Жывот і дїятельство Др. Н. Бескида в публіцістіцї і научных публікаціях од року 1947, але главно по 1989 роцї

По куртім описї жывотной дорогы – штудій, высвячіня і першых робочіх місць ся автор матеріалу приставив при етапі ёго дїятельства в Леґнаві, де одрізаный од світа і културных інштітуцій присвятив свій жывот сердцю близкій – історіколітературній роботї. Знавши позітівный вплыв мравоучных філмів, написав в тім часї 12 куртых і довшых філмовых текстів набоженьского заміряня. Із них дакотры отримали позітівне оцінїня з боку компетентных урядів, но їх реалізацію заставила потреба міліоновых фінанчных накладів. В рукописах зістали такы філмы, як Покров Богородицї, Св. Іоанн Креститель. Ройковіч дале высоко оцінює научны роботы Бескида, котры ся вызначовали глубоков почливостёв к нашым будителям, оцінюючі їх великы заслугы, як і почливостёв і ласков к нашому бідному народови. Добре слово повів і на адресу боя за етнічны права народу, так наприклад, у р. 1925 на народнім зобраню в Мукачові вдяка ёго выступлїню „5 наших политичных партий соединились в одну!“ Тілько з некролоґу Т. Ройковіча.
Як другый треба увести історічно-літературный збірник „Пряшевщина“ з 1948 року (Прага), в котрім Др. Іван Шлепецькый публікує статю „Краткий исторический очерк Пряшевщины“ (стор. 52), де є спомянуте і мено Др. Николая Бескида. Окрем того є ту і статя Николая Бескида: „К юбилею А. Духновича“ (стор. 202). На зачатку той статї Др. Іван Шлепецькый давать кутрый жывотопис автора статї – Н. Бескида, перегляд і оцінїня ёго творчости.
У р. 1984 в Пряшові вышла книжка Доц. Др. Олены Рудловчак, к. н. „Юлій Ставровський- Попрадов“, де ся окрем іншого одкликує на Бескида, котрый як першый писав о Ставровскім- Попрадови (назва статї Бескида: „Значение Юлия Ставровского-Попрадова“.)
В тых інтенціях ся о Бескидови высловив і Доц. Др. Штефан Добош, к. н. у своїй публікації „Юлий Іванович Ставровский-Попрадов: Очерк жизни и творчества“ (Пряшів, 1975), де акцентує, же якраз Николай Бескид быв першый автор, котрый по першій світовій войнї зачав писати о Попрадови.
Окрем высшеуведженых, не подарило ся нам найти ниякой інформації о так вызначній особности културно-політічного жывота нашого народа, яков быв Николай Бескид. Прічіна была проста. Як сьме уж спомянули на зачатку, Николай Бескид быв священиком, а о священиках в тім часї не было „популарным“ писати. Окрем того, Бескид быв „Карпаторосс“, а в часї українізації о нёго не мали інтерес, бо ёго орьєнтація была русофільска.
Обрат настав по новембровій револуції у 1989 роцї. Як першый ся о Николаёви Бескидови осмілив написати Доц. Др. Андрій Шлепецькый, к. н. Матеріал під назвов Николай Бескид – „карпаторусскый“ історик із фотоґрафіов Бескида быв опублікованый в русиньскых Народных новинках ч. 51 – 52 з року 1992.
Автор матеріалу – А. Шлепецькый так як першый „одомкнув заказаны дверї“ і публічно одкрыв першу сторінку історії роду Бескидовых – културных і політічных дїятелїв на Пряшівщінї і Підкарпатю. В матеріалї спомнянув многы публікації Др. Николая Бескида, т. є. нелем тоты, што ся тыкали літературы, але і статї о політічных особностях як і о історії тогдышнёй теріторії Підкарпатьской Руси, як напр. публікація о Т. Масарикови, книжкы „Карпаторусские древности“, „Кирилица и глаголица“. З книжкы „Карпаторусская древность“ Др. Николая Бескида А. Шлепецькый уводить таку цітацію: „Древность русскости в Карпатах уже имеет обширную литературу. Все же самая сущность вопроса покрыта еще густым мраком... Однако большая беда в том, што изследованіе по даному воросу подпало под вліяніє политических соображеній, которые пользовались им и его используют не для достижения правды, но для собственной корысти. Вот поэтому и родятся исторические извращения, корень которых всегда там следует искать, где на сцені замітны побідителі и побежденные, угнетатели и угнетенные... Діти в школах не воспитываются в духе объективной правды и справедливости: своим внушается ко всему чужому, а чужим – ненависть против своего. Свобода, братство, любов – этот красивый девиз – фактически являєтся простой фразой.“ Доц. Шлепецькый дале конштатує, же з великого історічного матеріалу Николая Бескида бы мож было написати пять книжок і вірить, же міджі молодым поколїнём ся найде чоловік, котрый здокументує наслїдство того нашого великого історіка і літературознателя, котрому належить і авторство такых книжок, як „Карпатская Русь“ (1920) і „Духновичи“ (США, 1934), о котрых мало хто знать. Міджі іншым, А. Шлепецькый пише і тото: „Николая Бескида як знателя карпаторусиньской літературы мож сміло назвати і нашым народным просвітителём, народным будителём 20. сторіча.“
Статя Доц. А. Шлепецького дала імпулз к тому, жебы ся жывотом і творчостёв Николая Бескида зачав інтересовати ёго єдиный жыючій сыновець – Мґр. Гавриїл Бескид, котрый по нечеканій смерти А. Шлепецького ся пустив до благородной роботы – зосередити рукописны матеріалы і книжкы (часть з них ся заховала в родинній бібліотецї) і скомплетізовати цілый жывот і дїятельство свого стрыка про наступны ґенерації.
Так Мґр. Гавриїл Бескид зачав публіковати статї переважно в русиньскоязычных періодіках: в Народных новинках в рубріцї З письменной літературы Русинів на продовжіня матеріалы: „Др. Николай Бескид – історик, літературознатель“ в НН 19 – 22/1997, в чіслї 1 – 2/2001 опубліковав матеріал „Др. Николай Бескид – історик і літературознавець карпатьскых Русинів (1883 – 1947)“. К 200-річному юбілею народжіня А. Духновіча приправив Г. Бескид, черьпаючі факты з публікації Николая Бескида „Духновичи“, до „Поздравліня Русинів на 2003 рік“ (НН 51 – 52/2003) матеріал під назвов „О походжіню Александра Духновіча і ёго особности в творчости Др. Николая Бескида“. Кулмінаціов ёго роботы з архівныма матеріалами і публікаціями о Николаёви Бескидови, як і властныма споминами на свого стрыка є книжка Николай Бескид на благо Русинів, котру выдав за властны фінанції і котра приближує чітателёви жывотну і професіоналну путь того вызначного русиньского родолюба, літератора, історіка і языкознателя, котрый жыв і творив кінцём 19. і в першій половинї 20. стороча. (Книжка была представлена в Народных новинках ч. 25 – 28/2005). В книжцї суть зосумарізованы ёго публікації і матеріалы, котры выходили спорадічно од року 1903 аж до ёго смерти у р. 1947 дома і за граніцями нашой републікы. Зоставитель книжкы Гавриїл Бескид дає до позорности такы публікації свого стрыка як: Карпаторуська правда, Карпатьска Русь, Ян Ковач, З минулости єдной рольницькой родины, Духновічі, Поезія Попрадова, Пряшівске єпіскопство і другы. У своїх дїлах Николай Бескид обороняв і пропаґовав думкы славяньской єдноты, в русиньскім русї обгаёвав русофільску орьєнтацію, причім прісно діференцовав понятя Русин, Руськый од понять „Русский“ (в змыслї Росіян) і в тых інтенціях выступав в інтересах русинського народа під Карпатами. Як віруючій чоловік быв за дотримованя кіріло-мефодьскых традіцій, обгаёвав чістоту выходного обряду, як Русин бранив соціалны і културно-освітны потребы свого народа, жыючого під Карпатами. Окрем зоставителя Ґ. Бескида до книжкы приспіли цінныма матеріалами і Др. Станїслав Конєчні, к. н., Доц. Др. Василь Хома, к. н., Др. Тібор Міклош Поповіч, к. н. і Інж. Михаіл Дронов.
Гавриїл Бескид ініціовав і одкрытя памятной таблы Др. Николаёви Бескидови на будові Сільского уряду у Леґнаві, де Бескид прожыв послїднї творчі рокы свого жывота. Пєтный акт з нагоды славностного одкрытя памятной таблы Др. Николаёви Бескидови ся одбыв 12. октобра 2003 в Леґнаві і інформовали о тім Народны новинкы в ч. 39 – 40/2003. Пізнїше, у 2004 роцї взникла думка надвязати дружбу міджі Леґнавов і Болдоґкеваралёв в Мадярьску (місто народжіня Н. Бескида). Автором той ідеї быв Др. Тібор Міклош Поповіч, дИректор Русиньского научного інштітуту і председа общества „Будителї“ в Мадярьску. Леґнаву заступав староста села Ян Кічура, Руськый клуб 1923 і Общество Духновіча при Руськім домі у Пряшові были заступлены Г. Бескидом. Вшыткы заінтересованы ся добісідовали на взаємній сполупраці в области културно–освітній, соціалній, набоженьскій, фолклорній, языковій, як і в области розвитку аґротурістікы, укріплёваню і розвиваню русиньскых традіцій і кіріло-мефодьского одказу (Народны новинкы 40 – 41/2004). У 2003 роцї з ініціатівы Гавриїла Бескида быв з нагоды 120. выроча од дня народжіня Николая Бескида зорґанізованый міджінародный научный семінарь, котрый ся одбыв в Руськім домі у Пряшові. В тім істім роцї – 18. октобра ся в Ужгородї одбыла научна конференція на тему: Фіодор Арістов і Николай Бескид – выскумници історії і
културы Підкарпатя (115 років од народжіня вызначного руського славісты Ф. Аріс-това і 120 років од народжіня русиньского історіка і літератора Николая Бескида). Орґанізаторами акції были Закарпатьска факулта Кієвской славістічной універзіты (деканка Л. Несух), Общество Кіріла і Мефодія (председа о. Д. Сидор) і Общество А. Духновіча (председа М. Алмашій). О жывотї і дїятельстві Н. Бескида реферовав історік Дімітрій Поп, Каміла Найпавера, кандідат історічных наук, реферат Гавриїла Бескида прочітав Інж. Михаіл Дронов, котрый в тім часї быв штудентом ай русиньского языка у Пряшові і інтересовав ся о Русинів як народность.
Окрем споминаных актівіт Мґр. Гавриїл Бескид рихтує далшу публікацію, нелем о Н. Бескидови, під назвов Вклад роду Бескидів до културы карпатьскых Русинів.
По новембровій револуції ся Николаём Бескидом зачали інтересовати і другы авторы і споминати го у своїх публікаціях в розлічных історічно-културных контекстах. Так у 1999 выходить публікація „Краєзнавчий словник Русинів-Українців“, котру упорядковав Доц. Федїр Ковач (выдав Союз Русинів-Українців, Пряшів 1999), в котрім міджі вызначныма особностями з рядів Русинів находиме і мено Микола Бескид (Николай Бескид, стор. 40), але фіґурують там і другы мена з роду Бескидів – Антоній Бескид і Костянтин Бескид. О Николая Бескида ся зачінають інтересовати і мадярьскы історици. Окрем історіка Др. Тібора Мікоша Поповіча, котрый ся заслужыв о спропаґованя Николая Бескида в мадярьскім селї Болдоґкевараля, де ся Бескид народив, як і в недалекім містї Абауй Санто (Н. Бескид мать в обидвох іншталованы памятны таблы), о Николаёви Бескидови писав і далшый мадярьскый історік – Др. Енде Байза в матеріалї: Др. Николай Бескид – ґрекокатолицькый священик, філозоф і історик (Русин, 2004). В Русиньскім народнім календарю на рік 2003 є статя Др. Станїслава Конєчного Історик і будитель Русинів – Николай Бескид. В Народных новинках ч. 24 – 27/ 2004 пише авторка Марія Мальцовска в статї Была двадцятьдва раз співати (з надтітулом „Отець Бескид мi захранив мужа од смерти“) о жывотї простой жены Зузаны Кічуровой з Леґнавы, котра споминать і на отця духовного Николая Бескида в часах другой світовой войны, кідь в Леґнаві были Нїмцї. Тогды отець Бескид сховав єй мужа за пец і Нїмцям повів, же там нїт партизанів. Так му властно захранив жывот. Панї Кічурова дале споминать: „... а як отець духовный вмерли, та мій муж го нюс з церькви на цінтерь. Так то было...“ У 2005 роцї выходить публікація авторів Марії Хомовой і Василя Хомы Оброджіня Русинів (Сполок русиньскых писателїв, Пряшів 2005), в котрій літературознатель Василь Хома присвятив Николаёви Бескидови 6 сторінок.
У звязи з ідентіфікачным процесом Русинів по новембровій револуції зачінать ся русиньскый язык і култура выучовати в основных школах там, де жыє переважна векшына Русинів, або там, де о то родічі проявили інтерес. На выучованя русиньского языка і културы суть приправлены учебникы про середнї школы і ґімназії. В тых інтенціях ся особность Николая Бескида обявує в учебнику про 4. класу середнїх школ з навчанём русиньского языка, причім на тітулній обалцї учебника є зображеный якраз народный будитель, літератор, історік Николай Бескид.
Мено Николая Бескида ся обявує в публікаціях Павла Роберта Маґочія Русины на Словеньску (Русиньска оброда, Пряшів 1994, стр. 42), де автор оцінює Бескида як єдного з найплоднїшых выскумників свого часу, і в публікації „Формування національого самоусвідомліня на Підкарпатській Русі 1848 – 1948“ (Ужгород 1994). Споминать го словеньскый історік Проф. Др. Петер Шворц („Krajіnská hranica medzi Slovenskom a Podkarpatskou Rusou 1919 – 1923“ (Universum 2003, str. 235 – 241). В роцї 2003 з нагоды 750. выроча міста Пряшова выходить публікація словеньского літературознателя Едмунда Глебы „Prešov a jeho osobnostі“ (Universum 1997), в котрій ся пише о Николаёви Бескидови, але і о Антоніёви Бескидови як о вызначных особностях міста. В Русиньскім народнім календарю на 2004 рік автор Александер Попрадчан пише о Ставровскім-Попрадови і в звязи з Попрадовом там фіґурує мено Др. Николая Бескида. Дале ся ёго мено обявує в „Энциклопедии Подкарпатской Руси“ автора Івана Попа (Выдав. В. Падяка, Ужгород 2001), в „Історії Подкарпатської Руси“ Дмитра Попа (Ужгород 2005), „Encyсlopedia of Rusyn History and Сulture“ академіка П. Р. Маґочія і професора, доктора історічных наук Івана Попа (2002, 2005).
Історіци, то значіть люде, котры злїплюють поодрываны фраґменты окремых історічных подїй до єдного цілку, не все звыкнуть быти якось шпеціално цінены, бо в сполочности ся традує погляд, же они не творять, респ. якось выразно не впливають на історію, суть „лем“ єй документаторами і якнайобєктівнїшыма інтерпретаторами. Но, як сконштатовав Др. Станїслав Конєчні, к. н., Николай Александровіч Бескид зробив як історік і штось навеце. Доказав ся запоїти до народного руху Карпатьскых Русинів, а притім зістати вірным прінціпам научного выскуму. Актівно ся включав до народно-ідентіфікачного процесу, но не став ся націоналістом. Быв честным жытелём, але не схознув до пасти опортунізму.
Але Николай Бескид здалека на быв лем історіком, занимав ся, наприклад, і літературов – велика часть котрой подля Др. Йосифа Шелепця несе вшыткы знакы народно-будительскых творів, включно міфолоґізації, характерістічных про період народного возроджіня –, але і політіков. Як священик не міг ся не занимати духовным жывотом свого народа, не быв му легковажный ани соціално-економічный жывот бідного Русина під Бескидами. Така комбінація інтелекту, выпестованых моралных властностей і вродженых діспозіцій не была в минулости, а не є ани в днешнїм часї, самозрозумілым фактом про каждого. Тото выжадує высокый ступінь ерудованости, інтеліґенції, але і якогось шестого змыслу, чутя одповідности за властный народ, а то не є властне каждому з высоко освіченых особностей будь-котрого народа і народного руху. В тых інтенціях было про Русинів щастём, же такых особностей ся в родинї Бескидів появило веце.

Література:
MAGOCSI, P. R.: Rusíni na Slovensku. Prešov: Rusínska obroda, 1994.
KONEČNÝ, S.: Вірный сын русиньского народу. In: Русиньскый народный календарь на 2005 рік. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2005.
KONEČNÝ, S.: Historické dielo N. A. Beskida v medzivojnovom období. In.: Николай Бескид на благо Русинів. Ужгород: Выдавництво В. Падяка, 2005.
KONEČNÝ, S.: Osobnosť Duchnoviča v diele Mikuláša Beskyda. In.: Николай Бескид на благо Русинів. Ужгород: Выдавництво В. Падяка, 2005.
KONEČNÝ, S.: Nikolaj Beskyd a podkarpatskí Rusíni. In.: Николай Бескид на благо Русинів. Ужгород: Выдавництво В. Падяка, 2005.
ХОМА, В.: ПгДр. Николай Бескид – вызначный Карпаторусин. In.: Николай Бескид на благо Русинів. Ужгород : Выдавництво В. Падяка, 2005.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, 27.11.2007