8. октобра презідент І. Ґашпаровіч вєдно зо своёв женов ся у Вашінґтонї поклонили памятцї жертвам терорістічного атаку на америцьке міністерство обраны з 11. септембра 2001. Словеньскый презідент быв першым загранічным презідентом, котрый положыв вінець к памятнику Пентаґон Меморіал, докінченім 11. септембра 2008. Потім при памятнику воєньского наморництва Іво Джіма ся поклонив памятцї павшым членам наморной піхоты США, котры загынули од року 1775. Єдным із них быв і Русин із Орябины – Майкл Странк (Михал Стренк), котрый є в Америцї поважованый за героя і о котрім пишеме в тім чіслї часопису. В тот день ся презідент, окрем іншого, стрїтив на Амбасадї СР у Вашінґтонї і з краянами зо Словеньска.

9. октобра нашого презідента прияв у Білім домі у Вашінґтонї презідент США Джордж Буш, котрый повів і такы слова: „Словеньско є споєнцём і приятелём США, є ексцелентным партнером НАТО і высоко оцінюю, же Словеньско підпорує снагы забезпечіти мір і стабілность у світї.“ Подяковав за участь вояків із Словеньска в операціях у Афґаністанї з цілём настолїня демокрації в тій країнї. Потім говорили о економічных проблемах в США і у світї, і о тім, же США і Европска унія бы мали вырїшыти сучасну крізу і глядати сполочны темы в економічных вопросах. Говорило ся і о америцькых інвестіціях на Словеньску.

10. октобра презідент СР ся стрїтив на Містьскім урядї в Піттсбурґу з ёго пріматором Луком Равенсталом. Ту означів словеньско-америцькы одношіня в сучасности за найлїпшы в історії. Підкреслив: „Тїшить нас, же іщі того року будуть зрушены віза про нашых обчанів, а тото іщі зміцнить одношіня міджі СР і США у вшыткых областях.“ Пріматор із радостёв привітав презідента нашой країны, котрой комуніта краянів є єднов з найвекшых у США праві в Піт-тсбурґу і в штатї Пенсілванія (позн. ред.: міджі нима і русиньска комуніта є ту єднов з найвекшых). Пріматор подяковав презідентови СР за актівізацію в бою проти терорізму і за участь в міровых місіях і операціях НАТО, што Америчане оцінюють барз позітівно. Наш презідент зась спомянув, же „Піттсбурґ мать про Словаків і історічну ціну. Ту была підписана Піттсбурзька догода, котра была першым кроком к сформованю сполочного штату Чехів і Словаків – Чесько-словеньской републікы.“ Пріматор Піттсбурґу підкреслив, же про їх місто было великым приносом, кідь з теріторії теперішнёго Словеньска перед 100 роками ту зачали приходити тісячі людей, якы своёв роботов і културов припомогли розвит-ку міста, котре є в рамках США оцінёване як місто з найлїпшов якостёв жывота в країнї.

Тот день І. Ґашпаровіч навщівив і центер фірмы „US Steel“ у Піттсбурґу, де го привітали віцепрезіденты Джон Ґудіш і Кріс Наветта, котры в минулости робили і у філіалцї той фірмы в Кошіцях. Наш презідент підкреслив, же праві їх фірма мать великый вплив на розвиток словеньского промыслу, главно металурґії, але старать ся у нас і о підпору шпорту, културы і освіты, за што їм подяковав. Презідент высловив думку, же Словеньско ся не піддасть світовій фінанчній крізї і вдяка трансформації господарства, як і многым смілым реформам. Тота фірма вєдно зо словеньсков комунітов зорґанізовала потім про презідента і ёго жену рецепцію, на котру были позваны і челны представителї Русинів у США, конкретно презідент Карпаторусиньского общества в США з центром в Піттсбурґу Джон Ріґетті і віцепрезідентка Марія Сивак (позн. ред.: на фотцї з нашым презідентом на 1. сторінцї обалкы), з котрыма коротко тыж поговорив і прияв інформацію од них о Русинах, о споминанім русиньскім обществі і о далшых русиньскых орґанізаціях, якы дїють в США.