По схвалїню проґраму сейму, мандатовой, волебной, пропозіційной комісії, комісії на управу Станов РОС, записователя і овірёвателїв, собі участници выслухали Справу і оцінку роботы РОС од послїднёго, 9-го сейму РОС по сучасность. Зо справы, котру предложыв председа РОС В. Противняк, выплинуло, же РОС досягла многы успіхы, з якых є потребне спомянути взник Музею русиньской културы, росшыріня РОС о новы орґанізації, шыріня благодарного дїла Русинів через централны фолклорны фестівалы, з якыма РОС обышла 60 процент русиньскых сел, реалізованя проєктів присвяченых русиньскій молодежи, злїпшіня сполупрацы і контактів міджі РОС і штатныма орґанами і т. д. В проґрамовых цілях надале зістає росшыріня навчаня русиньскога языка на далшых школах, розвой русиньского школства, згодночіня фінанцованя културных актівіт і хоснованя ґрантовых сістемів МК СР, розвой пресы і сполупраца з масмедіями (рішіня проблемів із русиньскым радіовысыланём (Словеньскый розглас не сповнив узнесіня Розгласовой рады – высылач Стащін не быв обновленый), одношіня РОС ку церьковній проблематіцї і т. д.

Зо справов дозорной рады о господаріню орґанізації за період міджі двома сеймами выступив Інж. П. Дупканіч, председа ДР РОС. В справі ДР РОС оцінив період по 9. сеймі РОС словами: „...Настала выразна зміна а РОС ся вернула на позіції репрезентанта нашого етніка.”

В проґрамі сейму была і зміна Станов РОС, подля котрых были зрушены окресны орґанізації а намісто них взникли містны орґанізації, якы здобудуть правну субєктівіту. Мають право на заложіня банкового учту і можуть господарити з фінаціями. Далшов выразнїшов змінов у Становах РОС є, же заникли окремы секції при РОС, якы ся в минулости не освідчіли, а взникнув тзв. Порадный збор РОС, котрый є одборным, порадным орґаном ВВ РОС при рішіню шпеціфічных одборных вопросів. Членове Порадного збору можуть подля потребы быти на засіданях ВВ РОС, але не мають право гласовати. Дале в рамках Станов РОС выникли Русиньскы методічно-ор-ґанізачны центра, якы будуть помічным орґаном ВВ і председы РОС, главно про контакт з містнов самосправов, незісковыма орґанізаціями, подникательсков сферов на реґіоналній уровни. Будуть їх творити 3 – 5 одборників, якы роблять в русиньскім руху. Подля новых станов быв схваленый волебный період на три рокы.

Неоддїлнов частёв 10. юбілейного сейму РОС были вольбы нового председы РОС і членів выконного, коордіначного выбору і дозорной рады. До волеб были пропонованы 2 кандідаты – Мґр. Ян Калиняк, председа ОО РОС у Свіднику, і сучасный председа РОС Владимір Противняк з Міджілаборець. Подля волебной комісії было розданых 52 волебных листків, з якых было 51 платных. З них 9 голосів здобыв Мґр. Ян Калиняк, т. зн. 17,6 процента платных голосів. В. Противняк здобыв 42 голосів, т. зн. 82,3 процента платных голосів. З того выпливать, же своїм волебным проґрамом делеґатів єднозначно пересвідчів Владимір Противняк з Міджілаборець, якый ся став староновым председом Русиньской оброды на Словеньску. Про інтерес уваджаме холем зломок із планів далшой роботы ново-зволеного председы РОС В. Противняка: зряджіня централной културной інштітуції про Русинів, просаджовати, абы у 8 окресах русиньского реґіону были вытворены при културно-освітных центрах місця про методіків русиньской културы, пропозіції, абы штатны орґаны у русиньскім реґіонї завели навчаня русиньского языка, а то холем єдну-дві годины тыжденно, рішіня сітуації із русиньскым радіовысыла-нёом. Головным цілём председы РОС є розвой актівіт заміряных на найближше списованя людей у р. 2011.

9-членый ВВ РОС быв зволеный на основі реґіоналного прінціпу. За членів были зволены: Інж. А. Павлічко за бардеёвскый реґіон, П. Штефаняк за братїславскый реґіон, Мґр. М. Кереканіч за гуменьскый реґіон, Бц. С. Лисінова за пряшівскый і кошіцькый реґіон, Інж. В. Вішнёвскый за міджілабірьскый реґіон, В. Оцетникова за сниньскый реґіон, Ш. Зима за старолюбовняньскый і кежмарьскый реґіон і Інж. М. Крайковіч за свідницькый і стропківскый реґіон. Членами дозорной рады ся стали: В. Юрічова, А. Ковачова, Я. Маґура, Ф. Латтова, Я. Допіряк.

Сейм потведив і 32-членный коордіначный выбор, якый творять председове окремых містных орґанізацій і председове колектівных членів РОС. Наконець сейму Паед Др. А. Фецура, председа пропозіційной комісії, прочітав Узнесіня 10. сейму РОС.

Міджі гостями сейму были і люде з области култутно-сполоченьского і політічного жывота, як ґенералный директор Секції людьскых прав і меншын Уряду влады СР Марек Лісанскі, заступкыня ведучого оддїлїня културы МсУ у Бардеёві Марія Ґміттерова, директорка Музея русиньской културы ПгДр. Олґа Ґлосікова, др. н., редакторка русиньского высыланя СРo Сілвія Зелінкова, ведуча народностного высыланя СТВ в Кошыцях Люба Колёва, директор ПУЛЬС-у Владимір Марушін і іншы, директор ТАД Маріан Марко, котрый зарівно быв і делеґатом сейму.

Участници сейму ся домів росходили спокійны, в пересвідчіню і в добрій вірї, же плановане ся стане в будучности реалным – про добро Русинів.