|
Очка ся дїтём россвітили, кідь сивоволосый писатель росповідав о своїм дїтстві, яке прожыв у селї Рошківцї, кідь споминав на тяжкый жывот і на то, як не міг ходити до школы там, де хотїв, кідь росповідав о звыках, традіціях, якы ся дотримовали колись на валалї на Святый вечур, на Великдень. Дїти ся просили і на ёго залюбу – пестованя кактусів, якых дома має Ш. Смолей красну збірку, понад 350 фалатків. Автор приобіцяв, же свою збірку подарує школї, што директор позітівно прияв. Александер Зозуляк поросповідав дїтям о выдавательстві Русин і Народны новинкы в Пряшові, де выходять книжкы Штефана Смолея, як і тота презентована, заінтересовав їх до писаня властных творів, якы мож публіковати в додатку Народных новинок – Русалцї, і о тім, де же перспектівно можуть штудовати русиньскый язык і културу, а то в Пряшові – на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Книжка Бескидьскы співы Штефана Смолея за притомности тых найкомпетентнїшых, як і школярїв, молодых людей, в руках котрых є і осуд русиньской літературы, была уведжена до жывота. А як інакше, при добрій гостинї, яку приготовила панї Марія Смолеёва. Пирогы, закручаникы, хлїбикы, вшелиякы закускы, малиновкы – не хыбовали. Як у приповідцї. Были сьме там, гостили сьме ся, а довєдна з нами і школярї, якым барз смаковали доброты писателёвой жены – нелем здатной кухаркы, але і доброй співачкы. Одходили сьме накормлены як духовно, так і на жалудку. Што сі мож веце желати? Лем тото, абы ся у Смолеёвых іщі довго світило, абы ся нашло іщі веце щірых спонзорів на выдаваня ёго книжок. Дякуючі їм, могли выйти Бескидьскы співы.
БЫВ ДОМА ПРОРОКОМ
Прекрасна духовна стрїча ся одбыла в тот істый день в селї Няґів, пять кілометрів од Міджілаборець. На сільскім урядї уже в потемку, в пообіднїх годинах ся зышли Няґівчане на челї із старостом села Серґеём Сметанком, абы дали честь свому родакови, канторови в церькви, писателёви Осифови Кудзеёви. За їх участи, як і за притомности отцїв духовных – о. Петра Павла Галька, ігумена Краснобрідьского монастыря, о. Маріяна Фецканіча, домашнёго пароха, о. Владиміра Панчака з Олькы, Владиміра Секеры з Чертіжного, о. Мароша Прейсы з Радвани над Лабірцём, о. Іґора Панчака з Воліцї і сестер василіанок, сестры Дамяны і сестры Антонії з Міджілаборець, Александра Зозуляка, выконного секретаря Світовой рады Русинів, шефредактора выдавательства Русин і Народны новинкы, близкых автора, приятелїв і знамых ся одбыла презентація найновшой книжкы О. Кудзея, зборника духовной поезії Пацеркы. Притомных привітав староста села і высловив гордость на такого автора, якого Няґів має. По вступнім слові А. Зозуляка, якый говорив, главно о выдаваню русиньскых книжок, міджі котрыма честне місто має якраз Осиф Кудзей, розаналізовала творчость автора Марія Мальцовска, яка высоко оцінила метафорічность языка автора, духовну насыченость ёго текстів, яка ословлює чітателя своїма емоціоналныма рисами. Лекторка задекламовала пару стишків з найновшой книжкы Пацеркы. Слово брали отцї духовны, якы поґратуловати авторові к выданю книжкы і пожелали му всїх благ, много здоровя і успіхів у далшій роботї.
Автор
пережывав тот вечур і не скрывав емоції, слызы. Вдячно
підписовав і даровав свою книжку близкым і далшым сусїдам,
Няґівчанам, вшыткым, котры вєдно з ним ся радовали з єй выданя і
уведжіня до жывота. Были там самы добры люде, якы з добротов в
твари поздоровляли автора |