Дополудня православны і ґрекокатолицькы вірници ся помолили в своїх церьковках, позад чого на сільскім урядї одбыла ся славностна церемонія приятя за честных обчанів села Кленова родаків із села – ПгДр. Яна Юду, к. н., доц. МУДр. Михала Штеня, к. н., проф. МУДр. Юрка Штеня, к. н. За вшыткых ся по русиньскы подяковав славный неврохірурґ Юрко Штенё, якый підкреслив, же нїґда не забывав, скады є і з якого роду. Честне обчанство го дуже тїшить, але завязує вшыткых трёх. Подяковав сільскому уряду за таку честь, своїм родічам і вшыткым, хто їх підпоровав при здобываню жывотного ціля. Дяковны писма і памятны плакеты были удїлены отцям духовным Янови Білоруському, Любомирови Карафови, предностови Обводного уряу в Гуменнім, Др. Василёви Ґавулови і председови ЗМОС-у сниньского реґіону Йозефови Ґайдошови.

Пообіднї годины належали вшыткым: гостям, позерателям, участникам културного проґраму, людём з дому і з околитых сел. Вшыткы ся пересунули перед основну школу, на природный амфітеатер, де могли позерати проґрам, зайти собі попід станкы, закусити смачну кобасу, выпити доброго пива. Покы ся так стало, на сцену вышла фолклорна ґрупа Кленовчанка і заспівала вступну пісню. На то модераторка Марія Маґурова привітала старосту села Душана Гірчу, якый в короткости росповів о історії і сучасности села Кленова. На то передав дяковны писма і памятны плакеты директорови Пряшівского самосправного краю і посланцёви НР СР Інж. Станїславови Кубанекови, посланцёви НР СР Мґр. Мхалови Лукшови, Владимірови Противнякови, председови Русиньской оброды на Словеньску, за Івана Лабу, председу Союзу Русинів-Українцїв оцінїня перевзяв Михайло Іванцё, председа реґіоналной рады СРУС, Василёви Демкови, председови здружіня Родаци і ін.

В богатім културнім проґрамі выступили знамы колектівы, як Хемлон, Дукат, Кленовчанка, тріо Маґуровых, Дуга, Ублянка з Маріёв Чокыновов, дуо Петрашовскых і співачка Ядранка Гандловска.

Село Кленова ся в тот день веселило, гостило, (о гостинность ся прикладно старали працовнічкы школы), озывали ся співы, а нам ся на час подарило стрїтити з братами Штенёвыма і поговорити. Тыж то было про нас свято, бо коли є така можность? До Братїславы за нима йти – далеко. Председа Здружіня інтеліґенції Русинів Словакії Михал Штенё із чувством говорив о своїм дїтстві, о добрых родічах, якы їм дали і тото послїднє, о тім, як по смерти матери прихылили з женов Аннов брата Юрка в Братїславі до інтернатной квартиры. Не мож ся не вертати там, де ся чоловік народив. А Юрко? Тот майстер скалпелу, якый ся дістає до найвекшых закутин людьского мозґу, што оперовав Ража, Ветешку, Чобея, але і дївча з Ублї, гворив о тім, як за ним ходять ёго краяне і як ся ку ним приговорює по русиньскы і поступно здобывать їх довіру. Ходить по світї, чітать лекції, роздає свій ум і радо помагать своїм людям. Вызнамны то люде із Кленовой, як і Ян Юда, з якым плануєме зробити бісїду. Своїм мозґом, талентом, способностями обсягли світовы обшары медицины, наукы, діпломації. А справують ся скромно, достойно, з покоров ку жывоту. Ненадарьмо ся гварить, же повный колос ся долов хылить... Што ся не дасть о каждім повісти. І таке познаня было підтверджінём хосенности святочного дня в Кленовій, якый в тот юловый день ся барз пoдарив. Староста села Душан Гірча має в резерві уж далшы планы, якы тыж будуть приємным несподїванём.