ВЕРНЕ К УКРАЇНЬСКОМУ ЯЗЫКУ

 

Но а потім є ту матерьска країна Українцїв Словакії – Україна, котра бы мала підпорити свою „утисковану“ на Словеньску меншыну, як то роблять остатнї матерьскы штаты! Україна, як повів секретерь про медії Амбасады Україны на Словеньску – Петро Петрище ся актівізовала у тім проблемі, але, видно, лем словнї, лїпше бы было „сягнути до буделяря“. Але то уж далша тема, котра нас не інтересує.

Театер має служыти народу і грати в такім языку, якому народ розумить, а Русины найлїпше розумлять свому материньскому русиньскому языку, зато і Театер А. Духновіча у Пряшові (ТАД) перестав грати по україньскы а зачав грати по русиньскы, то собі выжадовала і выжадує публіка в русиньскых селах. То барз добрї знать і П. Боґдан, але не хоче то знати, бо є на челї україньской орґанізації. Про кого бы грав ТАД, кідь Українцї не творять гомоґенну културну комуніту на Словеньску, як добрї повів театралный крітік О. Длоугі. Не є ани україньскых сел, бо на северовыходї Словеньска суть у великій мірї села русиньскы або села, де жыють люде, котры мають русиньске корїня, але часть із них по роках українізації ся дале голосить к україньскій націоналности, на што подля сучасного демократічного прінціпу самоідентіфікації мають повне право. Подля штатістікы з послїднёго списованя людей лем у пятёх селах (Орябина, Шаріське Чорне, Варадка, Зборів, Іновець) і в двох містах (Михаловцї, Сабінов) жыє веце Українцїв як Русинів, также, може ту будуть „нетерпезливо“ чекати гру по україньскы, котра к ним „припутує на колесах“ із Пряшова? Але похыбую, же і в тых селах і містах, бы лїпше тоты люде розуміли грам в україньскім языку, як в русиньскім?! Также, пане Боґдане, хоць нїс назву „український національний“ театер, але служыв у першім рядї містному народу, хоць тогды му дали мено „український народ“, але ёго представителї все были Русинами!

Также кому быв „взятый“ театер? Русинам, котры не могли ся голосити к Русинам! Може быв „взятый“ тій малій горстцї україньской інтеліґенції, котра тыж міджі собов говорить по русиньскы, не по україньскы?!...

П. Боґдан ня „заінтересовав“ і як „языкознатель“, кідь повів (то „ограна“ співанка горсткы русиньской інтеліґенції, главно з Пряшова), же „русинчіну поважує за діалект і учіть ся лем як неповинный язык на нашых україньскых школах“. Но а ту мож повісти, же П. Боґдан прямо циґанить. Бо як уж не платить теза, же русиньскый язык є діалектом україньского языка, так тыж не є правдов ани то, же на „україньскых“ школах ся учіть русиньскый язык! Уж єм свого часу писав, же П. Боґдан з трібуны І. Світового конґресу Русинів 1991 року в Міджілабірцях запалено обіцяв (не рахуючі з тым, же ся то стане!), же він сам, кідь буде кодіфікованый русиньскый літературный язык на Словеньску, буде пeршый ним бісїдовати в радію (тогды быв заступцём директора Україньского штудія Словеньского розгласу в Пряшові). Але што ся не стало: Русины у 1995 роцї кодіфіковали русиньскый літературный язык на Словеньску, але він ним нїґда не говорив у розгласовім етерї і доднесь твердить, же русиньскый язык є діалектом україньского языка... Машына пішла дале, а він заспав... Найлїпше бы ся му дримало з передреволучным комуністічным сном...

До неба волаючім циґанством є то, же „русинчіна ся учіть на нашых україньскых школах“. Де? Україньскых школ на Словеньску уж давно нїт! Є лем горстка шкіл, котрым зістала стара назва, але там уж лем предмет україньскый язык і література ся учіть по україньскы, даґде, іщі єден-два предметы выховы тыж, то є вшытко... Также, пане Боґдане, „не робте сі з губы пырдел“, як гварять Чехы. Не баламутьте чітателїв, же русинчіна ся учіть на україньскых школах, бо то неправда! Русиньскый язык ся учіть на дакотрых словеньскых школах, але ани на єдній „україньскій“!!!

Думав єм, же уж нїґда не буду реаґовати на слова „Українців Словаччини“, бо уж ани не было треба і не мало то змысел. Але теперь, кідь зясь час од часу „указують ріжкы“ і обявила ся дана статя у словеньскім деннику, то ня выпровоковало, также, перебачте за моє інтермеццо.