого назначів до функції за світьску часть фундатор Світовой академії русиньской културы Штефан Чепа з Торонта, меценаш літературной Премії А. Духновіча  і Премії за вызначне дїло про русиньскый народ (довєдна тых премій од 1997 року дотеперь было у світї приділеных 13-ём вызначным русиньскым особностям, з того на Словеньску пятём).

Як підкреслив ґубернатор, главным посланём той академічной і харітатівной інштітуції є ініціовати і підпоровати нову якость в области розвоя русиньской културы. У своїм проґрамі має академія за цїль підпоровати молоды творчі таленты, презентацію  новых выстав, фіксованя русиньской сучасности, історії, култівованя языковой і літературной културы, фолклору. В рамках академії  зачали робити секції языкознавства, літературы, історії, етноґрафії, вытварного і театралного уменя, політікы, секція молодежи, журналістікы, церьковна секція і ін.

За духовну сферу быв зволеный за ґубернатора о. Франтїшек КРАЙНЯК, якый притомынх поінформовав о дїлах Русинів на церьковнім полю. Церьковный жывот він справно поважує за часть културного жывота каждого народа. Велику важность він придїлять русиньскому слову в нашых церьквах, зато закликує ку потребі перекладу літурґічных книг до русиньского языка. Закінчує ся  Євангеліє од Лукы, до кінця рока бы мало быти готове Євангеліє од Матфея і Марека, яке треба дати на імпріматур. У своїм слові о. Франтїшек закликовав підпорити дїло і православных, абы русиньскый язык в церьквах выходного обряду мав лїпшу будучность. То ся тыкало ай нашых богословців, якы не мають можность ся учіти русиньскый язык на высокых школах.

По вступных словах обидвох ґуберанторів ся розвинула творча діскузія, яка доповнёвала повіджене о новы факты і пропозіції. В такім дусї выступав о. Ёсафат Тімковіч, якый робить над книжков Русины і василіаны в церьковных документах. Він высловив думку, же не треба быти песімістами, бо 35 000 ґрекокатоликів, якы сі записали русиньскый язык як материньскый, то є великый і цінный духовный потенціал. А є лем на них, як ся будуть старати о свою духовну і націоналну потраву. Што сі набудуть, то будуть мати.

Гавриїл Бескид поінформовавв притомных о роботї Руського клубу і Общества А. Духновіча при Руськім домі в Пряшові, о конференції к 80. річніцї од куплїня Руського дому. Ёго выступ корешпондовав з актуалныма проблемами роботы новозволеного выбору Руського клубу 1923. Слово в діскузії взяла писателька Марія Ґірова, Ян Гриб, Василь Ябур, Кветослава Копорова, Анна Плїшкова, Марія Мальцовска і ряд іншых, якы ся занимали професіоналізаціёв роботы в народностнім жывотї,  а главно доц. В. Ябур професіоналізаціёв роботы  на полю здоконалёваня русиньского літературного языка на акдемічній теріторії, у школах і под.

Закладаючі членове Академії русиньской културы на Словеньску, меджі якыма не хыбило і таке мено, як Василь Турок, першый председа Русиньской оброды на Словеньску, конштатовали важность проблематікы русиньского народностного жывота, розвоя културы, пресы, яка не все находить підпору в одповідных орґанів. Радцёве, якых сі зволили ґубернаторы споміджі актівных особностей русиньского жывота, бы мали давати творчі імпулзы в жывотї Академії русиньской културы на Словеньску. Є што робити. Поле неоране зістає, главно в проблематіці русиньского школства і в міджілюдьскых односинах міджі лідрами окремых русиньскых орґанізацій. Ясно, же Академія русиньской културы на Словеньску як часть Світовой  академії русиньской културы буде ся усиловати о злїпшіня роботы русиньскых орґанізацій на Словеньску, якы ся ку нїй приголосили, але єдночасно буде мати на думцї ай жывот Русинів в Польску, Українї, Канадї, США і т. д.

Взаємна сполупраца з іншыма країнами, де жыють Русины, має давну традіцію. На Словеньску академія має на чім будовати. Тадь кодіфікація русиньского языка (як найвекшый здобыток русиньского народностного жывота), радіо, театер, русиньска преса, русиньска література, церьков, русиньскы школы то є робота ай членів нововзникнувшой інштітуції, главно ёго ґубернаторів.

Пожелайме новій русиньскій інштітуції міцны фундаменты і уродный ґрунт, на якім, маме надїй,  ся зродить новый і якостнїшый уроджай.                                

М. МАЛЬЦОВСКА