Кідь Мефодій пришов до моравского Велеграду, стады росшырёвав хрістіанство і писменность і все боёвав з нїмецькым духовенством. Два і пів рока просидїв у швабскім арештї. Бой і місія св. Мефодія продовжовала 16 років. На кінцї свого жывота він одчув, же нежычливцї славяньского богослужіня ся жаловали наступцёви Адріана ІІ. –  Іоаннови VIII., котрый одтогды му свою неприязень давав і знати. Тота сітуація мала великый вплив на предчасну смерть св. Мефодія. По ёго смерти ся зачало одкрыте перенаслїдованя вшыткого славяньского на Моравії. Книжкы, котры были переложены братами Кірілом і Мефодіом, ся зберали і палили, їх ученици были выгнаны з Моравії. 200 учеників, котры были выгнаны з Моравії перешли жыти до Болгарії, а главно за панованя царя Сімеона славяньска писменность ся захранила. Царь Сімеон в р. 927 підпоровав дїятельство шырителїв славяньского богослужіня і Мефодіовых учеників. Зато в Болгарії освіта досягла в тім часї значный ступінь свого росшырїня. Стады переложены книжкы ся діставали до іншых славяньскых країн. І так переклад святых книжок в першопочатках подля доступных істочників ся называв древнёболгарьскым. То не быв язык болгарьскый, але цалком славяньскый, на котрім в тім часї говорили вшыткы славяньскы племена. В тім языку говорили і Моравляне, котры жыли на северозападї Карпат, в Болгарії, што занимали теріторію міджі Балканом і Дунаём. То быв тот язык, што жыв в устах Сербів, Хорватів, Русів і іншых. В тім часї роздїл міджі славяньскыма діалектами быв невеликый.

Перешли стороча і розвой славяньского языка, културы продовжовав на теріторії днешнёй Словакії і міджі карпатьскыма Русинами, не позераючі на неґатівны політічны условія. Мы Русины під Карпатами ся чуєме учениками і наслїдниками учіня братів, св. Кіріла і св. Мефодія, тадь, одправляєме святы Божы Службы в тім языку, котрый нам зохабили святы братя, вжываме їх переклад Святого Писма, котре належить к выходному обряду.

І так в сучасности у вшыткых славяньскых штатах розвивать ся култура на фундаментї, котрый заложыли своёй роботов святы равноапостолы Кіріл і Мефодій. Штатне свято на честь Кіріла і Мефодія няй буде нелем єдноднёвов подїёв на ославу тых людей, але і каждоденнов моралнов повинностёв вшыткых людей в нашім штатї розвивати і хранити кіріло-мефодьску традіцію як прояв почливости к старославяньскому языку, выходному церьковному обряду.

(Про тых чітателїв, котры ся глубше інтересують дїятельством св. Кіріла і Мефодія, пропонуєме проштудовати Краснобрідьскый зборник I / 1-2 з 1996 року, де од стор. 91 по 132 є опублікована статя під назвов Святый Кіріл і Мефодій принесли і шырили на Великій Моравії візантьску літурґію св. Іоанна Златоустого, а на стор. 53 – 90 Святый Кіріл (умер р. 869) быв катаньскым єпіскопом. Автором обидвох статей є Ґоразд А. Тимковіч, ЧСВВ).