Історічна подїя: Отворїня першой експозіції

Музея русиньской културы в Пряшові

Отворїню eкспoзіції і презентації книжок передовала пресконференція і посвячіня просторів представителями Православной церькви у Словакії на челї з єй владыком Яном і представителями Ґрекокатолицькой церькви у Словакії, делеґацію котрой вів вікарь про Русинів о. П. П. Галько, ЧСВВ. Біланцію річной роботы Музея русиньской културы зробила на пресконференції ёго директорка ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., яка говорила о потребі контінуіты русиньской културы і надвязованя на духовны і матеріалны традіції Русинів у контекстї із словеньсков і европсков културов. Є то наймолодшый русиньскый музей у Словакії і у світї, а усиловати ся буде о створїня модерных способів комунікації з Русинами, главно з молодежов. Сучасны просторы музею суть дочасны, як підкреслила, іде процес на роздобытя самостатных просторів про Музей русиньской културы в Пряшові. Як ся высловив проф. Павол Мештян, др. н., директор Жыдовского музея в Братїславі і заступця ґенералного директора Словеньского народного музея, процес заложіня такого музея уже ішов довго, але аж минулого року ся нашла політічна воля, кідь могло дойти к ёго заложіню, на чім має велику заслугу підпредседа влады СР Душан Чапловіч, якому з того міста подяковав. Не є темы, над котров бы ся не дало робити. Музей має служыти на спознаваня і на познаня, повів професор Мештян. І так, окрем іншого, выслїдком річной снагы музея была і перша eкспoзіція такой сорты в новозрядженых просторах.

По чутливых духовных церемоніях, директорка привітала притомных, подяковала вшыткым, што ю підпоровали в єй снагах і брали участь при орґанізованю выстав. Поздравив з отворїнём музею і одовздав квіткы директорцї панї Ґлосіковій професор Павол Мештян, пожелав єй успіхів у єй далшій роботї. Притомным ся приговорив і председа Русиньской оброды у Словакії Владимір Противняк, заступкыня пріматора міста Пряшова п. Дурчаньска і іншы. Міджі тым прозвучав стишок в інтерпретації Івана Стропковского, русиньскы піснї заспівала Марія Мачошкова і молоды співаци з Камюнкы, родного села директоркы музею – Мартін Караш і Сивулькова, задекламовав стишок Іґор Латта, што было спестрінём вступного проґраму. Могла ся зачати презентація выставок і книжок, але по передчаснім, а подля нас, некомпетентнім отворїню выставкы Іваном Бандурічом, зістало про тот важный момент уж обмаль часу, бо люде ся пересунули до выставных просторів. Наперек тому, выступы Валерія Падяка, к. ф. н., вызнамного русиньского выдавателя з Ужгороду, ПгДр. Станїслава Конєчного, к. н., історіка Сполоченьско-научного інштітуту САН в Кошіцях, якы представлёвали книжку П. Р. Маґочія „Národ znikadiaľ“, Ларисы Ільченко, яка говорила о своїй найновшій бібліоґрафічній книжцї і о выставцї в МРК русиньскых книжок, яку вєдно з Александром Зозуляком і Аннов Плїшковов приготовили про Яґелоньску бібліотеку в Кракові к ІІІ. Міджінародному конґресу русиньского языка (16. – 19. 9. 2007), Народного художника Василя Скакандія з Україны, автора выставленых у музею 19 портретів вызнамных Русинів, а в планї має такых сто, короткый выступ М. Мальцовской як зоставителькы книжкы 100 вызнамных Русинів очами сучасників, 1. часть, были інтелектуалным збогачінём славностного акту отворїня Музея русиньской културы в Пряшові.

Отворїнём пeршoй eкспoзіції Музея русиньской културы в Пряшові ся завершыло скоро 20-річне снажіня о створїня той културно-освітной інштітуції про Русинів у Словакії. Як повіла директорка МРК панї Ґлосікова, задачов музея буде нелем збераня духовной і матеріалной културы Русинів у Словакії, утримованя контактів з музеями в країнї, з Русинами за граніцями нашой републікы, але і старунок о занедбаны културно-історічны цїнности, якы ся находять по нашых селах. Алармуючій є приклад в селї Тополя і інде. Наісто, робота музея буде наберати іщі векшы ґрады, кідь ся подарить мати властны просторы. А к такій роботї зажелайме новій інштуції Русинів і єй працовникам лем тото найлїпше.