Справу ґрекокатолицького єпіскопа Монс. Яна Бабяка, СІ, о тім же поволює хосновати русиньскы переклады євангелій, главно Святого євангелія од святописателїв Мафтея, Марка, Лукы і Йоана, мож поважовати за єден з найвызначнїшых кроків пряшівского архієпіскопства зробленых к Русинам-ґрекокатоликам.

По довгім часї сьме ся дочекали сугласу з чітанём в храмах найважнїшой богослужебной книгы в русиньскім языку і віриме, же будуть наслїдовати і далшы такы рїшіня на хосен Русинів. Выужытя русиньскых євангелій в богослужебній практіцї не буде але просте в условіях антирусиньской орьєнтації векшыны священиків на Словакії і началством підпорованой словакізації літурґічных обрядів. Покы владыка Ян Бабяк з позіції свого уряду не прикаже, жебы в русиньскых парохіях проходило чітаня євангелій і выслугованя тайн у русиньскім языку і кідь не буде выжадовати практічну реалізацію свого наряджіня, все буде проблем слухати слово Боже в материньскім языку нашых русиньскых віруючіх. І так тот проблем не буде вырїшеный. Зато в сучасности залежить лем од самых віруючіх, ці будуть жадати од своїх священиків, жебы решпектовали дане поволїня архієпіскопа. Не обстоїть уж арґумент, же євангелії не суть церьквов схвалены. Інакше повіджено, теперь є шор на каждім Русинови, абы ся озвав і выужывав своє право слухати слово Боже в материньскім языку.

Наконець бы єм спомянув і то, же днесь уж знаме, же голос Русинів не дошов до Рима і їх молитвы не были выслуханы. Єпіскоп Мілан Лах, СІ, (нар. 18. 11. 1973 у Кежмарку), котрый быв у минулых днях выменованый за помічного єпіскопа пряшівской архієпархії, не быв выменованый як єпіскоп про Русинів-ґрекокатоликів на Словакії, на котрого віруючі рокы чекали. Зістає уж лем надїя, же новый єпіскоп буде адміністратівно повіреный забезпечовати потребы і жаданя пасторачной практікы про віруючіх русиньской народносни з цїлём їх спокійности і спокійности священиків, котры їм служать.