Резолуція

із засїданя 4. Світового форуму русиньской молодежи

в Руськім Керестурї (Сербія) 5. юна 2009

1.  Світовый форум русиньской молодежи (дале СФРМ) прияв і схвалив за членів СФРМ молодежны орґанізації Содружество Русинів в ЧР із Чеськой републікы і орґанізацію Молоды Русины зо Словеньска.

2.  СФРМ схвалив створїня вебовой сторінкы СФРМ, на котрій будуть актуалны інформації із вшыткых штатів, де жыють Русины.

(Одповідна: молодежна орґанізація із Румунії)

3.  СФРМ схвалив переклад штатуту орґанізації до русиньского і анґліцького языка.

(Одп.: орґанізація із Словеньска і США)

4.  СФРМ повірив председу СФРМ приправити пропозіцію нового Штатуту СФРМ. (Одп.: председа СФРМ і орґанізація Молоды Русины зо Словеньска)

5.  СФРМ схвалив реалізацію Русиньскых молодежных таборів раз за рік. В р. 2010 ся одбуде на Українї, в 2011 р. у Сербії. 

(Одп.: председа СФРМ і орґанізації гостительскых штатів)

6.  СФРМ підпорує актівности русиньской молодежной орґанізації із Україны в дїлї узнаня русиньской народности  на Україні і повірило веджіня СФРМ пририхтовати потрібны документы на підпору актівіт за узнаня русиньской народности на Українї.

7.  СФРМ вызывать к сполупраці і взаємному договору вшыткы русиньскы орґанізації, якы дїють в окремых штатах.

8.  СФРМ підпорує забезпечіня інформації і пропаґачного  матеріалу о народных сімболах Русинів про вшыткы членьскы орґанізації.

(Одп.: председа СФРМ)

• Участници 4. Світового форуму русиньской молодежи, котрый быв 5. юна 2009 у Руськім Керестурї: (злїва) зо Словакії, Польщі, Україны і Сербії. Фоткы С. Лысиновой.

На 4. засїданю СФРМ было зволене нове веджіня СФРМ: 

Председа: Мартін Караш – Словеньско

Підпредседа: Василь Пукіш – Україна

Членове выконного орґану: Мартін Караш – Словеньско, Василь Пукіш – Україна,

Андрій Трохановскый – Польско, Будімір Сабодайко – Сербія

Марія Сілвестрі – Северна Америка, Мірослав Сеґеді – Хорватьско

Юліюс Фірцак – Румуньско

Молодеж преферує духовны цінности

Розлічны ґрупы соцілоґів у нас і за граніцями говорять о тім, же молода ґенерація не має стабілну сістему вартостей, т. є., же єй часто мінить. Ера уніформованости поглядів ся скінчіла перед роками, допереду ся дістала плураліта і демократічне высловлёваня поглядів. Даны зміны суть проявом того, же „чоловік іде з добов“. Лемже часто ся стрїчаме у молодых людей з приземленыма поглядами на такы вартости, якыма суть родина, ласка, честь, солідарность з терплящіма. Значіня тых вартостей ся у них страчать, часто суть на періферії їх інтересів.

Зато сьме вырїшыли зробити выскум на середнїх школах у Пряшові і прийти на то, якы суть погляды пряшівской середнёшкольской молодежи на споминаны вартости, як выужывають свій вольный час, яка є їх позіція к жывоту, якы мають планы і цілї.

Выскум ся робив у децембрї 2008 року на Готеловій академії, на Ґімназії св. Монікы, Ґімназії Павла Петра Ґойдіча, Середнїй одборній школї електротехнічній, Здруженій школї технічній (бывша ставебна) – з матуров і Здруженій школї технічній – учнёвскій в Пряшові.

далe

Сілвія ДОЛІНЬСКА, штудентка Ґрекокатолицькой

теолоґічной факулты ПУ в Пряшові

OДБЫВ СЯ 1. СЕЙМ МОЛОДЫХ РУСИНІВ

7. фебруара 2009 в просторах Музея русиньской културы у Пряшові зышли ся молоды русиньскы актівісты практічно із каждого реґіону выходного Словеньска, як із главного міста Братїславы. Цілоденне засїданя проходило в приятельскій атмосферї і в конштруктівній діскузії, яка была заміряна на планы молодых людей до будучности. Єднозначным одказом першого сейму Молодых Русинів є, же нова орґанізація хоче інтензівно робити на русиньскім полю і своїм замірянём інтеґровати вшыткы русиньскы орґанізації. Частёв сейму были вольбы председы Молодых Русинів, вольбы до орґанів: выконного выбору і дозорной рады. Делеґованы молоды Русины за председу орґанізації зволилы 23-річного Петра Штефаняка (першый злїва)  із Малого Липника, котрый дістав 13 голосів, ёго протикандідат Мірослав Кнап із Удола у вольбах дістав 7 голосів. 6-членый ВВ быв створеный на реґіоналнім прінціпі. Ёго новозволены членове суть: Mґр. М. Дуфала, М. Секерак, М. Ріндошова, Бц. М. Караш. Дозорну раду, як найвысшый контролный орґан Молодых Русинів, творять: A. Зегер, В. Лабанічова і П. Русиняк. Найвекше подякованя од Молодых Русинів належыть Здружіню інтеліґенції Русинів Словеньска, Русиньскій обродї на Словеньску і Музею русиньской кулруры у Пряшові, як і місту Пряшів, котре їх першый сейм фінанчно підпорило.

С. ЛЫСИНОВА, фoткы автoркы, 26.02.2009

Красный Николайскый вечур у Колбівцях

Ближить ся час рождественных свят, час, коли люде мають к собі ближе, кідь любви і взаємного порозумлїня міджі нами є о дакус веце, як в іншы днї. Часточкы красоты рождественных свят каждорічно творять у своїй школї учнї Основной школы в Колбівцях, де ся учіть русиньскый язык. Красоту передрождественного часу собі припоминають Николайскым вечером.

І теперь, 19. децембра 2008 року, ішли сьме до школы в радостнім чеканю на святого Николая у допроводї Ангела і Чорта. Ціла школа дыхала святочнов николайсков і передрождественнов атмосферов. Єй просторы были красно припараджены, світло свічок іщі веце сприємнёвало святочну атмосферу, котра ся перенесла на вшыткых притомных. Усміваючі были главно найменшы дїточкы, кідь до школы завитала взацна навщіва – святый Николай із своїм допроводом. Директор школы, Мґр. Йосиф Вархолик, привитав дорогых гостїв, но ани св. Николай не зістав скупый на слово і мило ся пригварив дїтём, на котрых, як сам повів, ся барз тїшыв. Мы ся але не хотїли дати заганьбити і указали сьме му, якы сьме шыковны. Мелодії і слова колядок, пісень і гра на варганах нас наповнили приємным чутём, котре нас цалком опановало свооёв силов. Вінчованя богатого божого благословлїня з уст дїтей звучало щіро і мило. І сценкы, котры приправили молодшы і старшы школярї, нас заінтересовали. Св. Николай подяковав за красный проґрам і своёв щедров руков обдаровав вшыткы дїти. Кідь ся озвала Тиха ніч, свята ніч... вшыткых нас соєдинила красота наближаючіх ся рождественных свят. За тоту красну акцію дякуєме старостам околишнїх сіл і міста Стропків, панам Колцунови, Адамови, Барткови, Ґеціови, як і п. Враблёвій за дарункы з обходу ЕВОК в Корунковій, і сестрам редемпторісткам із Стропкова за забезпечіня Николая із допроводом.

Редакчна рада часопису ЙОТА, ОШ у Колбівцях, 23.12.2008

Николайскый вечур у Чабинах

Про школярїв русиньской Основной школы в Чабинах быв день 11. децембра 2008 великым і радостным. В школьскій тїлоцвічни о третїй годинї пообідї зачав ся Николайскый вечур, на котрім школярї вєдно з дїтми з матерьской школы выступляли перед своїма родічами. Проґрам з дїтми приготовили учітелькы а нїс ся в дімензіях ославы отця Николая, привитаня зимы і приготовлїня ся на рождественны свята. На кінцю проґраму завитав до школы і о. Николай, якый вшыткым принїс красны дарункы. Треба спомянути, же як Николайскый дар принїс Інж. Петро Солей, посланець ВУЦ, про нашу основну школу новый компютер. Зато му патрить од нас велика подяка.

ПаедДр. Марія ЯСИКОВА, директорка школы, 23.12.2008

Привітали сьме молодых лемківскых русиністів...

... 26. новембра 2008 у Пряшові, котры пришли з Педаґоґічной академії у Кракові, де  штудують русиньску і російску філолоґію (русиньску під веджінём Др. Олены Дуць-Файфер). Привітали сьме ґрупу 15 штудентів наполудне того дня i з їx учітельков і председом Стоваришыня Руська Бурса в Ґорлицях – Боґданом Ґамбалём.

• До Пряшова 26. новембра 2008 завітала 15-членна ґрупа штудентів-русиністів з Кракова на дружобну навщіву, жебы завітали на отворену годину русиньского языка доц. ПгДр. В. Ябура, к. н. на Інштітї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты а потім ся сфотоґрафовали перед інштітутом.

Їх першы крокы вели до близкой їм інштітуції – Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, де в першім рядї взяли участь на отвореній годинї русиньского языка, яку вів доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.. Послухали лекцію з фонетікы і фонолоґії і думам собі, же штуденты-гостї ся могли нелем дачому приучіти, але і порівнати „пряшівскы“ лекції з русиньского языка з лекціями лемківской фонетікы і фонолоґії, якы  слухають дома, на педаґоґічній академії. В лїтнїм семестрї зась ґрупа штудентів-русиністів Пряшівской універзіты у Пряшові бы мала прийти на подобну навщіву до Педаґоґічной академії в Кракові. Такых вымін штудентів бы требало веце і частїше. По годинї гостї ся стрїтили з далшыма робітниками інштітуту: ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД., Мґр. Аленов Блыховов, ПгДр. Кветославов Копоровов,  ПгДр. Маріёв Мальцовсков і Аліцёв Віетошевовов. При малім погощіню ся розвинула жыва дебата о русиньскім школстві і о далшых проблемах Русинів на Словеньску і в Польску.

З інштітуту польскы штуденты продовжовали далшый проґрам свого єдноденного перебываня в Пряшові. Завітали до Музею русиньской културы, де їх привітала директорка музею ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., і поінформовала їх о історії взнику музею, о ёго сучасній роботї і далшых планах. Потім їм представила скромну експозіцію, де в сучасности домінує выставка фотоґрафій під назвов Підкарпатьска Русь чеськой фотоґрафкы Даны Кіндровой.

Далшов заставков проґраму штудентів з Польщі была редакція Народных новинок і Русина на ул. Духновічовій ч. 1, де мать свій центер нелем тото обчаньске здружіня, але і ряд іншых орґанізацій на челї з найвекшов з них – Світовым конґресом Русинів. Шефредактор русиньскых періодічных і неперіодічных выдань і выконный секретарь Світовой рады Русинів, як выконного орґану Світового конґресу Русинів, Мґр. Александер Зозуляк коротко росповів штудентам о дїятельстві высшеспомянутых обидвох орґанізацій а потім в добрій атмосферї до дебаты ся запоїли вшыткы: штуденты, О. Дуць-Файфер, Боґдан Ґамбаль і редакторка а сучасно асістентка ІРЯК ПУ і  писателька Марія Мальцовска. Гостї ся чули в редакції приємно і были рады, же дістали русиньскы періодікы Народны новинкы, Русина, дакотры книжкы, но главно ілустровану публікацію Народ нивыдкы професора Павла Роберта Маґочія.

Послїднёв заставков быв Театер Александра Духновіча, де о 19.00 год. была про Лемків із Польска шпеціална акція, а то выступ-лїня драматічного колектіву з гров Василя Турка Угорьскый сім-пліцісімус або Прінцовы галушкы в режії Блага Углара. На тото выступлїня, окрем штудентів-русиністів із Кракова, пришли на двох автобусах і Лемкы середнёго і старшого віку з Ґорліць і Криніцї. Любило ся мі, же міряли таку дорогу у вечурных годинах там і назад, лем жебы попозерали выступлїня в русиньскім языку. Ту веце не треба коментарїв.

Вірю, же молодшы і старшы Лемкы ся в Пряшові чули як у братів-Русинів і домів одходили повны новых зажытків, інформацій і в добрій наладї, а тыж з віров, же мы Русины не сьме так далеко од себе, навспак вдяка членству нашых штатів в Европскій унії, про многых із нас уж граніцї не суть нияков барьєров. Аж на єден выняток – Русинів на Підкарпатю. Мы віриме, же і тота граніця раз буде минулостёв.

А. З., фоткы автора, 6.12.2008

Были сьме позітівно оцінены

Далшый блок презентації День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї (ПУ), котру зорґанізовав з фінанчнов підпоров Міністерства културы СР, проґраму Култура народностных меншын 2008, Інштітут русиньского языка і културы ПУ, ся одбыв 10. септембра 2008, то значіть лем пару днїв по отворіню нового школьского рока 2008/2009 на основных і середнїх школах.

Може і тот часовый фактор напоміг к лїпшій робочій атмосферї, як то было при першій презентації – кінцём минулого школьского рока. Штуденты (теперь то были зо штатных ґімназій у Старій Любовнї, Міджілабірцях, Гуменнім і з пріватной білінґвалной ґімназії у Снинї) по двоймісячнім оддыху пришли сконцентрованы і наповно абсорбовали вшыткы інформації нелем о можностях штудія русиньского языка на ПУ, але дізнали ся і много о русиньскій народностній меншынї, котра компактно жыє на северовыходї Словеньска і розвивать свої актівіты в розлічных областях жывота. Блок цінных інформацій оцінили нелем штуденты, але і їх педаґоґы, котры сконштатовали, же і про них была презентація хосенна, бо к тым інформаціям не мож прийти ани в учебниках історії, а тяжко доступны суть і другы жрідла, в котрых бы была так комплексно презентована русиньска народностна меншына на Словеньску. Но нелем про штудентів і педаґоґів, котры мають русиньске корїня, є потребне знати о своїй історії і своїх предках, але і нашы найблизшы сусідове-Словаци, з котрыма жыєме в єдній републіцї, привитали такы інформації. Може найціннїшым з выступів быв куртый перегляд історії Русинів під назвов Русины в історічных переломах другого міленія, з котрым выступив історик Сполоченьско-научного інштітуту Словеньской академії наук з Кошіць ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. Самособов, вшыты реферуючі приспособили способ презентації віковій катеґорії, то значіть, же упустили од высоко одборного штілу і переповіли свої рефераты властныма словами, причім черяли у своїх выступах русиньскый і словеньскый язык, также на єднім боцї ся стерла языкова барьєра (про дакотрых із штудентів і педаґоґів не быв русиньскый язык їх материньскым), але быв запрезентованый і русиньскый язык у своїй кодіфікованій подобі, жебы тоты, котры проявлять інтерес о штудіум, учули як звучіть язык, котрый планують штудовати. А як ся вказало по самотній презентації, інтерес о русиньскый язык, але і о културу і історію Русинів сьме у штудентів збудили, бо дакотры з них ся о можностях штудія такой інтересовали. Наприклад, сниньскы ґімназісты нам пришли по скінчіню акції особно подяковати, што нас загріло на сердцю і повзбудило до далшой роботы, і повіли, же о штудію русиньского языка на ПУ зачінають серьёзно роздумовати.

Такы рядкы ся пишуть з чутём радости і мы маме надїй, же нас поступно вычерять молода ґенерація Русинів, котра буде продовжовати в зачатім дїлї і не допустить, жебы народность Русин была стерта з мапы сполочного европского простору, де Русины оддавна належали, а тыж не допустить, жебы їх хтось проти їх властній волї выголошовав за тых, котрыма они не суть лем зато, же їх поважовав за штось меншецінне, їх язык мало валушный, або і недостойный. Є то про нас велика сатісфакція.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, авторка проєкту, 6.10.2008

На дорозї зближованя школярїв і реґіонів

Дакількорічны дружобны контакты міджі ОШ в Радванї над Лабірцём і Ґімназіов у польскім селї Заршін были в минулім школьскім роцї стверджены реалізаціов міджінародного двойрічного проєкту COMENIUS – школьскы партнерства. Ёго інтеґралнов  частёв было і орґанізованя сполочной екскурзії до Братїславы і Відня. Тота екскурзія  зарівно мала быти яковсь формов нагороды про школярїв і педаґоґів, котры ся на актівітах проєкту почас минулого школьского року найвеце подїляли.

● Зачаткoм юна 2008 радваньскы школярї были на екскурзії у Відню, де ся сфотоґрафовали перед фонтанов на замку Гофбурґ.

Самій екскурзії, самособов, передходжало цілорічна актівна участь шкорярїв на розлічных частковых актівітах, міджі котры належали, наприклад: презентації фолклору, різдвяных і пасхалных звыків, конкурзы декламаторів у польскім і словацькім языку, курзы польского і словацького языка і інша богата кружкова актівізація школярїв на обидвох школах  (спів, танець, кружок русиньского языка і културы, кружкы на розвой вытварных і языковых зручностей, приправа выступів на День жен в польскім Заршінї і на День матерей в Радванї). При тій послїднїй бы єм ся хотїв приставити.

День матерей в Радванї ся одбыв 23. мая 2008. Шкорярї нашой школы собі про свої мамкы приготовили выступлїня під назвов Мамка із сердця. О тім, же нашы школярї суть досправды талентованы і як охотно ся запоїли до приправ того выступлїня, ся могли пересвідчіти вшыткы, котры ся пришли на тот про-ґрам попозерати.

далe

Мґр. Марек ҐАЙ,

учітель русиньского языка на ОШ в Радванї над Лабірцём, коордінатор проєкту, 15.09.2008

Представуєме вам

Молодый прімаш і способный

концертный майстер зо Свідника

(Мґр. Славомір Калиняк – ведучій фолклорного колектіву МАКОВІЦЯ)

Мено Славоміра Калиняка не є фолклорістам Свідниччіны незнаме. Свої умелецькы способности презентує як прімаш а заєдно і концертный майстер коморного орхестра у Свіднику. Окрем того є і членом музикантськой ґрупы РУТЕНІУС у Свіднику.

Славо Калиняк выступлять на акціях вшелиякой сорты, а то нелем в рамках міста і краю, але і за граніцями Словеньска, де жне успіхы і тїшить ся приязнї публікы, котра аплавдує лем што концертный майстер передступить перед свій орхестер, двигне смык і зробить ґесто, на котре ся розозвучіть гармонія тонів. Тоты лагодны про душу тоны ся пригваряють чутливому уху любителїв концетрного уменя. Уменя, котре сі выжадує цілого чоловіка – талентованого музиканта, охотного тому уменю дати вшытко.

Цимбалова музика і співацька ґрупа Маковіця під веджінём Слава Калиняка двигла свою умелецько-інтерпретачну уровень, зато сьме суґестівному прімашови і ведучому ґрупы дали пару вопросів.

▪ Славо, коли єсь пришов на то, же музика буде твоїм „хлїбом насущным“ і чом єсь сі споміджі вшыткых інштрументів выбрав якраз гуслї?

– Вопросом одповідного приступу к гуслям єм ся зачав занимати може тогды, кідь єм попершыраз пришов на конзултації на конзерваторію до Кошіць. Ту єм порозумів, же мушу зволити інакшый приступ, як дотогды. Зачав єм намного інтензівнїше і одповіднїше цвічіти і поступно єм ся на гру на гуслї зачав цалком інакше позерати, зачала ня веце інтересовати. Мож повісти, же тот період наступу на середню школу быв про мене якымсь переломом. А што ся тыкать выберу інштрумента, выбрав єм сі го сам, хоць дакус не без впливу свого дїда, котрый тыж грав на гуслях. Властно ціла моя родина є музикантьска – отець і двоме страшы братове суть музиканты, также мій выбір быв о то легшый. Отець грав на акордеонї, найстаршый брат на кларінетї, другый брат на клавірї, но а гуслісту
іщі не мали... Музикы у нас было все дость, просто, мав єм тоту музикантьску будучность пририхтовану.

 далe

За розговор подяковав брат-сповідник

Любо КАЛИНЯК, Свідник, 15.09.2008

Вернули ся з Михайлова а ідуть – до Нікозії

Хто? Коли?... Дізнате ся вшытко по порядку. Іде о успішный дїтьско-молодежный фолклорный колектів ШАРІШ при Основній умелецькій школї М. Мойзеса в Пряшові на ул. Баштовій. Также центер мають в тім домі, де єм ся я народив перед 55 роками, але то лем на окрай. А, може, праві зато мам слабость на тот колектів, тать ёго молоды членове ся погыбують по ходбах і хыжах, де і я бігав як малый хлопець, лем тогды то не была школа, але пріватный дом і мы там жыли в піднаймі...

• Часть успішного дїтьско-молодежного фолклорного колектіву Шаріш, што робить при Основній умелецькій школї М. Мойзеса в Пряшові, на концертї 50. Фолклорного фестівалу в америцькім Піттсбурґу.

Але дость было балаканя, лїпше ся попозерайме на колектів Шаріш. Недавно ся вернув із выступлїня на Лемківскій ватрї на чужынї в Михайлові (Польско), де нашых братів-Лемків по войнї насилно перестїговали „за колектівну вину“, хоць были без вины, на северо-западны землї по Нїмцях. Але тримлють ся там все як Лемкы, утримують і розвивають свої звыкы, традіції, фолклор, културу, мають в почливости свій лемківскый (русиньскый) язык, можуть быти прикладом про нашых Русинів, котры жыють на своїх родных землях під Карпатами уж немало сторіч. А то даяк не видно на нашых фолклорных фестівалах на Словеньску. Но зась єм одбочів...

далe

А. ЗОЗУЛЯК, фотка з архіву Й. Пірога, 12.08.2008

Інтересна стрїча русиньской молодежи

• Участници першой інтерреґіоналной стрїчі русиньской молодежи на горї Кременець під назвов „Русины – єден недїлимый народ!“ на стыку граніць трёх штатів – Словеньска, Україны і Польска.

28. юнa 2008 року высоко в Карпатах, на горї Кременець (1 221 м над морём), під покровительством Світовой рады Русинів одбыла ся інтерреґіонална русиньска молодежна акція Карпатьскы Русины – єден недїлимый народ! Ту, на самiм верьху, де ся сходять граніцї історічных карпаторусиньскых реґіонів – Пряшівськой Руси, Лемковины і Підкарпатьской Руси, а днесь ся стыкають державны граніцї Словакії, Польщі і Україны, стрїтили ся актівісты общественых орґанізацій, штуденты, абсолвенты і школярї русиньскых недїльных школ, а то веце ги штиридцять людей, котры пришли з Ужгороду, Мукачова, Іршавы, Воловця, В. Березного, Пряшова, Снины, Свідника, Міджілаборець, Братїлавы, спід Кракова і другых сел і варошів, де жыють Русины. Молоджава ішла горї на Кременець під русиньскыма заставами трёма путями – із Словакії, Польщі і Україны. Выступ быв доста тяжкый, бо треба было іти горї пішо коло 12 – 18 км.

На горї наша молодеж, а вєдно з нима і участници старшой ґенерації, собі одпочінули, а потім – перед многыма турістами із Чех, Швеції, Польщі, Словакії і др. держав – дали імпровізованый концерт, почас котрого чітали стихы русиньскых поетів, співали народны співанкы. На горї мож было видїти і лавреата міджінародной Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, поета Штефана Сухого, выдавателя русиньскых книжок Валерія Падяка, новинарьку Сілвію Лисінову, актівісту русиньского руху в Словакії Петра Крайняка, мол., співака Івана Крафчіка, професора Осифа Cіпка з Пряшівской універзіты і др.

Делеґація із Словакії сімболічно передала Русинам Підкарпатя заставу Европской унії.

Почас акції молоды люде взяли ся за рукы, жебы сімболізовати, же Русины суть єден народ. Участници молодежной акції на горї прияли Кременецьке выголошіня, в якім задекларовали своє виджіня новых реалій Европы. Окрем іншого, выголосили: „Мы – молоды Русины, Руснакы, Лемкы, вітаме ідею вступу молодых централноевропскых держав до Европской унії, котра узнавать русиньску народность. Обертаме ся на владу Україны, жебы узнала в своїй державі народность „Русин”. Бо лем така Україна, яка узнає права мінорітных народів, може ся стати повноправным членом Европской унії. Обертаме ся і на Европску унію, жебы зробила вшытко можне, абы шенґеньска граніця ся не стала в історії Европы новым „берліньскым муром”! Мы, молоды карпатьскы Русины, хопили сьме ся за рукы, жебы сьме демонштровали своє право стрїчати ся, мати сполочны акції, навщівляти єден другого, бо мы – єден недїлимый народ!”

Прес-центер ужгородьского

Общества А. Духновіча

Карпатьскы Русины – єден недїлимый народ!

(Выголошіня участників першой інтерреґіоналной стрїчі русиньской молодежи на горї Кременець 28. юна 2008 року.)

Карпатьскы Русины – реалность сучасной Европы. Мы – жывый народ. Мы жыєме на своїй земли – на земли нашых предків. Мы (Русины, Руснакы, Лемкы) – родны братя і сестры, хоць штатны граніцї, як по жывім тїлї, фалатують на части наш народ, нашу історію і нашу общу судьбу. Веце раз за послїднїх сто років мы пережыли траґічны моменты карпаторусиньской історії – ґеополітічні зміны почас першой світовой войны, выселїня нашого народа до чуджого краю почас варварьской операції „Вісла”, совєтьску тоталіту, котра хотїла зліквітовати нашу народность і заказала голосити ся за Русина. Мы пережыли „берліньскы муры”, котры ізоловали Підкарпатьску Русь (Закарпатьску область) од другых русиньскых теріторій, і котры ізоловали вшыткых карпатьскых Русинів у так называнім „соціалістічнім лаґрі” од реалій европского контіненту, хоць од віків мы все были частёв Европы і ту сьме надале – жыєме в єй ґеоґрафічнім центрї.

Мы жыєме в часах новых ґеополітічных змін, краху тоталіты, возроджіня незалежных держав, формованя Европской унії і єй росшырёваня. Карпатьскы Русины Польщі, Словакії, Румунії, Мадярщіны суть узнаны як народ, они суть повноправныма обчанами Европской унії. Наспак, підкарпатьскы Русины в Українї, котра не є членом Европской унії, уж 17 років оставають у тій державі неузнаны як народ. А нова шенґеньска граніця, як то уж было в карпаторусиньскій історії, назад фалатує, роздїлює єден народ на части. Мы, русиньска молоджава, зышли сьме ся на горї Кременець, де ся сходять граніцї історічных карпаторусиньскых земель – Пряшівской Руси, Лемковины і Підкарпатьской Руси (державны граніцї сувереных штатів Словакії, Польщі і Україны), жебы сьме задекларовати своє виджіня реалій Европы і своє природне право жыти в новій Европі як єден недїлимый народ. Мы – молоды Русины, Руснакы, Лемкы, вітаме ідею вступу молодых централноевропскых держав до Европской унії, котра узнавать русиньску народность. Обертаме ся на владу Україны, жебы узнала в своїй державі народность „Русин”. Бо лем таку Україну, де ся узнавають права мінорітных народів, мож буде тримати за повноправного члена Европской унії. Мы ся обертаме на Европску унію, жебы зробила вшытко можне, абы шенґеньска граніця ся не стала в історії Европы новым „берліньскым муром”! Мы, молоды карпатьскы Русины, хопили сьме ся за рукы, жебы сьме декларовали своє право стрїчати ся, мати сполочны акції, навщівляти єден другого, бо мы – єден недїлимый народ!”

г. Кременець, 28. юна 2008 р.

На штудіум русиністікы суть дверї отворены...

• 12. юна 2008 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ) в Пряшові зорґанізовав День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї, де перед штудентами середнїх школ з окресів Свідник, Бардеёв, Снина і Пряшів, окрем іншых,  выступили: (злїва зверьху долов) директорка ІРЯК ПУ ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., історік Сполоченьско-научного інштітуту Словеньской академії наук в Кошіцях, ПгДр. Кветослава Копорова. Фоткы А. З.

В такім дусї Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові зорґанізовав свою першу презентацію День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї, на котру были позваны штуденты дакількох середнїх школ з окресів, в котрых компактно жыє найвекше чісло Русинів. Проєкт мать дві части, єдна была зорґанізована 12. юна 2008 року і были на ню позваны штуденты з окресів Свідник, Бардеёв, Снина і Пряшів, друга часть, на котру будуть позваны штуденты з окресів Гуменне, Міджілабірцї, Стропків і Стара Любовня, ся одбуде зачатком наступного школьского року – в септембрї 2008.

далe

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, авторка проєкту, 1.7.2008

В академічнім роцї 2008/2009 на Пряшівскій універзітї мож

штудовати русиньскый язык у комбінації з 10 предметами

По успішнім процесї акредітації штудійного проґраму Русиньскый язык і література, ґестором котрого є од 1. марца 2008 Інштітут русиньского языка і културы ПУ, 28. юна 2005 Міністерство школства СР признало Пряшівскій універзітї право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ абсолвентам денной і екстерной формы штудія 3-річного бакаларьского штудійного проґраму в рамках штудійного одбору 1.1.1. Учітельство академічных предметів. Вдяка тому, од школьского року 2006/2007 на Пряшівскій універзітї мож штудовати бакаларьскый штудійный проґрам Русиньскый язык і література в 12 акредітованых комбінаціях.

В академічнім роцї 2008/2009 Пряшівска універзіта отварять слїдуючі комбінації: Філозофічна факулта: русиньскый язык і література в комбінації з руськым языком і літературов, історіов, нїмецькым языком і літературов, Факулта гуманітных і природных наук: русиньскый язык і література в комбінації з анґліцькым языком і літературов, біолоґіов, ґеоґрафіов, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов, музичнов выховов, Факулта шпорту: русиньскый язык і література в комбінації з тїлеснов выховов.

В наслїдуючім роцї ся не отварять штудіум русиньского языка з набоженьсков выховов.

Тоту інформацію даєме до увагы главно будучім высокошколакам в Словеньскій републіцї, якы в другім колї вступных екзаменів, котры ся приправують на Пряшівскій універзітї на зачаток септембра 2008 року, іщі ся можуть приголосити на штудіум на ПУ. Віриме, же уведжены комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ, і же проявлять бівшый інтерес о штудіум русиньского языка і літературы. В рамках того штудія ся будуть мочі веце дізнати нелем о русиньскім языку, літературї, але тыж о історії Русинів, як і о розлічных аспектах русиньской културы. Штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого інтересує русиністіка і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

Веце інформацій о можностях штудія на Пряшівскій універзітї найдете на www.unipo.sk.

Оцїнили літературны таленты

Вігорлатьска книжніця у Гуменнім 26. мая 2008 зорґанізовала святочну акцію, на котрій были переданы цїны найлїпшым молодым літературным талентам, што зо своїма творами взяли участь у 18. річнику конкурзу непрофесіоналных літераторів під назвов ЛІТЕРАТУРНЫ ТАЛЕНТЫ 2008 у языку словеньскім і в языках народностных меншын, враховано русиньского языка. Частёв той святочной акції быв і аналітічный семінарь, як і неформална бісїда з членами пороты: Мґр. М. Андрічіковов, ПгДр. М. Андрічіком, ПгД., доц. ПгДр. І. Ґалайдом, к. н. і Мґр. Ш. Сухым.

У поезії в русиньскім языку были такы выслїдкы: в І. катеґорії (6 – 10 років) – 1. Ф. Соханіч, 2. А. Габураёва, 3. П. Пітель, вшыткы з ОШ у Стащінї, в ІІ. катеґорії (11 – 16 років) – 1. Е. Ґунар із Пріватной ґімназії у Снинї, А. Ґніпова з ОШ у Пчолинім, 3. Н. Бучкова з ОШ у Стащінї. ІІІ. катеґорія не была заступлена.

Оцїнены авторы прозовых творів у русиньскім языку: в І. катеґорії: – 1. М. Бардзакова, 2. Ф. Кочан, обидвоє з ОШ у Стащінї, 3. місце не было придїлене. В ІІ. катеґорії: – 1. Д. Кочанова з ОШ у Стащінї, 2. і 3. міце не было придїлене.

У 18. річнику Літературных талентів взяло участь 330 непрофесіоналных літераторів із окресів Гуменне, Снина і Міджілабірцї з 585 творами. Окреме треба привітати, же до молодшых катеґорій ся запоїли школярї з 48 школ, враховано школ з навчанём русиньского языка.

(вк), 1.7.2008

Дали почливость своїм мамам
Каждый хоче достойно пережыти свій выміряный час, але не каждому ся подарить вытворити таке дїло, котре пережыє вікы або інакше позначіть історію людства. Но жена, котра дарує жывот, она продовжує властный жывот у своїй дїтинї, снажить ся єй дати вшытко то найлїпше, зато собі залужить почливость. На тот факт ани того року не забыли в Основній школї в Колбівцях (ту під веджінём учітелькы Гелены Антошовый уж дакілько років ся учіть русиньскый язык – позн. ред.), де к Дню матерей приготовили малу святочну акцію.
 

• Школярї з Колбовець, котры своїм выступлїнём на День матерей порадовали вшыткы притомны жены.

Уж святочно припараджены столы з букетами орґонины порадовали приходячі мамы. Їх сердця тыж потїшыли слова директора школы Мґр. Осифа Варголика, котрый говорив о незамінимій ролї матери в родинї, котра творить єй опорный стовп і яка вносить до родины чутя і любов, што барз важне.
Потім россвітили ся твари притомных мам, бо обявили ся їх дїти, котры декламовали стишкы, співали піснї о мамі, танцёвали, за што были оцїнены сердечныма аплавзами. А іщі веце ся россвітили твари матерей щастём, кідь їм дїти передали квітку і медовникове сердечко.
Так дїти потїшыли свої мамы і бабкы в день того прекрасного свята і в салах Сільскых урядів в Брусніцї, Колбівцях і Якушівцях. Тота акція ся могла зорґанізовати вдяка спонзорам, учітелям і старостам спомянутых сел.

Редакчна рада ЙОТЫ

ДЇЯТЕЛЬСТВО РУСИНЬСКОЙ МОЛОДЕЖИ АКТІВНО СЯ РОЗВИВАТЬ

Взникла нова секція молодых Русинів

Русиньска молодеж у Братїславі ся актівізує а то є видно і на єй дїятельстві. Од першой акції, котров было опіканя солонины і ковбасы на Партізаньскій луцї в октобрї 2007 року, ся тоты найзапаленїшы зачали реґуларно стрїчати з ясным цїлём – створити силне русиньске молодежне ядро способне позітівно впливати на остатнїх Русинів і своїма актівітами припомочі к формованю і склеёваню русиньской комуніты нелем у Братїславі.

Молодый Русин потребує здобыти чутя гордости на свій род, чутя русиньской сполуналежности, і праві то є тыж нашым цїлём. В першім рядї ся снажыме вытворити условія, жебы молодеж одчула потребу проявити ся і повісти : „ГЕЙ, Я ЄМ РУСИН, ШТО Є МОЁВ ВЫГОДОВ“ а в другім рядї хочеме презентовати наш народ міджі векшыновым словеньскым жытельством, котре о нас знать жалостно мало, кідь вообще дашто. Сьме вдячны Здружіню інтеліґенції Русинів Словеньска, котре мене і мою сестру Янку ословило з думков зорґанізавати молодых Русинів у Братїславі. А кідьже сі выбрали належны особы, занедовго вєдно з далшыма актівістами сьме вытворили секцію Mолоды Русины (molodi.Rusiny), а то під шапков ЗІРС-у. Самособов, же тоты молоды люде заслужать собі, жебы сьме спомянули їх мена. Закладаючіма членами суть: Янка і Йозеф Бадїдовы, Міро Сіланіч зо Снины, Міро Блажовскый із Пчолиного, Янїк Ямрошковіч із Ряшова, Богуш Гарвіляк із Чертіжного, Любка Тарчова з Габуры, Андрій Зегер із Вранова над Топлёв, Матё Дуфала з Якубян, Луцка Русинякова з Литмановой і Петё Штефаняк із Малого Липника. Реґуларно ся стрїчаме, твориме і єдночасно ословлюєме далшых молодых Русинів, ведь із позіції ровеснисника є то намного простїше. Снажыме ся їм указати, же є нас дость много і маме к собі близко, ці уж на основі языка, або народных традіцій реґіону, з котрого походиме і т. д. А резултат є позітівный: многы молоды справды мають інтерес о русинство, лем потребують першый імпулз, кот-рый їх „наштартує“. Што до дїятельства ЗІРС – секції Moлоды Русины, так у першім рядї даєме акцент на комунікацію як із членами той секції, так і остатнїма Русинами, респ. шыроков публіков. Основов є добра публіціта, інформованость о нашых актівітах. Выходячі з того, вытворили сьме русиньскый молодежный мейловый список, де є уж 125 мейловых контактів (хто мать інтерес быти до нёго залученый, най нам напише на адресу: molodi-rusiny@googlegroups.com), але тыж вебову сторінку: http://molodi-rusiny.yweb.sk, котра поможе дати знати о Русинах.

В сучасности маме розбігнуты два проєкты. З цїлём стмелїня колектіву навщівляме каждый вівторок од 14.00 до 15.30 год. тїлоцвічню інтернату Бернолак. Другым проєктом є Русиньска забава у Братїславі. Іде о наш пілотный проєкт і много од нёго чекаме. Тадь де інде ся можеме в такім множестві стрїтити, спознати і єдночасно представити наш фоклор шырокій публіцї.

Были бы сьме рады, кібы подобны молодежны ґрупы Русинів взникали і інде на Словеньску. Сьме одкрыты каждій сполупраці і каждому Русинови. Кідь мате даякы вопросы, можете нас контактовати на высше спомянутій мейловій адресї або на адресї: jozef.badida@gmail.com.

Йозеф БАДЇДА, председа секції Молоды Русины, 15.5.2008

(Sninské noviny, ч. 17, 21. 4. 2008, с. 5)

Перша Русиньска забава в Братїславі

На кінцї першой Русиньской забавы, кот-ра была 3. мая 2008 у сполоченьскых просторах Штудетьского інтернату Млада ґарда і в Пропаґанда клубі, не остав наісто нихто з єй участників сухый. Акція, яку сьме орґанізовали мы – Молоды Русины – была поряднов забавов нелем про молодых, але і старшых. Тота забава ся могла одбыти по немалій приправі, але і зато, же сьме до нёй вложыли своє сердце, котре послїднї місяцї било і про вшыткых Русинів, якым сьме хотїли принес-ти радость і припомянути, же наша култура жыє.

• На першій Русиньскій забаві в Братїславі было представлене і „русиньске ядро“, як собі говорять молоды Русины з новой секції ЗІРС-у, єй закладаючі члены. А яка бы то была забава без танцю, тот свій, камюньскый, указали молоды члены фоклорного колектіву Барвінок.

Першу Русиньску забаву в Братїславі зачала і цїлу акцію нам сприємнёвала модераторка Янка Бадїдова. Офіціално цїлу акцію отворив своїм приговором председа Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска – доц. МУДр. Михал Штенё, к. н., котрый не ховав радость, же ся в Братїславі стрїчать молодеж. Ведь ай зато нас ЗІРС цїлый час в актівітї підпоровало. Проґрамом нас потїшыла молода зостава з фоклорного колектіву Барвінок із Камюнкы. Указали нам, як ся співать, грать і веселить у них дома. По їх проґрамі выступив перед публіков і председа ЗІРС – секції Молоды Русины Йожко Бадїда і вызвав вшытку русиньску молодеж до роботы. Потім были представлены ай остатнї членове секції, або, як собі гвариме мы – русиньске ядро.

Што наслїдовало потім, то ся дасть описати вшелияк, але нам пасують нато слова – колоточ повный забавы в інтерпретації Русинів. Ґрупа Проблем із Бардеёва нам грала досправды так різко, же никому не доволила сидїти на місцї. Скручали сьме ся на паркетї на мелодії главно русиньскых співанок. Танечны кола ся чередовали з перервами, почас котрых сьме сі шумнї заспівали. А почас другого фол-клорного вступу нам Барвінок затанцёвав їх традічный танець. Забава продовжовала в повнім темпі, каждый собі поклёпковав до рітму.

Мартін Караш із колектіву Барвінок нам указав, же гармоніка патрить до нашого фоклору, і так сьме собі з дяков заспівали. Приправленый сьме мали і датапроєктор зо словами співанок, але по часї сьме ся так на паркетї „розросли“, же сьме на слова не довидїли і радше сьме ся пооблаппяли і в колї співали сьме вшытко, што нам пришло на розум. Ку забавляючім ся приговорив і председа Сполку русиньскых писателїв Словеньска доц. ПгДр. Василь Хома, к. н., і нам, молодым, подаровав книжкы написаны в русиньскім языку, жебы сьме не забыли, же маме і властный язык і властных писателїв. По півночі была ай томбола, в котрій першов цїнов быв красный образ од академічного маляря Андрія Смоляка.

На І. Русиньску забаву в Братїславі пришло высше 350 людей і не можеме гварити, же была даяка вікова нерівновага. Богато была заступлена молодеж, середня, але і старша ґенерація. Подля першых одзывів, люде были спокійны, забавляли ся добрї і чекають на далшу акцію. Мы ся тому тїшыме і наісто в ній хочеме продовжовати, многы річі вылїпшыти, а так пропаґовати і росшырёвати русиньску културу і мімо нашого родного краю. А наконець вшыткым дякуєме за підпору при реалізації русиньской забавы, а так істо за участь на нашій першій великій акції.

(http://molodi-rusiny.yweb.sk), 15.5.2008

Навертаня ку властному коріню – через ікону
(Mолода штудентка абсолвовала курз писаня ікон)

● Штудентка 1. класы Педаґо-ґічной і соціалной академії у Пряшові – Патріція ШЕБЕСТОВА з Попраду, яка ся зачала занимати писанём ікон.

Зачаток нового школьского рока принїс на телевізну образовку і зачаток новой, уж третёй серії „Супер Стар“, котру з великов евфоріов слїдує скоро ціле Словеньско без огляду на вікову катеґорію. Самособов, прім у слїдованости веде молода ґенерація, ровесници „суперстарістів“. Много крику, радости, але і слыз, евфорії і напятя, вшыткы заінтересованы суть „happy i super“. І така є сучасна молодеж... Повна ребелії, неспокою, готова зробити вшытко, або скоро вшытко, жебы досягнути свій ціль. Є то добрї і в порядку, бо молодеж все была така, лем нам, што сьме дакус постаріли, ся часом видить, же сьме были замолода інакшы. Дакотры были, дакотры нїт, так як і днесь... І днесь ся міджі молодыма найдуть і такы, што глядають штось інакше, мають в собі покору, глядають не славу, богатство, але скоріше спокій, гармонію тїла і душы, намісто глучных діскотек находять успокоїня в природї, в церькви або і в монастырях, цалком ізолованы од „вонкашнёго неспокою“.
До такой сорты молодежи патрить і штудентка першой класы Педаґоґічной i соціалной академії у Пряшові – Патріція ШЕБЕСТОВА. Молода талентована штудентка на себе упозорнила при нашій презентації штудія русиньского языка і културы, кідь ся як єдина з класы зачала о тот язык і културу Русинів інтересовати, докінця ся приголосила і на предмет русиньскый язык і култура, котрый сьме дали до понукы выберовых предметів на споминаній академії.
Патріція жыє зо своёв родинов в Порадї і як кажда „справна“ русиньска родина є уж пословенчена, то значіть, же дома ся комунікує по словеньскы. Єдиным ідентіфікачным знаком, кот-рый Патріцію привів к тому, же єй предкове были русиньского роду, ся стало православне віровызнаня, на основі котрого молоде дївча одкрыло русиньске коріня своёй родины. Патріція ся докінця недавно дала похрестити і перешла на православну віру. До православной церькви ходить і у Пряшові, де од того школьского року штудує на педаґоґічній академії. Тихе, скромне дївча, котрому не заваджать, же до православного храму жены входять з покрытов головов, покорно закрыє красне чорне волося хустков, і так входить до храму Божого.

● Ікона Пресвята Богородіця з Ісуском, яку написала талентована штудентка Патріція ШЕБЕСТОВА.

Патріція іщі не знать цалком точно, што хоче в жывотї досягнути, чім ся хоче стати, но знать єдно, же хоче робити того, што єй інтересує, хоче наповно выужыти свій талент, бо збачіла, же кідь чоловіка робота бавить і приносить му успокоїня, він є щастливый. Молоду штудентку найвеце заінтересовало малёваня. В православній церькви збачіла прекрасны іконы, котры суть характерістічны про візантійску церьков і зачала ся інтересовати іконописецтвом. Перед двома роками через лїтнї вакації ся єй докінця подарило дістати ся до женьского монастыря недалеко ґрецького міста Сідеро Касто, де ся монашкы учать писати іконы. Патріція мала тогды 13 років, а іконы можуть писати лем дївчата од 17 років, но незвычайный талент доволив представеным монастыря зробити выняток. (Мімоходом, в тім часї перебывав у мужскім монастырю і молодый вытварник з Пряшова, основатель постмодерного іконоклазму Іґор Пешта, о котрім сьме писали в апрілёвім чіслї Народных новинок з 2006 року).
Так молоде дївча зачало входити до таїв писаня православной іконы в ґрецькім Монастырю св. Кіріка і Юліты. На тихім, спокійнім містї, заперта од рушного і неспокійного світа зачінала помалы пробовати на самый перед росцвічовати руку писанём чар, потім наслїдовали орнаменты... Наперед терпезливы монашкы учіли вести руку по папірю – з основныма фарбами, нескорше з одтїнями каждой з фареб. Дале наслїдовало малёваня твари іконы. Класічны іконы, як нас поучіла молода малярька, ся пишуть на дереві, а то з фарбами, котры мають в собі примішаный жовток з яйця. В монастырю але дістали предлогу іконы на полотнї, і так зачали поступно малёвати такым способом, як ся то учіли, наперед на папірю, то значіть од чар, орнаментів, а послїднёв фазов была тварь іконы, котра ся малёвала на самый конець і поступно вытїнёвала. Наконець ся полотно налїпило на дерево і залаковало.
Самособов, писаню іконы передовала духовна приправа. Як повіла Патріція, ікона бы ся мала писати з молитвов, зато їх монашкы і духовно вели, намагали ся сконцентровати їх думкы за помочі молитвы, спокою, покоры... Лем так може быти ікона доконалов і передати нелем естетічне, але і духовне посолство.
Молода штудентка побыла в монастырю цілый місяць, заперта, одрізана од світа і в покорній молитві писала „свою ікону“, котров хотїла передати світу посолство ласкы, змірливости, злагоды, надїї... Як сама повіла, были то єй найкрасшы вакації, на котрых сі нелем добрї оддыхла, але єй і духовно збогатили, помогли єй зорьєнтовати ся в жывотных годнотах і пріорітах. Єднов з пріоріт ся про ню стало і гляданя властной ідентіты, народной приналежности і інтерес о історію властного народа.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы авторкы, 6.12.2007

Першый мініфотбаловый турнай молодых Русинів...

... був у Мукачеві 27. октобра 2007 року, де ся зышли штирї школярьскы мініфотбаловы колектівы, з чого два были загранічны. Русиньску оброду, а тым ай Словакію, репрезентовали молоды фотбалісты фотбалового клубу „Карпатія“ Пряшів. Привів їх до Мукачева тренер Федор Віцо і ведучій колектіву Петро Крайняк, мол. Далшым із загранічных мужстев была компанія учеників Ґімназії Петра Кузмяка в Руськім Керестурї із сербской Войводины. Но а два колектівы были домашнёй провеніенції.
Першый річник мініфотбалового турная русиньскых школьскых колектівів ся міг зачати. Грало ся на застрішенім гріщу воєньскых мукачевскых касарень, а атмосфера была наісто же боёва не лем зато, же ся грало на касарнёвім пляцу. Каждый з грачів ся чув як репрезентант своёй країны, бо быв то, предці, турнай міджінародный. Но не хыбовав ту ани дух приятельства ці русиньской взаємности.
Мають своє выховне значіня подобны акції, што собі наісто усвідомили ай главны орґанізаторы: Валерій Падяк і Миколай Бобинець. За три днї ся старали о колектівы молодых фотбалістів і їх дорослый супровод, абы были добрї выспаты і обознамлены з турістічныма лакомностями міста Мукачева, но ай Ужгорода. Орґанізаторы планують зорґанізовати ай другый річник міджінародного мініфотбалового турная русиньскых школьскых колектівів. Думають так, же турнай зроблять масовішым што до множества участників, де бы привітали і колектівы з Мадярьска, Польщі, а в будучности ай споза моря.

● Фотбаловый клуб „Карпатія Пряшів“ зо своїм тренером Федором Віцом (злїва) і ведучім мужства Петром Крайняком, мол. (справа), котры на турнаю в Мукачеві здобыли третє місто. Бранкарь пряшівского мужства ся став найлїпшым бранкарём цілого турная.

Суть в сучасности тенденції міджі русиньскыма языкознателями вытворити про ужывателїв нашого языка єден сполочный тіп – койне... Што тым хочеме коло фотбалу доказати? Же ту ся не потвердила потреба такого неприродного вытвору, бо молоды шпортовцї ся файно дорозуміли ай порозуміли, хоць говорили маленько розлічныма языками.
Дарьмо, шпорт має міць і велику зъєдночуючу силу, а турнай молодых русиньскых ногейбалістів то зясь, уж по кількый раз, доказав. Не выдумали то панове Падяк і Бобинець плано, дай їм Бог здравя за одслужену роботу, а од нас мімо подякованя приймийте, панове братове, пожеланя много охоты до роботы з русиньсков молодежов на полї шпорту і културы.
Турнаёвы выслїдкы стріч „Карпатії“ Пряшів: „Карпатія“ Пряшів – „Руснак“ Руськый Керестур 0:1 (0:1), „Карпатія“ Пряшів – Мукачево ІІ. 3:1 (3:1).
Таблічка: 1. ФК „Руснак“ Руськый Керестур
2. ФК Мукачево І
3. ФК „Карпатія“ Пряшів
4. ФК Мукачево ІІ

 -шс-

Резолуція

делеґатів 3. Світового форуму русиньской молодежи, 23. 6. 2007, Мармарош-Сіґет

1. Делеґаты 3. Світового форуму русиньской молодежи (СФРМ) за найважнїше дїло того форуму поважуєть прияты двох новых членів, а то русиньскых молодежных орґанізацій з Хорватьска і Румуньска.

2. Прияли рішіня о створіню інтернетовой сторінкы СФРМ, котра бы фунґовала як прес-аґентура. А до того діятельства ся залучать ґрупы молодых з окремых штатїв, котры будуть сторінку обслугововати.

3. СФРМ собі на своїм пленарнім засіданю зволив председу – Славка Загірьского з Польска і підпредседкыню – Алену Блыхову зо Словеньска.

4.  СФРМ єдногласно схвалив, же председа або підпредседа є повинный брати участь на засіданях Світовой рады Русинів з правом голосованя.

5. Рада СФРМ на своїм першім засіданю вырішыла, же найближше єй засіданя буде восени 2007 року в Пряшові на Словеньску.

● Председа Світовой рады Русинів Павел Роберт Маґочій із новым председом Рады Світового форуму русиньской  молодежи Славком Загірьскым із Польска і підпредседкынём Аленов Блыховов із Словеньска, котры были зволены на 3. Світовім форумі русиньской молодежи 23.6.2007 у Мармарош-Сіґетї в Румуньску.    Фотка: А. З.

Участници бісіды з штудентами Ґімназії Л. Штокела в Бардіёві: (справа) редакторка Народных новинок і Русина ПгДр. К. Копорова, шефредактор тых выдань Мґр. А. Зозуляк, асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты Мґр. А. Блыхова і одборна асістентка того оддїлїня ПгДр. А. Плїшкова, ПгД.

● В рамках 4. Світового табора русиньской молодежи 20. – 23. авґуста 2006 у Серьбску єй участници навщівили і Філозофічну факулту Новосадьской універзіты, де были прияты главно на катедрї русиньского языка і котрых спроводжав єй працовник – проф. Др. Михал Фейса (сидячій).

Зa председницькiй стiл ІІ. Свiтoвoгo фoруму русиньскoй мoлoдежи зaсiли: (злiвa дoпрaвa) В. Пукiш iз Укрaїны, Д. Tрoxaнoвскый iз Пoльскa, М. Ґaй зo Слoвеньскa i В. Бoдянець iз Сербiї i Чoрнoй Гoры.

___________________________________________